Рішення

від 12.04.2018 по справі 815/351/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/351/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2018 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Марина П.П.,

за участю секретаря Станкової О.Ф.

за участю сторін:

від позивача - ОСОБА_1 (за довіреністю)

від відповідача - ОСОБА_2 (за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні (за правилами загального позовного провадження) адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТЕК ІНДАСТРІАЛ» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.09.2017 року №0030491404,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю ВІТЕК ІНДАСТРІАЛ звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовними вимогами (а.с.216-227 т.2) до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.09.2017 року №0030491404, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 6 046 719,00 грн., яке прийнято на підставі акту Про результати документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю ВІТЕК ІНДАСТРІАЛ з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.03.2017 року, валютного - за період з 01.01.2015 року по 31.03.2017 року, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2015 року по 31.03.2017 року від 23.08.2017 року №000436/15-32-14-04/38479121.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що в ОСОБА_2 перевірки відповідач безпідставно робить висновок про порушення позивачем п.44.1, п.44.2 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПКУ, п.7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року №318 щодо завищення ТОВ ВІТЕК ІНДАСТРІАЛ відємного значення об'єкту оподаткування у сумі 6 046 719,00 грн., в тому числі: за 2015 рік - у сумі 3 667 057,00 грн., за І квартал 2016 року - у сумі 1 480067,00 грн., за півріччя 2016 року - у сумі 1 480 067,00 грн., за три квартали 2016 року - у сумі 2 138 926,00 грн., за 2016 рік у сумі 2 138 926,00 грн., за І квартал 2017 року - у сумі 240 736,00 грн. Даний висновок здійснений контролюючим органом виключно за операціями врахування позивачем у складі витрат за даними бухгалтерського обліку, а отже і у складі фінансового результату до оподаткування податком на прибуток, сум курсових різниць за договорами позики №002 від 09.11.2007 року та №003 від 03.03.2008 року. Так, основним аргументом ГУ ДФС в Одеській області щодо невизнання права ТОВ ВІТЕК ІНДАСТРІАЛ на врахування курсових різниць за вищевказаними договорами позики у зменшення об'єкта оподаткування податком на прибуток є факт того, що заборгованість за позиками виникла у Позивача внаслідок комплексу операцій в частині переведення боргових зобов'язань, у тому числі: заміна боржника у зобов'язанні - з ТОВ ВІТЕК ГРУП на ТОВ ВІТЕК ІНДАСТРІАЛ та зміна кредитора з Global Investments (London) на Witec Holding GmbH. Відповідач, проаналізувавши умови договорів позики №002 від 09.11.2007 року та №003 від 03.03.2008 року, додаткові угоди до них, в ОСОБА_2 перевірки дійшов висновків, що ТОВ ВІТЕК ІНДАСТРІАЛ не позичало та не використовувало в своїй господарській діяльності кошти, за якими обліковує кредиторську заборгованість; номінальним позикодавцем є засновник ТОВ ВІТЕК ІНДАСТРІАЛ - нерезидент Witec Holding GmbH, який зазначені грошові кошти власно не позичав; за період з 01.01.2017 року по 31.03.2017 року ТОВ Вітек Індастріал не було здійснено жодного руху грошових коштів по зазначеним позикам, лише здійснювалось нарахування відсотків та перерахування не операційних курсових різниць; до складу інших витрат ТОВ ВІТЕК ІНДАСТРІАЛ по зазначеним договорам було віднесено 6046719,46 гривень неопераційних курсових різниць, що мало значний вплив на фінансовий результат підприємства; ТОВ ВІТЕК ІНДАСТРІАЛ від зазначених операцій не отримало доходу, ані напряму, ані побічно, оскільки фактично не отримувало грошові кошти, які є винним. Позивач не погоджується з висновками податкового органу, з огляду на те, що, по-перше, договори позики №002, №003, №004 та додаткові угоди до них пройшли реєстрацію в Національному банку України відповідно до вимог зазначеного Указу Президента України №734/99 від 27.06.1999 року та Положення Про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам , затвердженого Постановою Правління Національного банку України №270 від 17.06.2004 року, що свідчить про повну відповідність таких договорів та додаткових угод вимогам чинного законодавства України, по-друге, Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності визначені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженим наказом Міністерства фінансів України №318 від 31.12.1999 року, п.20 якого передбачено, що до інших операційних витрат включаються, крім іншого, втрати від операційної курсової різниці (тобто від зміни курсу валюти за операціями, активами і зобов'язаннями, що пов'язані з операційною діяльністю підприємства), а п. 29 цього ж Положення передбачено, що до складу інших витрат включаються витрати, які виникають під час діяльності (крім фінансових витрат), але не пов'язані безпосередньо з виробництвом та/або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг). До таких витрат належать, зокрема втрати від неопераційних курсових пізниць. Інструкцією Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій передбачено, що на субрахунку 945 Витрати від операційної курсової різниці ведеться облік втрат за активами й зобов'язаннями операційної діяльності підприємства від зміни курсу гривні до іноземної валюти. На субрахунку 974 рахунку 97 Втрати від неопераційних курсових різниць відображаються втрати за активами й зобов'язаннями неопепаційної діяльності підприємства від зміни курсу гривні до іноземної валюти. Таким чином, усі курсові різниці крім тих. що виникають внаслідок перерахунку зобов'язань засновників при формуванні статутного капіталу та тих. які виникають щодо дебіторської заборгованості або зобов'язань за розрахунками із господарською одиницею за межами України, погашення яких не планується і не є ймовірними в найближчій перспективі, враховуються у складі витрат, що впливають на фінансовий результат до оподаткування, який визначається у Формі 2 Звіт про фінансові результати за рядком 2290 (фінансовий результат до оподаткування) та є базою для визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток. Підтвердженням цього є і позиція Державної Фіскальної Служби України, яку вона висловила в своєму Листі №2115/6/99-99-15-02-02-15 від 06.02.2017 року. Наявність заборгованості ТОВ ВІТЕК ІНДАСТРІАЛ за запозиченими перед власником-нерезидентом Witec Holding GmbH коштами не може розглядатись як така, що несе за собою будь-яку податкову вигоду, оскільки наявність такої заборгованості тягне за собою обов'язкове повернення отриманих грошових коштів, тобто операцію з витрачання коштів, яка не впливає на податкові показники відповідно до норм податкового законодавства. У випадку не повернення позичальником грошових коштів у встановлені договором терміни - у нього виникає зобов'язання визнати доходи в сумі отриманих та не повернутих коштів, які будуть підлягати оподаткуванню податком на прибуток. В зв'язку з викладеним, розраховані ТОВ ВІТЕК ІНДАСТРІАЛ курсові різниці по заборгованості, яка виникла на підставі договорів позики №002 від 09.11.2007 року та №003 від 03.03.2008 року були обґрунтовано враховані у складі фінансового результату за 2015 рік, 2016 рік, 1 квартал 2017 року, на підставі якого визначається об'єкт оподаткування податком на прибуток за відповідний період, а доводи ГУ ДФС в Одеській області відносно того, що ТОВ ВІТЕК ІНДАСТРІАЛ не позичало та не використовувало в своїй господарській діяльності кошти, за якими обліковує кредиторську заборгованість, а також не отримало доходу від вказаних господарських операцій є необгрунтованими. ТОВ ВІТЕК ІНДАСТРІАЛ , як юридична особа, було зареєстровано 11.01.2013 року в ході реорганізації шляхом виділу з ТОВ ВІТЕК ГРУП (код ЄДРПОУ 33658577) і ця обставина також зафіксована у вищевказаному ОСОБА_2 перевірки. В результаті реорганізації ТОВ Вітек індастріал , як правонаступнику ТОВ ВІТЕК ГРУП , було передано за розподільчим балансом від 10.01.2013 року та передавальним актом від 10.01.2013 року 58,3% капіталу, активів і зобов'язань ТОВ ВІТЕК ГРУП . Станом на момент реорганізації тільки сукупна вартість нежитлових приміщень №134 та №137 у розмірі 9572076,50 гривень, переданих ТОВ ВІТЕК ІНДАСТРІАЛ була майже на 4 мільйони більше ніж розмір заборгованості за договорами позики №002, №003, №004, а отримані в результаті реорганізації активи, в тому числі вказані нежитлові приміщення, офісна техніка, меблі використовуються ТОВ ВІТЕК ІНДАСТРІАЛ в процесі здійснення господарської діяльності. Таким чином, висновки фіскальної служби щодо відсутності ділової мети при здійсненні операції з прийняття на баланс заборгованості за позиками є необгрунтованим, оскільки формування кредиторської заборгованості було безпосередньо пов'язано з отриманням активів, призначених для ведення господарської діяльності. Також позивач зазначає, що під час проведення перевірки співробітниками ГУ ДФС була неправильно визначена сума курсових різниць, віднесених ТОВ ВІТЕК ІНДАСТРІАЛ до витрат. ТУ ДФС в Одеській області були враховані тільки від'ємні курсові різниці, які формують витрати, і не враховані позитивні, які формують дохід, відповідачем не була врахована наявність задекларованих доходів від курсових різниць за цими же заборгованостями у розмірі 1973563,83 гривень, які виникли у зв'язку з коливанням курсу валюти у відповідних періодах, що підтверджується відомостями картки рахунку бухгалтерського обліку 632 за січень 2015 року - березень 2017 року. Крім того, позивач зауважує, що в рамках попередньої податкової перевірки, проведеної ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області, яка охоплювала період з 14.01.2013 року по 31.12.2014, вже було здійснено дослідження всіх операцій, пов'язаних з формуванням кредиторської заборгованості по запозиченим коштам, нарахуванням/сплатою відсотків та курсових різниць, а також відображення таких операцій в податковому обліку та вплив від'ємних курсових різниць на об'єкт оподаткування за вищевказаними договорами позики №002, №003, №004, про що зазначено в ОСОБА_2 перевірки №666/14-02 від 10.03.2016 року, зауважень за результатами якої до зазначених операцій не виявлено, отже контролюючим органом було визнано право ТОВ ВІТЕК ІНДАСТРІАЛ на врахування курсових різниць за укладеними договорами у складі витрат, що впливають на формування об'єкту оподаткування.

В судовому засіданні представник позивача просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та додаткових поясненнях.

Представником відповідача надано до суду відзив на адміністративний позов (а.с.132-134), згідно якого податковим органом наводяться порушення, виявлені під час перевірки позивача відповідно до акту Про результати документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю ВІТЕК ІНДАСТРІАЛ з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.03.2017 року, валютного - за період з 01.01.2015 року по 31.03.2017 року, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2015 року по 31.03.2017 року від 23.08.2017 року №000436/15-32-14-04/38479121, та пояснюється, що проаналізувавши умови договорів позики №002 від 09.11.2007 року та №003 від 03.03.2008 року, додаткові угоди до них, відповідачем встановлено, що після комплексу операцій в частині переведення боргових зобов'язань та укладання таких договорів у якості боржника ТОВ ВІТЕК ІНДАСТРІАЛ винне 350 000 Євро позики та 94500 Євро відсотків, які підприємство власно не позичало та не використовувало в своїй господарській діяльності кошти, за якими обліковує кредиторську заборгованість; номінальним позикодавцем є засновник ТОВ ВІТЕК ІНДАСТРІАЛ - нерезидент Witec Holding GmbH, який зазначені грошові кошти власно не позичав; за період з 01.01.2017 року по 31.03.2017 року ТОВ Вітек Індастріал не було здійснено жодного руху грошових коштів по зазначеним позикам, лише здійснювалось нарахування відсотків та перерахування не операційних курсових різниць; до складу інших витрат ТОВ ВІТЕК ІНДАСТРІАЛ по зазначеним договорам було віднесено 6046719,46 гривень неопераційних курсових різниць, що мало значний вплив на фінансовий результат підприємства в частині декларування збитків при фактичній націнці на товар у середньому на рівні 190% за даними бухгалтерського обліку; ТОВ ВІТЕК ІНДАСТРІАЛ від зазначених операцій не отримало доходу, ані напряму, ані побічно, оскільки фактично не отримувало грошові кошти, які є винним. Також відповідач вказує, що е можуть вважатись такими, що вчинені з діловою метою операції за наслідками яких платник податків бажає отримати виключно податкову вигоду. З урахуванням наведеного, ГУ ДФС в Одеській області вказує, що в порушення п.44.1, п.44.2 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПКУ, п.7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року №318 ТОВ ВІТЕК ІНДАСТРІАЛ включено до складу витрат підприємства витрати від не операційних різниць по договорам позики, які призвели до зменшення фінансового результату до оподаткування у сумі 6 046 719,00 грн., в тому числі: за 2015 рік - у сумі 3 667 057,00 грн., за І квартал 2016 року - у сумі 1 480067,00 грн., за півріччя 2016 року - у сумі 1 480 067,00 грн., за три квартали 2016 року - у сумі 2 138 926,00 грн., за 2016 рік у сумі 2 138 926,00 грн., за І квартал 2017 року - у сумі 240 736,00 грн. Таким чином, вищенаведене свідчить про наявність порушень з боку позивача. Так, у зв'язку з встановленим порушеннями відповідачем прийнято оскаржувані повідомлення-рішення, а тому останній вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Справу розглянуто в порядку загального позовного провадження.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в справі письмові докази, оцінивши їх за власним внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді справи, суд встановив наступні факти та обставини.

Так, у період з 28.07.2017 р. по 17.08.2017 р. на підставі пп. 20.1.4 п.20.1 ст.20, п.77.1 ст.77 Податкового кодексу України, наказу ГУ ДФС в Одеській області №2756 від 12.07.2017 року, відповідно до плану-графіку проведення планових виїзних перевірок платників податків за ІІІ квартал 2017 року та направлень від 24.07.2017 року №№4475/14-04, 4476/14-04, 4472/14-04, 4473/14-04, 4470/14-04, 4469/14-04, 4471/14-04, 4468/14-04, 4474/14-04, 4582/14-04, посадовими особами ГУ ДФС в Одеській області проведена планова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю ВІТЕК ІНДАСТРІАЛ з питань дотримання вимог податкового з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.03.2017 року, валютного - за період з 01.01.2015 року по 31.03.2017 року, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2015 року по 31.03.2017 рок, за результатами якої складено акт перевірки від від 23.08.2017 року №000436/15-32-14-04/38479121 (а.с. 20-54 т.1).

Зазначеним актом перевірки встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю ВІТЕК ІНДАСТРІАЛ п.44.1, п.44.2 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПКУ, п.7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року №318, внаслідок чого ТОВ ВІТЕК ІНДАСТРІАЛ було завищено відємне значення об'єкту оподаткування у сумі 6 046 719,00 грн., в тому числі: за 2015 рік - у сумі 3 667 057,00 грн., за І квартал 2016 року - у сумі 1 480067,00 грн., за півріччя 2016 року - у сумі 1 480 067,00 грн., за три квартали 2016 року - у сумі 2 138 926,00 грн., за 2016 рік у сумі 2 138 926,00 грн., за І квартал 2017 року - у сумі 240 736,00 грн.

Не погоджуючись з висновками акту, позивач подав відповідачу відповідні заперечення від 31.08.2017 року №31/08/2017 (а.с.55-64 т.1), проте згідно відповіді ГУ ДФС в Одеській області №8736/10/15-32-14-04-12 від 07.09.2018 року (а.с.65-66 т.1), висновки акту залишено без змін, а заперечення позивача - без задоволення.

На підставі встановлених порушень та вказаного акту перевірки, ГУ ДФС в Одеській області 11.09.2017 року прийнято ППР №0030491404, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 6 046 719,00 грн (а.с.67 т.1).

