Постанова

від 10.04.2018 по справі 822/2970/17

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/2970/17

Головуючий у 1-й інстанції: Петричкович А.І.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

10 квітня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Совгири Д. І.

суддів: Драчук Т. О. Курка О. П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року (повний текст якої складено в м. Хмельницькому) у справі за адміністративним позовом Державної служби геології та надр України до приватного підприємства "Поділля-Цегла" про анулювання спеціального дозволу,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до приватного підприємства "Поділля-Цегла" про анулювання спеціального дозволу.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з даною постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

На апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України надійшов відзив відповідача, зареєстрований Вінницьким апеляційним адміністративним судом 26.02.2018 року за вх. № 2504/18. У поданому відзиві відповідач наголошує, що судом першої інстанції правильно встановлено та досліджено усі обставини справи, в результаті чого прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Також, відповідач зазначив, що постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 № 264 "Про заходи щодо справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин" пункт 25 Положення № 865 викладено у наступній редакції:

Повторна державна експертиза та оцінка запасів родовищ корисних копалин проводиться через кожні п'ять років експлуатації ділянки надр, а також у разі:

- коли перегляд вимог стандартів і технічних умов щодо кількості або якості корисних копалин, технології їх переробки призводить до зменшення сумарних розвіданих запасів більш як на 20 відсотків або зростання їх обсягу більш як на 50 відсотків. Запаси родовищ, що розробляються, підлягають повторній експертизі та оцінці, якщо внаслідок гірничодобувних або додаткових геологорозвідувальних робіт сумарні розвідані запаси зростають більш як на 50 відсотків порівняно з раніше оціненими Державною комісією по запасах корисних копалин або якщо списані та передбачені для списання розвідані запаси як такі, що не підтвердитися чи недоцільні для видобутку за техніко-економічними умовами родовищ, перевищують нормативи, встановлені законодавством;

- коли різниця у розмірі становить понад 20 відсотків порівняно з фактичними техніко - економічними та фінансовими показниками господарської діяльності, пов'язаної з видобуванням корисних копалин, а також коли зміни в технологічних схемах призводять до такої різниці".

Отже, вказаною редакцією Положення №865 було передбачено, що повторна державна експертиза та оцінка запасів родовищ корисних копалин проводиться, зокрема, через кожні п'ять років експлуатації ділянки надр.

Однак, в подальшому постановою Кабінету Міністрів України від 27.10.2010 року №1236 "Про визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України", яка набрала чинності з 12.01.2011 року (тобто ще до виникнення спірних правовідносин), постанову Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року №264 визнано такою, що втратила чинність.

Виходячи з приписів п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Приватне підприємство "Поділля-Цегла" є власником спеціального дозволу на користування надрами № 5215 від 12.11.2010 на родовищі Заслучненське.

Наказом Державної служби геології та надр України від 23.12.2015 року № 438 зобов'язано ДНВП "Державний інформаційний геологічний фонд України" спільно з Державною комісією України по запасах корисних копалин провести аналіз Державного балансу запасів корисних копалин України щодо подання на повторну державну експертизу матеріалів геолого-економічної оцінки відповідних родовищ корисних копалин в частині діючих, в тому числі зупинених, спеціальних дозволів на користування надрами та надати Державній службі геології та надр України відомості у форматі Excel за формою, що додається, у термін до 15.01.2016 року.

Листом від 19.08.2016 року за № 7297/13/14-16, позивач повідомив приватне підприємство "Поділля-Цегла", що згідно з отриманою Держгеонадрами України інформацією надрокористувач не подавав на повторну державну експертизу матеріали геолого-економічної оцінки родовища корисних копалин. Враховуючи наведене, цим листом висловлено прохання у місячний термін повідомити Держгеонадра України про дату розгляду Державною комісією України по запасах корисних копалин поданих надрокористувачем матеріалів геолого-економічної оцінки зазначеного родовища корисних копалин для повторної державної оцінки.

Наказом Держгеонадр України № 287 від 01.09.2016 pоку, у зв'язку з порушенням надрокористувачами вимоги п.25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 №865, встановлено термін 30 календарних днів для усунення порушень, про що на адресу Відповідача направлено лист № 16911/13/14- 16 від 14.09.2016 року (згідно якого надано 30 календарних днів для проведення повторної державної експертизи відповідно до п.25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин). Даний лист був отриманий відповідачем 28.09.2016 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням.

В подальшому, Державною службою геології та надр України прийнято наказ від 19.12.2016 року № 489 щодо зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами, в т.ч. стосовно відповідача - за порушення п.25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин зупинено дію дозволу № 5215 від 12.11.2010 року, та надано 30 календарних днів для усунення порушень. Про прийняття такого наказу відповідачу був надісланий лист, який був отриманий ним 21.01.2017 року.

03.04.2017 року позивачем на адресу приватного підприємства "Поділля-Цегла" направлено лист № 7527/13/14-17, згідно якого в зв'язку з не усуненням причини зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами №5215 від 12.11.2010 року розглянуто питання щодо припинення права користування надрами у судовому порядку, а також висловлено прохання надати до Держгеонадр України у 15-денний строк власну позицію (згоду/не згоду) на припинення права користування надрами.

Отже, позивач дійшов висновку про невиконання приватним підприємством "Поділля-Цегла" п.25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 року № 865 (далі - Положення №865).

При цьому, відповідно до угоди про умови користування надрами з метою видобування №5215 від 12.11.2010 року, надрокористувач зобов'язаний, зокрема, дотримуватися вимог законодавства України, чинних стандартів, правил, норм виконання робіт, пов'язаних з користуванням надрами.

Згідно зі ст.25 Кодексу України про надра, право користування надрами припиняється у разі:

1) якщо відпала потреба у користуванні надрами;

2) закінчення встановленого строку користування надрами;

3) припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування;

4) користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров'я населення;

5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр;

6) якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами;

7) вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр.

Право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку.

Пунктом 25 Положення №865 (у редакції, чинній до 26.03.2008 року) було передбачено, що повторна державна експертиза та оцінка запасів родовищ корисних копалин проводиться обов'язково у тому разі, коли перегляд вимог стандартів і технічних умов щодо кількості або якості корисних копалин, технології їх переробки призводить до зменшення сумарних розвіданих запасів більш як на 20 відсотків або зростання їх обсягу більш як на 50 відсотків. Запаси родовищ, що розробляються, підлягають повторній експертизі та оцінці, якщо внаслідок гірничодобувних або додаткових геологорозвідувальних робіт сумарні розвідані запаси зростають більш як на 50 відсотків порівняно з раніше оціненими ДКЗ, або якщо списані та передбачені до списання розвідані запаси як такі, що не підтвердилися чи недоцільні для видобутку за техніко-економічними умовами родовищ, перевищують нормативи, встановлені законодавством.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року № 264 "Про заходи щодо справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин" пункт 25 Положення № 865 викладено у наступній редакції:

"Повторна державна експертиза та оцінка запасів родовищ корисних копалин проводиться через кожні п'ять років експлуатації ділянки надр, а також у разі:

- коли перегляд вимог стандартів і технічних умов щодо кількості або якості корисних копалин, технології їх переробки призводить до зменшення сумарних розвіданих запасів більш як на 20 відсотків або зростання їх обсягу більш як на 50 відсотків. Запаси родовищ, що розробляються, підлягають повторній експертизі та оцінці, якщо внаслідок гірничодобувних або додаткових геологорозвідувальних робіт сумарні розвідані запаси зростають більш як на 50 відсотків порівняно з раніше оціненими Державною комісією по запасах корисних копалин або якщо списані та передбачені для списання розвідані запаси як такі, що не підтвердилися чи недоцільні для видобутку за техніко-економічними умовами родовищ, перевищують нормативи, встановлені законодавством;

- коли різниця у розмірі становить понад 20 відсотків порівняно з фактичними техніко-економічними та фінансовими показниками господарської діяльності, пов'язаної з видобуванням корисних копалин, а також коли зміни в технологічних схемах призводять до такої різниці".

Отже, вказаною редакцією Положення №865 було передбачено, що повторна державна експертиза та оцінка запасів родовищ корисних копалин проводиться, зокрема, через кожні п'ять років експлуатації ділянки надр.

Однак, в подальшому постановою Кабінету Міністрів України від 27.10.2010 року №1236 "Про визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України", яка набрала чинності з 12.01.2011 року, постанову Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року №264 визнано такою, що втратила чинність.

Дію нормативно-правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (пункт 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 року №1-рп/99, справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів).

Втрата чинності правовою нормою унеможливлює її реалізацію, а тому примусове зобов'язання її виконувати є протиправним, оскільки це прямо суперечить статті 19 Конституції України, згідно якої ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Будь-якими іншими нормативно-правовими актами не визначено обов'язку суб'єкта господарювання проводити повторну державну експертизу та оцінку запасів родовищ корисних копалин через кожні п'ять років експлуатації ділянки надр.

Додані позивачем листи Міністерства юстиції України від 18.09.2013 року за №10140-0-26-13/10.2 та від 11.09.2014 року за №1163-0-26-14/8.3 (в яких вказується, що після прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 27.10.2010 року №1236 попередня редакція Положення №865 не відновлювалась) мають лише інформативний характер та не є обов'язковими до застосування.

Отже, законодавством не передбачено обов'язку суб'єкта господарювання щодо проведення повторної державної експертизи та оцінки запасів родовищ корисних копалин через кожні п'ять років експлуатації ділянки надр.

Крім цього, механізм проведення державного геологічного контролю з метою виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр на час виникнення спірних правовідносин був визначений Порядком здійснення державного геологічного контролю, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2011 року №1294, (далі - Порядок №1294), який втратив чинність 15.04.2017 року.

Відповідно до п.5 Порядку №1294, державний геологічний контроль здійснюється шляхом проведення органами державного геологічного контролю планових і позапланових перевірок надрокористувачів.

Згідно з п.15 Порядку №1294, за результатами проведення планової або позапланової перевірки надрокористувача посадовими особами органу державного геологічного контролю складається акт перевірки за формою, затвердженою Держгеонадрами.

Посадова особа органу державного геологічного контролю зазначає в акті стан виконання вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та використання надр, а в разі невиконання зазначених вимог - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідне положення акта законодавства.

Відповідно до п.16 Порядку №1294, у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр на підставі акта перевірки протягом п'яти робочих днів з дати її завершення складається припис або розпорядження за формою, затвердженою Держгеонадрами. Припис або розпорядження можуть бути оскаржені до Держгеонадр або суду в установленому законом порядку.

Також, згідно з ст.1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 5 квітня 2007 року №877-V (далі - Закон №877-V), який є чинним, державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Відповідно до ст.6 Закону №877-V, за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Згідно з ст.7 Закону №877-V, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відповідно до ст.9 Закону №877-V, розпорядчі документи щодо усунення порушень вимог законодавства можуть бути оскаржені до відповідного центрального органу виконавчої влади або суду в установленому законом порядку.

Таким чином, доказом порушення у сфері надрокористування має бути припис чи розпорядження, складені на підставі акту перевірки. Проте позивачем перевірка приватного підприємства "Поділля-Цегла" не проводилась, в зв'язку з чим відсутні належні документи на підтвердження порушення, про наявність якого стверджує позивач.

При цьому, ухвалою від 06.12.2017 року суд зобов'язував позивача надати пояснення стосовно: 1) правомірності встановлення позивачем допущеного приватним підприємством "Поділля-Цегла" порушення (невиконання п.25 Положення) без проведення перевірки відповідача; 2) необхідності виконання відповідачем п.25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, з врахуванням того, що постановою Кабінету Міністрів України від 27.10.2010 року №1236 "Про визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України" постанову Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року №264 (згідно якої п.25 Положення викладено саме в тій редакції, про невиконання якої вказує позивач) визнано такою, що втратила чинність) (стор. 75 справи). Вказана ухвала була отримана Державною службою геології та надр України 12.12.2017 (стор.80), однак жодних пояснень на її виконання до суду направлено не було.

Частинами 1 - 2 ст.77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до ч.5 цієї ж статті, якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Тому, враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_2 ОСОБА_3