Рішення

від 10.04.2018 по справі 916/3208/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" квітня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/3208/17

Господарський суд Одеської області у складі:

судді В.С. Петрова

при секретарі Г.С. Граматик

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_1,

від відповідача - не з'явився,

від третьої особи - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного підприємства „Ремерцентр» до Департаменту капітального будівництва Одеської обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області, про стягнення 16686731,06 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство „Ремерцентр» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Департаменту капітального будівництва Одеської обласної державної адміністрації про стягнення заборгованості в загальній сумі 14937676,72 грн., у т.ч. нараховані за період 15.03.2017 р. до 18.12.2017 р. 3% річних у розмірі 2730182,74 грн. та інфляційні втрати у розмірі 12207493,98 грн. Наразі позивачем у позовній заяві було зазначено Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області в якості третьої особи. Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

26.07.2010 р. між ОСОБА_2 управлінням капітального будівництва Одеської обласної державної адміністрації (в подальшому перейменовано на Департамент капітального будівництва Одеської обласної державної адміністрації; замовник) та Приватним підприємством Ремерцентр (генпідрядник) було укладено договір підряду № 26, відповідно до п. 1.1 якого замовник доручає, а генпідрядник забезпечує виконання будівельно-монтажних робіт з будівництва, згідно проектної документації та умовах договору по об'єкту.

В подальшому ПП „Ремерцентр» звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Департаменту капітального будівництва Одеської обласної державної адміністрації, Міністерства фінансів України та Державної казначейської служби України про стягнення 212443 317,60 грн.

Як вказує позивач, рішенням Господарського суду міста Києва від 10.12.2014 р. у справі № 910/19328/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.03.2015 р. та постановою Вищого господарського суду України від 08.06.2015 р., було стягнуто з Департаменту капітального будівництва Одеської обласної державної адміністрації на користь ПП Ремерцентр суму заборгованості за договором підряду у загальному розмірі 149209069,75 грн., а саме: 119486414,86 грн. - суму вартості виконаних підрядних робіт, 19715258, 44 грн. - суму інфляційного збільшення, 10007396,45 грн. - 3% річних, 48676,96 грн. - судового збору.

Вказаним судовим рішенням по справі №910/19328/14 було встановлено, що ПП Ремерцентр виконані роботи за договором на суму 119486414,86 грн., що підтверджується підписаними між сторонами актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 р., актом звірки взаєморозрахунків від 07.03.2012 р., а також актом № 06-19/99 від 24.02.2012 позапланової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ОСОБА_2 управління капітального будівництва Одеської обласної державної адміністрації за період 01.01.2010 р. по 31.12.2011 р. В свою чергу Департаментом капітального будівництва Одеської обласної державної адміністрації не було надано суду жодного доказу на підтвердження погашення вищезазначеної заборгованості за договором, що стало підставою для задоволення позову в частині стягнення з останнього вказаної заборгованості.

Позивач зазначає, що з огляду на те, що рішення Господарського суду міста Києва від 10.12.2014 р. у справі № 910/19328/14 не виконувалося відповідачем, позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Департаменту капітального будівництва Одеської обласної державної адміністрації, Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України та Державного казначейства України 3% річних та інфляційних втрат за період з 11.12.2014 р. по 18.11.2015 р.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.11.2015 р. по справі № 910/21162/15, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2016 р., стягнуто з Департаменту капітального будівництва Одеської обласної державної адміністрації на користь ПП Ремерцентр 3% річних в розмірі 3368534,82 грн. та інфляційні втрати в розмірі 47663380,82 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 31388,37 грн.

Також, як зазначає позивач, з огляду на те, що рішення Господарського суду міста Києва від 10.12.2014 р. у справі № 910/19328/14 та рішення Господарського суду міста Києва від 18.11.2015 р. по справі № 910/21162/15 не виконувалися відповідачем, позивач звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Департаменту капітального будівництва Одеської обласної державної адміністрації, Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України та Державного казначейства України 3% річних та інфляційних втрат за період з 19.11.2015 р. по 10.05.2016 р.

Так, рішенням Господарського суду Одеської області від 11.07.2016 р. по справі № 916/1220/16, яке набрало чинності, стягнуто з Департаменту капітального будівництва Одеської обласної державної адміністрації на користь ПП „Ремерцентр інфляційні втрати в сумі 6917414,02 грн., 3% річних в сумі 1708819,41 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 129393,50 грн.

Крім того, рішенням Господарського суду Одеської області від 27.03.2017 р. по справі № 916/129/17, яке набрало чинності, було задоволено позов ПП Ремерцентр до Департаменту капітального будівництва Одеської обласної державної адміністрації про стягнення 3% річних за період з 11.05.2016 р. по 14.03.2017 р. в сумі 3018501,07 грн. та інфляційних втрат в сумі 10878908,01 грн.

Таким чином, позивач вказує, що судове рішення по справі № 910/19328/14, яке набрало законної сили, є чинним на сьогоднішній день, проте не виконане у встановленому законом порядку виконання судових рішень, а погашення існуючої заборгованості за встановлений судом період відповідачем не здійснено. Так, рішенням Господарського суду м. Києва від 10.12.2014 р. встановлено, що заборгованість за договором підряду № 26 від 26.07.2010 р. доведена та становить 119486414,86 грн.

З огляду на вказане, позивач вказує, що його право до сьогоднішнього дня залишається порушеним, що є підставою для звернення останнього до суду за захистом свого порушеного права шляхом стягнення суми 3% річних та інфляційних втрат від знецінення грошових коштів за період з 15.03.2016 р. по 18.12.2017 р., нарахованих на існуючу суму боргу.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.12.2017 р. позовну заяву ПП „Ремерцентр» прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/3208/17, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 23 січня 2018 р. При цьому вказаною ухвалою суду позивачу запропоновано надати до суду письмове обґрунтування щодо зазначення у позові ОСОБА_2 управління Державної казначейської служби України в Одеській області в якості третьої особи, а також щодо наявності підстав для залучення вказаного Управління до участі у даній справі.

22.01.2018 р. від позивача до Господарського суду Одеської області надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання у зв'язку з хворобою представника.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.01.2018 р. у справі № 916/32086/17 підготовче засідання відкладено на 06.02.2018 р.

05.02.2018 р. позивачем були подані до господарського суду пояснення щодо зазначення у позовній заяві ОСОБА_2 управління Державної казначейської служби України в Одеській області в якості третьої особи, а також щодо наявності підстав для залучення вказаного Управління до участі у даній справі (а.с. 90-92).

Так, ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.02.2018 р. до участі у справі № 916/3208/17 залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області, при цьому підготовче засідання відкладено на 26.02.2018 р.

Також 05.02.2018 р. позивачем була подана до господарського суду заява про уточнення позовних вимог, згідно якої позивач збільшив суму позову до 16686731,06 грн. у зв'язку зі збільшенням періоду нарахування річних та інфляційних втрат. Так, позивач остаточно просить суд стягнути з відповідача нараховані за період 15.03.2017 р. по 31.01.2018 р. 3% річних у розмірі 3162297,99 грн. та інфляційні втрати у розмірі 13524433,07 грн.

У підготовчому засіданні суду 26.02.2018 р. позивачем було заявлено клопотання про продовження строку підготовчого провадження з огляду на неявку відповідача і третьої особи та неможливістю вирішення питань, передбачених ст. 182 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.02.2018 р. у справі № 916/3208/17 за клопотанням позивача строк підготовчого провадження продовжено на тридцять днів та підготовче засідання відкладено на 12.03.2018 р.

В ході підготовчого провадження третя особа надала до суду письмові пояснення по справі (а.с. 133-142), в яких вказує на наступне. 30.12.2013 р. Одеській ОДА було відкрито асигнувань з загального фонду державного бюджету по КПКВ 7851800 Будівництво, реконструкція та ремонт об'єктів соціальної та іншої інфраструктури у Одеській області по КЕКВ 3122 Капітальне будівництво (придбання) інших об'єктів у сумі 119486400,00 грн. згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2013 р. № 76-р Погашення кредиторської заборгованості, що виникла у 2011 році за об'єктом «Першочергові роботи з будівництва системи відводу стічних вод від станції біологічної очистки «Північна» . Глибоководний випуск» - 119486,4 тис. Ці асигнування надійшли в період проведення робіт по завершенню бюджетного 2013 року - біля 22.00 30.12.2013 р., а 31.12.2013 р. згідно регламенту завершення бюджетного року операції з бюджетними коштами органи Казначейства не здійснювали. На час отримання реєстру на відкриття асигнувань (так і наступного дня 31.12.2013 р.) Одеською обласною державною адміністрацією ані розподіл показників зведених кошторисів та зведених планів асигнувань в розрізі розпорядників за мережею, ані розподіл виділених бюджетних асигнувань по розпорядниках не були надані до Казначейства. Зазначені кошти залишились нерозподіленими на рахунку головного розпорядника коштів - Одеської ОДА. Так, 04.01.2016 р. Департаментом капітального будівництва Одеської обласної державної адміністрації було взято на облік в ОСОБА_2 управлінні Державної казначейської служби України в Одеській області кредиторську заборгованість минулих періодів по КПК 7851800 Будівництво, реконструкція та ремонт об'єктів соціальної та іншої інфраструктури у Одеській області у сумі 119486414,86 грн. Державним бюджетом України на 2017-2018 роки за КПК 7851800 Будівництво, реконструкція та ремонт об'єктів соціальної та іншої інфраструктури у Одеській області бюджетні призначення не встановлені. ОСОБА_2 розпорядником коштів за КПК 7851800 Будівництво, реконструкція та ремонт об'єктів соціальної та іншої інфраструктури у Одеській області є Одеська ОДА. Враховуючи вищевикладене, третя особа вказує, що питання щодо погашення кредиторської заборгованості належать виключно до компетенції Одеської ОДА, яка як головний розпорядник бюджетних коштів, зобов'язана ініціювати затвердження бюджетних призначень для погашення і кредиторської заборгованості минулих років у поточному році через внесення змін до Закону України Про Державний бюджет на 2017 рік . У разі встановлення відповідних призначень за КПК 7851800 через прийняття змін до Закону України Про Державний бюджет на 2017 рік , Одеська ОДА мала би повноваження щодо їх розподілу та витрачання, у тому числі погашення кредиторської заборгованості розпорядниками коштів нижчого рівня - у даному випадку Департаменту капітального будівництва Одеської ОДА. В свою чергу, якщо були б встановленні бюджетні призначення та бюджетні асигнування Департаменту капітального будівництва Одеської ОДА, Головне управління мало би змогу здійснити відповідні видатки з рахунку Департаменту капітального будівництва Одеської ОДА. Крім того, третя особа вказує, що 30 листопада 2015 р. на адресу ОСОБА_2 управління надійшла заява ПП Ремерцентр б/н від 27.11.2015 р., яка зареєстрована ГУДКСУ в Одеській області 30.01.2016 р. за вх. № 8-9575, з приводу виконання наказу Господарського суду м. Києва від 30.06.2015 р. по справі № 910/19328/14 щодо стягнення з Департаменту капітального будівництва Одеської обласної державної адміністрації на користь ПП Ремерцентр 119486414,86 грн. - суми вартості виконаних підрядних робіт, 19715258,44 грн. - суми інфляційного збільшення, 10007396,45 грн. 3% річних, 48676,96 грн. - судового збору. Так, на виконання п.п. 1 п. 8 Порядку № 845 ОСОБА_2 управлінням було прийнято до розгляду надані ПП Ремерцентр документи, зареєстровано наказ Господарського суду м. Києва від 30.06.2015 р. по справі № 910/19328/14 в журналі реєстрації виконавчих документів, здійснено перевірку вищевказаного виконавчого документа на відповідність вимогам Закону України Про виконавче провадження , достатність поданих документів відповідно до п. 6 Порядку № 845 та можливість виконання вищевказаного виконавчого документу органами Казначейства. За результатами перевірки вищевказаного виконавчого документу, ОСОБА_2 управлінням встановлено, що:

- виконавчий документ подано до відповідного органу Казначейства, в якому відкриті рахунки боржника;

- подано особою, що має відповідні повноваження, а саме - за підписом директора ПП Ремерцентр ;

- пред'явлено до виконання з врахуванням встановленого законодавством строку (строк пред'явлення до виконання до 08.06.2016 р.);

- видано/оформлено відповідно до установлених вимог (відповідало ст. 18 Закону України Про виконавче провадження (чинного на момент подачи виконавчого документу на виконання);

- підстави для зупинення або відкладення безспірного списання коштів з рахунків боржника, передбачені п.п. 11,13 Порядку № 845 були відсутні;

- відсутня необхідність отримання від стягувача будь-яких інших відомостей для виконання рішення про стягнення коштів у відповідності до п.п. 3 п. 8 Порядку № 845 (у заяві стягувана вказані необхідні реквізити банківського рахунку, доданий оригінал виконавчого документи та копія судового рішення, на виконання якого виданий виконавчий документ).

Так, за ствердженнями третьої особи, у ОСОБА_2 управління були відсутні підстави для повернення виконавчого документу стягувачу відповідно до п. 9 Порядку № 845 або будь-які інші підстави, передбачені Порядком № 845 або законом. З огляду на зазначене, 02.12.2015 р. Головне управління, керуючись п. 29 Порядку № 845, звернулося до боржника - Ліквідаційної комісії Департаменту капітального будівництва Одеської обласної державної адміністрації (лист від 02.12.2015 р. № 10-08/960-8272) та зобов'язало у триденний термін визначити код економічної класифікації, код програмної класифікації видатків та фонд бюджету, за яким повинно здійснюватися безспірне списання коштів. Водночас, у вищевказаному листі до боржника було проінформовано, що на період встановлення даних, зазначених у п. 29 цього Порядку, не проводяться платежі за платіжними дорученнями боржника за всіма кодами програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (кодами тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) та економічної класифікації видатків бюджету, крім захищених видатків, визначених Бюджетним кодексом України. Однак, як вказує третя особа, 02.12.2015 р. на адресу ОСОБА_2 управління надійшов лист Департаменту капітального будівництва Одеської ОДА від 02.12.2015 р. № 6-1032 з приводу відкладення виконання наказу Господарського суду м. Києва від 30.06.2015 р. по справі № 910/19328/14, відповідно до якого здійснювалось стягнення з Департаменту капітального будівництва Одеської ОДА на користь ПП Ремерцентр , у зв'язку з подачею останнім до Господарського суду м. Києва заяви про роз'яснення рішення Господарського суду Одеської області від 10.12.2014 р. по даній справі, на виконання якого видано вищевказаний наказ. 04 лютого 2016 р. ОСОБА_2 управлінням як користувачем Єдиного державного реєстру судових рішень було встановлено, що за результатами розгляду заяви Департаменту капітального будівництва Одеської ОДА про роз'яснення судового рішення по справі № 910/19328/14, Господарським судом м. Києва 19.01.2016 р. була винесена ухвала, відповідно до якої в задоволенні заяви голови ліквідаційної комісії Департаменту капітального будівництва Одеської ОДА про роз'яснення судового рішення по справі № 910/19328/14 було відмовлено. Враховуючи вищезазначене та беручи до уваги те, що обставини, які були підставою для відкладення безспірного списання коштів за виконавчим документом, були відсутні, ОСОБА_2 управлінням здійснювались заходи, передбачені п.п. 24-34 Порядку № 845. Тому 05 лютого 2016 р. Головне управління, керуючись п. 29 Порядку № 845, знов звернулось до боржника - Департаменту капітального будівництва Одеської ОДА (лист від 05.02.2016 р. № 10-08/49-946) стосовно визначення коду економічної класифікації, коду програмної класифікації видатків та фонд бюджету, за яким повинно здійснюватися безспірне списання коштів. Проте, у зв'язку з відсутністю реакції з боку боржника - Департаменту капітального будівництва Одеської ОДА та невжиття відповідних заходів щодо виконання наказу Господарського суду м. Києва від 30.06.2015 р. по справі № 910/19328, ОСОБА_2 управлінням листом від 11.02.2016 р. № 10-08/54-1095 було вдруге повідомлено відповідача про надходження документу щодо безспірного стягнення коштів. Разом з цим, відповідно до п.