Не погоджуючись з рішенням, прийнятим відповідачем, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд, перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесеного на підставі таких висновків податкового повідомлення-рішення на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАСУ, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, вважає податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що не відповідають суті виявлених порушень з огляду на наступне.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 62 Податкового кодексу України ( далі - ПК України, в редакції, чинній до 01.01.2017 року) передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 20.1.4. пункту 20.1. статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Так, висновок податкового органу щодо порушення позивачем вищенаведених норм законодавства пов'язується з невизнанням права ТОВ ВІТЕК ІНДАСТРІАЛ на врахування курсових різниць за договорами позики №002 від 09.11.2007 року та №003 від 03.03.2008 року у зменшення об'єкта оподаткування податком на прибуток, оскільки відповідач вважає, що заборгованість за позиками виникла у позивача внаслідок комплексу операцій в частині переведення боргових зобов'язань, у тому числі: заміна боржника у зобов'язанні - з ТОВ ВІТЕК ГРУП на ТОВ ВІТЕК ІНДАСТРІАЛ та зміна кредитора з Global Investments (London) на Witec Holding GmbH, а саме: ТОВ ВІТЕК ІНДАСТРІАЛ не позичало та не використовувало в своїй господарській діяльності кошти, за якими обліковує кредиторську заборгованість; номінальним позикодавцем є засновник ТОВ ВІТЕК ІНДАСТРІАЛ - нерезидент Witec Holding GmbH, який зазначені грошові кошти власно не позичав; за період з 01.01.2017 року по 31.03.2017 року ТОВ Вітек Індастріал не було здійснено жодного руху грошових коштів по зазначеним позикам, лише здійснювалось нарахування відсотків та перерахування не операційних курсових різниць; до складу інших витрат ТОВ ВІТЕК ІНДАСТРІАЛ по зазначеним договорам було віднесено 6046719,46 гривень неопераційних курсових різниць, що мало значний вплив на фінансовий результат підприємства; ТОВ ВІТЕК ІНДАСТРІАЛ від зазначених операцій не отримало доходу, ані напряму, ані побічно, оскільки фактично не отримувало грошові кошти, які є винним.

Суд не погоджується з висновками, викладеними в ОСОБА_2 перевірки, з огляду на наступне.

Як встановлено судом, 09.11.2007 року між Global Investments (London) (Позикодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю ВІТЕК ГРУП , правонаступником якого є ТОВ ВІТЕК ІНДАСТРІАЛ (Позичальником) був укладений договір позики №002, згідно п.1.1., 1.2. якого Позикодавець передає Позичальнику грошові кошти в розмірі, вказаному в п.2.1. даного договору, а Позичальник зобов'язується повернути їх у зазначений цим договором термін та сплатити відсотки. Метою позики є розширення торгової діяльності в Україні (а.с.90-92 т.1).

Відповідно до пунктів 2.1.,2.2. договору сума позики складає 50000.00 євро. Відсотки за користування позикою складають 11,00 % річних і виплачуються у порядку, визначеному п.5.3. даного договору.

Пунктами 3.1. - 3.3. договору встановлено, що після укладення даного договору Позичальник зобов'язаний зареєструвати договір в Управлінні Національного Банку України в Одеській області. Позика надається протягом 10 банківських днів з моменту реєстрації даного договору Управлінням НБУ в Одеській області. Позика надається шляхом перерахування в безготівковій формі грошових коштів на банківський рахунок Позичальника, вказаний у розділі 10 даного договору.

Згідно пунктів 4.1., 5.1. договору позика надається терміном на десять років, який обчислюється з моменту надходження грошових коштів на поточний рахунок Позичальника. Після закінчення терміну позики, зазначеного в пункті 4.1. даного договору. Позичальник зобов'язується повернути позику Позикодавцю не пізніше 15 грудня 2017 року.

Вказаний договір був зареєстрований Управлінням НБУ в Одеській області, що підтверджується реєстраційним свідоцтвом №184 від 17.12.2007 року (а.с.93 т.1).

17.01.2013 року між ТОВ В1ТЕК ГРУП (Первісним боржником), ТОВ ВІТЕК ІНДАСТРІАЛ (Новим боржником) та Global Investments (London) LTD (Кредитором) на підставі статей 520 - 523 Цивільного кодексу України був укладений договір №2 про заміну сторони у зобов'язанні відповідно до п.1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, здійснюється заміна позичальника, внаслідок чого Новий боржник замінює Первісного боржника як зобов'язану особу у договорі позики №002 від 09.11.2007 року та усіх додаткових угодах до нього (основне зобов'язання), укладених між Первісним боржником і Global Investments (London) LTD (а.с.100-103 т.1).

Згідно пунктів 1.3.. 1.4. договору станом на 17.01.2013 року розмір зобов'язання за яким Первісний боржник замінюється на Нового боржника становить 50000,00 євро зі сплатою не пізніше 15.12.2017 року. Після набрання чинності цим договором Новий боржник зобов'язується виконувати умови Основного зобов'язання щодо погашення суми кредиту та нарахованих відсотків на умовах та в строки, визначені Основним зобов'язанням.

Вказані зміни до договору позики №002 від 09.11.2007 року були зареєстровані Управлінням НБУ в Одеській області, що підтверджується листом №18-28/2158 від 20.03.2013 року відповідно до якого був зареєстрований додаток №4 від 20.03.2013 року до реєстраційного свідоцтва №184 від 17.12.2007 року (а.с.104-105, 106-108 т.1).

18.11.2014 року між Global Investments (London) LTD (Первісним позикодавцем), Witec Holding GmbH (Новим позикодавцем) та ТОВ ВІТЕК ІНДАСТРІАЛ (Позичальником) на підставі статей 512-519 Цивільного кодексу України був укладений договір №5 про заміну сторони в зобов'язанні відповідно до п.1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, здійснюється заміна Позикодавця, внаслідок чого Новий позикодавець замінює Первісного позикодавця як вигодонабувача у Договорі позики №002 від 09.11.2007 року та усіх додаткових угодах до нього (Основне зобов'язання), укладених між Позичальником і Global Investments (London) LTD (а.с.109-111 т.1).

Відповідно до п. 1 . 3 . договору станом на 18 . 11.2014 року розмір зобов'язання за яким Первісний позикодавець замінюється на Нового позикодавця становить 52727.40 євро. в тому числі 50000,00 євро - основна сума боргу за позикою, 2727,40 євро - проценти за користування позикою нараховані за 2014 рік.

Вказані зміни до договору позики №002 від 09.11.2007 року були зареєстровані Управлінням НБУ в Одеській області, що підтверджується листом №18-29/9895 від 28.11.2014 року відповідно до якого був зареєстрований додаток №5 від 28.11.2014 року до реєстраційного свідоцтва №184 від 17.12.2007 року (а.с.112-113, 114-116 т.1).

Також, судом встановлено, що 09.12.2014 року між Witec Holding GmbH (позикодавцем) та ТОВ ВІТЕК ІНДАСТРІАЛ (Позичальником) була укладена додаткова угода №4 до договору позики №002 від 09.11.2007 року відповідно до якої пункт 2.2. Договору №002 від 09.11.2007 року був викладений у наступній редакції: відсотки за користування позикою складають 5% річних і виплачуються у порядку, визначеному у п.5.3. даного договору. Дані умови набувають чинності з 01.01.2015 року (а.с.117-118 т.1).

Вказані зміни до договору позики №002 від 09.11.2007 року були зареєстровані Управлінням НБУ в Одеській області, що підтверджується листом №18-028/1132 від 06.02.2015 року, відповідно до якого був зареєстрований додаток №5 від 06.02.2015 року до реєстраційного свідоцтва№184 від 17.12.2007 року (а.с.119-120, 121-125 т.1).

На виконання умов договору позики №002 від 09.11.2007 року ТОВ ВІТЕК ІНДАСТРІАЛ сплатило на користь позикодавця Witec Holding GmbH грошові кошти на загальну суму 26000,00 Євро, що підтверджується виписками з банківського рахунку ТОВ ВІТЕК ІНДАСТРІАЛ №2600.5.01.0425019 від 03.01.2018 року та від 17.01.2018 року, відкритого в ПАТ Банк Восток , меморіальними валютними ордерами №237991 від 15.12.2017 року, №433018 від 28.12.2017 року та № 149040 від 15.01.2018 року (а.с.135-139 т.1).

Крім того, 03.03.2008 року між Global Investments (London) LTD (Позикодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю ВІТЕК ГРУП , правонаступником якого є ТОВ ВІТЕК ІНДАСТРІАЛ (Позичальником) був укладений договір позики №003, згідно п.1.1.. 1.2. якого Позикодавець передає Позичальнику грошові кошти в розмірі, вказаному в п.2.1. даного договору, а Позичальник зобов'язується повернути їх у зазначений цим договором термін і сплатити відсотки. Метою позики є розширення торгової діяльності в Україні (а.с.140-142 т.1).

Відповідно до пунктів 2.1.,2.2. договору сума позики складає 300000,00 євро. Відсотки за користування позикою складають 11,00 % річних і виплачуються у порядку, визначеному п.5.3. даного договору.

Пунктами 3.1. - 3.3. договору встановлено, що після укладення даного договору Позичальник зобов'язаний зареєструвати договір в Управлінні Національного Банку України в Одеській області. Позика надається протягом 10 банківських днів з моменту реєстрації даного договору Управлінням НБУ в Одеській області. Позика надається шляхом перерахування в безготівковій формі грошових коштів на банківський рахунок Позичальника, вказаний у розділі 10 даного договору.

Згідно пунктів 4.1., 5.1. договору позика надається терміном на десять років, який обчислюється з моменту надходження грошових коштів на поточний рахунок Позичальника. Після закінчення терміну позики, зазначеного в пункті 4.1. даного договору, Позичальник зобов'язується повернути позику Позикодавцю не пізніше 01 квітня 2018 року.

Вказаний договір був зареєстрований Управлінням НБУ в Одеській області , що підтверджується реєстраційним свідоцтвом №33 від 25.03.2008 року (а.с.143 т.1).

17.01.2013 року між ТОВ ВІТЕК ГРУП (Первісним боржником), ТОВ ВІТЕК ІНДАСТРІАЛ (Новим боржником) та Global Investments (London) LTD (Кредитором) на підставі статей 520 - 523 Цивільного кодексу України був укладений договір №3 про заміну сторони у зобов'язанні відповідно до п.1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, здійснюється заміна позичальника, внаслідок чого Новий боржник замінює Первісного боржника як зобов'язану особу у договорі позики №003 від 03.03.2008 року та усіх додаткових угодах до нього (основне зобов'язання), укладених між Первісним боржником і Global Investments (London) LTD (а.с.151-154 т.1).

Згідно пунктів 1.3., 1.4. договору станом на 17.01.2013 року розмір зобов'язання за яким Первісний боржник замінюється на Нового боржника становить 300000,00 євро зі сплатою не пізніше 01.04.2018 року. Після набрання чинності цим договором Новий боржник зобов'язується виконувати умови Основного зобов'язання щодо погашення суми кредиту та нарахованих відсотків на умовах та в строки, визначені Основним зобов'язанням.

Пунктом 4.1. даного договору встановлено, що він набуває чинності з моменту його реєстрації в Управлінні Національного Банку України в Одеській області і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань.

Вказані зміни до договору позики №003 від 03.03.2008 року були зареєстровані Управлінням НБУ в Одеській області, що підтверджується листом №18-28/2180 від 21.03.2013 року відповідно до якого був зареєстрований додаток №4 від 21.03.2013 року до реєстраційного свідоцтва №33 від 25.03.2008 року (а.с.155-156, 157-159 т.1).

Поряд з цим, судом встановлено, що 18.11.2014 року між Global Investments (London) LTD (Первісним позикодавцем), Witec Holding GmbH (Новим позикодавцем) та ТОВ ВІТЕК ІНДАСТР1АЛ (Позичальником) на підставі статей 512-519 Цивільного кодексу України був укладений договір №6 про заміну сторони в зобов'язанні відповідно до п.1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, здійснюється заміна Позикодавця, внаслідок чого Новий позикодавець замінює Первісного позикодавця як вигодонабувача у Договорі позики №003 від 03.03.2008 року та усіх додаткових угодах до нього (Основне зобов'язання), укладених між Позичальником і Global Investments (London) LTD (а.с.160-162 т.1).

Відповідно до п.1.3. договору станом на 18.11.2014 року розмір зобов'язання за яким Первісний позикодавець замінюється на Нового позикодавця становить 337364,38 євро, в тому числі 300000,00 євро - основна сума боргу за позикою, 37364,38 євро - проценти за користування позикою нараховані за 2014 рік.

Вказані зміни до договору позики №003 від 03.03.2008 року були зареєстровані Управлінням НБУ в Одеській області, що підтверджується листом №18-28/9899 від 28.11.2014 року відповідно до якого був зареєстрований додаток №5 від 28.11.2014 року до реєстраційного свідоцтва №33 від 25.03.2008 року (а.с.163-164, 165-167 т.1).

Також, 29.12.2014 року між Witec Holding GmbH (позикодавцем) та ТОВ ВІТЕК ІНДАСТР1АЛ (Позичальником) була укладена додаткова угода №4 до договору позики №003 від 03.03.2008 року відповідно до якої пункт 2.2. Договору №003 від 03.03.2008 року був викладений у наступній редакції: відсотки за користування позикою складають 5% річних і виплачуються у порядку, визначеному у п.5.3. даного договору. Дані умови набувають чинності з 01.01.2015 року 9а.с.168-169 т.1).

Вказані зміни до договору позики №003 від 03.03.2008 року були зареєстровані Управлінням НБУ в Одеській області, що підтверджується листом №18-028/1132 від 06.02.2015 року, відповідно до якого був зареєстрований додаток №6 від 06.02.2015 року до реєстраційного свідоцтва №33 від 25.03.2008 року (а.с.170-171, 172-176 т.1).

Поряд з цим, судом встановлено, що 14.02.2011 року між Global Investments (London) LTD (Позикодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю ВІТЕК ГРУП , правонаступником якого є ТОВ ВІТЕК ІНДАСТРІАЛ (Позичальником) був укладений договір позики №004, згідно п.1.1., 1.2. якого Позикодавець передає Позичальнику грошові кошти в розмірі, вказаному в п.2.1. даного договору, а Позичальник зобов'язується повернути їх у зазначений цим договором термін і сплатити проценти. Метою позики є поповнення обігових коштів (а.с.185-187, 188-190 т.1).

Відповідно до пунктів 2.1.,2.2. договору сума позики складає 550000,00 євро. Проценти за користування позикою складають 8,50 % річних і виплачуються у порядку, визначеному п.5.3. даного договору.

Пунктами 3.1. - 3.3. договору встановлено, що після укладення даного договору Позичальник зобов'язаний зареєструвати договір в Управлінні Національного Банку України в Одеській області. Позика надається шляхом перерахування в безготівковій формі грошових коштів на банківський рахунок Позичальника, вказаний у розділі 10 даного договору. Згідно пунктів 4.1., 5.1. договору позика надається терміном на три роки, який обчислюється з моменту надходження грошових коштів на поточний рахунок Позичальника. Кінцевий строк погашення позики і сплати нарахованих за нею процентів - 01.04.2014 року. Позичальник зобов'язується повернути позику Позикодавцю у термін, зазначений у пункті 4.1., але не пізніше 01 квітня 2014 року.

Вказаний договір був зареєстрований Управлінням НБУ в Одеській області , що підтверджується реєстраційним свідоцтвом №18 від 01.03.2011 року (а.с.191-192 т.1).

17.01.2013 року між ТОВ ВІТЕК ГРУП (Первісним боржником), ТОВ ВІТЕК ІНДАСТРІАЛ (Новим боржником) та Global Investments (London) LTD (Кредитором) на підставі статей 520 - 523 Цивільного кодексу України був укладений договір №4 про заміну сторони у зобов'язанні відповідно до п.1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, здійснюється заміна позичальника, внаслідок чого Новий боржник замінює Первісного боржника як зобов'язану особу у договорі позики №004 від 14.02.2011 року та усіх додаткових угодах до нього (основне зобов'язання), укладених між Первісним боржником і Global Investments (London) LTD (а.с.197-200 т.1).

Згідно пунктів 1.3, 1.4. договору станом на 17.01.2013 року розмір зобов'язання за яким Первісний боржник замінюється на Нового боржника становить 187599,67 євро. в тому числі 186000.00 євро - основна сума боргу за позикою. 1599.67 євро - проценти за користування позикою, нараховані за грудень 2012 року, зі сплатою не пізніше 31.03.2014 року. Після набрання чинності цим договором Новий боржник зобов'язується виконувати умови Основного зобов'язання щодо погашення суми кредиту та нарахованих відсотків на умовах та в строки, визначені Основним зобов'язанням.

Пунктом 4.1. даного договору встановлено, що він набуває чинності з моменту його реєстрації в Управлінні Національного Банку України в Одеській області і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань.

Вказані зміни до договору позики №004 від 14.02.2011 року були зареєстровані Управлінням НБУ в Одеській області, що підтверджується листом №18-28/2158 від 20.03.2013 року відповідно до якого був зареєстрований додаток №3 від 20.03.2013 року до реєстраційного свідоцтва №18 від 01.03.2011 року (а.с.201-202, 203-205 т.1).

Судом встановлено, що ТОВ ВІТЕК ІНДАСТРІАЛ в повному обсязі виконало свої зобов'язання за договором позики №004 від 14.02.2011 року, сплативши на користь позикодавця Witec Holding GmbH грошові кошти на загальну суму 187599,67 євро, що підтверджується випискою з банківського рахунку ТОВ ВІТЕК ІНДАСТРІАЛ №26009001054420, відкритого в ПАТ Фінбанк (а.с.206-218, 219-222 т.1).

Відповідно до пункту 1 Указу Президента України №734/99 від 27.06.1999 року Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства договори, які передбачають виконання резидентами боргових зобов'язань перед нерезидентами за запозиченими у них кредитами, позиками в іноземній валюті (далі - договори), підлягають реєстрації Національним банком України. Уповноважені банки здійснюють обслуговування операцій за договорами на підставі реєстраційних свідоцтв.

Вищевказані договори позики №002, №003, №004 та додаткові угоди до них зареєстровані в Національному банку України відповідно до вимог зазначеного Указу Президента України №734/99 від 27.06.1999 року та Положення Про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам , затвердженого Постановою Правління Національного банку України №270 від 17.06.2004 року, що свідчить про відповідність таких договорів та додаткових угод вимогам чинного законодавства України.

Згідно п.п.134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла з 01 січня 2015 року) об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Наказом Міністерства фінансів України від 10.08.2000 року №193 затверджено Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 21 Вплив змін валютних курсів , яке відповідно до пункту 1 визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про операції в іноземних валютах та відображення показників статей фінансової звітності господарських одиниць за межами України в грошовій одиниці України.

Відповідно до пункту 2 норми Положення (стандарту) 21 застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі - підприємства) незалежно від форм власності (крім бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності).

Згідно пункту 4 наведеного Положення:

курсова різниця - різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах;

монетарні статті - статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи й зобов'язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів; немонетарні статті - статті інші, ніж монетарні статті балансу.

Відповідно до підпункту а пункту 7 Положення на кожну дату балансу монетарні статті в іноземній валюті відображаються з використанням валютного курсу на кінець дня дати балансу.

Пунктом 8 цього Положення передбачено, що визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться на дату балансу, а також на дату здійснення господарської операції в її межах або за всією статтею (відповідно до облікової політики).

Для визначення курсових різниць на дату балансу застосовується валютний курс на кінець дня дати балансу. При визначенні курсових різниць на дату здійснення господарської операції застосовується валютний курс на початок дня дати здійснення операції. Підприємство може здійснити перерахунок залишків на кінець дня за монетарними статтями в іноземній валюті, за якими протягом дня здійснювались господарські операції із застосуванням валютного курсу, встановленого на кінець цього дня.

Курсові різниці від перерахунку грошових коштів в іноземній валюті та інших монетарних статей про операційну діяльність відображаються у складі інших операційних доходів (витрат).

Курсові різниці від перерахунку монетарних статей про інвестиційну і фінансову діяльність відображаються у складі інших доходів (витрат), за винятком курсових різниць, які відображаються згідно з пунктом 9 Положення (стандарту) 21.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності визначені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженим наказом Міністерства фінансів України №318 від 31.12.1999 року.

Пунктом 20 даного Положення передбачено, що до інших операційних витрат включаються, крім іншого, втрати від операційної курсової різниці (тобто від зміни курсу валюти за операціями, активами і зобов'язаннями, що пов'язані з операційною діяльністю підприємства).

Пунктом 29 цього ж Положення передбачено, що до складу інших витрат включаються витрати, які виникають під час діяльності (крім фінансових витрат), але не пов'язані безпосередньо з виробництвом та/або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг). До таких витрат належать, зокрема втрати від неопераційних курсових пізниць.

Інструкцією Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій передбачено, що на субрахунку 945 Витрати від операційної курсової різниці ведеться облік втрат за активами й зобов'язаннями операційної діяльності підприємства від зміни курсу гривні до іноземної валюти. На субрахунку 974 рахунку 97 Втрати від неопераційних курсових різниць відображаються втрати за активами й зобов'язаннями неопепаційної діяльності підприємства від зміни курсу гривні до іноземної валюти.

Отже, проаналізувавши наведені норми, суд приходить до висновку, що усі курсові різниці крім тих, що виникають внаслідок перерахунку зобов'язань засновників при формуванні статутного капіталу та тих, які виникають щодо дебіторської заборгованості або зобов'язань за розрахунками із господарською одиницею за межами України, погашення яких не планується і не є ймовірними в найближчій перспективі, враховуються у складі витрат, що впливають на фінансовий результат до оподаткування, який визначається у Формі 2 Звіт про фінансові результати за рядком 2290 (фінансовий результат до оподаткування) та є базою для визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток.

