Рішення

від 12.04.2018 по справі 168/401/17

СТАРОВИЖІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 168/401/17

Провадження № 2/168/3/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2018 року смт. Стара Вижівка

Старовижівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Назарука О.В.,

секретар судових засідань - Островерха Т.С.,

з участю:

прокурора - Шептура А.М.,

відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представника відповідачів - ОСОБА_4,

представника Управління соціального захисту населення Старовижівської РДА - Лавринюка А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за позовом заступника керівника Ковельської місцевої прокуратури в інтересах держави - в особі позивача Управління соціального захисту населення Старовижівської районної державної адміністрації Волинської області до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення безпідставно набутих коштів,

В С Т А Н О В И В :

Заступник керівника Ковельської місцевої прокуратури звернувся позовом в інтересах держави - в особі позивача Управління соціального захисту населення Старовижівської районної державної адміністрації, в якому просить стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 в користь Управління соціального захисту населення Старовижівської районної державної адміністрації Волинської області безпідставно набуті кошти в сумі 21183,87 гривень, які добровільно не повернуті.

Позов обґрунтовує тим, що 03 вересня 2015 року, 09 вересня 2015 року та 09 березня 2016 року відповідач ОСОБА_2 зверталась із заявами до Управління соціального захисту населення Старовижівської районної державної адміністрації про призначення щомісячної адресної допомоги особі, яка переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. Рішенням управління за її заявою призначено щомісячну адресну допомогу особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. Всього за період з 09 вересня 2015 року по 31 липня 2016 року ОСОБА_2 було виплачено державну допомогу в розмірі 21183,87 грн. При оформлені документів на отримання державної допомоги ОСОБА_2 було надано відомості до Управління соціального захисту населення Старовижівської районної державної адміністрації, щодо відсутності у заявника або будь-якого із членів сім'ї у володінні житлового приміщення, яке розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окупована територія України та райони проведення антитерористичної операції. Однак, за наслідками проведеної перевірки відомостей, наданих ОСОБА_2, встановлено наявність у власності її чоловіка - відповідача ОСОБА_2 житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 який йому належить на підставі договору дарування. Відповідно до пункту 6 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 505 (далі - Порядку), грошова допомога не призначається у разі коли будь хто з членів сім'ї має у володінні житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України та райони проведення антитерористичної операції. На підставі наведеного, з урахуванням зміни позовних вимог та ст.ст. 1212, 1213, 1215 ЦК України, просить стягнути солідарно з відповідачів зайво виплачену державну допомогу в розмірі 21183,87 грн.

Оскільки позовна заява подана до суду до набрання чинності нової редакції Цивільного процесуального кодексу України та на момент набрання чинності цієї редакції Кодексу, відповідно до пункту 9 частини 1 перехідних положень ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року, справи провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Прокурор в судовому засіданні позов підтримав з викладених у ньому підстав, просив вимоги задовольнити повністю.

Представник Управління соціального захисту населення Старовижівської районної державної адміністрації в судовому засіданні позов підтримав, просить задовольнити позов з підстав, наведених в позовній заяві.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3, в судовому засіданні позов визнали, подали заяву про визнання позову та розстрочення виконання судового рішення у даній справі, оскільки перебувають у складному матеріальному становищі.

Представник відповідачів ОСОБА_4 у судовому засіданні проти позову не заперечила, просила клопотання про розстрочення судового рішення задовольнити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 4 статті 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

В судовому засіданні встановлено, що визнання позову відповідачами є добровільним та безумовним.

Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Згідно статтею 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті, зокрема, допомоги та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Тобто не може бути витребувано у особи, як безпідставно набуте майно, грошові кошти, сплачені їй у якості встановленої законодавством грошової допомоги, якщо їх виплачено добровільно, відсутні рахункові помилки та недобросовісність з боку набувача.

