Рішення

від 10.04.2018 по справі 909/39/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.04.2018 м. Івано-ФранківськСправа № 909/39/18

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовська Л.М., секретар судового засідання Дзіворонюк М.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Віта-Текс", бульв. Кольцова, 17-В, м. Київ, 03194

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Нобіліс МВК" вул. Галицька, 126 Н, м. Рогатин, Івано-Франківська область, 77000

про стягнення заборгованості в сумі 7 758 897,62 грн.

за участю:

Від позивача: ОСОБА_1 - представник, довіреність № 0412/17-01 від 04.12.17.

Від відповідача: представник не з'явився.

Встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю "Віта-Текс" звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нобіліс МВК" про стягнення заборгованості в сумі 7 758 897,62 грн. Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 15.01.2018 відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 06.02.2018.

Рух справи відображено в попередніх ухвалах суду.

Позиція позивача.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач, порушивши зобов'язання договору поставки товару № 23/08-П від 23.08.2017 укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Віта-Текс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нобіліс МВК", прийняв, але не оплатив товар на визначених сторонами умовах.

Позиція відповідача.

Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, про поважність причини своєї неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав, проти позову в установленому порядку не заперечив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку (ухвала суду від 15.01.2018 про відкриття провадження у справі, повернута відділенням поштового зв'язку з відміткою: за закінченням встановленого строку зберігання ( а.с. 41-44), ухвала суду від 27.02.2018 та повідомлення про судове засідання від 16.03.2018, повернуті відділенням поштового зв'язку з відміткою: інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення ; а.с. 64-71).

Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. За таких обставин відповідач вважається належним чином повідомленим про час та місце судових засідань.

Обставини встановлені судом.

23.08.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Віта-Текс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нобіліс МВК" було укладено договір поставки товару № 23/08-П, відповідно до умов якого Постачальник(позивач) зобов'язується передати у встановлений договором термін товар у власність покупця, а Покупець(відповідач) зобов'язується прийняти та оплатити товар в асортименті, кількості та за цінами, які визначені у відповідних видаткових накладних, додатках та специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно п. 5.1 договору, поставка товару здійснюється однією аба кількома партіями. Кількість товару в кожній партії та строк поставки партії товару вказується у відповідній специфікації, що є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п. 5.6 договору, датою поставки партії товару вважається дата, зазначена у видаткових накладних на товар, підписаних уповноваженими представниками позивача й відповідача. Перехід права власності, а також ризиків випадкової загибелі або знищення майна відбувається в момент передачі товару позивачем відповідачу за видатковою накладною.

У відповідності до умов Договору, покупець отримав товар на загальну суму 7 758 897,62 грн.

Виконання позивачем (постачальником) договірних зобов'язань підтверджується наявними в матеріалах справи документами, а саме, оригіналами:

Специфікації №1 до договору поставки товару № 23/08-П від 23 серпня 2017 року (а.с. 48);

рахунку-фактури № ВТ-0000729 від 28 серпня 2017р. (а.с.49);

видаткової накладної № ВТ-0000035 від 29 серпня 2017р. на суму 7 758 897, 62 грн.

(а.с. 50).

Ціна і порядок розрахунків визначені в розділі 6 Договору.

Пунктом 6.3. Договору сторони погодили, що спосіб оплати товару покупцем: безготівковий розрахунок шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом трьох робочих днів після прийому товару.

Покупець прийняті на себе договірні зобов'язання щодо проведення розрахунку за отриманий товар не виконав; оплату за отриманий товар не здійснив.

З метою досудового врегулювання спору, 3 листопада 2017 року, позивачем на адресу відповідача направлено претензію вих. № 0311/17-01(а.с. 15-16). Проте, претензія залишена без відповіді та задоволення.

З матеріалів справи вбачається, що станом на день розгляду справи сума основного боргу відповідача перед позивачем становить 7 758 897,62 гривень.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно зі ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Правочин між сторонами за своєю правовою природою, основними та другорядними ознаками є договором поставки.

Як передбачено ч.1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Приписами ч. 1 ст. 692 ЦК України встановлено, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться у строк (термін) визначений у зобов'язанні (ч. 1 ст. 530 ЦК України), оскільки зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Відтак, в силу ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічні приписи містяться у ст. 712 ЦК України, яка наведена вище.

Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 7 758 897,62 грн., на час прийняття рішення не сплачена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується документально, відповідачем не надано суду будь-яких документальних доказів, які б спростовували доводи позивача, вимога про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 7 758 897,62 грн. обгрунтована та підлягає задоволенню.

У відповідності до ст.129 ГПК України, судовий збір слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 129, 165, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Віта-Текс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нобіліс МВК" про стягнення заборгованості в сумі 7758897,62 грн. задоволити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нобіліс МВК" вул. Галицька, 126 Н, м. Рогатин, Івано-Франківська область, 77000 (код 40103648) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Віта-Текс", бульв. Кольцова, 17-В, м. Київ, 03194 (код 34483946) - 7758897,62 (сім мільйонів сімсот п'ятдесят вісім тисяч вісімсот дев'яносто сім гривень шістдесят дві копійки) основного боргу та 116383,46 (сто шістнадцять тисяч триста вісімдесят три гривні сорок шість копійок) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 12.04.2018

Суддя Неверовська Л.М.