В зв'язку з викладеним, розраховані ТОВ ВІТЕК ІНДАСТРІАЛ курсові різниці по заборгованості, яка виникла на підставі договорів позики №002 від 09.11.2007 року та №003 від 03.03.2008 року обґрунтовано враховані у складі фінансового результату за 2015 рік, 2016 рік, 1 квартал 2017 року, на підставі якого визначається об'єкт оподаткування податком на прибуток за відповідний період, а тому доводи ГУ ДФС в Одеській області відносно того, що ТОВ ВІТЕК ІНДАСТРІАЛ не позичало та не використовувало в своїй господарській діяльності кошти, за якими обліковує кредиторську заборгованість, а також не отримало доходу від вказаних господарських операцій є безпідставними.

Також, суд враховує позицію Верховного Суду, висловлену в постанові від 24.01.2018 року по справі №816/4226/13-а, якою встановлено наступне.

Визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться на дату здійснення господарської операції та на дату балансу (пункт 8 П(С)БО-21 ).

Таким чином, монетарна стаття балансу - кредиторська заборгованість позивача за кредитом, яка виражена у іноземній валюті підлягає перерахунку на день її погашення або на дату балансу.

Застосувавши вказані правові норми, суди попередніх інстанцій зробили юридично обґрунтований висновок про правомірність включення позивачем збитку від курсової різниці (від'ємне значення курсових різниць) до складу витрат.

Правильними є також висновки судів у частині відповідності витрат позивача на виплату процентів по кредиту цілям господарської діяльності позивача.

За висновком ДПІ витрати позивача на сплату відсотків за кредитним договором не пов'язані із цілями господарської діяльності, оскільки позивач використав кредитні кошти не на поповнення обігових коштів, як це передбачено умовами кредитного договору щодо цільового використання кредиту, а на погашення валютного кредиту.

За визначенням підпункту 14.1.36 пункту 14.1 ст. 14 ПК господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з пунктом 141.1 ст. 141 ПК до складу витрат включаються будь-які витрати, пов'язані з нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (в тому числі за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, крім фінансових витрат, включених до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку) протягом звітного періоду, якщо такі нарахування здійснюються у зв'язку з провадженням господарської діяльності платника податку.

Відповідність господарської операції діловій меті, про що може свідчити і економічна обґрунтованість витрат на її здійснення, є необхідною умовою для реалізації платником податку права на зменшення оподатковуваного доходу на суму витрат. Це відповідає самому змісту вищенаведених норм ПК , які надають платнику податку право зменшити оподатковуваний доход на суму витрат. Встановлення законодавцем такої податкової преференції має на меті стимулювання ділової активності суб'єктів господарської діяльності. Відсутність економічної доцільності господарських операцій, окрім як здійснення їх з метою отримання податкової вигоди, є підставою для зменшення в податковому обліку платника податку сум такої вигоди (витрат, податкового кредиту).

Використання коштів. отриманих у кредит на оплату заборгованості по іншому кредиту, не може вважатися діями, які суперечать діловій меті господарської діяльності. Здійснення позивачем як суб'єктом господарювання дій, які є не типовими для певного виду діяльності, або можуть не у повній мірі відповідати цільовому призначенню отриманих кредитних ресурсів, не може однозначно свідчити про невідповідність таких дій цілям господарської діяльності

Дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що правомірність дій позивача при визначенні об'єкту оподаткування підтверджені документально, що дає право підприємству на віднесеня таких операцій до витрат підприємства, спростовує твердження відповідача по порушенням, викладеним в акті перевірки.

Відповідачем, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об'єктивній інформації та спростовують факти, засвідчені наданими позивачем документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться у цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Суд зауважує, що документи наявні у позивача та надані до суду.

Надання належним чином всіх оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні.

Припущення, висновки відповідача в акті перевірки, не є підставою для позбавлення позивача, як добросовісного платника податку, права на визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток. Позивач виконав усі передбачені законом обов'язки щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру таких витрат.

В розрізі наведеного вище, а також приймаючи до уваги, що викладені в акті перевірки факти взагалі не ґрунтуються на документах первинного бухгалтерського обліку або на будь-яких інших доказах, висновки відповідача зроблені без належної оцінки та дослідження зібраної за результатами перевірки інформації та на підставі суб'єктивних припущень, що, як наслідок, вказує на недоведеність встановлених перевіркою порушень.

А отже, податкове повідомлення-рішення від 11.09.2017 року №0030491404, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 6 046 719,00 грн., є протиправним та таким, що не відповідає суті виявлених порушень і підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 242 КАСУ, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Судові витрати розподілити відповідно до ст.139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 9, 72-73, 77, 90, 242, 245, 255, 295 КАС України суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТЕК ІНДАСТРІАЛ» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.09.2017 року №0030491404 - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області від 11.09.2017 року №0030491404, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «ВІТЕК ІНДАСТРІАЛ» зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 6046719,00 гривень .

Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТЕК ІНДАСТРІАЛ» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 90700/дев'яносто тисяч сімсот/ грн. 79 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 12.04.2018 року.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю ВІТЕК ІНДАСТРІАЛ код ЄДРПОУ 38479121, 65101, м. Одеса, вул. 25-ї Чапаєвської дивізії, 6/1, офіс 134.

Відповідач: Головне управління ДФС в Одеській області, код ЄДРПОУ 39398646, 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5.

Суддя П.П.Марин

.