Справа № 473/837/18
РІШЕННЯ
іменем України
"13" квітня 2018 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:
судді Ротар М.М.
за участю секретаря Фінько О.П.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін в м. Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради Миколаївської області про визнання права власності на самочинно побудоване майно
ВСТАНОВИВ:
21 березня 2018 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 міської ради про визнання права власності на самочинно побудоване майно.
В обґрунтування позову зазначає, що згідно рішення ОСОБА_2 міської ради №158 від 22.09.2006 р. він отримав дозвіл на будівництво гаражу розміром 7х4 метра на прибудинковій території по вул. 60 років Жовтня (Героїв України) 14 в м. Вознесенську. 29.09.2006 року йому була надано дозвіл на виконання будівельних робіт та складено будівельний паспорт. У вересні 2007 року будівництво було завершено та 27.09.2007 року позивач отримав технічний паспорт на гараж.
28.02.2014 року позивачу було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно, земельну ділянку розміром 0,0042 га, надану для гаражного будівництва за адресою Миколаївська обл. м. Вознесенськ вул. Героїв України (60 років Жовтня) 14-А. В подальшому він звернувся із заявою до відділу містобудування та архітектури ОСОБА_2 міської ради з приводу надання йому містобудівних умов та обмеження забудови земельної ділянки. Однак йому було відмовлено у зв'язку з тим, що фактично згідно будівельного паспорту він повинен був зареєструвати об'єкт будівництва до 01.11.2008 року та оскільки це ним не було здійснено, то вказаний об'єкт є самочинним. Також йому було рекомендовано звернутись в суд з позовом про визнання права власності на самочинно збудоване майно. З огляду на зазначене, просить суд визнати за ним право власності на самочинно збудований гараж розміром 7 на 4 метра на прибудинковій території по вул. Героїв України 14 -А в м. Вознесенську.
Ухвалою суду від 22 березня 2018 відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, від його представника ОСОБА_3 надійшла заява про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують у повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_2 міської ради Миколаївської області в судове засідання не з'явився, на адресу суду надіслав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги визнає повністю.
Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, оцінивши надані докази в цілому, так і кожен окремо, суд встановив, що згідно рішення ОСОБА_2 міської ради №158 від 22.09.2006 р. позивачу був наданий дозвіл на виконання будівельних робіт, а саме будівництво гаражу розміром 7х4 метра на прибудинковій території по вул. 60 років Жовтня (Героїв України) 14 в м. Вознесенську. (а.с.31).
29.09.2006 року йому була надано дозвіл на виконання будівельних робіт та складено будівельний паспорт. (а.с.29,30)
У вересні 2007 року будівництво було завершено та 27.09.2007 року позивач отримав технічний паспорт на гараж, в якому гараж позначено літерою А -1 , загальною площею 28,6 кв.м. (а.с.3-6).
28.02.2014 року позивачу було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно, земельну ділянку розміром 0,0042 га, надану для гаражного будівництва з кадастровим номером 4810200000:04:008:0009, що розташована за адресою Миколаївська обл. м. Вознесенськ, вул. Героїв України 14-А.
Згідно звіту про проведення технічного обстеження гаража, виготовленого КП «Міжміське бюро технічної інвентаризації» гараж А-1 по вул. Героїв України 14-А в м. Вознесенську Миколаївської області відповідає вимогам безпечної експлуатації та встановлено можливість подальшої безпечної експлуатації. (а.с.10-22)
Відповідно до довідки КП «ОСОБА_2 міжміське бюро технічної інвентаризації №233 від 12.04.2018 року розташування гаража відповідає генеральному плану міста ОСОБА_2 та будівництво здійснено в межах ділянки позивача.
В судовому засіданні було встановлено, що роботи з будівництва гаражу було проведено на підставі будівельного паспорту від 22 вересня 2006 року №15, що надавав право виконувати будівельні роботи та зареєструвати об'єкт будівництва до 01 листопада 2008 року. Оскільки будівельні роботи не були здійснені своєчасно у зазначений термін даний об'єкт вважається самовільно побудованим.
15.11.2017 р. Відділ містобудування та архітектури ОСОБА_2 міської ради Миколаївської області, розглянувши звернення ОСОБА_1 щодо прийняття в експлуатацію збудованого гаражу, повідомило позивача, що введення в експлуатацію самочинно побудованого об'єкта будівництва можливо лише після визнання права власності на цей об'єкт за рішенням суду (а.с. 8-9).
В ст.328 ЦК України зазначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
При цьому, відповідно до ч. 2 ст.376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
За змістом ст.376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Таким чином, гараж який збудований позивачем без одержання ним містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва є об'єктом самочинного будівництва.
На підставі ч. 3 ст.376 ЦК України суд може задовольнити позов про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно на земельній ділянці, що не надавалася у власність чи користування особі, яка збудувала його, якщо їй у встановленому законом порядку було передано земельну ділянку у власність або надано у користування під уже збудоване нерухоме майно відповідно до її цільового призначення, та за умови, що будівництво велося з додержанням архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил згідно із законодавством, містобудівною та проектною документацією, а також у разі, якщо ці обставини були предметом розгляду компетентного державного органу.
Окрім цього, як передбачено ч.5 ст.376 ЦК України, на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
При цьому, в п. 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012р. № 6 Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва) зазначено, що при розгляді справ зазначеної категорії судам слід мати на увазі, що відповідно до статті 26 Закону №2780-ХІІ спори з питань містобудування вирішуються радами, інспекціями державного будівельного архітектурного контролю у межах їх повноважень, а також судом відповідно до законодавства. За загальним правилом кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 4 ЦПК України). У зв'язку із цим звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво має здійснюватися за наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право.
Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012р. № 6 Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України(про правовий режим самочинного будівництва) у справах, пов'язаних із самочинним будівництвом нерухомого майна, суди мають враховувати, що за загальним правилом особа, яка здійснила або здійснює таке будівництво, не набуває права власності на нього (ч. 2 ст.376 ЦК). Разом із цим власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно (ч. 2 ст.375 ЦК), тому на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це не порушує права інших осіб (ч. 5 ст.376 ЦК). Вирішуючи справу за позовом власника (користувача) земельної ділянки про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, суди зобовязані встановлювати усі обставини справи, зокрема: чи є позивач власником (користувачем) земельної ділянки; чи звертався він до компетентного державного органу про прийняття забудови до експлуатації; чи є законною відмова у такому прийнятті; чи є порушені будівельні норми та правила істотними.
Оскільки самочинно збудований об'єкт - гараж, що розташований за адресою м. Вознесенськ Миколаївської області вул. Героїв України 14-А повністю готовий до надійної та безпечної експлуатації, його розташування відповідає генеральному плану міста, будівництво здійснено з дотриманням державних, будівельних, протипожежних, санітарних норм, в межах ділянки позивача, судом не встановлено порушення таким будівництвом прав та інтересів інших осіб, а тому позов про визнання права власності на самочинно побудоване майно підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 16, 328, 376 ЦК України, п.п. 9, 12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012р. № 6 Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України(про правовий режим самочинного будівництва) , ст.ст. 2-4, 12-13, 17-18, 76-82, 89, 95, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-275, 279, 352, 354-355 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов - задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 (ідентифікаційний № НОМЕР_1, зареєстрованим за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1) право власності на самочинно збудований гараж, який розташований за адресою Миколаївська область м. Вознесенськ, вул. Героїв України 14-А, що по технічному паспорті зазначений літерою А-1 , загальною площею 28,6 кв.м.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: М.М. Ротар
Суд | Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області |
Дата ухвалення рішення | 13.04.2018 |
Оприлюднено | 17.04.2018 |
Номер документу | 73352731 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області
Ротар М. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні