Рішення

від 03.04.2018 по справі 916/2899/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" квітня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/2899/17

За позовом: Державної установи "Лабораторний центр на залізничному транспорті Міністерства охорони здоров'я України" (03049, м. Київ, вул. Стадіонна, б. 6-А) в особі Одеського відокремленого підрозділу Державної установи "Лабораторний центр на залізничному транспорті Міністерства охорони здоров'я України" (65007, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, б. 81, код ЄДРПОУ - 38547568)

До відповідача: Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, б. 5, код ЄДРПОУ - 40075815) в особі філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" (01032, м. Київ, вул. Льва Толстого, б. 61) в особі Виробничого підрозділу "Одеське територіальне управління" (65039, м. Одеса, вул. Балківська, б. 213)

про стягнення

Суддя Рога Н.В.

Секретар с/з ОСОБА_1

Представники:

Від позивача : ОСОБА_2- довіреність №1536-08/01-4 від 06.12.2017р.

Від відповідача: ОСОБА_3- довіреність №1815 від 01.11.2017р.

Суть спору: Позивач - Державна установа "Лабораторний центр на залізничному транспорті Міністерства охорони здоров'я України" в особі Одеського відокремленого підрозділу Державної установи "Лабораторний центр на залізничному транспорті Міністерства охорони здоров'я України" звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" в особі Виробничого підрозділу "Одеське територіальне управління" про стягнення заборгованості за договором № 84 від 25.05.2015 р. у розмірі 3 472 грн. 40 коп., 3 % річних у розмірі 196 грн. 64 коп., інфляційних втрат у розмірі 956 грн. 53 коп.

Ухвалою суду від 21 грудня 2017 р., з урахуванням набрання 15.12.2017 р. чинності Господарським процесуальним кодексом України в редакції Закону України від 03.10.2017 р. № 2147-VII справу № 916/2899/17 прийнято до розгляду за правилами ГПК України в порядку загального позовного провадження.

16 лютого 2018р. , в межах підготовчого провадження , позивач надав до суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" в особі Виробничого підрозділу "Одеське територіальне управління" заборгованість р. у розмірі 3 472 грн. 40 коп., 3 % річних у розмірі 196 грн. 64 коп., інфляційних втрат у розмірі 956 грн. 53 коп.

Ухвалою суду від 13.03. 2018р. на підставі ст.185 ГПК України закрито підготовче провадження у справі №916/2899/17 та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 03.04.2018р. Явка сторін визнана обов'язковою.

Представник позивача позовну заяву підтримує, наполягає на задоволенні позову.

Відповідач проти позову заперечує у частині проведених позивачем розрахунків 3% річних та інфляційних втрат.

Позивач у справі зазначає, що 25 травня 2015р. між Одеським відокремленим підрозділом Державної установи "Лабораторний центр на залізничному транспорті Міністерства охорони здоров'я України" в особі директора ОСОБА_4, що діяла на підставі Положення та довіреності №6 від 02.04.2015р. ( Виконавець) та Одеським будівельно-монтажним експлуатаційним управлінням №1 ДП Одеська залізниця (Замовник) був укладений Договір №84 , згідно якого Замовник доручає Виконавцю провести лабораторні та інструментальні дослідження в дитячих оздоровних таборах та зобов'язується прийняти результати роботи, а Виконавець приймає на себе виконання цих робіт та видачу результатів досліджень Замовнику.

Згідно розділу ІІІ Договору вартість і витрати по виконанню Виконавцем робіт визначаються на підставі кошторисної документації (додаток№1) , загальна вартість робіт по цьому договору становить 3 472 грн. 80 коп. (з ПДВ), яка включає всі витрати Виконавця і розраховується згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11.05.2006р. №662. Сторонами також був підписаний Протокол узгодження ціни на виконання робіт(послуг) , згідно якого сторони домовилися, що вартість лабораторних досліджень становить 3 472 грн. 80 коп. (з ПДВ).

Позивач зазначає, що відповідно до умов розділу ІУ Договору розрахунки проводяться шляхом безготівкового перерахування суми на розрахунковий рахунок відповідної сторони . Результати виконаних робіт оформлюються актом виконаних робіт. Замовник оплачує за виконані роботи згідно акту виконаних робіт.

25 травня 2015р. був складений акт №98 здачі-приймання робіт до договору №84 від 25.05.2015р. на суму 1 736 грн. 40 коп. (з ПДВ) , підписаний сторонами без зауважень. Крім того, 25 травня 2015р. був складений акт №99 здачі-приймання робіт до договору №84 від 25.05.2015р. на суму 1 736 грн. 40 коп. (з ПДВ) , також підписаний сторонами без зауважень.

За таких обставин, позивач вважає, що він належним чином виконав свої зобов'язання за Договором №84 від 5.05.2015р., що підтверджується підписаними сторонами актами здачі-приймання робіт. Але, Замовником вартість виконаних робіт у встановленому у Договорі розмірі оплачено не було.

Позивач зазначає, що з метою досудового врегулювання спору, протягом 2016р. -2017р. він неодноразово направляв на адресу відповідача претензії на суму 3 472 грн. 80 коп., але оплату відповідачем проведено не було.

З урахуванням зазначеного, враховуючи положення ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, позивач вважає, що зі сторони відповідача мають місце порушення прав та інтересів позивача, що є підставою звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості за виконані роботи у сумі 3 472 грн. 80 коп.

