Постанова

від 12.04.2018 по справі 461/770/18

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2018 рокуЛьвів№ 876/2565/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді: Кухтея Р.В.

суддів: Носа С.П., Хобор Р.Б.

з участю секретаря судового засідання: Джули В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Львівської митниці Державної фіскальної служби на рішення Галицького районного суду м. Львова від 13 березня 2018 року (ухвалена головуючим-суддею Стрельбицький В.В. у м. Львові) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці Державної фіскальної служби про скасування рішення,

в с т а н о в и в :

У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернувся в суд із зазначеним позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову Львівської митниці Державної фіскальної служби (далі - Львівська митниця ДФС) у справі про порушення митних правил №6103/20900/17 від 23.01.2018.

Позов мотивований тим, що постановою Львівської митниці ДФС № 6103/20900/17 від 23.01.2018 ОСОБА_1 визнано винним у порушенні митних правил, передбачених ч.2 ст.470 Митного кодексу (далі - МК) України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3 400 грн. Вважає, що оспорювана постанова винесена відповідачем без повного та належного дослідження всіх обставин справи, оскільки не взято до уваги факт непереборної сили у період з 17.11.2017 по 01.12.2017.

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 13.03.2018 позов задоволено частково. Скасовано спірну постанову та закрито провадження у справі. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, Львівська митниця ДФС подала апеляційну скаргу, яку мотивує тим, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, а тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що згідно із нормами ч.2 ст.95 МК України до строків, визначених у ч.1 даної статті, не включається час дії обставин, зазначених у ст.192 МК України,частиною першою якої передбачено, що у разі, якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до митного органу призначення, перевізник зобов'язаний терміново повідомити найближчий митний орган про обставини події, місце знаходження товарів і транспортного засобу. Спірним рішенням ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за перевищення встановленого ст.95 МК України строку доставки товару, транспортних засобів до органу доходів і зборів, а не за не вивезення їх до ОСОБА_2. У зв'язку з цим просить скасувати рішення Галицького районного суду м. Львова від 13.03.2018 та прийняти нове, яким відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову.

Позивач у письмовому відзиві на апеляційну скаргу просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, а тому колегія суддів, відповідно до ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, виходячи з наступного.

З матеріалів справи видно, що 03.12.2017 близько 02 год 32 хв в зону митного поста Краковець Львівської митниці ДФС в напрямку виїзд з країни прибув транспортний засіб з р/н НОМЕР_1/АР7584ХТ під керуванням громадянина України ОСОБА_1, водія ТзОВ Літо , ЄДРПО 13607028, який здійснював перевезення товару Карбід кремнію чорний металургійний , загальною вагою 20 450 кг на адресу - Koltex-Color s.r.o , 29501 Мніхово Градіще вул. Промислова 686 Чехія, відправник - ПрАТ Запорізький абразивний комбінат , 69014 м. Запоріжжя, вул. Олексія Поради, 44, Україна, за ЕК МД № UA112080/2017/25200 від 16.11.2017.

Згідно поданої експортної митної декларації № UA112080/2017/25200, оформленої Львівською митницею ДФС 16.11.2017, датою доставки вищевказаного вантажу до Львівської митниці ДФС є 26.11.2017.

23.01.2018 заступником начальника Львівської митниці ДФС - начальником управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ОСОБА_3 винесено постанову у справі про порушення митних правил №6103/20900/17, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.2 ст.470 МК України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двісті неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 грн.

У спірній постанові зазначається, що позивач перевищив встановлений статтею 95 МК України строк доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що перебувають під митним контролем до органу доходів і зборів призначення, а також документів на ці товари, транспортні засоби, терміном більше ніж на одну добу, але не більше ніж на десять діб.

Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивачем не був порушений десятиденний строк доставки товарів, оскільки експортна декларація оформлена 16.11.2017 (1 доба), а з 17.11.2017 по 01.12.2017 позивач намагався отримати дозвіл ОСОБА_2 на поїздку по територіях іноземних держав при виконанні перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, однак був позбавлений можливості це зробити, про що свідчить висновок Львівської ТПП про існування обставин непереборної сили, а також з 02.12.2017 по 03.12.2017, тобто 2 доби в межах яких позивач прибув до Львівської митниці ДФС.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

Згідно ст.458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до ч.1 ст.460 МК України, вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Статтею 95 цього Кодексу передбачено, що для автомобільного транспорту встановлюється такий строк транзитного перевезення : 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб). При цьому до строків, зазначених у частині першій цієї статті, не включається час дії обставин, зазначених у статті 192 цього Кодексу.

Частиною першою статті 192 МК України передбачено, що якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до органу доходів і зборів призначення, допускається вивантаження товарів в іншому місці.

Тобто до строку транзитного перевезення не включається час дії обставин непереборної сили.

Згідно ст.495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Статтею 489 МК України встановлено, що посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно п.1.3 Порядку оформлення і видачі дозволів на поїздку по територіях іноземних держав при виконанні перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, їх обміну та обліку , затвердженого наказом Міністерства транспорту України № 757 від 20.08.2004, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.08.2004 за № 1075/9674 (далі - Порядок), перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом територією іноземних держав або транзитом через їхні території здійснюється автомобільними перевізниками згідно з вимогами міжнародних договорів України та на підставі належним чином оформлених відповідних дозволів, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

Пунктом 1.4 цього Порядку передбачено, що перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом між пунктами, розташованими на території іноземної держави, заборонено, якщо на це не отримано відповідного дозволу компетентного органу іноземної держави згідно з вимогами міжнародних договорів України.

