Рішення

від 28.03.2018 по справі 690/253/17

ВАТУТІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 690/253/17

Провадження № 2/690/5/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2018 року Ватутінський міський суд Черкаської області

у складі: головуючого-судді Пасацької Л.А.,

секретаря судового засідання Вельган А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань приміщення суду в м. Ватутіне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (представник позивачів - ОСОБА_3М.) до Товариства з обмеженою відповідальністю Полікор (представник відповідача - ОСОБА_4А.), третя особа: ОСОБА_5, - про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

в с т а н о в и в:

Позивачі, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, з урахуванням уточнених позовних вимог, звернулись до суду із позовом до ТОВ Полікор , третя особа: ОСОБА_5, - про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 19.08.2016 р. близько 14 год. на перехресті вул. Шолохова м. Ватутіне - вул. Шевченка с. Юрківка Звенигородського району Черкаської області, з вини водія автомобіля Мерседес-Бенс спринтер сталась дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої пасажир автомобіля ВАЗ 21083 - ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження, а належний ОСОБА_1 зазначений автомобіль отримав механічні пошкодження: пошкодження капоту, переднього лівого крила, декоративної решітки, передньої лівої фари, лобового скла.

19.08.2016 р. ОСОБА_6 ГУНП у Черкаській області за цим фактом відкрито кримінальне провадження та внесено відповідні відомості до ЄРДР за №12016250140000903.

Згідно висновку експерта №05-9-01/372 від 13.09.2016 р., ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

29.10.2016 р. постановою ОСОБА_6 ГУНП в Черкаській області закрито кримінальне провадження .

Постановою Соснівського районного суду в справі №712/153/17-п від 13.01.2017 р. ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП України та прийнято рішення про закриття провадження у справі в зв'язку з пропуском терміну накладання стягнення.

На час скоєння пригоди ОСОБА_5 не надав потерпілим відомостей щодо наявності чи відсутності полісу страхування, внаслідок чого позбавив їх можливості відшкодувати наявні у них матеріальні витрати та завдану моральну шкоду від страхової компанії.

Відповідач є власником джерела підвищеної небезпеки, автомобіля Мерседес-Бенс спринтер , р.н.з. СА 7035 ВЕ, а ОСОБА_5 перебував в трудових відносинах в ТОВ Полікор , тобто вчинив дорожньо-транспортну пригоду при виконанні службових обов'язків.

ТОВ Полікор , подав до суду копію Договору добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту №024056/4409/1000285 від 19.04.2016 р., укладеного між ТОВ Полікор та СК Уніка , за умовами якого встановлено ліміт відшкодування матеріальної шкоди, зокрема, шкоди нанесеної майну третіх осіб в розмірі 50000 грн.., та шкоди нанесеної життю, здоров'ю третіх осіб в розмірі 50000 грн.. При цьому, відповідно до п.5.2. розділу 5 Договору, вказано, що страховому відшкодуванню не підлягає завдана постраждалим від ДТП моральна шкода. Тобто, Страховик за умовами Договору не несе зобов'язання по виплаті моральної шкоди.

Отримавши Договір №024056/4409/1000285 від 19.04.2016 р. позивач ОСОБА_2 звернулась до Страховика із заявою про виплату їй завданих матеріальної та моральної шкоди, за результатами розгляду якої було відшкодовано матеріальні збитки в сумі 3230,21 грн. на лікування та 161,51 грн. моральної шкоди, яка розрахована Страховиком, як п'ять відсотків передбачених договором, від суми страхового відшкодування.

За наслідками ДТП позивач ОСОБА_2 зазнала моральних страждань, які полягали у втраті сну, порушенні нормального устаткованого способу життя, переживань з приводу можливих подальших негативних наслідків, які можуть настати через завдані їй фізичні ушкодження. Неможливість забезпечити себе матеріально, адже через завдані тілесні ушкодження та пошкодження транспортного засобу, не могла виконувати свою трудову діяльність, за рахунок якої вона існує - приватна підприємницька діяльність виїзна торгівля продуктами харчування. Розмір завданої ОСОБА_2 моральної шкоди оцінює в сумі 15000 грн., з яких 161 грн. 51 коп. їй було сплачено страховиком, тому стягненню з відповідача підлягає різниця - 14838 грн. 49 коп.

Позивач ОСОБА_1 зазнав внаслідок ДТП моральної шкоди, яка полягає у пригніченому та знервованому стані, так як внаслідок ДТП постраждала фізично його матір ОСОБА_2 і період лікування призвів до постійного переживання за можливі майбутні наслідки отриманої травми. Також ОСОБА_1, та ОСОБА_2 на час скоєння ДТП, як згадувалось вище, здійснювали підприємницьку діяльність, яка полягала у виїзній торгівлі з використанням для перевезення товару транспортного засобу ВАЗ 21083 , р.н. НОМЕР_1, та внаслідок пошкодження зазначеного автомобіля, тривалий час не могли в повній мірі працювати, адже вивозити товар було нічим, що беззаперечно порушило звичайний уклад життя та поглибило негативний пригнічений стан. Моральну шкоду ОСОБА_1 оцінює в 15000 грн..

Просили позов задовольнити та віднести на рахунок відповідача понесені ним витрати по сплаті судового збору та на правову допомогу в сумі 3000 грн.

Відповідач, ТОВ Полікор , позов не визнав з підстав, наведених у письмових запереченнях та відзиві на уточнену позовну заяву.

Зазначив, що надані позивачами довідки ОСОБА_6 об'єднаної ДПІ ГУ ДФС у Черкаській області (Ватутінське відділення) в якості підтвердження трудової діяльності, за рахунок якої вони існували, а саме: виїзної торгівлі продуктами харчування з використанням для перевезення товару пошкодженого транспортного засобу, не є доказами здійснення такої діяльності, а підтверджує лише факт, що ОСОБА_2, перебуває на обліку як платник єдиного податку ІІ групи з 31.08.2004 р., а ОСОБА_1 - як платник єдиного податку ІІ групи з 28.07.2008 р. по 27.12.2016 р..

Інші копії документів, що знаходяться у матеріалах справи підтверджують їх реєстрацію, як суб'єкта підприємницької діяльності та обраний ними спосіб сплати податків, але жодним чином не підтверджують психоемоційного стану, викликаного моральною травмою та/або завдання моральної (немайнової) шкоди позивачів, зокрема: втрата сну, порушення нормального устаткованого способу життя, переживань з приводу можливих подальших негативних наслідків, які можуть настати через фізичні ушкодження. Неможливість забезпечити себе матеріально через завдані тілесні ушкодження, що порушило звичайний уклад життя та поглибило негативний пригнічений стан, які є припущеннями, на чому не може ґрунтуватися доказування.

Також позивачами не доведені документально витрати на правову допомогу, а також розрахунок таких витрат. При розгляді справи в суді ОСОБА_1 не заявляв клопотання про допуск ОСОБА_3 до участі у справі в якості особи, яка надає правову допомогу, а фактично приймає участь при розгляді цієї справи в якості представника.

У задоволенні позову просили відмовити в повному обсязі.

Від третьої особи, ОСОБА_5, який не заявляє самостійних вимог, пояснень щодо позову або відзиву не надходило.

У вступному слові позивач, ОСОБА_1, додатково зазначив, що 19.08.2016 р. внаслідок ДТП постраждала його мати, ОСОБА_7, яку одразу госпіталізували до лікарні на швидкій, та було пошкоджено належний йому автомобіль ВАЗ 2108 , який транспортували до ОСОБА_6 ОСОБА_3 ж дня в лікарню, де він перебував разом із матір'ю, приїхав водій ОСОБА_5 та представник ТОВ Полікор , які хотіли уладнати цю ситуацію, але запропонували йому допомогу без конкретизації та відмовились від будь-якого нотаріального її оформлення. Після цього більше їх не бачив, контакти обірвались.

Його мати, ОСОБА_2, перебувала в лікарні приблизно 10-11 днів, для перевірки завданих травм додатково здійснили в місті Черкаси коштовне обстеження головного мозку (МРТ), тому через хвилювання за її стан здоров'я зазнав моральних страждань.

Після пошкодження транспортного засобу не міг займатись підприємницькою діяльністю, та користуватись транспортним засобом, які взаємопов'язані, що значно вплинуло на образ його життя та професійну діяльність. Внаслідок цієї пригоди втратив постійних клієнтів та вимушено припинив на деякий час підприємницьку діяльність, пов'язану з громадським харчуванням та роздрібною торгівлею.