п. 4 п. 5 Порядку № 845 органи Казначейства мають певні права (а не обов'язки, як то зазначає позивач), в тому числі, право вимагати від боржника вжиття ним заходів до виконання виконавчих документів. Зокрема, у вищевказаному листі Головне управління запропонувало боржнику - Департаменту капітального будівництва Одеської обласної державної адміністрації звернутися до головного розпорядника коштів для вирішення питання щодо виконання судового рішення та встановлення відповідних бюджетних асигнувань. Відповідно до положень п. 30 Порядку № 845 на період виконання вимоги орган Казначейства відкладає безспірне списання коштів та здійснює проведення платежів за платіжними дорученнями боржника лише за захищеними видатками, визначеними Бюджетним кодексом України. Проте, як зазначає третя особа, жодних відомостей стосовно вжиття відповідних заходів Департаментом капітального будівництва Одеської ОДА, передбачених вищевказаним Порядком № 845, до ОСОБА_2 управління не надавалось.

Поряд з цим третя особа вказує, що з метою реалізації Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень , Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 р. № 845, Порядок погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 р. № 440 та організації роботи органів Державної казначейської служби України по виконанню судових рішень та виконавчих документів, наказом Державної казначейської служби України від 19.10.2015 р. № 295 (зі змінами) було затверджено Порядок здійснення безспірного списання коштів державного бюджету з рахунків боржника та за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів (далі - Наказ №295). Відповідно до п. 1.3 Наказу № 295, у разі наявності обставин, визначених п. 33 Порядку №845, Головні управління Казначейства, вносять протягом двох робочих днів з дня закінчення двомісячного терміну відповідні відомості до прикладного програмного забезпечення Формування інформації про виконання судових рішень . Оскільки законодавством встановлено, що безспірне списання коштів державного бюджету повинно здійснюватися за черговістю надходження рішень суду на виконання, ОСОБА_2 управлінням у строк, передбачений наказом №295, були внесені відомості по виконанню наказу Господарського суду м. Києва від 30.06.2015 по справі №910/19328/14 (стягувач - ПП Ремерцентр ) до прикладного програмного забезпечення Формування інформації про виконання судових рішень . Водночас, враховуючи положення абз. 2 ч. 3 Розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень , відомості по вищевказаному виконавчому документу внесені до бюджетної програми КПКВ 3504040 Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою та присвоєна 3-тя черговість заборгованості.

Наразі третя особа звертає увагу на те, що відповідно до положення п. 1.3 Наказу №295, Головні управління забезпечують облік та зберігання судових рішень до настання їх черги для виконання за бюджетною програмою КПКВ 3504040 Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою та не раніше ніж за 2 місяці до настання черги для виконання судового рішення, Головні управління супровідним листом (з обов'язковим зазначенням кінцевого строку для перерахування коштів згідно з Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень ) формують та направляють до Державної казначейської служби України документи, що стосуються їх виконання за бюджетною програмою КПКВ 3504040 Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою .

З огляду на зазначене, третя особа вказує, що після виконання рішень суду, що надійшли на виконання раніше наказу Господарського суду м. Києва від 30.06.2015 р. по справі № 910/19328/14 (стягувач - ПП Ремерцентр ), будуть здійснені заходи щодо направлення до Державної казначейської служби України документів по вказаній справі та перерахування останньою коштів на користь ПП Ремерцентр за бюджетною програмою КПКВ 3504040 Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою .

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.03.2018 р. у справі № 916/3208/17 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні суду на 26.03.2018 р.

Відповідач відзив на позов у встановлений судом строк не надав, також представник відповідача у судові засідання не з'явився без поважних причин, хоча про дату, час і місце розгляду справи відповідач повідомлявся судом належним чином за юридичною адресою, вказаною в позовній заяві, яка значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. При цьому копії ухвал суду про відкриття провадження у справі від 26.12.2017 р. та про залучення третьої особи, яка були надіслані відповідачу на вказану адресу, повернуті до суду без вручення підприємством зв'язку за закінченням встановленого строку зберігання. Відомості щодо вручення відповідачу копій інших надісланих судом ухвал про відкладення підготовчого засідання, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду, в матеріалах справи відсутні. Однак, враховуючи те, що відповідач є органом державної влади, публічною особою, відомості про якого в ЄДР мають бути достовірні, суд вважає, що такі дії відповідача свідчать про його ухилення від участі у розгляді даної справи та виконання процесуальних обов'язків. Тому з урахуванням роз'яснень, що містяться у пп.3.9.1. п.3.9. постанови пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» , господарський суд вважає, що відповідач є повідомленим про розгляд справи належним чином. За таких обставин, з огляду на приписи чинного процесуального законодавства щодо необхідності розгляду справи у розумний строк, суд відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вирішує справу за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

26.07.2010 р. між ОСОБА_2 управлінням капітального будівництва Одеської обласної державної адміністрації (замовник) та Приватним підприємством Ремерцентр (генпідрядник) був укладений договір підряду № 26, відповідно до п. 1.1 якого замовник доручає, а генпідрядник забезпечує виконання будівельно-монтажних робіт з будівництва, згідно проектної документації та умовах договору по об'єкту „Проведення першочергових робіт з будівництва системи відводу стічних вод від станції біологічної очистки „Північна» в м. Одесі на об'єкті „Глибоководний випуск» .

В подальшому Головне управління капітального будівництва Одеської обласної державної адміністрації перейменовано на Департамент капітального будівництва Одеської обласної державної адміністрації.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Так, укладений між позивачем як генпідрядником та відповідачем як замовником договір є підставою для виникнення у сторін за цим договором господарських зобов'язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання його сторонами.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

У відповідності до ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Також за приписами ч. 1 ст. 877 Цивільного кодексу України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

В силу положень ст. 882 ЦК України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. У прийнятті робіт мають брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених законом або іншими нормативно-правовими актами. Замовник, який попередньо прийняв окремі етапи робіт, несе ризик їх знищення або пошкодження не з вини підрядника, у тому числі й у випадках, коли договором будівельного підряду передбачено виконання робіт на ризик підрядника. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Згідно ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Також частиною 4 ст. 879 Цивільного кодексу України передбачено, що оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Як випливає з матеріалів справи, позивачем були виконані обумовлені вказаним договором роботи на загальну суму 119486414,86 грн., однак відповідачем не було здійснено оплати за виконання робіт по вказаному договору, що стало підставою для звернення позивача до Господарського суду міста Києва з позовом до Департаменту капітального будівництва Одеської обласної державної адміністрації, Міністерства фінансів України та Державної казначейської служби України про стягнення 212443317,60 грн.

Так, рішенням Господарського суду міста Києва від 10.12.2014 р. у справі № 910/19328/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.03.2015 р. та постановою Вищого господарського суду України від 08.06.2015 р., вказаний позов задоволено частково, а саме з Департаменту розвитку інфраструктури та житлово-комунального господарства Одеської обласної державної адміністрації стягнуто на користь ПП „Ремерцентр» суму заборгованості за договором підряду у загальному розмірі 149209069,75 грн., а саме: 119486414,86 грн. - сума вартості виконаних підрядних робіт, 19715258, 44 грн. - сума інфляційного збільшення, 10007396,45 грн. - 3% річних, 48676,96 грн. - судового збору, в задоволенні вимог ПП „Ремерцентр» до Міністерства фінансів України та Державної казначейської служби України відмовлено. Вказаним судовим рішенням було встановлено, що ПП Ремерцентр виконані роботи за договором на суму 119486414,86 грн., що підтверджується підписаними між сторонами актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 р., актом звірки взаєморозрахунків від 07.03.2012 р., а також актом № 06-19/99 від 24.02.2012 позапланової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ОСОБА_2 управління капітального будівництва Одеської обласної державної адміністрації за період 01.01.2010 р. по 31.12.2011 р. В свою чергу Департаментом капітального будівництва Одеської обласної державної адміністрації не було надано суду жодного доказу на підтвердження погашення вищезазначеної заборгованості за договором, що стало підставою для задоволення позову в частині стягнення з останнього вказаної заборгованості.

Відтак, в рішенні господарського суду міста Києва від 10.12.2014 р. по справі №910/19328/14 були встановлені обставини щодо наявності боргу Департаменту капітального будівництва Одеської обласної державної адміністрації в сумі 119486414,86 грн., який виник внаслідок несплати в повному обсязі виконаних ПП „Ремерцентр» робіт за договором підряду № 26 від 26.07.2010 р.

Згідно ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, з огляду на приписи ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини щодо неналежного виконання відповідачем умов договору та існування невиконаного зобов'язання з оплати вартості виконаних робіт у належній сумі є встановленими, тому вказані обставини доведенню у даній справі не підлягають.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.06.2015 р. на виконання вищевказаного судового рішення, яке набрало законної сили згідно з постановою Вищого господарського суду України від 08.06.2015 р., Господарським судом міста Києва був виданий відповідний наказ.

30.11.2015 р. ПП „Ремерцентр» подано до ОСОБА_2 управління Державної казначейської служби України в Одеській області заяву (вх.№8-9575) про примусове виконання судового рішення, а саме наказу господарського суду міста Києва від 30.06.2015 р. по справі № 910/19328/14.

ОСОБА_2 управління Державної казначейської служби України в Одеській області від 02.12.2015р. №10-08/960-8272 на виконання вимог п.29 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою КМУ від 03.08.2011 р. № 845, було зобов'язано Департамент капітального будівництва Одеської обласної державної адміністрації зобов'язано в 3-денний термін визначити код економічної класифікації, код програмної класифікації видатків та фонд бюджету, за яким повинно здійснюватися безспірне стягнення.

02.12.2015 р. на адресу ОСОБА_2 управління Державної казначейської служби України в Одеській області надійшов лист Департаменту капітального будівництва Одеської ОДА від 02.12.2015 р. № 6-1032 з проханням відкласти виконання наказу Господарського суду м. Києва від 30.06.2015 р. по справі № 910/19328/14 у зв'язку з подачею останнім до Господарського суду м. Києва заяви про роз'яснення судового рішення від 10.12.2014 р. по зазначеній справі, на виконання якого видано вищевказаний наказ.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.01.2016 р. у справі № 910/19328/14 у задоволенні заяви Департаменту капітального будівництва Одеської ОДА про роз'яснення судового рішення по справі № 910/19328/14 відмовлено.

ОСОБА_2 управління Державної казначейської служби України в Одеській області від 05.02.2016 р. №10-08/49-946 „Про надходження документів щодо безспірного стягнення» на виконання вимог п.29 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою КМУ від 03.08.2011р. №845, Департамент капітального будівництва Одеської обласної державної адміністрації зобов'язано в 3-денний термін визначити код економічної класифікації, код програмної класифікації видатків та фонд бюджету, за яким повинно здійснюватися безспірне стягнення.

ОСОБА_2 управління Державної казначейської служби України в Одеській області від 11.02.2016 р. № 10-08/54-1095 „Про надходження документів щодо безспірного стягнення» Департамент капітального будівництва Одеської обласної державної адміністрації вдруге повідомлено про необхідність визначення коду економічної класифікації, коду програмної класифікації видатків та фонду бюджету, за яким повинно здійснюватися безспірне стягнення.

За ствердженнями третьої особи, ОСОБА_2 управлінням Державної казначейської служби України в Одеській області згідно Порядку здійснення безспірного списання коштів державного бюджету з рахунків боржника та за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, затвердженого наказом Державної казначейської служби України від 19.10.2015 р. № 295 (зі змінами), були внесені відомості по виконанню наказу Господарського суду м. Києва від 30.06.2015 по справі №910/19328/14 (стягувач - ПП Ремерцентр ) до прикладного програмного забезпечення Формування інформації про виконання судових рішень . Водночас, враховуючи положення абз. 2 ч. 3 Розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень , відомості по вищевказаному виконавчому документу внесені до бюджетної програми КПКВ 3504040 Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою та присвоєно 3-тю черговість заборгованості. Так, третя особа вказує, що після виконання рішень суду, що надійшли на виконання раніше наказу Господарського суду м. Києва від 30.06.2015 р. по справі № 910/19328/14 (стягувач - ПП Ремерцентр ), будуть здійснені заходи щодо направлення до Державної казначейської служби України документів по вказаній справі та перерахування останньою коштів на користь ПП Ремерцентр за бюджетною програмою КПКВ 3504040 Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою , як це передбачено п. 1.3 вказаного вище наказу Державної казначейської служби України №295

Разом з тим відповідачем не спростовано ті обставини, що стягнута за рішенням господарського суду у справі № 910/19328/14 сума основної заборгованості в розмірі 119486414,86 грн. за договором підряду від 26.07.2010 р. до теперішнього часу не сплачена, докази її погашення в матеріалах справи відсутні.

Поряд з цим судом з'ясовано, що позивач неодноразово звертався до господарських судів про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих на існуючу суму боргу в розмірі 119486414,86 грн. за вказаним договором підряду за відповідні періоди.

Так, рішенням Господарського суду міста Києва від 18.11.2015 р. по справі № 910/21162/15, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2016 р., частково задоволено позов ПП „Ремерцентр» та на користь останнього з Департаменту капітального будівництва Одеської обласної державної адміністрації було стягнуто 3% річних в сумі 3368534,82 грн., інфляційні втрати в сумі 47663380,82 грн. за період з 11.12.2014 р. по 18.11.2015 р., що нараховані ПП „Ремерцентр» внаслідок несплати Департаментом капітального будівництва Одеської обласної державної адміністрації боргу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2016 р. по справі № 910/21162/15 рішення Господарського суду міста Києва від 18.11.2015 р. у справі № 910/21162/15 залишено без змін.

Також рішенням Господарського суду Одеської області від 11.07.2016 р. по справі № 916/1220/16, яке набрало чинності, стягнуто з Департаменту капітального будівництва Одеської обласної державної адміністрації на користь ПП „Ремерцентр інфляційні втрати в сумі 6917414,02 грн. та 3% річних в сумі 1708819,41 грн. за період з 19.11.2015 р. по 10.05.2016 р., а також витрати по сплаті судового збору в сумі 129393,50 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 27.03.2017 р. по справі № 916/129/17, яке набрало чинності, стягнуто з Департаменту капітального будівництва Одеської обласної державної адміністрації на користь ПП Ремерцентр 3018501,07 грн. - 3% річних за період з 11.05.2016 р. по 14.03.2017 р. та 10878908,01 грн. - інфляційних втрат, 208461,14 грн. - судового збору.

Як зазначалось вище, предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача нарахованих за період з 15.03.2017 р. по 31.01.2018 р. 3% річних у розмірі 3162297,99 грн. та інфляційних втрат у розмірі 13524433,07 грн. з підстав несплати відповідачем боргу в сумі 119486414,86 грн., який стягнуто на користь ПП „Ремерцентр» рішенням господарського суду міста Києва від 10.12.2014 р. по справі № 910/19328/14, що є чинним. При цьому в обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що сума заборгованості за виконані роботи не сплачена, а його право до сьогоднішнього дня залишається порушеним, тому у позивача наявні правові підстави для звернення до суду за його захистом шляхом стягнення суми 3% річних та інфляційних втрат від знецінення грошових коштів, нарахованих за прострочення виконання відповідачем зобов'язань з оплати робіт за період з 15.03.2017 р. по 31.01.2018 р.

Так, ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З огляду на існування у відповідача заборгованості по спірному договору, що не спростовано відповідачем, про що також свідчить невиконання рішення господарського суду м. Києва від 10.12.2014 року у справі № 910/19328/14, відповідач є таким, що прострочив виконання зобов'язання. Адже відповідач свої зобов'язання щодо оплати виконаних позивачем підрядних робіт не виконав у встановлений договором строк. При цьому судом встановлено, що за вищенаведеними судовими рішеннями з відповідача були стягнуті 3% річних та інфляційні втрати, нараховані за період прострочення, що мав місце до 15.03.2017 р.

Виходячи з системного аналізу чинного законодавства, обов'язок боржника відшкодувати кредитору спричинені інфляцією збитки з нарахуванням процентів річних, випливає з вимог ст. 625 ЦК України.

Зокрема, частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наразі слід зазначити, що згідно положень ЦК проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань та можуть стягуватися поряд із пенею. Так, розмір таких процентів річних може бути визначений сторонами в договорі. З огляду на те, що в спірному договорі не встановлено іншого відсотку річних, відповідно сплаті підлягають саме 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Наразі відповідачем не спростовано факт того, що при виконанні спірного договору підряду з боку відповідача мало місце прострочення виконання зобов'язань з оплати виконаних робіт, що в свою чергу є порушенням зобов'язання. Слід зазначити, що виходячи з положень ст. 625 ЦК України, право кредитора на стягнення 3% річних та інфляційних втрат не залежить від моменту пред'явлення вимоги про таке стягнення (до моменту погашення боргу або після цього). Зазначена норма не обмежує права кредитора звернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зобов'язання не виконується й після вирішення судом питання про стягнення основного боргу. При цьому визначальним є наявність факту порушення боржником строків виконання грошового зобов'язання. Таким чином, право кредитора на стягнення 3% річних та інфляційних втрат може бути реалізовано у будь-який момент при наявності вищезазначених вимог, передбачених законодавством.

Тим більш чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з постановленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків, тому наявні правові підстави для застосування до спірних правовідносин положень статті 625 ЦК України. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 20 грудня 2010 р. у справі N 3-57гс10, від 4 липня 2011 р. у справі N 3-65гс11; від 12 вересня 2011 р. у справі N 3-73гс11; від 24 жовтня 2011 р. у справі N 3-89гс11; від 14 листопада 2011 р. у справі N 3-116гс11.

Також в п. 7.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" № 14 від 17.12.2013 р. зазначено, що за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України). Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум. Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

Як вказано третьою особою в поясненнях по суті спору, 30.12.2013 р. Одеській ОДА було відкрито асигнувань з загального фонду державного бюджету по КПКВ 7851800 Будівництво, реконструкція та ремонт об'єктів соціальної та іншої інфраструктури у Одеській області по КЕКВ 3122 Капітальне будівництво (придбання) інших об'єктів у сумі 119486400,00 грн. згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2013 р. № 76-р Погашення кредиторської заборгованості, що виникла у 2011 році за об'єктом «Першочергові роботи з будівництва системи відводу стічних вод від станції біологічної очистки «Північна» . Глибоководний випуск» - 119486,4 тис. Ці асигнування надійшли в період проведення робіт по завершенню бюджетного 2013 року - біля 22.00 30.12.2013 р., а 31.12.2013 р. згідно регламенту завершення бюджетного року операції з бюджетними коштами органи Казначейства не здійснювали. На час отримання реєстру на відкриття асигнувань (так і наступного дня 31.12.2013 р.) Одеською обласною державною адміністрацією ані розподіл показників зведених кошторисів та зведених планів асигнувань в розрізі розпорядників за мережею, ані розподіл виділених бюджетних асигнувань по розпорядниках не були надані до Казначейства. Зазначені кошти залишились нерозподіленими на рахунку головного розпорядника коштів - Одеської ОДА. Так, 04.01.2016 р. Департаментом капітального будівництва Одеської обласної державної адміністрації було взято на облік в ОСОБА_2 управлінні Державної казначейської служби України в Одеській області кредиторську заборгованість минулих періодів по КПК 7851800 Будівництво, реконструкція та ремонт об'єктів соціальної та іншої інфраструктури у Одеській області у сумі 119486414,86 грн. Державним бюджетом України на 2017-2018 роки за КПК 7851800 Будівництво, реконструкція та ремонт об'єктів соціальної та іншої інфраструктури у Одеській області бюджетні призначення не встановлені.

