Рішення

від 05.04.2018 по справі 916/3083/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" квітня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/3083/17

Господарський суд Одеської області у складі судді Степанової Л.В.

при секретарі судового засідання Шевченко К.О.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 (фермерського) господарства "Чабан Анатолій Захарович" до відповідача ОСОБА_2 (фермерського) господарства "Чебана Петра Григорійовича" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3 сільської ради Ізмаїльського району Одеської області про визнання недійсним правочину

ВСТАНОВИВ:

Селянське (фермерське) господарство "Чабан Анатолій Захарович" звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до відповідача ОСОБА_2 (фермерського) господарства "Чебана Петра Григорійовича" про визнання недійсним договору оренди землі (земельної ділянки з кадастровим номером 5122082900:01:001:0135, площею 3,5674га, яка розташована за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с\рада ОСОБА_3, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва), укладений 23.03.2014р. між ОСОБА_2 (фермерським) господарством "Чебана Петра Григорійовича" та ОСОБА_4.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір укладений між відповідачем та ОСОБА_4 23.03.2014р. суперечить вимогам чинного законодавства

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.12.2017р. було порушено провадження у справі №916/3083/17 та справу призначено до розгляду на 16.01.2018р. о 12:40.

15.12.2017р. набрав чинності Закон України від 03.10.2017р. №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений у новій редакції.

При цьому, згідно з пунктом 9 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарський процесуальний кодекс України в редакції Закону України від 03.10.2017р. №2147VІІІ, чинної з 15.12.2017р., справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.01.2018р. ухвалено справу №916/3083/17 розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження.

В позовній заяві Селянське (фермерське) господарство "Чабан Анатолій Захарович" просило залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державного реєстратора Кам'янської сільської ради Арцизького району Одеської області.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.02.2018р. судом відмовлено у задоволення заяви позивача про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державного реєстратора Кам`янської сільської ради Арцизького району Одеської області.

31.01.2018р. за вх.суду№2-608/18 позивач звернувся до суду з заявою про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3 сільської ради Ізмаїльського району Одеської області.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.02.2018р. задоволено заяву позивача про залучення третьої особи та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3 сільську раду Ізмаїльського району Одеської області.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.02.2018р. було відмовлено у заяві ОСОБА_2 (фермерського) господарства "Чабан Анатолій Захарович" від 29.01.2018р. (вх.суду№2-616/18 від 31.01.2018р.) про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державного реєстратора Кам'янської сільської ради Арцизького району Одеської області

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.03.2018р. було ухвалено про закриття підготовчого провадження у справі №916/3083/17 та перехід до розгляду справи №916/3083/17 по суті.

20.03.2018р. за вх.суду№6444/18 та 03.04.2018р. за вх.суду№7350/18 третя особа ОСОБА_3 сільська рада Ізмаїльського району Одеської області зверталася до суду з листами про розгляд справи без її участі.

03.04.2018р. за вх.суду№7334/18 позивач надав до суду пояснення.

В судовому засіданні від 05.04.2018р. було оголошено вступну та резолютивну частину рішення по справі №916/3083/17.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

Як зазначає позивач, 01 жовтня 2009 року між ОСОБА_2 (фермерським) господарством Чабан Анатолій Захарович (позивач, Орендар) та ОСОБА_4 (ОСОБА_5) було укладено договір оренди земельної ділянки (далі договір 1), який був зареєстрований в Ізмаїльському районному відділі Одеської регіональної філії ДП ЦДЗК при Держкомземі України, про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 09.07.2010 року № 041052100888.

Згідно п. 1.1. договору 1 ОСОБА_5 надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку із земель сільськогосподарського призначення, яка належить Орендодавцеві на підставі Державного акту про право власності на земельну ділянку серії ОД №073608 від 09.02.2004 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 10-08-698.

Згідно вказаного Державного акту ОСОБА_4 належала земельна ділянка площею 3,5674га, яка розташована за адресою: ОСОБА_3 с/р, колишнє КСП ім. Кірова, частка (пай) 4646, цільове призначення земельної ділянки: ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 5122082900:01:001:0135.

Відповідно до п. 3.1. договору 1 земельна ділянка передана в оренду строком на 15 років.

Позивач, посилаючись на ст. 18 Закону України Про оренду землі (в редакції, чинній на час укладення договору 1), зазначає, що з моменту державної реєстрації Ізмаїльським районним відділом Одеської регіональної філії ДП ЦДЗК при Держкомземі України договору 1, тобто з 09.07.2010 року, вказаний договір набув чинності, та відповідно до п. 3.1. договору 1 чинний до 09.07.2025 року.

Позивач вказує, що земельна ділянка була передана ОСОБА_4 позивачу згідно акту приймання- передачі (на місцевості) земельної ділянки, переданої в короткострокову оренду СФГ Чабан Анатолій Захарович . 18.07.2015 року ОСОБА_4 померла, що вбачається з Витягу зі Спадкового реєстру № 49134560 від 18.09.2017 року (копія додається). Відповідно до ч. 1 ст. 1296 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відповідно до п. 3.1. Наказу Міністерства юстиції України 07.07.2011 року № 1810/5 Про затвердження Положення про Спадковий реєстр , зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 липня 2011 р. зa №831/19569, витяг зі Спадкового реєстру містить інформацію про наявність (відсутність) посвідченого заповіту і спадкового договору, заведеної спадкової справи та виданого свідоцтва про право на спадщину. Зазначений витяг зі Спадкового реєстру не містить інформації про видані свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_4, відтак її спадкоємці, в тому числі й щодо Земельної ділянки відсутні. Разом з тим, Договір 1 є чинним оскільки, ні самим договором, ні статтею 31 Закону України Про оренду землі (яка визначає підстави припинення договору оренди землі) не визначено підстав припинення договору у зв'язку з смертю ОСОБА_5.

Позивач зазначає, що 09.08.2017 року Державним реєстратором Кам'янської сільської ради Арцизького району Одеської області ОСОБА_6 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було знесено запис про інше речове право (право оренди) земельної ділянки, номер запису: 21872315 зі строком дії 20 років, що вбачається з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 11.09.2017 року, номер інформаційної довідки 96896673. Підставою виникнення права оренди земельної ділянки вказано є договір оренди землі від 23.03.2014 (далі договір 2) укладений між ОСОБА_2 (фермерським) господарством Чебана Петра Григорійовича та ОСОБА_4, підставою внесення запису вказано стало рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), за індексним номером 36615658 від 15.08.2017. Таким чином земельна ділянка була надана в оренду ОСОБА_2 (фермерському) господарству Чебана Петра Григорійовича на підставі договору оренди землі від 23.03.2014 року, під час дії договору 1.

Як стверджує позивач, уклавши договір 2 відповідач вчинив дії, які перешкоджають Позивачеві користуватися орендованою ним Земельною ділянкою, оскільки на підставі Договору 2 за Відповідачем зареєстровано право оренди Земельної ділянки, яке відповідно до ч. 2 ст. 125 ЗК України, виникає з моменту державної реєстрації такого права. На момент укладення договору 2 строк договору 1 не закінчився, договір 1 не був припинений з будь-яких інших підстав, договір 1 не був визнаний судом недійсним, відтак договір 1 був чинним на час укладення договору 2 (23.03.2014 року) та є чинним на даний час, а право оренди земельної ділянки належало позивачу на час укладення договору 2 та належить на даний час на підставі договору 1. В момент вчинення договору 2 недодержано вимог, встановлених ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, що є підставою недійсності договору 2. Відповідач, уклавши договір 2, порушив право позивача на користування орендованою ним за чинним договором оренди (договором 1) земельною ділянкою, який був укладений раніше, позбавивши позивача права самостійного господарювання на землі, отримання продукції і доходів, що є підставою для захисту судом такого права позивача шляхом визнання договору 2 недійсним.

Враховуючи викладене, позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та визнати недійсним договір оренди землі (земельної ділянки з кадастровим номером 5122082900:01:001:0135, площею 3,5674га, яка розташована за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с\рада ОСОБА_3, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва), укладений 23.03.2014р. між ОСОБА_2 (фермерським) господарством "Чебана Петра Григорійовича" та ОСОБА_4.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 202 Цивільного кодексу України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Відповідно до ст. 16 Закону України Про оренду землі , укладення договору оренди земельної ділянки може бути здійснено на підставі цивільно-правового договору або в порядку спадкування.

Судом встановлено, що 01.10.2009р. між ОСОБА_2 (фермерським) господарством Чабан Анатолій Захарович та ОСОБА_4 було укладено договір оренди земельної ділянки який був зареєстрований в Ізмаїльському районному відділі Одеської регіональної філії ДП ЦДЗК при Держкомземі України, про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 09.07.2010 року № 041052100888.

Згідно ст.ст.13,15,19 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. Строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Зі змісту договору 1 вбачається, що сторони дійшли згоди про строк дії договору до 09.07.2025р.

Під час дії договору 1, 23.03.2014р. між відповідачем та ОСОБА_4 був укладений договір оренди на ту саму земельну ділянку, яка була передана в оренду позивачу.

Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Судом встановлено, що 18.07.2015 року ОСОБА_4 померла, що вбачається з Витягу зі Спадкового реєстру № 49134560 від 18.09.2017 року .

Відповідно до ч. 1 ст. 1296 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до п. 3.1. Наказу Міністерства юстиції України 07.07.2011 року № 1810/5 Про затвердження Положення про Спадковий реєстр , зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 липня 2011 р. зa №831/19569, витяг зі Спадкового реєстру містить інформацію про наявність (відсутність) посвідченого заповіту і спадкового договору, заведеної спадкової справи та виданого свідоцтва про право на спадщину.

Зазначений витяг зі Спадкового реєстру не містить інформації про видані свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_4, відтак її спадкоємці, в тому числі й щодо земельної ділянки відсутні.

Посилання позивача на те, що договір від 09.07.2010р. є чинним обґрунтовані ст. 31 Закону України «Про оренду землі» з якої вбачається, що договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи-орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства). Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 31 вказаного Закону та п. 13.2. договору 1 передбачені підстави припинення договору оренди землі, однак жодна з передбачених законом та договором 1 підстав (обставин) не мала місця.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Судом встановлено, що на момент укладення договору 2 строк договору 1 не закінчився, договір 1 не був припинений з будь-яких інших підстав, договір 1 не був визнаний судом недійсним, відтак договір 1 був чинним на час укладення договору 2 (23.03.2014 року) та є чинним на даний час, а право оренди земельної ділянки належало позивачу на час укладення договору 2 та належить на даний час на підставі договору 1.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Статтями 24, 25 Закону України Про оренду землі встановлено, що орендодавець зобов'язаний зокрема не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою. Орендар земельної ділянки має право зокрема самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.

Судом встановлено, що зміст договору 2 суперечить ст.с.24,25, 31 Закону України Про оренду землі та умовам договору 1.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

В момент укладення договору 2 недодержано вимог, встановлених ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, що є підставою для його недійсності.

Відповідно до п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16 квітня 2004 року Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ , захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з ч. З статті 152 Земельного кодексу України шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобіганню вчинення дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсним рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших передбачених законом способів.

Таким чином, відповідач, уклавши договір 2, порушив право позивача на користування орендованою ним за чинним договором оренди земельною ділянкою, який був укладений раніше, позбавивши позивача права самостійного господарювання на землі, отримання продукції і доходів, що є підставою для визнання договору 2 недійсним.

Відповідно до ст.3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є зокрема справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, позовні вимоги ОСОБА_2 (фермерського) господарства "Чабан Анатолій Захарович" до відповідача ОСОБА_2 (фермерського) господарства "Чебана Петра Григорійовича" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3 сільської ради Ізмаїльського району Одеської області про визнання недійсним правочину, обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 86, 129, ст.ст. 232-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_2 (фермерського) господарства "Чабан Анатолій Захарович" до відповідача ОСОБА_2 (фермерського) господарства "Чебана Петра Григорійовича" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3 сільської ради Ізмаїльського району Одеської області про визнання недійсним правочину - задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати недійсним договір оренди землі (земельної ділянки з кадастровим номером 5122082900:01:001:0135, площею 3,5674га, яка розташована за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с\рада ОСОБА_3, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва), укладений 23.03.2014р. між ОСОБА_2 (фермерським) господарством "Чебана Петра Григорійовича" та ОСОБА_4.

3. Стягнути з ОСОБА_2 (фермерського) господарства "Чебана Петра Григорійовича" (68655, Одеська область, Ізмаїльський район, с. Кислиця, вул. Кірова, 22, код ЄДРПОУ 21023672) на користь ОСОБА_2 (фермерського) господарства "Чабан Анатолій Захарович" ((68655, Одеська область, Ізмаїльський район, с. Кислиця, вул. Дунайська, 143, код ЄДРПОУ 22505143) 1600/одна тисяча шістсот/грн. судового збору.

Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України.

Повне рішення складено 13 квітня 2018р.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.В. Степанова