Рішення

від 10.04.2018 по справі 219/495/18

АРТЕМІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 219/495/18

Провадження № 2/219/866/2018

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2018 року Артемівський міськрайонний районний суд Донецької області в складі:

судді Павленко О.М.,

за участі секретаря Брагіній М.В. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмут Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Бахмутського району Донецької області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю Скала і К , про визнання права власності на спадкове майно, -

в с т а н о в и в:

позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 сільської ради Бахмутського району Донецької області, в якому просить визнати за нею, як за спадкоємцем за заповітом, право власності на земельну ділянку площею 0,010 га, яка розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Бахмутського (раніше Артемівського) району Донецької області та належала ОСОБА_3, померлій 5 грудня 2015 року.

В обґрунтування позову вказує, що у с. Сапогів Борщівського району Тернопільської області проживала ОСОБА_3, яка була сусідкою позивача. ОСОБА_3 була власником земельної ділянки площею 1,61 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Сков'ятинської сільської ради Борщівського району Тернопільської області та належала їй на підставі державного акту на право власності на землю серії Р-2 № 717265, виданого Сков'ятинською сільською радою Борщівського району Тернопільської області 21.08.2002 року та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за № 225. 22 липня 2010 року між ОСОБА_3 та ТзОВ Скала і К було укладено договір міни земельних ділянок, посвідчений приватним нотаріусом Борщівського районного нотаріального округу Тернопільської області ОСОБА_4 та зареєстрований у реєстрі за № 900. Відповідно до вказаного договору ОСОБА_3 обміняла вищезазначену належну їй земельну ділянку на земельну ділянку площею 0,010 та для ведення підсобного сільського господарства, яка розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Артемівського ( на даний час Бахмутського) району Донецької області та належала ТзОВ Скала і К відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 753505, виданого відділом Держкомзему у Артемівському районі Донецької області 13.07.2009 р., про що у даному державному акті зроблено відповідну відмітку нотаріуса щодо міни.

21 серпня 2009 року ОСОБА_3 склала заповіт, який посвідчений Сапогівською сільською радою Борщівського району Тернопільської області та зареєстрований у реєстрі за № 18. Цим заповітом вона заповіла позивачу все належне їй майно. 5 грудня 2015 року ОСОБА_3 померла. Після її смерті ОСОБА_1 у встановлений законом шестимісячний термін подала до приватного нотаріуса Борщівського районного нотаріального округу Тернопільської області ОСОБА_5 заяву про прийняття спадщини. Інших спадкоємців у ОСОБА_3 немає, її чоловік ОСОБА_6 помер ще 5.04.2003 року, а дітей в неї не було. 30.11.2016 року приватним нотаріусом ОСОБА_5 позивачу було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 1,6276 га, яка належала ОСОБА_3 на підставі свідоцтва на право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Борщівської державної нотаріальної контори Тернопільської області 31.07.2009 року за номером 1226. Спадкове майно ОСОБА_3 також складається із вказаної вище земельної ділянки площею 0,010 га. 5.12.2017 року позивач звернулась до приватного нотаріуса Борщівського районного нотаріального округу Тернопільської області ОСОБА_5 по питанню оформлення спадщини на спадкове майно, що належало ОСОБА_3, спадкоємцем якої вона є на підставі заповіту, однак листом № 940/02-31 їй було відмовлено у видачі свідоцтва по право на спадщину через те, що договір міни земельної ділянки не було подано померлою для проведення державної реєстрації у встановленому законом порядку, а тому позивачу було рекомендовано звернутись до суду для встановлення належності спадкового майна померлій та наступної належності їй, як спадкоємиці.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилися, у позові вказала, що просить розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольни у повному обсязі. Проти ухвалення по справі заочного рішення не заперечувала.

Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради Бахмутського району Донецької області, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судові засідання не з'являвся, про причини неявки суд не повідомляв.

Ухвалою суду від 23.01.2018 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, було залучене Товариство з обмеженою відповідальністю Скала і К .

Представник третьої особи - ТОВ Скала і К у судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи. Разом з тим, 6.03.2018 року на адресу суду надійшло клопотання генерального директора ТОВ Скала і К про розгляд справи за відсутності представника (вх. № 7276). Вказав, що не заперечує проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання за нею права власності на спірну земельну ділянку (а.с.46).

