Рішення

від 13.04.2018 по справі 826/18208/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 13 квітня 2018 року                      № 826/18208/16 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді – Добрівської Н.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві доТовариства з обмеженою відповідальністю «БК Трансбудінвест» пронакладення арешту на кошти та інші цінності, В С Т А Н О В И В: Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі – позивач, ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у місті Києві) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «БК Трансбудінвест» (далі – відповідач, ТОВ «БК Трансбудінвест»), в якому просить накласти арешт на кошти та інші цінності, що знаходяться у банках ТОВ «БК Трансбудінвест». Позовні вимоги мотивовані тим, що за ТОВ «БК Трансбудінвест» обліковується податковий борг у сумі 17471667,07 грн, який виник внаслідок нарахування на підставі винесених контролюючим органом податкових повідомлень-рішень та на підставі несплати самостійно узгоджених податкових зобов'язань. За результатами оскарження податкових повідомлень-рішень в судовому порядку, грошові зобов'язання є узгодженими та набули статусу податкового боргу. При цьому ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у місті Києві зазначила, що вжиті податковим органом до відповідача заходи стягнення (вручення відповідачу податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу) не призвели до погашення цього боргу. Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.11.2016 відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду. На підставі розпорядження про повторний автоматичний розподіл від 10.10.2017 №3949 та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.10.2017 визначено суддю Добрівську Н.А. для розгляду адміністративної справи №826/18208/16 та вказану справу 17.10.2017 передано на розгляд судді Добрівській Н.А. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.11.2017 прийнято до провадження адміністративну справу №826/18208/16, зобов'язано учасників процесу подати до канцелярії суду всі наявні документи та пояснення, які, на думку учасників процесу, мають значення для розгляду даної справи, крім тих, що вже наявні в матеріалах справи. Зобов'язано позивача подати до канцелярії суду: довідку про наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов'язкових платежів) (актуальну на час складення такої довідки); інформацію про те, що сума заборгованості платника податків на момент звернення контролюючого органу до суду із позовом про щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків є узгодженою у встановленому законодавством порядку; довідку про наявність у платника податків станом на день звернення до суду із даним позовом відкритих в установах банках розрахункових рахунків (актуальну на час складення такої довідки); інформацію про відсутність у платника податків майна та/або підтверджені документально факти які свідчать, що балансова вартість такого майна менша суми податкового боргу та/або наявне у платника податків майно не може бути джерелом погашення податкового боргу (актуальну на час її надання); витяг з облікових карток платника податку на додану вартість, податку на прибуток, штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм з регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів за спірний період станом на момент розгляду справи. Своїм правом на надання відзиву на позов відповідач не скористався, заяв/клопотань суду не направляв. Ознайомившись з письмово викладеною позицією позивача, наявною в матеріалах справи, які дають змогу здійснити оцінку правомірності взаємовідносин сторін, у зв'язку з відсутністю потреби заслуховувати свідків чи експерта, а також зважаючи на наявність в матеріалах справи заяви позивача про здійснення розгляду справи без його участі, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. З наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості ТОВ «БК Трансбудінвест» станом на 20.09.2016 вбачається, що заборгованість, яка визначена контролюючим органом у позовній заяві на загальну суму 17471667,07 грн утворилась у зв'язку з несплатою у визначені Податковим кодексом України (далі по тексту – ПК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) строки зобов'язань по сплаті: - податку на додану вартість – 134167,00 грн, які виникли на підставі визначеного грошового зобов'язання податковим повідомленням-рішенням від 28.09.2011 №0006602303; - податку на додану вартість – 8090313,00 грн та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2022581,00 грн, які виникли на підставі визначеного грошового зобов'язання податковим повідомленням-рішенням від 13.02.2013 №0001782220; - з податку на прибуток підприємств – 68434339,00 грн та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 257900,00 грн, які виникли на підставі визначеного грошового зобов'язання податковим повідомленням-рішенням від 13.02.2013 №0001772220; - штрафні санкції за порушення норм з регулювання обігу готівки у розмірі 123406,00 грн, які виникли на підставі податкового повідомлення-рішення від 13.02.2013 №0001762270. Податкові повідомлення-рішення від 13.02.2013 №0001782220, №0001772220, №0001762270 були направлені на адресу відповідача цінним листом з описом та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0303107956169, отримано позивачем 19.02.2013. Також слід зазначити, зазначені податкові повідомлення-рішення винесені на підставі акта «Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «БК Трансбудінвест» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 по 30.09.2012 валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 30.09.2012» від 21.01.2013 №215/22-20/36050234. Відповідно до п. 57.3. ст.57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 – 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження. Вказані податкові повідомлення-рішення від 13.02.2013 були оскаржені відповідачем в судовому порядку. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.08.2014 у справі №826/7250/14,  залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2015, у задоволенні позову  ТОВ «БК Трансбудінвест» до ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у місті Києві про скасування  податкових повідомлень-рішень від 13.02.2013 №0001782220, №0001772220, №0001762270 – відмовлено. Рішення суду набрало законної сили. 08.04.2014 ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у місті Києві виставлено відповідачу податкову вимогу №4398-25, якою було визначено, що податковий борг станом на 07.04.2014 складає 123406,00 грн. Також, 08.04.2014 позивачем винесено рішення №114/26-59-25-01-14 про опис майна у податкову заставу. Листом щодо виділення активів, ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у місті Києві повідомила відповідача, що ТОВ «БК Трансбудінвест», станом на 08.04.2014 згідно КОР «ІС «Податковий Блок» має заборгованість перед бюджетом в загальній сумі 17337435,93 грн. Також, позивач з метою опису майна зобов'язав надати в день отримання даного листа наступні документи: фінансовий звіт з відміткою чи доказами про отримання їх органом статистики та детальну розшифровку активів підприємства н день надання документів; розшифровку дебіторської заборгованості; перелік основних засобів, рухомого та нерухомого та іншого майна, яке є на праві власності підприємства; розшифровку оборотних та необоротних активів. В разі ненадання зазначених документів, будуть проведені заходи відповідно пп.16 п.1 ст.20 Розділу 1, п.4 ст. 89, п.4 ст.91 Розділу 2 Податкового кодексу України. Вищезазначену податкову вимогу, рішення про опис майна у податкову заставу та лист щодо виділення активів було направлено 25.04.2014, а отримано відповідачем 28.04.2014, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0408606526180. З матеріалів справи вбачається, що на запит позивача, відповідачем надано оборотно-сальдові відомості по рахунку:10 місця зберігання; необоротні активи за 01.01.2015-01.01.2015; фінансовий звіт суб'єкта малого підприємства. На думку позивача, відповідно до викладених у п.п.56.17.1, п.п.56.17.5 п.56.17 ст.56 ПК України податкові повідомлення-рішення на день звернення контролюючого органу до суду із даним позовом є узгодженим. Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи доводи позивача, суд бере до уваги наступне. Згідно із визначенням, наведеним в п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 ст.16 цього Кодексу встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пунктом 59.1 ст.59 ПК України). Згідно з пунктом 59.5 цієї статті у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається) (пункт 59.5 цієї статті). Аналіз вказаної норми дає підстави стверджувати про відсутність обов'язку контролюючого органу направляти платнику податків нову податкову вимогу у випадку збільшення суми податкового боргу. Тобто, в разі коли після направлення платнику податків податкової вимоги сума його податкового боргу збільшується, податкова вимога на збільшену суму податкового боргу не направляється. На виконання вимог ст.59 Податкового кодексу України податковим органом було направлено відповідачу податкову вимогу від 08.04.2014 №4398-25 якою було визначено, що податковий борг станом на 07.04.2014 в сумі 123406,00 грн. Тобто, враховуючи податкову вимогу станом на 07.04.2014 податковий борг відповідача становив 123406,00 грн яка виникла на підставі податкового повідомлення-рішення від 13.02.2013 №0001762270. Крім того, 08.04.2014  позивачем винесено рішення №114/26-59-25-01-14 про опис майна у податкову заставу та лист щодо виділення активів, яким ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у місті Києві повідомила відповідача, що ТОВ «БК Трансбудінвест», станом на 08.04.2014 згідно КОР «ІС «Податковий Блок» має заборгованість перед бюджетом в загальній сумі 17337435,93 грн. Разом з тим, позивач у позовній заяві стверджує, що сума податкового боргу складає 17471667,07 грн, яка виникла на підставі податкових повідомлень рішень: від 28.09.2011 №0006602303; від 13.02.2013: №0001782220, №0001772220, №0001762270. Також, судом встановлено, що податкові повідомлення-рішення від 13.02.2013: №0001782220, №0001772220, №0001762270 були предметом судового спору в адміністративній справі №№826/7250/14 та постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.08.2014, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2015, у задоволенні позову було відмовлено. Згідно з частиною 1 статті 254 КАС України (у редакції, чинній на день спірних правовідносин) постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження (частина 3 цієї статті). Частиною 5 цієї статті встановлено, що постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, – через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України (у редакції, чинній на дати ухвалення оскаржуваних судових рішень) обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Проте, позивачем доказів направлення відповідачу податкового повідомлення-рішення від 28.09.2011 №0006602303 суду не надано, як і не надано доказів направлення податкової вимоги або підтвердження існування податкового боргу станом на 07.04.2014, який виник на підставі податкових повідомлень рішень: від 13.02.2013: №0001782220, №0001772220, а також відомостей про сплату боргу. Відповідно до п.88.1 ст.88 ПК України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Податкова застава, згідно із визначенням, наведеним у п.п.14.1.155 п.14.1 ст.14 ПК України, це спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення (п.88.2 ст.88 ПК України). Згідно п.п.89.1.2. п.89.1 ст.89 ПК України, несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, – з дня виникнення податкового боргу. З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому (п.89.2 ст.89 ПК України). Пунктом 89.3 статті 89 ПК України встановлено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику. Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих. Як вбачається з матеріалів справи, на виконання положень ст.89 ПК України, заступником начальника ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві 08.04.2014 прийнято рішення про опис майна у податкову заставу, що було отримано уповноваженою особою платника 28.04.2014, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Крім того, було надіслано лист з вимогою надати з моменту отримання даного листа належним чином завірені копії необхідних документів для проведення опису майна у податкову заставу. З матеріалів справи вбачається, що на запит позивача, відповідачем надано оборотно-сальдові відомості по рахунку: 10 місця зберігання; необоротні активи за 01.01.2015-01.01.2015; фінансовий звіт суб'єкта малого підприємства. Згідно положень статті 19-1 ПК України (у редакції Закону України від 04.07.2013 року №404-VII) до функцій органів державної податкової служби, зокрема, віднесено: здійснення адміністрування податків, зборів, платежів (п.п.19-1.1.1 п.19-1.1 ст.19-1 ПК України); здійснення контролю своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів (п.п.19-1.1.2 п.19-1.1 ст.19-1 ПК України); організація роботи та здійснення контролю за застосуванням арешту майна платника податків, що має податковий борг, та/або зупинення видаткових операцій на його рахунках у банку (п.п.19-1.1.21 п.19-1.1 ст.19-1 ПК України). Згідно п.п.20.1.33 п.20.1 ст.20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу. Наведена законодавча норма встановлює одночасно як право податкового органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі. Водночас, умовою застосування норми підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, є відсутність у платника податків майна, яке може бути використане для погашення податкового боргу. При цьому, підлягає встановленню факт відсутність відповідного майна не взагалі, а саме на момент, коли у податкового органу виникає право на стягнення податкового боргу, ефективність реалізації якого забезпечується спеціальними заходами, зокрема, адміністративним арештом майна, у тому числі, коштів. В іншому разі, вимога про застосування арешту коштів буде передчасною, оскільки не виключається, що на момент пред'явлення відповідної вимоги майно, за рахунок якого можна погасити податковий борг, буде наявним. Лише сукупність вказаних обставин наділяє податковий орган правом на звернення до суду із позовом щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків. Зазначена позиція також узгоджується із висновком Верховного Суду України, викладених у постанові від 06.02.2018 у справі №813/4401/16. Відповідно до вимог частини 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Однак, звертаючись до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, доказів, які б беззаперечно свідчили про відсутність станом на час звернення позивача до суду із даним позовом та на день постановлення судового рішення у платника податків майна, за рахунок якого такий борг може бути погашений та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу позивачем суду не надано, як і доказів на підтвердження вжиття всіх необхідних заходів, спрямованих на розшук майна відповідача з метою погашення податкового боргу, а отже викладені у позові обставини визнаються судом не доведеними. Керуючись ст.ст.2, 3, 5-11, 19, 73-77, 79, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, - В И Р І Ш И В: У задоволені позовних вимог Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (ідентифікаційний номер 39561761, адреса: 04107, м. Київ, вул. Багговутівська, 26) до Товариства з обмеженою відповідальністю «БК Трансбудінвест» (ідентифікаційний код: 36050234, адреса: 01001, м. Київ, вул. Софіївська, буд.10, кв.(офіс) 4) про накладення арешту на кошти та інші цінності – відмовити повністю. Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржено за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.           Суддя:                                                                                                                     Н.А. Добрівська