Страхова компанія відшкодувала йому матеріальну шкоду приблизно через три місяці. Вважає, що саме через вину водія ОСОБА_5 та бездіяльність ТОВ Полікор внаслідок пошкодження його автомобіля та отримання тілесних ушкоджень його матір'ю через спричинену ДТП йому було завдано саме моральної шкоди.

Позивач, ОСОБА_2, у вступному слові додатково зазначила, що їхала разом із сином в його автомобілі ВАЗ 21083 , і раптово на повороті в с. Юрківка трапилось лобове зіткнення з автомобілем Мерседес під керуванням ОСОБА_5, через що вона сильно вдарилась головою та втратила свідомість. На місце пригоди прибула швидка та її госпіталізували на стаціонарне лікування. ОСОБА_3 ж дня в лікарню до неї прийшов водій разом з представником ТОВ Полікор , запропонували допомогу, але не конкретизували. Після цього їх більше не бачила та їй вони не дзвонили. Їй було поставлено діагноз струс головного мозку а також підозра на перелом шийного хребта , який не підтвердився після рентгену. За рекомендацією лікаря вимушена була додатково зробити вартісне обстеження - МРТ головного мозку в місті Черкаси.

Крім того, вона зареєстрована, як фізична особа - підприємець, і разом із сином, ОСОБА_1, здійснювала підприємницьку діяльність, пов'язану із приготуванням їжі для громадського харчування, а тому через перебування в лікарні та пошкодження автомобіля приблизно на 2 місяці втратили покупців. Відповідачем навмисно затягувався розгляд справи у суді, надавали різні договору страхування, але добровільно не відшкодували завдану їй моральну шкоду.

Страхова компанія повернула їй гроші за стаціонарне лікування, а також частково компенсувала моральну шкоду.

Представник позивача, адвокат ОСОБА_3, у вступному слові додатково пояснила, що винність водія ОСОБА_5, який на час пригоди перебував у трудових відносинах з ТОВ Полікор , підтверджується постановою Черкаського районного суду. Між сторонами виникли деліктні зобов'язання, і позивачі скористались своїм правом на звернення до суду на підставі положень п.1, п.3 ч.2 ст.23, ст.ст. 1167, 1172, 1188 ЦК України. Відповідач ТОВ Полікор не намагався владнати добровільно, жодних дій не вчинив, а тому позовні вимоги просила задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача, ТОВ Полікор , ОСОБА_4, та третя особа, ОСОБА_5, у судовому засіданні проти заявлених вимог заперечили з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву, просили у їх задоволенні відмовити.

Ухвалою суду від 27.12.2017 р. до участі в розгляді справи було залучено в якості співвідповідача ПрАТ Страхова компанія Уніка .

Позовні вимоги до ПрАТ Страхова компанія Уніка було залишено без розгляду ухвалою суду від 27.02.2018 р. за клопотанням представника позивачів.

Заслухавши вступне слово учасників справи, вивчивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

19.08.2016 р. на перехресті вул. Шолохова в м. Ватутіне - вул. Шевченка в с. Юрківка Звенигородського району Черкаської області, сталося зіткнення автомобілів НОМЕР_2 (власник ТОВ Полікор ), під керуванням водія ОСОБА_5, та ВАЗ 21083 , д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням власника ОСОБА_1, внаслідок якого пасажир ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження, а автомобілі отримали механічні пошкодження.

ОСОБА_6 ГУНП у Черкаській області за цим фактом 19.08.2016 р. внесено відповідні відомості до ЄРДР за №12016250140000903. (т.1 а.с.11).

Відповідно до листка непрацездатності серія АГХ №592408 ОСОБА_2 перебувала на стаціонарному лікуванні у Ватутінській міській лікарні в період з 19.08.2016 р. по 29.08.2016 р., із зазначенням - 30 серпня стати до роботи (а.с.14).

Згідно висновку експерта №05-9-01/372 від 13.09.2016 р., складеного на підставі постанови слідчого Звенигородського ВП ГУНП в Черкаській області, ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я (а.с.15).

29.10.2016 р. постановою слідчого Звенигородського ВП ГУНП в Черкаській області кримінальне провадження закрито на підставі ст..284 ч.1 п.2 КПК України за відсутністю складу кримінального правопорушення (т.1 а.с. 20).

