Ухвала

від 11.04.2018 по справі 903/545/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

11 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 903/545/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Чумака Ю.Я.,

перевіривши матеріали касаційної скарги публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро"

на постанову Рівненського апеляційного господарського суду у складі Олексюк Г.Є. - головуючий, Гулова А.Г., Бучинська Г.Б. від 04 листопада 2016 року та ухвалу Господарського суду Волинської області у складі Шум М.С. від 13 вересня 2016 року

за позовом публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро"

до : 1. спільного українсько-швейцарського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Луцькенергоком", 2. товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер-ЗБК-Україна", 3. товариства з обмеженою відповідальністю "Атлас", 4. товариства з обмеженою відповідальністю "Світязь"

про стягнення 183 861 879, 42 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Банк Кредит Дніпро" 24 листопада 2017 року звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 04 листопада 2016 року та ухвалу Господарського суду Волинської області від 13 вересня 2016 року у даній справі.

Вказану скаргу разом зі справою № 903/545/16 на виконання Розпорядження керівника апарату Вищого господарського суду України від 15 грудня 2017 року № 38-р передано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

За приписами підпункту 11 пункту 1 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ) заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не порушено на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

За наслідками перевірки матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам Розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Кодексу чинній до 15 грудня 2017 року) ухвалою Суду від 15 березня 2018 року касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" залишено без руху з наданням скаржникові строку на усунення виявлених недоліків.

03 квітня 2018 року до Суду надійшла заява скаржника про усунення недоліків скарги до якої додано платіжне доручення № 2116 від 29 березня 2018 року та описи вкладень у цінний лист від 30 березня 2018 року (як докази про направлення копій скарги іншим учасникам справи).

Оскільки виявлені недоліки належно виправлені скаржником у встановлений Судом строк, Суд вважає вимоги ухвали від 15 березня 2018 року виконаними.

Однак поряд з цим Судом встановлено, що касаційна скарга подається скаржником із значним пропуском встановленого статтею 110 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Кодексу чинній до 15 грудня 2018 року) строку на касаційне оскарження, але при цьому скаржником заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку.

Вказане клопотання мотивоване тим, що інформацію про прийняту апеляційним господарським судом постанову скаржник одержав лише 24 листопада 2017 року з Єдиного державного реєстру судових рішень, оскільки повний текст оскаржуваної постанови ним отримано не було.

Проте Суд не вважає наведені обґрунтування такими, що дають підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження з огляду на таке.

Апеляційне провадження з перегляду ухвали місцевого господарського суду від 13 вересня 2016 року здійснювалося за касаційною скаргою саме публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" і тому саме Банк був в першу чергу зацікавлений дізнатися результат розгляду його апеляційної скарги, тим паче, що представник Банку у судовому засіданні участі не брав, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце його проведення.

З матеріалів справи вбачається, що повний текст оскаржуваної постанови вже 10 листопада 2016 року надіслано учасникам справи і скаржник, маючи намір діяти добросовісно, міг звернутися до апеляційного суду з клопотання про видачу такого тексту у разі його неотримання поштою, проте більше року зволікав і жодних дій для касаційного оскарження постанови не вчиняв.

З цього питання Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі Пономарьов проти України (no. 3236/03, від 03.04.2008) вказав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності) .

За приписами частини 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ) касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.

Наведене вище дає Суду підстави для застосування до поданої касаційної скарги наслідків, передбачених частиною 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ) у вигляді залишення касаційної скарги без руху з наданням скаржникові строку для наведення, за наявності, інших підстав поважності пропуску, встановленого процесуального строку на касаційне оскарження.

За таких обставин, керуючись статтями 119, 234, 288, 292 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ), статтями 53, 107 - 111 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Кодексу чинній до 15 грудня 2017 року), Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 04 листопада 2016 року та ухвалу Господарського суду Волинської області від 13 вересня 2016 року у справі № 903/545/16 залишити без руху.

2. Надати скаржнику строк, тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали, для наведення інших підстав для поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження.

(Докази виконання вимог цієї ухвали надсилати/подавати на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: вул. О.Копиленка, 6, м. Київ, 01016).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Міщенко І.С.

Судді Берднік І.С.

Чумак Ю.Я.