Постанова

від 10.04.2018 по справі 496/766/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 33/785/555/18

Номер справи місцевого суду: 496/766/18

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Джулай О. Б.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.04.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області в складі:

головуючий суддя Джулай О.Б.,

розглянувши апеляційну скаргу прокурора Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_2 на постанову судді Біляївського районного суду Одеської області, від 15 березня 2018 року

встановив:

оскарженою постановою закрито адміністративне провадження відносно

ОСОБА_3 , 11.01.19799 року народження, що мешкає за адресою: с. Вигода, вул. Комарова, буд. 21, Біляївського району, Одеської області, яка працює на посаді головного лікаря в КЗ Біляївський районний центр ПМСД

за ч.4 ст. 172-6 КУпАП України, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

З матеріалів справи вбачається, що відносно ОСОБА_3 було складно протокол про адміністративне правопорушення, відповідно до якого вона 29 квітня 2017 року о 19 год. 58 хв. при подані щорічної декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування за 2016 рік не вказала житловий будинок з надвірними спорудами на підставі свідоцтва №231 про право власності на житловий будинок серії САС №476163, виданого виконкомом Вигодянської сільської ради Біляївського району Одеської області 23 липня 2009 року та зареєстрованого в Комунальному підприємстві Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації обєктів нерухомості м. Біляївка 27.08.2009 року, реєстраційний номер 28136342, номер запису - 639 в книзі 138-ж-46 вартістю 207327 грн. та земельну ділянку 0,250 га на підставі державного акту на право власності на землю серії ОД №020138, виданого Вигодянською сільською радою, Біляївського району Одеської області 30 липня 2004 року та зареєстрованого у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 69, кадастровий номер земельної ділянки 5121081700:02:001:0014 вартістю 72037,85 грн., чим порушила вимоги фінансового контролю, а саме подала завідомо недостовірні відомості у декларацію.

Прокурор Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_2 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій вказує на те, що оскаржена постанова судді є необґрунтованою, наводить відповідні доводи і просить скасувати постанову Біляївського районного суду Одеської області, від 15 березня 2018 року і постановити нову постанову, якою притягнути ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 172-6 КУпАП.

Вивчивши доводи апеляційної скарги та матеріали судової справи, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає поверненню прокурору, виходячи з таких підстав.

Положення ч. 2 ст. 7, ч. 3 ст. 8 КУпАП визначають, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності та ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 287 КУпАП, постанова судді, у справі про адміністративне правопорушення, може бути оскаржена у порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Такий порядок встановлений ч. 2 ст. 294 КУпАП (підпунктом 2 пункту 5 розділу XII Закону України №1697- VII, від 14.10.2014 року, який набрав чинності 26.10.2014 року), яка є спеціальною нормою і згідно з якою, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена: особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності; її законним представником; захисником; потерпілим та його представником. При цьому, прокурора, як суб'єкта оскарження, було виключено із зазначеної норми закону (Закон України №1697- VII від 14.10.2014 року).

Наведений перелік осіб, яким надано право на оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення, є вичерпним та поширеному тлумаченню не підлягає.

Разом з цим, відповідно до ч. 1 ст. 287 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена прокурором лише у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 КУпАП.

Згідно з ч. 5 ст. 7 КУпАП прокурор здійснює нагляд за додержанням законів при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення шляхом реалізації повноважень щодо нагляду за додержанням законів при застосуванні заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Положення ч. 5 ст. 7, ч. 1 ст. 287 КУпАП (із змінами, внесеними Законом України №1697-VII від 14.10.2014 року) кореспондують з положенням Закону України Про прокуратуру , згідно з якими, однією із функцій прокуратури є нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян (п.4 ч.1 ст.2 цього Закону).

Щодо посилань прокурора на положення ст. 250 КУпАП, як на правову підставу звернення прокурора з апеляційною скаргою на постанову відносно ОСОБА_3, апеляційний суд вважає за необхідне звернути увагу на таке.

Оскарженою постановою судді Біляївського районного суду Одеської області, від 15 березня 2018 року адміністративне провадження за ч.4 ст. 172-6 КУпАП стосовно ОСОБА_3 було закрито в зв'язку відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Санкція ст. 172-6 КУпАП передбачає тільки штраф, як захід адміністративного стягнення.

Таким чином, заходи примусового характеру, пов'язані з обмеженням особистої свободи громадянина, не передбачені і застосовані не були.

Між тим, ухвалою Конституційного Суду України № 49-у/2015, від 08 грудня 2015 року, якою відмовлено у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положення ч. 1 ст. 250 КУпАП у взаємозв'язку з положеннями ч. 5 ст. 7, ч. 1 ст. 287, ч. 2 ст. 294 КУпАП, встановлено, що питання оскарження прокурором постанов суду у справах про адміністративне правопорушення регулюється різними положеннями КУпАП, які не узгоджуються між собою. Усунення таких неузгодженостей, може бути вирішене лише у законодавчому порядку.

Разом з цим, виходячи з принципу верховенства права, враховуючи існуючу неузгодженість діючого законодавства, суди при розгляді справ повинні керуватися положеннями ст.129 Конституції України, якою визначені основні засади судочинства, оскільки норми Конституції - є нормами прямої дії, а також практикою Європейського суду з прав людини відповідно до якої вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи (див. Рішення ЄСПЛ Щокін проти України ), а в апеляційній скарзі прокурора йдеться про погіршення становища ОСОБА_3 тому право прокурора оскаржувати в апеляційному порядку постанову судді про адміністративне правопорушення, не може бути розтлумачено поширено і не може охоплювати випадки не передбачені законом.

За таких обставин, враховуючі діючі норми Конституції України та Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд приходить до висновку про те, що прокурор не є особою, яка, відповідно до положень ст.ст.287, 294 КУпАП, має право подати апеляційну скаргу на постанову судді Біляївського районного суду Одеської області, від 15 березня 2018 року, стосовно ОСОБА_3.

При цьому, з урахуванням положень ч. 2 ст. 7 та ч. 3 ст. 8 КУпАП, апеляційний суд позбавлений законних підстав прийняти до розгляду апеляційну скаргу прокурора, в зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає поверненню прокурору.

Керуючись статтями 7, 8, 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу на постанову судді Біляївського районного суду Одеської області, від 15 березня 2018 року, стосовно ОСОБА_3, разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами, повернути прокурору Іллічівської місцевої прокуратури ОСОБА_2

Постанова оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Одеської області (підпис) ОСОБА_4

Згідно з оригіналом.

Суддя апеляційного суду

Одеської області ОСОБА_4