На час дорожньо-транспортної пригоди цивільно - правова відповідальність власника транспортного засобу Mersedes-Bens , д.н.з. НОМЕР_3, ТОВ Полікор , була забезпечена згідно Полісу №АІ/9560492, укладеного з ПрАТ СК Уніка строком його дії з 20.04.2016 р. до 19.04.2017 р. включно (т.2 а.с.6).

Згідно Наказу ТОВ Полікор №117 від 26.12.2013 р. Про закріплення службового автомобіля було закріплено за водієм автотранспортних засобів ОСОБА_5 автомобіль НОМЕР_4 (т.2 а.с.19).

22.08.2016 р. водій ОСОБА_5 звернувся із заявою до ПрАТ СК Уніка про відшкодування потерпілій стороні збитків, отриманих у зв'язку з ДТП, що сталась 19.08.2016 р., а саме власнику ВАЗ 21083, ОСОБА_1 (т.2 а.с. 17).

31.08.2016 р. позивач, ОСОБА_1, звернувся до ПрАТ СК УНІКА із заявою про виплату матеріального збитку, отриманого у зв'язку з пошкодженням 19.08.2016 р. під час ДТП належного йому автомобіля НОМЕР_5 (т.2 а.с.7-9).

На підставі зібраних документів Страховиком було визнано дану подію страховою, визначено попередню суму страхового відшкодування у розмірі 12000 грн., з розміром якої погодився ОСОБА_1, та на підставі Наказу про виплату страхового відшкодування №00200892 від 20.10.2016 р. згідно платіжного доручення №037458 від 24.10.2016 перерахувано зазначену суму позивачу (т.2 а.с.10-11 Том 2)

Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 13.01.2017 р. ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП України та закрито провадження у зв'язку з пропуском терміну накладення стягнення (а.с.23).

13.10.2017 р. позивач, ОСОБА_2, звернулась до ПрАТ СК УНІКА із письмовою заявою про виплату їй страхового відшкодування у зв'язку із завданою їй матеріальною та моральною шкодою внаслідок ДТП, яка сталася 19.08.2016 р. (т.2 а.с.28-30).

ПрАТ СК Уніка на підставі Полісу ОСЦПВ №АІ/9560492 та постанови суду від 24.01.2017 р., а також отриманих від ОСОБА_2 документів, визнав дану подію страховою, про що складено 07.11.2017 р. страховий акт №00200895, та на підставі Наказу про виплату страхового відшкодування №00200895 від 07.11.2017 р. згідно платіжного доручення №047825 від 13.11.2017 перерахували позивачу, ОСОБА_2, в рахунок відшкодування витрат на лікування - 3230 грн. 21 коп. та моральну шкоду - 161 грн. 51 коп. відповідно до ст.26-1 Закону (т.2 а.с.31-37).

Відповідно до положень ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.

Згідно усталеної судової практики, викладеної в п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 р., із змінами, Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди , розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, порушення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вона є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди мають враховуватись вимоги розумності та справедливості, а також майнового стану цивільного відповідача.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, деякі форми нематеріальної шкоди, включаючи моральні страждання, за самою їхньою природою не завжди можна підтвердити конкретними доказами (рішення у справі Абдулазіз, Кабалес і Балкандалі проти Сполученого Королівства (Abdulaziz, CabalesandBalkandaliv. theUnitedKingdom) від 28 травня 1985 року, серія А, № 94, п.96), але це не заважає суду присуджувати грошову компенсацію, якщо у нього є розумні підстави вважати, що заявник зазнав моральної травми, яка потребує такого відшкодування.

З урахуванням конституційної значущості життя, як невідчужуваного та непорушного блага, що належить людині від народження і охороняється державою, законодавець урегулював обсяг та характер відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав і передбачив комплекс заходів, спрямованих на своєчасне та повне відшкодування моральної шкоди потерпілому і є одним із способів захисту особистих немайнових прав людини.

Встановлення Законом обов'язку відшкодувати моральну шкоду є засобом реалізації потерпілим гарантованого державою усім громадянам забезпечення прав.

Згідно п.1 ч.2 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з … ушкодженням здоров'я …

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості (ч.3 ст.23 ЦК України).