Згідно п.3.2 Порядку, дозволи для перевезення вантажів оформлюються і видаються водію автомобільного транспортного засобу (автомобільному перевізнику або уповноваженій ним особі) (далі - уповноважена особа) на підставі усного звернення або письмової заяви, в якій зазначаються найменування (прізвище, ім`я, по батькові) автомобільного перевізника та його місцезнаходження (місце проживання), відомості щодо автомобільних транспортних засобів (реєстраційні номери, вантажопідйомність, повна маса), маршруту руху із зазначенням країн відправлення та призначення, а також країн прямування автомобільного транспортного засобу, вантажу (вага, загальна кількість), видів дозволів, які бажає отримати автомобільний перевізник, та пункт видачі дозволів. При цьому для оформлення та видачі дозволу уповноважена особа при усному зверненні та поданні письмової заяви пред`являє документ, що посвідчує особу, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, документи на вантаж, за винятком здійснення порожньої подачі транспортного засобу на завантаження до країни відправлення, сертифікати відповідності транспортного засобу щодо безпеки руху та екологічної безпеки вимогам країн, територією яких буде здійснюватися перевезення, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

Отже, для отримання дозволу на перевезення у випадку переміщення експортного вантажу перевізник згідно вимог чинного законодавства зобов`язаний спочатку завантажитись і лише згодом звертатись із відповідною заявою за видачею дозвільного документа.

Матеріалами справи підтверджується, що пункти видачі дозволів припинили видачу для українських перевізників дозволів на перевезення вантажів територією ОСОБА_2 17.11.2017.

28.11.2017 до митниці звернулось ТзОВ Літо з листом №717 про продовження терміну доставки вантажів, через відсутність дозволів ОСОБА_2. Позивач працює водієм у ТзОВ Літо .

21.12.2017 Львівська торгово-промислова палата, в межах своєї компетенції, розглянула звернення б/н від 19.12.2017 Асоціації міжнародних перевізників України, щодо наявності обставин, які привели до неможливості виконання зобов'язань перевезення експортних вантажів автомобільними перевізниками України та видала Висновок щодо обставин, які унеможливили виконання зобов`язань №19-08-5/1369 (далі - Висновок).

За змістом Висновку Львівська торгово-промислова палата встановила, що особи автомобільні перевізники України, які зобов`язані здійснити транзитне перевезення експортних вантажів у визначені законодавством строки, і які доклали всіх зусиль і використали всі доступні для них можливості для належного виконання зобов`язань щодо дотримання строків транзитного перевезення вантажів, не мали змоги виконати вказані зобов`язання через обставину непереборної сили (форс-мажорну обставину), а саме: відсутність (завершення квоти) дозволів ОСОБА_2 на поїздку по територіях іноземних держав при виконанні перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, оскільки така обставина перебуває поза їх контролем, і може вважатися як надзвичайна і невідворотна за даних умов відповідно до законодавства України та міжнародно-правових актів з 17.11.2017 до 01.12.2017.

Отже, Львівська ТПП встановила та затвердила належним чином факт, що відсутність дозволів ОСОБА_2 на поїздку по територіях іноземних держав при виконанні перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні з 17.11.2017 по 01.12.2017 є обставиною непереборної сили.

Частиною третьою статті 14 Закону України Про Торгово-промислові палати від 02.12.1997 (далі Закон) визначено, що Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Відповідно до ч.1 ст.14-1 цього Закону, Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).

Згідно частини другої цієї статті, форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Отже, з врахуванням того, що у разі виключення терміну з 17.11.2017 по 01.12.2017 з розрахунку строку доставки товарів до Львівської митниці ДФС, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем не був порушений десятиденний строк доставки товарів, оскільки експортна декларація оформлена з 16.11.2017 до 17.11.2017, тобто протягом 1 доби, а з 17.11.2017 по 01.12.2017 позивач намагався отримати дозвіл ОСОБА_2 на поїздку по територіях іноземних держав при виконанні перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, однак був позбавлений можливості це зробити, про що свідчить висновок Львівської ТПП про існування обставин непереборної сили, а також з 02.12.2017 по 03.12.2017, тобто 2 доби в межах яких позивач прибув до Львівської митниці ДФС.

Також слід зазначити, що експортна декларація оформлена не Львівською митницею ДФС, до якої 03.12.2017 був доставлений товар, а Запорізькою митницею ДФС, тому згідно ст. 95 МК України такий строк становить 10 діб, який і був дотриманий позивачем.

Таким чином, з врахуванням проаналізованих доказів, встановлених правовідносин та відповідних норм законодавства, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для скасування спірної постанови.

Також, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про необхідність виходу за межі позовних вимог, з метою повного захисту прав та інтересів позивача, шляхом закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Частиною другою статті 77 КАС України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладено на відповідача.

Проте, такого обов'язку відповідач у даній справі не виконав.

Згідно ст.242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

На думку колегії суддів, оскаржуване судове рішення відповідає вказаним вимогам.

Згідно ч.1 ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному з'ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, прийнята відповідно до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому відсутні підстави для скасування оскаржуваного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 229, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Львівської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення, а рішення Галицького районного суду міста Львова від 13 березня 2018 року по справі № 461/770/18 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та не може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя ОСОБА_4 судді ОСОБА_5 ОСОБА_6