Відповідно до пункту 11 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 505, уповноважений представник сім'ї, якому призначено грошову допомогу, зобов'язаний повідомляти уповноваженому органу про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги, протягом трьох днів з дня настання таких обставин. Суми грошової допомоги, виплачені надміру внаслідок подання документів з недостовірними відомостями, повертаються уповноваженим представником сім'ї на вимогу уповноваженого органу. У разі відмови добровільного повернення надміру перерахованих сум грошової допомоги вони стягуються у судовому порядку.

На підставі заяв ОСОБА_2 на період з 09 вересня 2015 року по 31 липня 2016 року була призначена щомісячна адресна допомога внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (аркуш справи 42, 43, 49). Загальний розмір допомоги за вищевказаний період склав 21183,87 грн. (аркуш справи 29).

Судом встановлено, що відповідач не виконала обов'язки, покладені на неї п.6 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, щодо надання відомостей про наявність у будь-якого із членів сім'ї у власності житлового приміщення/частини житлового приміщення, розташованого в інших регіонах, ніж тимчасово окупована територія України, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, а отже в силу статті 1212 ЦК України, одержані нею внаслідок вказаної недобросовісності кошти допомоги мають бути повернуті, як такі, що одержані без належної правової підстави.

Зважаючи на те, що відповідачі подали письмову заяву, якою визнали позовні вимоги, суд приймає визнання відповідачем позову. При цьому, судом враховано, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про те, що визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідачів), а також те, що визнання позову є добровільним і безумовним.

Відповідно до статті 267 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 на даний час отримує пенсію по інвалідності, є інвалідом ІІ групи довічно, відповідач ОСОБА_3 переніс операцію на суглоби і потребує ще одного оперативного хірургічного втручання. Відповідачі офіційного працевлаштування не мають.

Враховуючи загальний розмір суми, що підлягає стягненню з відповідачів, тяжкий матеріальний стан відповідачів, стан здоров'я, наявність зобов'язання по поверненню виплаченої надміру допомоги Управлінню соціального захисту Ратнівської районної державної адміністрації Волинської області, а також обставини, у зв'язку з якими відповідачі звертались за державною допомогою, суд вважає за можливе розстрочити виконання судового рішення на строк, який просять відповідачі - дванадцять місяців, зобов'язавши відповідачів сплачувати суму рівними платежами. При цьому суд зазначає, що розстрочення виконання судового рішення не позбавляє права відповідачів погасити наявну заборгованість достроково.

Керуючись ст. 24 Закону України Про прокуратуру , постановою Кабінету Міністрів України № 505 від 01.10.2014 р., ст. 1212, 1214, 1215 ЦК України, ст.ст. 4, 81, 259, 263-265, 267 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов заступника керівника Ковельської місцевої прокуратури в інтересах держави - в особі позивача Управління соціального захисту населення Старовижівської районної державної адміністрації до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення безпідставно набутих коштів задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с.Піски Річицьки Ратнівського району Волинської області, проживає АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця смт. Стара Вижівка Волинської області, проживає АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2, на користь Управління соціального захисту населення Старовижівської районної державної адміністрації Волинської області (44400, смт. Стара Вижівка, вул. Незалежності, буд. 56, Волинська область, ідентифікаційний код юридичної особи 03192129) безпідставно набуті кошти в сумі 21183 (двадцять одна тисяча сто вісімдесят три) грн. 87 коп., на р/р 35215036012112 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 03192129.

Розстрочити виконання рішення суду в частині стягнення солідарно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с.Піски Річицьки Ратнівського району Волинської області, проживає АДРЕСА_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця смт. Стара Вижівка Волинської області, проживає АДРЕСА_1, безпідставно набутих коштів в сумі 21183 (двадцять одна тисяча сто вісімдесят три) грн. 87 коп., строком на дванадцять місяців, встановивши відповідачам щомісячний платіж у розмірі 1765 (тисяча сімсот шістдесят п'ять) грн. 32 коп., який їм слід сплачувати в строк до 25 числа кожного місяця, починаючи з наступного місяця, після місяця, в якому рішення суду набере законної сили.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.В. Назарук