Згідно ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана … ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Моральна шкода, завдана фізичній чи юридичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч.2 цієї статті, зокрема, незалежно від вини фізичної чи юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано … ушкодженням здоров'я … фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки (згідно ч.1 ст.1167 ЦК України)

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.(ст..1187 ЦК України).

При цьому юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків (ст.1172 ЦК України).

Особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) (ст. 1194 ЦК України).

Суд вважає доведеними належними і допустимими доказами, які не спростовані відповідачем, що позивач, ОСОБА_2, отримала ушкодження здоров'я - тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень і спричинили короткочасний розлад здоров'я, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди спричиненої автомобілем НОМЕР_4, належного ТОВ Полікор , що є підставою для відшкодування моральної шкоди незалежно від вини фізичної чи юридичної особи.

При визначенні розміру моральної шкоди ОСОБА_2 суд враховує, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди позивач з незалежних від неї причин через вимушену непрацездатність перебувала на стаціонарному лікуванні в період з 19.08.2016 р. по 29.08.2016 р. включно, що поза сумнівом призвело до моральних страждань, пов'язаних з ушкодженням її здоров'я, зміни способу життя, переживань з приводу можливих негативних наслідків через закриту черепно-мозкову травму зі струсом головного мозку , а також позбавлення її на цей час можливості займатись підприємницькою діяльністю.

Посилання позивача, як на додаткову підставу відшкодування моральної шкоди, що внаслідок пошкодження належного її сину автомобіля НОМЕР_6, який вона та ОСОБА_1 використовували для спільної підприємницької діяльності судом до уваги не приймаються, оскільки належними і допустимими доказами ці твердження не доведені.

Позивач, вказавши про тривалість завданих їй моральних страждань протягом 2016-2017 р.р. через бездіяльність відповідача та третьої особи, яка полягала в умисному ненаданні їй договору страхування, судом не береться до уваги, оскільки ОСОБА_2 звернулась до ПрАТ СК Уніка із заявою лише 13.10.2017 р., хоча знала і могла знати про договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів (Полісу ОСЦПВ №АІ/9560492), за яким її сину, позивачу ОСОБА_1, згідно його заяви від 31.08.2016 р. до страхової компанії було сплачено страхове відшкодування внаслідок пошкодження при ДТП його автомобіля НОМЕР_7, а тому суд вважає їх безпідставними.

З урахуванням викладених обставин, враховуючи короткочасність та характер правопорушення, глибину фізичних та душевних страждань, пов'язану з вимушеною непрацездатністю і відповідними наслідками, а також відсутності порушення здібностей позивача або позбавлення її можливості їх реалізації, суд, керуючись принципами виваженості, розумності та справедливості, приходить до висновку, що за вирахуванням сплаченої ПрАТ СК Уніка згідно Полісу ОСЦПВ №АІ/9560492 суми 161 грн. 51 коп., справедливим може бути визнано різницю розміру відшкодування моральної шкоди позивачу за рахунок відповідача, ТОВ Полікор , у сумі 1500 грн.

Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає … у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із …пошкодженням її майна…

Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній … особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (ст.1188 ЦК України).

При цьому юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків (ст.1172 ЦК України).

Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Судом встановлено та не спростовано сторонами, що відповідно до постанови Соснівського районного суду м. Черкаси від 13.01.2017 р. ОСОБА_5, який працює водієм в ТОВ Полікор , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП України під час виконання ним трудових обов'язків, внаслідок чого було пошкоджено належний позивачу ОСОБА_1 автомобіль ВАЗ 21083 , д.н.з. СА 9064ВІ, що є підставою для відшкодування моральної шкоди юридичною особою (ТОВ Полікор ), завданої їхнім працівником (ОСОБА_5А.) під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

При визначенні розміру моральної шкоди ОСОБА_1 суд враховує, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини третьої особи, ОСОБА_5, було пошкоджено належний йому автомобіль ВАЗ 21083 , д.н.з. СА 9064ВІ, яким не міг користуватись майже два місяці, що поза сумнівом призвело до моральних страждань, пов'язаних з пошкодженням його майна і необхідності додаткових зусиль для його відновлення, порушило звичайний уклад життя, а також позбавило його можливості використання транспортного засобу для здійснення підприємницької діяльності, пов'язаної з виїзною торгівлею з лотків і на ринках харчовими продуктами, постачання готових страв для подій, постачання інших готових страв (т.1 а.с.100-101).

