Рішення

від 06.03.2018 по справі 911/3277/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" березня 2018 р. м. Київ Справа № 911/3277/17

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Володарського районного споживчого товариства, Київська обл., смт Володарка до Приватного підприємства Володарський пінопласт , Київська обл., смт Володарка про стягнення 18853,26 грн. за участю представників:

позивача:ОСОБА_1 - дов. від 11.06.2016 № 33-с відповідача:не з'явились суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Володарського районного споживчого товариства (далі - позивач) до Приватного підприємства Володарський пінопласт (далі - відповідач) про стягнення 18853,26 грн. з яких 16200 грн. неустойки у розмірі подвійної орендної плати, 1269 грн. інфляційних втрат, 163,14 грн. 3% річних, 1221,12 грн. пені.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) та основних засобів від 01.04.2009 щодо повернення позивачу орендованого нерухомого майна за наслідками припинення вказаного договору оренди.

До початку розгляду справи по суті позивач подав заяву від 20.12.2017 № 65-с про уточнення позовних вимог, якою він збільшив розмір позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача 19800 грн. неустойки у розмірі подвійної орендної плати, 2248,20 грн. інфляційних втрат, 241,54 грн. 3% річних, 1793,52 грн. пені.

Також, до початку розгляду справи по суті від позивача надійшла заява від 02.02.2018 № 05-с про уточнення позовних вимог, якою він збільшив розмір позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача 21985,71 грн. неустойки у розмірі подвійної орендної плати, 3078 грн. інфляційних втрат, 310,03 грн. 3% річних, 5836,57 грн. пені.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

За таких обставин, в даному провадженні суд розглядає остаточні вимоги позивача про стягнення з відповідача 21985,71 грн. неустойки у розмірі подвійної орендної плати, 3078 грн. інфляційних втрат, 310,03 грн. 3% річних, 5836,57 грн. пені.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги в редакції заяви від 02.02.2018 № 05-с про уточнення позовних вимог та просив суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідач в судове засідання не з'явились, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений у порядку встановленому ч. 5 ст. 242 ГПК України з додержанням вимог частин 2, 4 ст. 120 ГПК України, шляхом направлення на адресу його місцезнаходження, належним чином завіреної копії ухвали, рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд відповідно до вимог ч. 9 ст. 165 та ч. 1 ст. 202 ГПК України вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) та основних засобів від 01.04.2009 (далі - договір), відповідно до умов якого позивач - орендодавець передає, а відповідач - орендар приймає в оренду будинок заправки, будівлю сторожки (далі - об'єкт оренди) за адресою смт Володарка, вул. Загороднього, 9, для організації виробничих потреб (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору об'єктом оренди є будівля заправки і будівля сторожки загальною площею 35 кв. м. з устаткуванням, інвентарем та іншим майном (за наявності), перелік якого вказується в акті приймання-передачі, балансова вартість якого становить 50000 (п'ятдесят тисяч) грн.

Згідно з п. 3.1 договору за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, місячний розмір якої встановлюється правлінням Володарського райспоживтовариства і на дату підписання договору становить 500 (п'ятсот) грн. за місяць за наявні приміщення з майном, площа яких на дату підписання цього договору складає 35 кв. м.

Відповідно до п. 3.3 договору розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї із сторін та погодження іншої сторони шляхом підписання додаткової угоди до цього договору у випадках, прямо передбачених законодавством України.

Згідно з п. 3.4 договору орендна плата сплачується орендарем починаючи з дати підписання акту приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акта приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві.

Відповідно до п. 6.2 договору за несвоєчасну сплату орендних платежів орендар сплачує на користь орендодавця пеню в розмірі 0.3 % від розміру не сплачених орендних платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру встановленого законодавством України.

Положеннями п. 7.5 договору передбачено що у разі закінчення строку дії договору або при його розірванні орендар зобов'язаний за актом приймання-передачі повернути об'єкт оренди орендодавцю у стані, в якому перебував об'єкт оренди на момент передачі його в оренду, з урахуванням всіх здійснених орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від об'єкта оренди без заподіяння йому шкоди, з урахуванням зносу за період строку дії договору оренди.

На виконання умов договору оренди позивач передав, а відповідач прийняв будівлю заправки, будівлю сторожки, ємкість д/бензину у кількості 1 шт., стіл письмовий у кількості 2 шт., стілець у кількості 1 шт., про що свідчить акт приймання-передачі основних засобів та малоцінного інвентаря в оренду від 01.04.2009, який підписаний в двосторонньому порядку повноважними представниками сторін, та скріплений їх печатками, завірена копія якого залучена до матеріалів справи.

Додатковою угодою від 01.02.2011 № 1 до договору оренди від 01.04.2009 сторони на підставі п. 3.3 договору оренди домовились внести зміни та доповнення до п. 3.1 договору оренди та встановити з 01.02.2011 орендну плату в розмірі 900 (дев'ятсот) грн. Інші умови договору залишені без змін.

Як зазначає позивач та встановлено рішенням господарського суду Київської області від 27.01.2017 у справі № 911/3958/16 за позовом Володарського районного споживчого товариства до Приватного підприємства Володарський пінопласт про стягнення 32422,68 грн., вказаний договір оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) та основних засобів від 01.04.2009 було розірвано 03.06.2016.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Разом з тим, відповідач в супереч умов договору оренди не виконав належним чином взяті на себе договірні зобов'язання щодо повернення орендованого майна позивачу в зв'язку з розірванням договору оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) та основних засобів від 01.04.2009, в зв'язку з чим позивачем було нараховано неустойку в вигляді подвійної орендної плати за період з 01.02.2017 по 06.02.2018 у розмірі 21985,71 грн.

Позивачем на адресу відповідача було направлено претензію від 31.08.2017 № 51-с з вимогою здійснити повернення нежитлових будівель заправки і сторожки по акту приймання-передачі та погасити заборгованість з орендної плати а також штрафні санкції. Також відповідачем було надіслано акт звірки взаєморозрахунку від 31.08.2017 відповідно до якого борг відповідача перед позивачем станом на 31.08.2017 складає 12600 грн. Вказаний акт підписано повноважним представником позивача та скріплений його печаткою, завірена копія якого залучена до матеріалів справи. Надіслання вказаної кореспонденції на адресу відповідача підтверджується описом вкладення до рекомендованого листа від 06.09.2017 та фіскальним чеком Укрпошта від 06.09.2017, завірені копії яких залучені до матеріалів справи.

Також позивачем було направлено на адресу відповідача претензію від 04.10.2017 № 54-с з вимогою звільнити займані приміщення та передати їх по акту приймання-передачі та погасити заборгованість з орендної плати а також штрафні санкції. Також відповідачем було надіслано акт звірки взаєморозрахунку від 04.10.2017 відповідно до якого борг відповідача перед позивачем станом на 04.10.2017 складає 14400 грн. Вказаний акт підписано повноважним представником позивача та скріплений його печаткою, завірена копія якого залучена до матеріалів справи. Надіслання вказаної кореспонденції на адресу відповідача підтверджується описом вкладення до рекомендованого листа від 06.10.2017 та фіскальним чеком Укрпошта від 06.10.2017, завірені копії яких залучені до матеріалів справи.

Разом з тим, відповідач вказані претензії залишив без відповіді та задоволення, орендоване майно позивачу не повернув, нараховану неустойку у розмірі подвійної орендної плати не сплатив.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно з ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх договірних зобов'язань щодо повернення позивачу орендованого нерухомого майна. Неустойку у розмірі подвійної орендної плати за період з 01.02.2017 по 06.02.2018 в розмірі 21985,71 грн. позивачу не сплатив. Доказів сплати зазначених коштів відповідач суду не надав.

Відповідно до вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 21985,71 грн. неустойки у розмірі подвійної орендної плати нарахованої в зв'язку з неповернення орендованого нерухомого майна обґрунтованою, доведеною, відповідачем не спростовану та такою, що підлягає задоволенню.

Позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 3078 грн. інфляційних втрат та 310,03 грн. 3% річних, нарахованих на неустойку у розмірі подвійної орендної плати, яку позивач вважає заборгованістю.

Розглянувши вказану вимогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 2 статі 625 Цивільного кодексу України передбачено що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з п. 1.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань від 17.12.2013 № 14 грошовим, за змістом статей 524, 533 - 535, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до п. 5.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна від 29.05.2013 № 12 застосовуючи приписи статті 785 ЦК України у розгляді справ зі спорів про стягнення неустойки за прострочення виконання зобов'язань з повернення об'єкта оренди, господарським судам слід звертати увагу на те, що неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається як подвійна плата за користування річчю за час прострочення,

Ця неустойка не може бути ототожнена з неустойкою (штрафом, пенею), передбаченою пунктом 1 частини другої статті 258 ЦК України, оскільки, на відміну від приписів статті 549 ЦК України, її обчислення не здійснюється у відсотках від суми невиконання або неналежного виконання зобов'язання (штраф), а також у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (пеня).

Таким чином, неустойка у вигляді подвійної орендної плати не є грошовим зобов'язанням в розумінні статей 524, 533 - 535, 625 Цивільного кодексу України, а є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається як подвійна плата за користування річчю за час прострочення, а відтак на неї не можуть нараховуватись індекс інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

З огляду на зазначене, суд відмовляє у задоволенні позову в частині стягненні з відповідача на користь позивача 3078 грн. інфляційних втрат та 310,03 грн. 3% річних.

Також, позивач на підставі п. 6.2 договору оренди просить суд стягнути з відповідача за порушення строків виконання грошових зобов'язань щодо слати неустойки у вигляді подвійної орендної плати, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення, яка за розрахунком позивача складає 5836,57 грн.

Розглянувши вказану вимогу, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Як вже зазначалось вище, неустойка у вигляді подвійної орендної плати не є грошовим зобов'язанням в розумінні статей 524, 533 - 535, 625 Цивільного кодексу України.

Враховуючи зазначене, та те що чинним законодавством не передбачено нарахування штрафної санкції - пені на суму штрафної санкції - неустойки у вигляді подвійної орендної плати, вимоги позивача в цій частині є безпідставними.

З огляду на зазначене, суд відмовляє у задоволенні позову в частині стягненні з відповідача на користь позивача 5836,57 грн. пені.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 129 1 Конституції України, ст. 13, 74, 123, 129, ч. 9 ст. 165, ст. 232-233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства Володарський пінопласт (09300, Київська обл., Володарський р-н, смт Володарка, вул. Загороднього, 9, ідентифікаційний код 34161326) на користь Володарського районного споживчого товариства (09300, Київська обл., Володарський р-н, смт Володарка, вул. Кооперативна, 22, ідентифікаційний код 30391307) 21985 (двадцять одну тисячу дев'ятсот вісімдесят п'ять) грн., 71 коп. неустойки у розмірі подвійної орендної плати, 1264 (одну тисячу двісті шістдесят чотири) грн., 35 коп. витрат зі сплати судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили у строк та порядку передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у строк визначений ст. 256 ГПК України в порядку передбаченому ст. 257 ГПК України з врахуванням пп. 17.5 п. 17 ч. 1 розділу ХІ Перехідні положення ГПК України.

Суддя Ю.В. Подоляк

Дата підписання рішення 13.04.2018.