Позивач також зазначив, що відповідно до положень ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеної норми законодавства позивач нарахував відповідачу 3% річних у сумі 196 грн. 64 коп. та інфляційні втрати у сумі 956 грн. 53 коп. , які також просить суд стягнути з відповідача.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що позивачем невірно розраховано 3% річних та інфляційні втрати. Відповідач вважає, що 3% річних мають нараховуватися починаючи з 14.04.2016р. - з урахуванням встановленого ст.530 Цивільного кодексу України 7-денного строку від дня пред'явлення вимоги та з урахуванням того, що претензія позивача надійшла на адресу відповідача 07.04.2016р. За розрахунком відповідача, 3% річних за період прострочення 673 дні становить 192 грн. 09 коп.

Стосовно нарахування інфляційних втрат, відповідач зауважив, що у відповідності до п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому, сума боргу , яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця.

З урахуванням зазначеного, за розрахунком відповідача, розмір інфляційних втрат становить 896 грн. 84 коп.

Розглянув матеріали справи, на підставі норм чинного законодавства України, суд доходить до такого висновку:

Судом встановлено, що 25 травня 2015р. між Одеським відокремленим підрозділом Державної установи "Лабораторний центр на залізничному транспорті Міністерства охорони здоров'я України" в особі директора ОСОБА_4, що діяла на підставі Положення та довіреності №6 від 02.04.2015р. (Виконавець) та Одеським будівельно-монтажним експлуатаційним управлінням №1 ДП Одеська залізниця (Замовник) був укладений Договір №84, згідно якого Замовник доручає Виконавцю провести лабораторні та інструментальні дослідження в дитячих оздоровних таборах та зобов'язується прийняти результати роботи, а Виконавець приймає на себе виконання цих робіт та видачу результатів досліджень Замовнику.

Згідно розділу ІІІ Договору вартість і витрати по виконанню Виконавцем робіт визначаються на підставі кошторисної документації (додаток№1) , загальна вартість робіт по цьому договору становить 3 472 грн. 80 коп. (з ПДВ), яка включає всі витрати Виконавця і розраховується згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11.05.2006р. №662. Сторонами також був підписаний Протокол узгодження ціни на виконання робіт(послуг) , згідно якого сторони домовилися, що вартість лабораторних досліджень становить 3 472 грн. 80 коп. (з ПДВ).

Відповідно до умов розділу ІV Договору розрахунки проводяться шляхом безготівкового перерахування суми на розрахунковий рахунок відповідної сторони. Результати виконаних робіт оформлюються актом виконаних робіт. Замовник оплачує за виконані роботи згідно акту виконаних робіт.

За матеріалами справи, 25 травня 2015р. був складений акт №98 здачі-приймання робіт до договору №84 від 25.05.2015р. на суму 1 736 грн. 40 коп. (з ПДВ) , підписаний сторонами без зауважень. Крім того, 25 травня 2015р. був складений акт №99 здачі-приймання робіт до договору №84 від 25.05.2015р. на суму 1 736 грн. 40 коп. (з ПДВ) , також підписаний сторонами без зауважень.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частиною цієї статті встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст.627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст.ст. 173, 175 Господарського кодексу України цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, визнається майново-господарським зобов'язанням. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). За приписами ст.612 цього ж Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За таких обставин, обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи, та такою, що підлягає задоволенню є вимога позивача щодо стягнення з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" в особі Виробничого підрозділу "Одеське територіальне управління" про стягнення заборгованості за договором № 84 від 25.05.2015 р. у розмірі 3 472 грн. 40 коп.

За приписами ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення , а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеної норми законодавства, позивач правомірно нарахував відповідачу 3% річних та інфляційні втрати . Але, в ході перевірки наданих позивачем розрахунків , суд погоджується з позицією відповідача у справі, щодо невірного порядку нарахування як 3% річних так і інфляційних втрат. Перевіривши надані відповідачем розрахунки ,суд вважає їх вірними. За таких обставин, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню. Стягненню підлягають: 3% річних у сумі 192 грн. 09 коп. та інфляційні втрати у сумі 896 грн. 84 коп.

Враховуючи викладене вище, позовна заява Державна установа "Лабораторний центр на залізничному транспорті Міністерства охорони здоров'я України" в особі Одеського відокремленого підрозділу Державної установи "Лабораторний центр на залізничному транспорті Міністерства охорони здоров'я України" підлягає частковому задоволенню, у частині стягнення з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" в особі Виробничого підрозділу "Одеське територіальне управління" про стягнення заборгованості за договором № 84 від 25.05.2015 р. у розмірі 3 472 грн. 40 коп., 3 % річних у розмірі 192 грн. 09 коп., інфляційних втрат у розмірі 896 грн. 84 коп. В решті позову слід відмовити.

Згідно частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст. ст. 123, 129 ГПК України.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Державної установи "Лабораторний центр на залізничному транспорті Міністерства охорони здоров'я України" в особі Одеського відокремленого підрозділу Державної установи "Лабораторний центр на залізничному транспорті Міністерства охорони здоров'я України" - задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, б. 5, код ЄДРПОУ - 40075815) в особі філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" (01032, м. Київ, вул. Льва Толстого, б. 61) в особі Виробничого підрозділу "Одеське територіальне управління" (65039, м. Одеса, вул. Балківська, б. 213) на користь Державної установи "Лабораторний центр на залізничному транспорті Міністерства охорони здоров'я України" (03049, м. Київ, вул. Стадіонна, б. 6-А) в особі Одеського відокремленого підрозділу Державної установи "Лабораторний центр на залізничному транспорті Міністерства охорони здоров'я України" (65007, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, б. 81, код ЄДРПОУ - 38547568) заборгованість за договором № 84 від 25.05.2015 р. у розмірі 3 472 грн. 40 коп., 3 % річних у розмірі 192 грн. 09 коп., інфляційних втрат у розмірі 896 грн. 84 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 388 грн. 17 коп.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного господарського суду через господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення (підписання).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 13 квітня 2018 р.

Суддя Н.В. Рога