Натомість суд критично оцінює доводи позивачів та їх представника, що через пошкодження транспортного засобу вони були позбавлені заробітку, втратили постійних клієнтів та інші доходи, оскільки зазначені втрати є підставою для відшкодування матеріальної шкоди - збитків, тому не враховує їх під час визначення розміру завданої моральної шкоди.

Враховуючи тривалість (два місяці) та характер правопорушення, глибину фізичних та душевних страждань, пов'язану з пошкодженням належного позивачу ОСОБА_1 автомобіля ВАЗ 21083 , д.н.з. СА 9064ВІ та необхідністю здійснення додаткових зусиль для його відновлення, порушення звичайного укладу життя та позбавлення можливості використання транспортного засобу для здійснення підприємницької діяльності, суд, керуючись принципами виваженості, розумності та справедливості, приходить до висновку, що справедливим може бути визнано розмір відшкодування моральної шкоди позивачу за рахунок відповідача, ТОВ Полікор , у сумі 3000 грн.

Відповідно до ст.89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами в порядку ст.141 ЦПК України.

Заперечення представника відповідача щодо відсутності підстав для задоволення вимог в цій частині через відсутність ухвали про допуск особи, яка надає правову допомогу, суд вважає необґрунтованим, оскільки позовна заява підписана представником позивачів, адвокатом ОСОБА_3, судом під час відкриття провадження у справі 28.07.2017 р. було підтверджено її повноваження, як представника, зокрема особи, яка має право надавати правову допомогу за законом.

При цьому відповідно до ч.9 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, чинного з 15.12.2017 р. справи у судах першої інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, який не містить вимог для постановлення судом ухвали про допуск особи, яка має право надавати правову допомогу за законом, а тому твердження відповідача суд вважає безпідставними.

Відповідно до ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно обґрунтованого розрахунку оплати послуг адвоката ОСОБА_3 - представника позивачів, розрахований розмір за підготовчу роботу та участь у судових засіданнях склала суму 17000 грн., натомість позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 сплатили відповідно до укладеного з адвокатом договорами про надання послуг адвоката за квитанцією №072870 від 11.09.2016 р. загальну суму - 3000 грн. за представництво в суді, що свідчить про оплату послуг адвоката в розумінні ст. 137 ЦПК України, а тому суд задовольняє ці вимоги в рівних частках на користь кожного з позивачів по 1500 грн. (т.1 а.с. 24-27, 211).

Також при подачі позовної заяви про відшкодування моральної шкоди позивачі сплатили судовий збір по 1600 грн. кожний, тобто в більшому розмірі, ніж це передбачено ЗУ Про судовий збір за немайнову вимогу (моральну шкоду).

Відповідно до ст.ст. 134, 137, 141 ЦПК України суд присуджує з відповідача на користь позивачів понесені ними і документально підтверджені витрати на правничу допомогу в сумі 3000 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1280 грн. 00 коп.

На підставі наведеного, ст.ст. 23, 1167, 1168, 1172, 1187, 1188, 1194 ЦК України, керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 28, 81, 82, 89, 134, 137, 141, 258, 263-265, 266, 268, 272-273, 352, 354-355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Полікор (місцезнаходження: 18000, м. Черкаси, вул. М.Залізняка, 146/10, код ЄДРПОУ - 21387397) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП - НОМЕР_8) моральну шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в розмірі 3000 грн., судові витрати - 2140 грн., а всього стягнути 5140 грн. 00 коп. (п'ять тисяч сто сорок гривень 00 коп.)

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Полікор (місцезнаходження: 18000, м. Черкаси, вул. М. Залізняка, 146/10, код ЄДРПОУ -21387397) на користь ОСОБА_2 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_9) моральну шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в розмірі 1500 грн., судові витрати в розмірі 2140 грн., а всього стягнути 3640 грн. 00 коп.. (три тисячі шістсот сорок гривень 00 коп.)

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Апеляційного суду Черкаської області.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня її проголошення, а якщо рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Відповідно до п.15.5) Перехідних положень ЦПК України (чинного з 15.12.2017 р.) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Апеляційного суду Черкаської області через Ватутінський міський суд Черкаської області, а матеріали справ надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повний текст рішення складено 06 квітня 2018 року.

Суддя: Л.А. Пасацька