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд розглядає справу за відсутності представника відповідача.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд вважає можливим проводити заочний розгляд справи за відсутності відповідача, на підставі наявних у справі доказів, проти чого позивач не заперечує.

Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Як передбачено ст. 13 ЦПК України , суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, відповідно до копії паспорт серії МС 318018, виданого Борщівським РВ УМВС України в Тернопільській області 8.04.1998 року (а.с.4).

По сусідству з позивачем у с. Сапогів Борщівського району Тернопільської області проживала ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3.

5 грудня 2015 року у віці 77 років померла ОСОБА_3, про що 8 числа грудня місяця 2015 року складено відповідний актовий запис № 12 та видано Сапогівською сільською радою Борщівського району Тернопільської області свідоцтво про смерть серії І-ИД № 198363 (а.с.8).

За життя, 21 серпня 2009 року ОСОБА_7 склала заповіт, посвідчений секретарем виконкому Сапогівської сільської ради ОСОБА_8 та зареєстровано в реєстрі за № 18 (вказаний заповіт не скасовувався і не перезаповідався). Згідно цього заповіту ОСОБА_3 зробила розпорядження про те, що все майно, яке буде належати їй на день смерті, де б воно не знаходилося і з чого б не складалося, а також усе те, на що вона матиме право, заповіла ОСОБА_1 (а.с.7).

За ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно зі ст.1269 ЦК України , спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Після смерті ОСОБА_3 її спадкоємець - позивач ОСОБА_1 у встановлений законом шестимісячний термін подала до приватного нотаріуса Борщівського районного нотаріального округу Тернопільської області ОСОБА_5 заяву про прийняття спадщини. Інших спадкоємців у ОСОБА_3 немає, оскільки її чоловік - ОСОБА_6 помер ще 5.04.2003 року (а.с.9), а дітей в неї не було.

30.11.2016 року приватним нотаріусом ОСОБА_5 на ім'я ОСОБА_1 було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 1,6276 га, яка розташована на території Сапогівської сільської ради Борщівського району Тернопільської області (кадастровий номер 6120887100:01:001:0193) та належала ОСОБА_3 на підставі свідоцтва на право на спадщину за законом від 31.07.2009 року за № 1226 (а.с.15).

Згідно довідки Сапогівської сілької ради від 14.12.2017 року № 496/01-12 померлій ОСОБА_3, яка померла 5.12.2015 року та до дня смерті постійно проживала і була зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_4, належала земельна ділянка площею 1,61 га, яка знаходиться на території Сков'ятинської сільської ради Борщівського району Тернопільської області. Після смерті ОСОБА_3 спадщину прийняла ОСОБА_1 та вступила в управління її спадковим майном, подавши протягом 6 місяців заяву до нотаріуса. Інших спадкоємців (дітей, чоловіка) померла за даними сільскої ради не мала (а.с.16).

Крім того, інформаційними довідками, наданими 13.03.2018 року разом з листом № 163/01-16 приватним нотаріусом ОСОБА_5 підтверджується, що нею була заведена спадкова справа за № 22/2016 на майно померлої 5.12.2015 року ОСОБА_3 за заявою спадкоємця за заповітом - ОСОБА_1 та видано свідоцтво про право на спадщину № 1797 (а.с.54-56).

Також було встановлено, що відповідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 753505 від 13.07.2009 року, ТОВ Скала і К на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 18.09.2008 № 1-5778 є власником земельної ділянки площею 0,0100 га, що знаходиться на території ОСОБА_2 сільської ради Артемівського району Донецької області з цільовим призначенням - для ведення підсобного сільського господарства (а.с.12).

Відповідно до договору міни земельних ділянок від 22.07.2010 року (а.с.10-11), укладеного між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю Скала і К , який посвідчений приватним нотаріусом Борщівського районного нотаріального округу ОСОБА_4 і зареєстрований в реєстрі за № 900, у власність ОСОБА_3 від ТОВ Скала і К перейшла земельна ділянка площею 0,010 га, що знаходиться на території ОСОБА_2 сільської ради Артемівського району Донецької області, за кадастровим номером 1420989900:01:114:0059, а у власність ТОВ Скала і К від ОСОБА_3 перейшла земельна ділянка площею 1,61 га, що знаходиться на території Сков'ятинської сільської ради Борщівського району Тернопільської області, за кадастровим номером 6120887400:01:001:0221 (п.2,3 договору). Також п. 14 договору міни визначено, що право власності на земельні ділянки посвідчуються цим договором.

