Рішення

від 12.04.2018 по справі 564/265/18

КОСТОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/265/18

12 квітня 2018 року

м.Костопіль

Костопільський районний суд Рівненської області в складі:

головуючий суддя Левчук В.В.

секретар судового засідання Зберун К.Ф.

за участю:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Костопільського районного суду Рівненської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №564/265/18 за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Товариства з обмеженою відповідальністю ОБЕРІГ 21 (м.Київ, вул.Лескова 3А) про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати при звільненні працівника

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Костопільського районного суду Рівненської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю ОБЕРІГ 21 про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати при звільненні працівника.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем несвоєчасно виплачено належні ОСОБА_1 згідно рішення суду кошти, що призвело до порушення його прав.

Позивач не забезпечив явку уповноваженого представника в судове засідання. Подав заяву про розгляд справи за його відсутності, не заперечує щодо винесення заочного рішення судом.

Відповідно до ч.3 ст.211 Цивільного процесуального кодексу України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач не забезпечив явку представника у судове засідання, причини неявки суду не повідомив, не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву. Про дату, час та місце розгляду справи відповідача було повідомлено належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ч.4 ст.223 Цивільного процесуального кодексу України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.1 ст.280 Цивільного процесуального кодексу України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи викладене ,дійшов висновку про можливість вирішення справи на підставі наявних у ній даних, доказів та постановити заочне рішення.

Суд, всебічно та об'єктивно дослідивши наявні у матеріалах справи докази, дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення.

Так, судом встановлено, що рішенням Костопільського районного суду Рівненської області від 09 червня 2017 року у справі №564/2109/16-ц позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ОБЕРІГ 21 задоволено частково, а саме визнано укладеним трудовий договір між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю ОБЕРІГ 21 з 30.09.2016 року, стягнуто з відповідача на користь позивача заробітну плату за період роботи з 30.09.2016 року по 12.10.2016 року в розмірі 1294,8 грн., компенсацію у зв'язку з вахтовим характером роботи в розмірі 360 грн. та середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати при звільненні працівника в розмірі 24900 грн., а всього 26554 грн. 80 грн. за вирахуванням податку та інших обов'язкових платежів, в решті позову відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 21 вересня 2017 року у справі №564/2109/16-ц рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 09.06.2017 року залишено без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 грудня 2017 року касаційну скаргу ТзОВ ОБЕРІГ 21 на рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 09.06.2017 року визнано неподаною та повернуто скаржнику.

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

В добровільному порядку відповідач рішення судів не виконав, у зв'язку з чим ОСОБА_1 отримав 05.10.2017 року виконавчий лист №564/2109/16-ц для пред'явлення в державну виконавчу службу з метою примусового виконання рішення суду.

17 жовтня 2017 року старшим державним виконавцем Печерського районного відділу ДВС м.Київ ГТУЮ у м.Києві ОСОБА_2 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №54916543 за заявою ОСОБА_1

Рішення суду відповідачем фактично виконано 14.11.2017 року, про що свідчить перерахування грошових коштів, які стягнуті рішенням Костопільського районного суду Рівненської області від 09.06.2017 року, на банківський картковий рахунок позивача (виписка з банку наявна у матеріалах справи).

Відповідно до ст.34 Закону України Про оплату праці компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

За ст.2 Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати передбачено компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація)

провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

За змістом статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника.

Конституційний Суд України в рішенні від 22 лютого 2012 року №4-рп/2012 щодо офіційного тлумачення положень статті 233 КЗпП України у взаємозв'язку з положеннями статей 117, 237-1 цього Кодексу роз'яснив, що за статтею 47 КЗпП України роботодавець зобов'язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про проведення розрахунку. Непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Аналіз наведених норм матеріального права з урахуванням висновків, що викладені в Рішенні Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року №4-рп/2012, дає підстави вважати, що невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.

Таким чином, невиконання рішення суду про стягнення на користь звільненого працівника невиплаченої заробітної плати є підставою для покладення на власника або уповноважений ним орган відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, за весь період невиплати цієї заробітної плати, оскільки вимоги звільненого працівника щодо її виплати є трудовим спором і регулюються нормами трудового права.

Аналогічна правова позиція висловлена в Постанові ВСУ від 14.12.2016 року у справі №6-788цс16.

Таким чином, ТзОВ ОБЕРІГ 21 не виконав зобов'язання щодо виплати належної заробітної плати ОСОБА_1, належних сум при звільненні працівника та середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати при звільненні працівника, які були стягнуті рішенням Костопільського районного суду Рівненської області від 09.06.2017 року у справі №564/2109/16-ц.

Строк затримки виплати належних сум позивачу становить 157 днів (з 10 червня 2017 року по 13 листопада 2017 року включно).

В рішенні Костопільського районного суду Рівненської області від 09.06.2017 року у справі №564/2109/16-ц судом було встановлено, що середня денна заробітна плата позивача складала 99 грн. 60 коп.

Відтак, середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати при звільненні працівника, який підлягає виплаті відповідачем позивачу складає 15 637 грн. 20 коп. (99,60 грн. х 157 днів = 15637,20 грн.).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовна вимога є підставною та підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України Про судовий збір від сплати судового збору звільняються позивачі у справах про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати.

Згідно приписів пп.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи, що позивача звільнено від сплати судового збору, суд дійшов висновку, що з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 704,80 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 141, 223, 247, 263-265, 280, 354 ЦПК України , суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ОБЕРІГ 21 про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати при звільненні працівника - задоволити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ОБЕРІГ 21 (м.Київ, вул.Лескова 3А; код ЄДРПОУ 38490276) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ІПН НОМЕР_1) 15637 /п'ятнадцять тисяч шістсот тридцять сім/ грн. 20 коп. середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати при звільненні працівника.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ОБЕРІГ 21 (м.Київ, вул.Лескова 3А; код ЄДРПОУ 38490276) в дохід держави 704 /сімсот чотири/ грн. 80 коп. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Рівненської області через Костопільський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 /тридцяти/ днів з дня вручення повного рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяОСОБА_3