Поряд з цим судом не приймаються до уваги обставини щодо відсутності бюджетних призначень на проведення оплати за виконані підрядні роботи та сплату заборгованості, так як згідно з висновком Верховного Суду України від 15.05.2012 р. у справі 11/466, з огляду на положення частини другої статті 617 Цивільного кодексу України, частини другої статті 218 Господарського кодексу України та рішення Європейського суду з прав людини у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18 жовтня 2005 року, відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Враховуючи вищенаведене та несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати виконаних позивачем підрядних робіт, яке є невиконаним на момент розгляду справи, суд вважає, що позивачем цілком правомірно нараховано відповідачу 3% річних за період з 15.03.2017 р. по 31.01.2018 р. (322 дні) на існуючу суму боргу, що складають за наданим позивачем до позову розрахунком (а.с. 102-103) в розмірі 3162297,99 грн. (119486414,86 грн. х 100% х 3%/365 дн. х 322 дн.).

Щодо нарахування позивачем інфляційних втрат суд зазначає наступне.

Так, індекс інфляції це додаткова сума, яка сплачується боржником і за своєю правовою природою є самостійним засобом захисту цивільного права кредитора у грошових зобов'язань і спрямована на відшкодування його збитків, заподіяних знеціненням грошових коштів внаслідок інфляційних процесів в державі. Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державною службою статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення купівельної спроможності гривні.

У п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" № 14 від 17.12.2013 р. зазначено, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Враховуючи викладене, суд зазначає, що факт знецінення або незнецінення грошових коштів і відповідно обґрунтованість заявлених до стягнення збитків від інфляції необхідно встановлювати на момент звернення до суду з позовом про таке стягнення.

З огляду на наявність прострочення виконання відповідачем зобов'язання з оплати підрядних робіт, суд вважає, що позивачем цілком правомірно нараховано інфляційні втрати на існуючу суму боргу. Враховуючи викладене та з огляду на положення законодавства, судом було перевірено наданий позивачем до заяви про уточнення позовних вимог (а.с. 94-97) розрахунок інфляційних нарахувань на існуючу суму боргу за період з березня 2017 року по грудень 2017 року (а.с. 102) та встановлено, що вказаний розрахунок інфляційних втрат в сумі 13524433,07 грн. є арифметично невірним. Так, розмір інфляційних збитків з врахуванням вказаного у розрахунку сукупного індексу інфляції 1,113 (згідно інформаційно-пошукових системах "Законодавство" і "Ліга") за обраний позивачем період складає 13501964,88 грн. (119486414,86 грн. (сума боргу) х 1,113 (сукупний індекс інфляції) - 119486414,86 грн.), а не 13524433,07 грн., як заявлено в заяві про уточнення позовних вимог (а.с. 94-97).

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінюючи наявні докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Приватного підприємства „Ремерцентр» обґрунтовані та відповідають фактичним обставинам справи і вимогам чинного законодавства, однак підлягають частковому задоволенню з урахуванням здійсненого судом перерахунку інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Вказані положення ЦК кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.

У зв'язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача та рішення відбулось на користь позивача, згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що складає 249963,95 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Приватного підприємства „Ремерцентр» до Департаменту капітального будівництва Одеської обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області, про стягнення 16686731,06 грн. задовольнити частково.

2. СТЯГНУТИ з Департаменту капітального будівництва Одеської обласної державної адміністрації (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83; код ЄДРПОУ 33656763) на користь Приватного підприємства „Ремерцентр» (65026, м. Одеса, вул. Пастера, 64; код ЄДРПОУ 30766702) 3% річних в сумі 3162297/три мільйона сто шістдесят дві тисячі двісті дев'яносто сім/грн. 99 коп., інфляційні втрати в сумі 13501964/тринадцять мільйонів п'ятсот одна тисяча дев'ятсот шістдесят чотири/грн. 88 коп., витрати на оплату судового збору в сумі 249963/двісті сорок дев'ять тисяч дев'ятсот шістдесят три/грн. 95 коп.

3. В задоволенні решти частини позовних вимог Приватного підприємства „Ремерцентр» до Департаменту капітального будівництва Одеської обласної державної адміністрації відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 13 квітня 2018 р.

Суддя В.С. Петров