У зв'язку зі цим позивачу стало відомо, що у спадкове майно ОСОБА_3 також входить земельна ділянка площею 0,010 га, що знаходиться на території ОСОБА_2 сільської ради Артемівського району Донецької області, яка належала їй на підставі договору міни він 22.07.2010 року.

5.12.2017 року позивач звернулась до приватного нотаріуса Борщівського районного нотаріального округу Тернопільської області ОСОБА_5 щодо оформлення спадщини на вищевказану земельну ділянку (кадастровий номер 1420989900:01:114:0059).

Однак відповідно до листа від 5.12.2017 року № 940/02-31 приватним нотаріусом Борщівського районного нотаріального округу Тернопільської області ОСОБА_5 було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку площею 0,0100 га, кадастровий номер 1420989900:01:114:0059, яка розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Артемівського (Бахмутського) району Донецької області, оскільки право власності на вказану земельну ділянку спадкодавцем ОСОБА_3 не було зареєстроване у встановленому законом порядку (а.с.6).

Як роз'яснено в п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування , у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст.1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч.1 ст.1296 ч.1 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до норм ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

За ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Ст. ст. 81 , 131 ЗК України передбачають, що громадяни мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі прийняття спадщини, міни, дарування, ренти, успадкування та інших цивільно-правових угод.

Згідно до ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Однак, як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_3, уклавши 22 липня 2010 року договір міни земельних ділянок з ТОВ Скала і К , не провела у встановлено законодавством порядку державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1420989900:01:114:0059.

Відповідно до наданої на запит суду інформації Міськрайонним управлінням Держгеокадастру у Бахмутському районі та м. Бахмуті № 0-5-0.171-229/111-18 від 21.02.2018 земельна ділянка (кадастровий номер 1420989900:01:114:0059) площею 0,010 га, яка розташована на території ОСОБА_2 сільскої ради Бахмутського району Донецької області, за даними Державного земельного кадастру, належить ТОВ Скала і К на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 18.09.2008 року № 1-5778 (а.с.59).

В інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування роз'яснено, зокрема, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Як вказано вище, позивач ОСОБА_1 позбавлена можливості оформити спадщину на вказану земельну ділянку, оскільки нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом через не проведення державної реєстрації.

У відповідності з вимогами ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Вище приведені обставини та факти у їх сукупності надають суду можливість зробити висновок про те, що в ході судового розгляду справи позивачем було обґрунтовано доведені ті обставини, на які вона посилалася як на підстави своїх вимог.

Враховуючи викладене, оскільки позивач є спадкоємцем після смерті ОСОБА_3, якій на підставі нотаріально посвідченого договору міни земельних ділянок, укладеного 22 липня 2010 року, на праві власності належить земельна ділянка площею 0,010 га, кадастровий номер 1420989900:01:114:0059, яка розташована на території ОСОБА_2 сільської ради, Бахмутського району, Донецької області, та право власності на яку ОСОБА_3 за життя не зареєструвала у встановленому законом порядку, інших спадкоємців не встановлено, суд вважає необхідним визнати за позивачем ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування на вищевказану спірну земельну ділянку, що залишилась після смерті ОСОБА_3.

Позивач не наполягала на стягнення з відповідача судових витрат, які були нею сплачені при подачі позову до суду.

Керуючись ст.ст. 4 , 12, 13, 77, 78, 81, 82, 89, 141, 258, 259 , 263-265, 280-282 ЦПК України , ст.ст. 328 , 1216-1218, 1223, 1225, 1268-1269, 1296 ЦК України , ст.ст. 81, 125, 131 ЗК України, суд -

у х в а л и в:

позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії МС 318018, виданий 8.04.1998 року Борщівським РВ УМВС України в Тернопільській області, право власності в порядку спадкування на земельну ділянку площею 0,010 га, кадастровий номер 1420989900:01:114:0059, яка розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Бахмутського району Донецької області, згідно договору міни земельних ділянок від 22.07.2010 року, який укладений між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю Скала і К , нотаріально посвідчений і зареєстрований в реєстрі за № 900, що залишилась після смерті ОСОБА_3, померлої 5.12.2015 року.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Також позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Зачне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя -

ОСОБА_9