Рішення

від 10.04.2007 по справі 20/82/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/82/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.04.07                                                                                        Справа №  20/82/07

Суддя   

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛюЗа”, м.Запоріжжя    

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Аверсплюс”, м. Запоріжжя

про стягнення суми 2128,90 грн.

                                                                                                          Суддя  Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від позивача   –   Бабєй О.А. (довіреність  №30-юр від 01.09.2006р.);

Від відповідача  –Косякова З.Н. (довіреність б/н від 15.02.2007р.);

СУТНІСТЬ СПОРУ:

          Заявлений позов про стягнення з відповідача на користь позивача 1708,35 грн. основного боргу .

           Ухвалою господарського суду від 12.02.2007р. позовна заява прийнята до розгляду,  порушено провадження у справі № 20/82/07,  судове засідання  призначено на 06.03.2007р. На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 30.03.2007р. У судовому засіданні 30.03.2007р. оголошено перерву до 10.04.2007р.

За згодою представників сторін 10.04.2007р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні 10.04.2007р. позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, просить стягнути з відповідача  суму 1708,35 грн. основного боргу  за договором № 3209 від 01.01.2002р. за період з червня 2005р. по лютий 2006р., суму 338,66 грн. втрат від інфляції, суму 81,89 грн. –3 % річних, всього 2128,90 грн.

У порядку ст. 22 ГПК України заява про уточнення позовних вимог прийнята судом до розгляду.

Таким чином, предметом розгляду справи є уточнені позовні вимоги, мотивовані обставинами, викладеними у позові, та обґрунтовані ст.ст. 612, 623, 624, 625 ЦК України.

Відповідач позов не визнав, мотивуючи наступним. У матеріалах справи є копія договору, укладеного між ТОВ “Люза” та ТОВ “Аверсплюс” від 01.01.2002р., а також додаткова угода №1 від 01.01.2002р. про переоформлення телефонного номеру. Однак, ні в договорі, ні в додатковій угоді не зазначено телефонного номеру, по якому надавалися послуги зв'язку відповідачу. Також у матеріалах справи є розрахунок суми претензії за послуги зв'язку, згідно з яким відповідач має дебіторську заборгованість, але позивачем не надані відомості про час виникнення дебіторської заборгованості, у зв'язку з чим неможливо встановити період, за який надавалися послуги зв'язку. Крім того, ТОВ “Аверсплюс” 01.05.2005р. уклав договір №п95-95 Ю про надання послуг зв'язку з ТОВ “Телекомунікаційна компанія “Велтон-Телеком”, згідно з яким відповідачу надавалися послуги зв'язку по телефонним номерам 49-03-62, 49-03-82. Таким чином, з 01.05.2005р. ТОВ “Аверсплюс” користується послугами зв'язку, які надаються по договору № п95-95 Ю ТОВ  “Телекомунікаційна компанія “Велтон-Телеком”, що виключає можливість отримання пакету послуг від ТОВ “Люза”. Просить у позові відмовити, оскільки відсутні докази надання послуг.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд

                                                                      ВСТАНОВИВ:

01.01.2002р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “ЛюЗа” (позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Аверсплюс” (споживач, відповідач) був укладений договір на надання послуг телефонного зв'язку № 3209. Згідно з умовами договору позивач зобов'язався надати в користування відповідачу телефонний номер у відповідності з поданою заявою, а відповідач - на підставі виставлених рахунків вносити плату за надані послуги ( п. п.1.1, 2.2.1 договору).

Пунктами 3.1,3.6 договору передбачено, що плата за користування телефонною мережою включає в себе абонентську плату та почасову плату, плату за міжміські та міжнародні телефонні розмови, плату за користування додатковими пристроями та плату за додаткові послуги електрозв'язку та послуги цифрових АТС з програмним керуванням. Розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв'язку за кожний попередній місяць проводяться  споживачем протягом 10 днів з дня одержання рахунку, але не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Пунктом 3.9 встановлено, що ТОВ “Люза” до 10 числа поточного місяця виставляє авансові рахунки оплати послуг зв'язку. У разі неотримання рахунків, споживач має право звернутися до ТОВ “ЛюЗа” за роз'ясненнями щодо суми заборгованості та сплатити належну суму в зазначений термін. Споживач повинен забезпечити контроль за своєчасним одержанням платіжних документів та надходженням платежів у поточному місяці.  

Відповідно до п.п.8.1, 8.2, 8.3 договору він набирає чинності з моменту його підписання сторонами. При виконанні договірних обов'язків договір дійсний на протязі року, якщо ні одна із сторін не заявила про його розірвання за місяць до закінчення терміну дії договору, він вважається пролонгованим на тих же умовах і на той же термін. У всіх питаннях, які не врегульовані цим договором, сторони керуються Законом України “Про зв'язок”, “правилами користування місцевим телефонним зв'язком”, “Правилами користування міжміським, міжнародним телефонним зв'язком” та іншими законодавчими актами України.

Як свідчать матеріали справи, позивач надавав послуги телефонного зв'язку, що підтверджується  рахунками, розпечатками телефонних дзвінків.

Відповідач у повному обсязі не сплатив за отримані телекомунікаційні послуги в обумовлені договором строки. Згідно з представленим позивачем розрахунком за відповідачем залишилася заборгованість у сумі 1708,35 грн. за період з червня 2005р. по лютий 2006р.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу  застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання чинності цим Кодексом.

Аналогічні приписи щодо застосування Господарського кодексу України  встановлені п. 4  Прикінцевих положень цього Кодексу.

Правовідносини сторін виникли у 2002р. і продовжують існувати після 01.01.2004р., тому суд застосовує норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Згідно з ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, крім випадків, передбачених законом.

 Аналогічний припис містить п.п.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

 Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)

Відповідач не надав доказів належного виконання зобов'язань і сплати суми 1708,35 грн. боргу.

 Таким чином, вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Аверсплюс” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛюЗа”  суми 1708,35 грн. основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 338,66 грн. втрат від інфляції  та суми 81,89 грн. –3% річних за період з 21.07.2005р. по 30.03.2007р.

           Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Матеріалами справи доведено порушення відповідачем грошових зобов`язань за договором на момент звернення до господарського суду.

Враховуючи встановлений факт несвоєчасного виконання грошових зобов'язань, вимоги про стягнення 338,66 грн. втрат від інфляції та суми 81,89 грн. - 3% річних  за період з 21.07.2005р. по 30.03.2007р. є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Заперечення відповідача спростовується вищенаведеним, а також наступним.

            Приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до матеріалів справи, зокрема, листів №3/1095 від 28.12.2001р., №б/н від 28.12.2001р. підставою для укладення договору №3209 від 01.01.2002р. була саме заява ТОВ “Аверсплюс” перейменувати на нього на період оренди телефонний №13-85-89, відкрити вихід на міжміський і міжнародний зв'язок. Із наданого позивачем розрахунку та розпечаток  переговорів вбачається, що всі вони велись із даного телефонного номеру, відповідач сплатив у червні 2005р. суму 1000 грн. Відповідач на вимогу суду не надав належних доказів, що за час дії договору він сплачував вартість послуг зв'язку за користування іншим номером, чим той, який зазначений позивачем.

Укладення відповідачем 01.05.2005р. договору з ТОВ “Телекомунікаційна компанія “Велтон-Телеком”  не може бути підставою для невиконання ним зобов'язань за договором, укладеним з ТОВ “ЛюЗа”, оскільки на підставі ст.627 ЦК України ТОВ “Аверсплюс”  відповідно до ст.6 цього Кодексу є вільним в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору та не позбавлений права укладати догори на користування телекомунікаційними послугами з будь-яким оператором і в будь-якій кількості. Разом з тим, підстави припинення зобов'язань за договором   № 3209, укладеним з ТОВ “ЛюЗа”, встановлені законом, а саме: главою 50 ЦК України. Зокрема, зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином (ст.599), за домовленістю сторін (ст.604). Як на підставу припинення зобов'язання  відповідач також посилається на наказ №21 від 01.04.2005р. ТОВ “Аверсплюс” , яким наказано розірвати договір про надання послуг телефонного зв'язку від 01.01.2002р. за №3209, укладеного з ТОВ “ЛюЗа”; попередити про розірвання згідно з п.2.2.3 договору письмово телеграмою, строк розірвання договору встановити з 01.06.2005р.; а також на копію телеграми від 05.04.2005р.і квитанцією про відправлення. Суд вважає, що зазначені документи не можуть бути належними доказами розірвання договору. Дійсно, згідно з ч.2 ст.653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Однак, чинним на момент укладення договору 01.01.2002р. законодавством не було передбачено право сторони на односторонню відмову від виконання зобов'язання. Навпаки, приписами ст.162 ЦК УРСР була встановлена недопустимість односторонньої відмови від виконання зобов'язання, за винятком випадків, передбачених законом. Відповідач не обґрунтував нормативно такі винятки. Пункт 2.2.3 договору, який вказаний в наказі відповідача, не передбачає право на відмову від договору відповідача, а лише встановлює його зобов'язання в місячний термін повідомити ТОВ “Люза” про виїзд з зазначеної адреси, а також про всі зміни, пов'язані зі зміною власника, перейменуванням, реорганізацією, зміною реквізитів та іншими змінами, пов'язаними з користуванням послугами зв'язку. Пунктом 4.2.3 договору передбачено право споживача розірвати договір при відсутності потреби в послугах зв'язку після сплати заборгованості за наданні послуги, про що повідомляється ТОВ “Люза” письмово в термін не пізніше, ніж за один місяць до моменту припинення користування телефонним номером. Разом з тим, порядок розірвання договору у 2005р. і на цей час встановлений законом (ст.ст.651,652,653,654 ЦК України, ст.188 ГК України), який відповідачем не дотриманий, і цей порядок не передбачає розірвання договору шляхом видання наказу керівництва господарського товариства. Доказів досягнення домовленості з позивачем щодо розірвання договору чи розірвання договору в судовому порядку відповідач не надав, тому його зобов'язання за спірним договором  не припинились.            

  Згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати у справі слід віднести на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

Керуючись  ст. ст. 49,  82–85 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.        

           Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Аверсплюс” (69002, м.Запоріжжя, вул. Красногвардейская, 40, р/р 26006354741001 в ЗРУ КБ “Приватбанк”, МФО 313399, код ЄДРПОУ 31836670) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛюЗа” (69118, м. Запоріжжя, вул. Гаврилова, 14, п/р 26004310022801 у філії АБ “Південний”, МФО 313753, код ЄДРПОУ 19366502)  суму 1708 грн. 35 коп. основного боргу, суму 338 грн. 66 коп. втрат від інфляції, суму 81 грн. 89 коп. –3 % річних, суму 102  грн. витрат на державне мито та суму 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

           Видати наказ після набрання рішенням законної сили.  

                        Суддя                                     Л.П. Гандюкова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Рішення підписано у повному обсязі  11.06.2007р.