Постанова

від 10.05.2007 по справі 2/297-18/104а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/297-18/104А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

10.05.07                                                                                           Справа№ 2/297-18/104А

Господарський суд Львівської області в складі

головуючого-судді                                                              Мартинюка В.Я.

при секретарі судового засідання                                    Легуцькому І.Б.

у відкритому судовому засіданні в м.Львові

розглянуши справу за позовомІвано-Франківського селищного комунального підприємства

доДержавної інспекції з контролю за цінами у Львівській області

з участю третьої особи третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

Виконавчого комітету Івано-Франківської селищної ради

провизнання нечинним та скасування рішення

з участю представників:

представника позивача –[...] –представник (довіреність від 05.03.2007 року);

представника відповідача –[...]- завідувач юридичного сектору (довіреність від 12.03.2007 року);

представника третьої особи: [...] –представник (довіреність за №156 від 23.04.2007 року),

В С Т А Н О В И В :

що Івано-Франківське селищне комунальне підприємство звернулось з позовом в      господарський суд про визнання  нечинним та скасування рішення за №186 від 19.12.2006 року, прийнятого Державною інспекцією з контролю за цінами у Львівській області.

Позовні вимоги мотивовані тим, зокрема, що вимоги рішення виконкому Івано-Франківської селищної ради від 21.12.2006 року №31 порушені позивачем не були і завищення цін не мало місця. Тарифи, продовжує позивач, що фактично застосувались, були затверджені рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської селищної ради про затвердження цін на водопостачання та водовідведення в смт.Івано-Франкове №211 від 20.12.2005 року, і продовжені, відповідним рішеннями виконавчого комітету селищної ради (від 21.02.2006 року №31 та №23 від 09.06.2006 року) до 10.07.2006 року.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з наведених вище міркувань.

У письмових запереченнях на позов за №10/671 від 30.03.2007 року відповідач вважає, що ним правомірно застосовано економічні санкції. При цьому зазначає, що з метою встановлення легітимності додатку до рішення виконавчого комітету Івано-Франківської селищної ради від 21.02.2006 року за №31 слід звернутись до виконавчого комітету Івано-Франківської селищної ради щодо надання суду належним чином засвідченої копії цього рішення.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, просить в його задоволенні відмовити.

Ухвалою занесеною в протокол попереднього судового засідання від 03.04.2007 року до участі у справі було залучено третю особу без самостійних вимог на стороні позивача –Виконавчий комітет Івано-Франківської селищної ради.

Представник третьої особи в судовому засіданні пояснив, що в протоколі №2 засідання Виконавчого комітету Івано-Франківської селищної ради Львівської області України від 21.02.2006 року знаходиться чинний на даний час додаток до рішення виконавчого комітету Івано-Франківської селищної ради від 21.02.2006 року за №31.

Заслухавши представників сторін та третьої особи, дослідивши наявні у справі докази та давши їм оцінку, суд виходив з наступного.

За результатами перевірки позивача Державною інспекцією з контролю за цінами у Львівській області складено акт від 30.11.2006 року, яким виявлено завищення Івано-Франківським селищним комунальним підприємством тарифів на послуги водопостачання та водовідведення.

На підставі матеріалів перевірки було прийнято рішення за №186 від 19.12.2006 року, згідно якого у Івано-Франківського селищного комунального підприємства вилучено 27704 грн. 43 коп.

Даючи правову оцінку спірному рішенню, суд виходив з наступних міркувань та норм чинного законодавства.

Згідно частин 1 та 2 ст.13 Закону України „Про ціни та ціноутворення” від 03.12.1990 року №507-ХІІ, з наступними змінами та доповненнями, державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції. Контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України.

У відповідності до вимог ст.28 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” від 21.05.1997 року за №280/97-ВР, з наступними змінами та доповненнями, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.

Згідно ст.14 Закону України „Про ціни та ціноутворення” вся необгрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необгрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.  

В матеріалах справи наявне рішення Виконавчого комітету Івано-Франківської селищної ради Яворівського району Львівської області за №31 від 21.02.2006 року, яким погоджено тарифи на водопостачання та водовідведення в смт.Івано-Франкове терміном на три місяці до 01.06.2006 року діючі на сьогоднішній день.

При цьому, в матеріалах справи наявні два додатки до згаданого рішення у відповідності до одного з яких, визначено ціну для інших споживачів з водопостачання –1,73 грн.  та з водовідведення –2,53 грн., а в іншому  з водопостачання  - 2,82 грн., та з водовідведення –4,19 грн.

Також, в матеріалах справи наявний лист третьої особи за №77 від 16.03.2007 року, в якому зазначено, що рішенням Виконавчого комітету Івано-Франківської селищної ради №31 від 21.02.2006 року були погоджені тарифи на водопостачання та водовідведення в смт.Івано-Франкове Івано-Франківському СКП (селищному комунальному підприємству) терміном на три місяці до 01.06.2006 року, а саме тарифи в додатку до рішення №31 від 21.02.2006 року „ціни на водопостачання та водовідведення по смт. Івано-Франкове для категорії „інші споживачі”, становили з водопостачання за 1м куб. 2,82 грн. та з водовідведення –4,19 грн. за 1 м куб.

Більше того, оглянутим в судовому засіданні протоколом №2 засідання Виконавчого комітету Івано-Франківської селищної ради Львівської області України від 21.02.2006 року підтверджується наявність додатку до згаданого рішення виконавчого комітету, в якому тарифи становили з водопостачання за 1м куб. 2,82 грн. та з водовідведення –4,19 грн. за 1 м куб.

Таким чином, суд врахувавши обставини наявності в згаданому протоколі додатку до рішення виконавчого комітету, в якому тарифи становили з водопостачання за 1м куб. 2,82 грн. та з водовідведення –4,19 грн. за 1 м куб., вважає є належним та допустимим, у відповідності до вимог ст.70 КАС України, доказом у даній справі.

В акті перевірки зазначено, що Івано-Франківське селищне комунальне підприємство іншим споживачам, всупереч рішенню Виконавчого комітету Івано-Франківської селищної ради від 21.02.2006 року за №31, здійснює нарахування плати за надані послуги з водопостачання та водовідведення з 01.03.2006 року по 01.06.2006 року та всупереч рішення виконавчого комітету Івано-Франківської селищної ради від 09.06.2006 року за №23, здійснює нарахування плати іншим споживачам за надані послуги з водопостачання та водовідведення за період з 01.06.2006 року по 10.07.2006 року за тарифами 2,82 грн. за м куб. з податком на додану вартість по водопостачанню та 4,19 грн. за м куб. з податком на додану вартість по водовідведенню.

З врахуванням викладених обставин суд вважає, що позивачем правомірно, у відповідності до вимог чинного законодавства, застосовувались тарифи на водопостачання та водовідведення.

Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до вимог п.1 ч.2 ст.162 КАС України, суд може прийняти постанову, зокрема, про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

Зі змісту ч.11 ст.171 КАС України, термін „нечинності” стосується нормативно-правових актів.

Враховуючи те, що позивачем оспорюється ненормативно-правовий акт (акт індивідуальної дії), який він просить визнати нечинним, та положення абзацу 1 та 2 ч.2 ст.162 КАС України, суд, встановивши протиправність спірного рішення, вважає за необхідне вжити лише термін „скасувати”.

За наведених обставин, господарський суд вважає що позов підставний і обґрунтований, а тому підлягає до задоволення.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, такі належить присудити з Державного бюджету України на користь позивача.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст. 51, 71, 86, 94, 158, 160, 162, 163, 167, 258 КАС України, суд -  

П О С Т А Н О В И В:

1.    Позов задоволити.

          2.  Скасувати рішення Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області за №186 від 19.12.2006 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Івано-Франківського селищного комунального підприємства (код ЄДРПОУ 22397512), що знаходиться за адресою Львівська область, Яворівський район, смт.Івано-Франкове, вул.Яворівська,46, 3 грн. 40 коп. сплачених судових витрат.

4. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

5. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя