Рішення

від 05.03.2018 по справі 808/2724/17

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05 березня 2018 року Справа № 808/2724/17 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Татаринова Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "НН" (69124, м. Запоріжжя, вул. Курузова, 9, код ЄДРПОУ 33211070)

про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) надійшов адміністративний позов Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "НН" (далі - відповідач), в якому просить суд стягнути кошти з рахунків платника податків у всіх банках, що належить такому платнику податків Товариство з обмеженою відповідальністю "НН" (код ЄДРПОУ 33211070), а також за рахунок готівки, що належить такому платнику податків на користь УК у Дніпровському районі м. Запоріжжя (код одержувача 38025423 в ГУДКС України у Запорізькій області МФО 813015) податкового боргу: з орендної плати з юридичних осіб в сумі 209228,41 грн. (код платежу 18010600 на р/р 33216812700006).

Ухвалою від 25 жовтня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 08 листопада 2017 року.

08 листопада 2017 року ухвалою суду провадження у справі зупинено до 13 грудня 2017 року.

13 грудня 2017 року ухвалою суду поновлено провадження у справі.

13 грудня 2017 року ухвалою суду за клопотанням представника відповідача провадження у справі зупинено до 20 лютого 2018 року.

20 лютого 2018 року ухвалою суду поновлено провадження у справі.

20 лютого 2018 року, за клопотанням представника відповідача, у зв'язку з неможливістю його прибути до суду, відкладено розгляд справи до 05 березня 2018 року.

Позовні вимоги Головного управління ДФС у Запорізькій області обґрунтовані Податковим кодексом України (далі за текстом - ПК України) та зазначено, що за Товариства з обмеженою відповідальністю "НН" обліковується податковий борг з орендної плати з юридичних осіб в сумі 209228,41 грн., який виник в результаті несплати відповідачем самостійно узгодженої суми грошового зобов'язання.

Представник ГУ ДФС у Запорізькій області 05 березня 2018 року прибув до суду та подав клопотання, в якому просить суд розглянути адміністративну справу в порядку письмового провадження.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "НН" 05 березня 2018 року в судове засідання не прибув. Представник подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з його відрядженням.

Суд розглянувши клопотання представника відповідача встановив, що представник відповідача в своєму клопотанні зазначає про неможливість прибуття до судового засідання, у зв'язку з перебуванням у відрядженні. Однак таких доказів до клопотання не додано. Таким чином суд прийшов до висновку про неможливість визнати поважною неявку представника.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.

За таких обставин та керуючись частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

На підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з'ясував наступне.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб фізичних осіб - підприємців та громадських формувань

Товариство з обмеженою відповідальністю "НН" зареєстроване, як юридична особа 13 жовтня 2004 року, код ЄДРПОУ 33211070.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "НН" має податковий борг по орендній платі з юридичних осіб в розмірі 209 228,41 грн.

Судом встановлено, що податковий борг виник на підставі поданих до контролюючого органу податкових декларацій з плати за землю:

№ НОМЕР_1 від 10 лютого 2016 року згідно якої відповідач самостійно визначив річну суму податку, що підлягає нарахуванню та сплаті у бюджет у 2016 році на загальну суму 143 587,93 грн., з щомісячною часткою сплати з січня по листопад - по 11 965,66 грн. та за грудень - 11 965,67 грн.

Відповідачем не сплачені суми податкових зобов'язань по декларації з березня по грудень 2016 року, на суму 119 656,61 грн.

№ НОМЕР_2 від 13 лютого 2017 року згідно якої відповідач самостійно визначив річну суму податку, що підлягає нарахуванню та сплаті у бюджет у 2017 році на загальну суму 152 203,20 грн., з щомісячною часткою сплати з січня по листопад - грудень по 12 683,60 грн.

Відповідачем не сплачені суми податкових зобов'язань по декларації з січня по травень 2017 року, на суму 63 418,00 грн.

Також заборгованість виникла в наслідок: проведеної позивачем стосовно відповідача камеральної перевірки. На підставі висновків акту перевірки № 695/12-03/33211070 від 14 квітня 2016 року, винесено податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_3 від 18 квітня 2016 року, яким відповідача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 2 821,43 грн.;

проведеної позивачем стосовно відповідача камеральної перевірки. На підставі висновків акту перевірки № 827/12-02/33211070 від 12 травня 2016 року, винесено податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_4 від 13 травня 2016 року, яким відповідача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 600 грн.

Також заборгованість по орендній платі з юридичних осіб складається з пені, яка виникла за несвоєчасну сплату узгоджених сум податкових зобов'язань з вказаного податку в сумі 22 732,37 грн., яка нарахована відповідно до статті 129 Податкового кодексу України.

Вказані податкові повідомлення - рішення надсилались на адресу відповідача.

У суду відсутні доказів в матеріалах справи, щодо оскарження вищевказаного податкового повідомлення - рішення.

Сума податкового зобов'язання не сплачена та набула статусу податкового боргу та становить 209 228,41 грн.

Із матеріалів справи судом встановлено, що позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме згідно з положеннями статті 59 Податкового кодексу України податковим органом 04 листопада 2014 року сформована податкова вимога №1087-25 на суму 5999,13 грн., яка направлена на адресу відповідача засобами поштового зв'язку.

Оцінивши надані документи та матеріали, суд вважає вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно з пунктом 49.1 статті 49 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

За правилами пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

При цьому, за пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Пунктом 287.4 статті 287 Податкового кодексу України встановлено, що податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Як встановлено судом, боржником сума задекларованого зобов'язання та нарахованого контролюючим органом зобов'язання не було сплачено у встановлені законом строки і вона набула статусу податкового боргу.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 59.1. статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.3. статті 59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Відповідно до пункту 59.4 статті 59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до підпунктів 95.1 - 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Податковий орган на підтвердження податкового боргу відповідача по орендній платі з юридичних осіб в розмірі 209228,41 грн. та надав: податкові декларації, податкові повідомлення - рішення, податкову вимогу, інтегровану картку, довідку про заборгованість, розрахунок суми податкового боргу.

На момент розгляду справи в суді, вказана сума податкового зобов'язання відповідачем не сплачена, заборгованість перед бюджетом не погашена.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право зокрема звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Зважаючи на несплату у добровільному порядку відповідачем узгодженої податкової заборгованості податковий орган звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача зазначеного податкового боргу.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Під час розгляду справи відповідач доказів сплати заборгованості не надав, проти позову не заперечив, доводи позивача не спростував.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позов Головного управління ДФС у Запорізькій області є доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146) до Товариства з обмеженою відповідальністю "НН" (69124, м. Запоріжжя, вул. Курузова, 9, код ЄДРПОУ 33211070) про стягнення податкового боргу - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути кошти з рахунків платника податків у всіх банках, що належить такому платнику податків Товариства з обмеженою відповідальністю "НН" (69124, м. Запоріжжя, вул. Курузова, 9, код ЄДРПОУ 33211070), а також за рахунок готівки, що належить такому платнику податків на користь УК у Дніпровському районі м. Запоріжжя (код одержувача 38025423 в ГУДКС України у Запорізькій області МФО 813015) податкового боргу: з орендної плати з юридичних осіб в сумі 209228 (двісті дев'ять тисяч двісті двадцять вісім) гривень 41 копійка (код платежу 18010600 на р/р 33216812700006).

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України ухвала про повернення позовної заяви може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення у повному обсязі виготовлено 05 березня 2018 року.

Суддя Д. В. Татаринов