Постанова

від 13.04.2018 по справі 530/365/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 530/365/17 Номер провадження 22-ц/786/940/18Головуючий у 1-й інстанції Дем'янченко С. М. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2018 року м. Полтава

Апеляційний суд Полтавської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді ПрядкінаО.В.,

суддів: Обідіної О.І., Хіль Л.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 26 січня 2018 року

по справі за позовом ОСОБА_2 до Зіньківського виробничого управління житлово-комунального господарства Зіньківської міської ради Полтавської області, Зіньківської міської ради Полтавської області та Міського комунального підприємства Зіньківський комунгосп Зіньківської міської ради Полтавської області про стягнення компенсації боргів із заробітної плати, -

В С Т А Н О В И В :

У березні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом. Зазначав, що працював в Зіньківському виробничому управлінні житлово-комунального господарства Зіньківської міської ради машиністом каналізаційної насосної станції.23 березня 2012 року був звільнений з роботи за згодою сторін. Однак, при звільненні йому не було виплачено належних сум. Так, рішенням Зіньківського районного суду Полтавської області від 17 квітня 2013 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 10 червня 2013 року, стягнуто із Зіньківського виробничого управління житлового комунального господарства Полтавської області на його користь 48976,47 грн. заборгованості по недорахованій заробітній платі, 19158,25 грн. заборгованості по компенсації за невикористану відпустку та 3475 грн. за витрати пов'язані з проведенням експертизи. Однак, рішення не виконане та заробітна плата не виплачена. У травні 2017 року збільшивши позовні вимоги, просив стягнути солідарно з Зіньківського виробничого управління житлового комунального господарства Зіньківської міської ради Полтавської області, Зіньківської міської ради Полтавської області та Міського комунального підприємства Зіньківський комунгосп Зіньківської міської ради Полтавської області на його користь компенсацію боргів із заробітної плати з травня 2011 року у зв'язку з порушенням строків її виплати в сумі 75515,53 грн. та судові витрати. Допустити негайне виконання стягнення компенсації боргів із заробітної плати в сумі 75515,53 грн.

Рішенням Зіньківського районного суду Полтавської області від 26 січня 2018 року збільшені позовні вимоги ОСОБА_2 до Зіньківського виробничого управління житлово-комунального господарства Зіньківської міської ради Полтавської області, співвідповідачі Зіньківська міська рада Полтавської області, МКП "Зіньківський комунгосп " Зіньківської міської ради Полтавської області про стягнення компенсації боргів із заробітної плати задоволено частково.

Стягнуто з Зіньківського виробничого управління житлово-комунального господарства Зіньківської міської ради на користь ОСОБА_2 компенсацію боргів із заробітної плати з травня 2011 року у зв'язку з порушенням строків її виплати в сумі 75515 грн. 53 коп.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

Стягнуто з Зіньківського виробничого управління житлово-комунального господарства Зіньківської міської ради на користь ОСОБА_2 755 грн. судового збору.

Рішення оскаржив ОСОБА_2, який в апеляційній скарзі, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення в частині стягнення з Зіньківського ВУЖКГ суми компенсаційних виплат,стягнувши її солідарно з Зіньківського виробничого управління житлово- комунального господарства Зіньківської міської ради Полтавської області, Зіньківської міської ради Полтавської області та Міського комунального підприємства Зіньківський комунгосп Зіньківської міської ради Полтавської області та допустити рішення до негайного виконання.

Колегія суддів, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги, з таких підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з Зіньківським ВУЖКГ, працюючи машиністом каналізаційної насосної станції. Звільнений з роботи з 23 березня 2012р. за ст. 36 п.1 КЗпП України за згодою сторін ( т.1, а.с.161).

Рішенням Зіньківського районного суду Полтавської області від 17 квітня 2013 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 10 червня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_2 до ВУЖКГ Зіньківської міської ради про стягнення недонарахованої заробітної плати, заявлені вимоги задоволено частково.

Стягнуто з Зіньківського ВУЖКГ Полтавської області на користь ОСОБА_2 48976,47 грн. заборгованості по недорахованій заробітній платі, 19158,25 грн. заборгованості по компенсації за невикористану відпустку та 3475 грн. за витрати пов'язані з проведенням експертизи.

В іншій частині заявлених вимог відмовлено.

Вказане рішення набрало законної сили 10 червня 2013 року.

На виконання вказаного рішення 31.07.2013 року Зіньківським районним судом Полтавської області було видано виконавчий лист.

Як вбачається з матеріалів справи, стягнута заборгованість на користь позивача рішенням суду від 17.04.2013 року в повному обсязі до часу розгляду справи судом не виплачена.

З листа Голови ліквідаційної комісії Зіньківського ВУЖКГ від 01 листопада 2017 року № 17 вбачається, що за період з 17 квітня 2013 року по 01 листопада 2017 року управлінням позивачу були виплачені суми заборгованості по заробітній платі на загальну суму 22407, 80 грн. Залишок заборгованості становить 49201,92 грн. Індексація із заробітної плати по виплаченим коштам не проводилась ( а.с.123 т.1).

Задовольняючи частково позовні вимоги, районний суд виходив з того, що наданий відповідачем розрахунок розміру компенсації, яка підлягає сплаті позивачу є вірним. При цьому, суд критично оцінив вимоги позивача щодо солідарного стягнення боргів з Зіньківського виробничого управління житлово-комунального господарства Зіньківської міської ради Полтавської області, Зіньківської міської ради Полтавської області та МКП "Зіньківський комунгосп "Зіньківської міської ради Полтавської області. Крім того, вимога ОСОБА_2 про допуск до негайного виконання рішення суду суперечить вимогам ст. 430 ЦПК України.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком.

Стаття 24 Закону України Про оплату праці встановлює, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Однак, всупереч вимогам ст.116 КЗпП України з позивачем в день звільнення повний розрахунок по заробітній платі здійснено не було, що спонукало його звернутись до суду за захистом порушених трудових прав, наслідком яких стало примусове стягнення сум заборгованостей.

Компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати згідно із ст.34 Закону України Про оплату праці провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

У відповідності до ст.2 Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати

провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Згідно із ст.3 цього ж Закону сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_2 наданий розрахунок компенсації боргів із заробітної плати, який взятий до уваги судом та відповідачами в порядку, визначеному ст.ст.12,81 ЦПК України, не спростований.

За таких обставин, вбачаючи, що позивач працював в Зіньківському ВУЖКГ і трудові відносини припинені саме з цим управлінням, яке несе відповідальність за виплату заборгованості, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про стягнення заборгованості саме з цього управління.

Доводи апеляційної скарги про солідарне стягнення компенсаційних сум з трьох відповідачів суперечать положенням ст.1 названого Закону.

Крім того, правовідносини сторін випливають з трудового договору, укладеного між ОСОБА_2 з Зіньківським ВУЖКГ.

Безпідставними є посилання в скарзі на договір між Зіньківським ВУЖКГ та Міським комунальним підприємством Зіньківський комунгосп про заміну сторони у зобов'язанні, оскільки вказана угода була укладена 03 травня 2012р. вже після припинення трудових відносин між позивачем та управлінням.

Наявність вказаного договору жодним чином не впливає на відносини між Зіньківським ВУЖКГ та звільненим 23 березня 2012р. з управління працівником - позивачем, який не є стороною даної угоди, що не є предметом спору по даній справі.

Не заслуговують на увагу також вимоги скарги щодо застосування негайного виконання даного рішення, так як правова природа компенсаційних виплат за порушенням строків виплати заробітної плати не є тотожною із виплатами, встановленими ст. 430 ЦПК України, про що вірно вказав районний суд в рішенні.

Отже, колегія суддів погоджується із висновком місцевого суду.

Апеляційна скарга не містить нових фактів чи засобів доказування, які б спростовували висновки суду першої інстанції. Наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди позивача з висновками суду першої інстанції, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального і процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Таким чином, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374 п.1 ч.1 ,375, 381, 384 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 26 січня 2018 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий-суддя /підпис/ ОСОБА_1

Судді: /підпис/ ОСОБА_4

/підпис/ ОСОБА_5

Повний текст постанови складено 13.04.2018р.

Згідно з оригіналом:

СуддяАпеляційного суду

ОСОБА_6 ОСОБА_1