Рішення

від 12.04.2018 по справі 139/262/18

МУРОВАНОКУРИЛОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 139/262/18

Провадження № 2/139/108/18

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2018 року Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області в складі: головуючої - судді Тучинської Н.В.,

з участю секретаря судового засідання Пилипчук В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Муровані Курилівці справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та Вербовецької сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області про надання в порядку спадкування права на завершення приватизації та одержання документа, який посвідчує право власності на землю , -

ВСТАНОВИВ:

17 липня 2017 року помер ОСОБА_4. До складу спадщини входить, зокрема, земельна ділянка з кадастровим номером 0522880800:02:003:0052 площею 2,00 га на території Вербовецької сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області, надана для ведення особистого селянського господарства відповідно до рішення 28 сесії 6 скликання Вербовецької сільської ради від 15 грудня 2014 року. Позивач є спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_4, прийняв спадщину, проте не може оформити спадкові права на зазначену земельну ділянку в нотаріальній конторі, оскільки спадкодавець за життя розпочав, але не завершив приватизацію земельної ділянки і не отримав правовстановлюючий документ на неї.

За захистом своїх прав та інтересів позивач з відповідним позовом 16 березня 2018 року звернувся до суду і просить визнати за ним в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 право на завершення приватизації та право на державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, а саме: на земельну ділянку з кадастровим номером 0522880800:02:003:0052 площею 2,00 га, що знаходиться на території Вербовецької сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області.

Ухвалою від 19 березня 2018 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 03 квітня 2018 року (а.с. 20). Ухвалою від 03 квітня 2018 року (а.с. 27-28) оголошено перерву в підготовчому засіданні та на задоволення клопотання позивача витребувано з Мурованокуриловецької державної нотаріальної контори спадкову справу щодо майна померлого ОСОБА_4

Сторони в судове засідання не з'явилися, подавши клопотання про розгляд справи за їх відсутності (зворот а.с. 3, а.с. 23, 24, 25).

З урахуванням права, передбаченого ч. 3 ст. 211 ЦПК України, суд ухвалив про розгляд справи за відсутності сторін на підставі доказів, поданих разом із матеріалами позову.

Крім того, відповідачі позовні вимоги ОСОБА_1 визнали (а.с. 23, 24, 25).

Враховуючи обставину, що відповідачі визнають позовні вимоги, і таке визнання позовних вимог відповідає закону, не порушує будь-чиї права чи законні інтереси інших осіб, суд вважає за можливе на підставі ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження ухвалити рішення у цій справі.

Розглянувши справу в судовому засіданні, дослідивши та оцінивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, враховуючи положення Конституції України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд з урахуванням норм чинного законодавства та актів міжнародного права, суд прийшов до висновку, що позовна вимога ОСОБА_1 підлягає до задоволення, виходячи з наступного:

Об'єктом спадкового наступництва є спадщина, тобто вся сукупність прав та обов'язків спадкодавця, в яких він перебував на момент своєї смерті і які за своєю правовою природою є невіддільними від особи їх носія і здатні перейти до інших осіб.

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (с. 1 ст. 1220 ЦК України).

ОСОБА_4 помер 15 липня 2017 року у смт Муровані Курилівці Мурованокуриловецького району Вінницької області (а.с. 6).

Відповідно до положень ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті (ч. 1 ст. 1223 ЦК України).

Із наданої суду копії спадкової справи № 298/2017 до майна померлого 15 липня 2017 року ОСОБА_4 (а.с. 35-42), зокрема, Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 49629089 від 27 жовтня 2017 року слідує, що останній заповіту по своїй смерті не залишав (а.с. 37).

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 ЦК України (ч. 2 ст. 1223 ЦК України).

Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово, кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги (ст. 1258 ЦК України).

До першої черги спадкоємців за законом належать діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив та батьки ( ст. 1261 ЦК України).

Свідоцтвом про народження (а.с. 7), довідкою виконавчого комітету Мурованокуриловецької селищної ради № 289 від 07 лютого 2018 року (а.с. 8), заявою про прийняття спадщини (а.с. 42) та заявами інших спадкоємців першої черги за законом про відмову від прийняття спадщини (а.с. 36, 40, 41) стверджується, що ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем першої черги за законом, що має право і прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4.

Така обставина, доводиться і оглянутою у судовому засіданні спадковою справою № 298/17 до майна померлого 15 липня 2017 року ОСОБА_4 (а.с. 35-42).

Таким чином, позивач довів факт смерті спадкодавця, своє право спадкувати і факт прийняття спадщини. Щодо складу спадщини, то позивач вказує, що в спадкову масу входить земельна ділянка з кадастровим номером 0522880800:02:003:0052 площею 2,00 га на території Вербовецької сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області для ведення особистого селянського господарства, щодо якої спадкодавець за життя розпочав, але не завершив приватизацію земельної ділянки і не отримав правовстановлюючий документ на неї.

Так, відповідно до рішення 28 сесії 6 скликання Вербовецької сільської ради № 190 від 15 грудня 2014 року Про надання громадянам дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства на території Вербовецької сільської ради (а.с. 11), ОСОБА_4 було надано дозвіл щодо відведення проекту землеустрою земельної ділянки площею 2,00 га в межах с. Виноградне Вербовецької сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області для ведення особистого селянського господарства. 28 травня 2015 року начальником відділу Держземагенства у Мурованокуриловецькому районі Вінницької області погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а.с. 16). 25 червня 2015 року земельній ділянці присвоєно кадастровий номер (а.с. 12-14).

Однак, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення ОСГ площею 2 га з кадастровим номером 0522880800:02:003:0052 в с. Виноградне не затверджено у зв'язку зі смертю особи, яка розпочала процедуру приватизації (а.с. 9).

Маючи намір оформити вищевказану спадщину, позивач звернувся до державного нотаріуса Мурованокуриловецької державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, однак 01 лютого 2018 року отримав відмову у оформленні спадкових прав через відсутність правовстановлюючих документів на ім'я спадкодавця (а.с. 10).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, що передбачено п. 1 ч. 3 ст. 152 ЗК України.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування передбачено, що відповідно до статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку.

Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до ст. 1216 ЦК не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія п. 1 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України.

Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ листом від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних прав про спадкування роз'яснив, що у разі якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 ЗК, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім'я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Відповідно до абзацу 2 п. 1 розділу X Перехідні положення ЗК України, рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок", є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Державна реєстрація таких земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Зазначений порядок встановлений законодавством у разі набуття права власності на земельні ділянки шляхом їх приватизації громадянами (ч. 3 ст. 116 Земельного Кодексу України).

Наведене свідчить про те, що ОСОБА_4 розпочав процедуру одержання земельної ділянки із земель державної власності в межах норм безоплатної приватизації (п. в ч. 3 ст.116, п. б ч. 1 ст .121 Земельного Кодексу), але не завершив цю процедуру, зокрема, не здійснив державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, яка була передана йому у власність.

Таким чином, право на завершення процедури приватизації та отримання земельної ділянки у власність, яке належало померлому на момент відкриття спадщини, не припинилося внаслідок його смерті, а перейшло в порядку спадкування до позивачів, які є його спадкоємцями за законом.

За таких обставин, суд вважає за можливе визнати за ОСОБА_5, як спадкоємцем померлого ОСОБА_4, право на завершення приватизації земельної ділянки площею 2,0000 га та право на державну реєстрацію речового права на цю земельну ділянку.

Керуючись: ст.ст. 3, 16, 357, 372, 1216, 1218, 1225, 1261 ЦК України, ст.ст. 33, 116, 118, 125, 126 ЗК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 197-198, 200, 211, 264, 265, 354 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити. Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, яка настала 15 липня 2017 року, право на завершення приватизації та право на державну реєстрацію речового права на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 2,0000 га за кадастровим номером 0522880800:02:003:0052, що розташована в с. Виноградне Мурованокуриловецького району Вінницької області.

Рішення може бути оскаржено сторонами протягом тридцяти днів з моменту проголошення до апеляційного суду Вінницької області через Мурованокуриловецький районний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: