Рішення

від 11.04.2018 по справі 902/79/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" квітня 2018 р. Cправа № 902/79/18

Господарський суд Вінницької області у складу судді Матвійчука Василя Васильовича , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Украгроком

(вул. Голосіївська, 7, корп. 22, оф. 5/1, м. Київ, 03039)

до Фермерського господарства Чест

(вул. Першотравнева, буд. 234, с. Чернятинці, Хмільницький р-н, Вінницька обл., 22036)

про стягнення 139630,27 грн.

за участю секретаря судового засідання Незамай Д.Д.,

представників сторін:

позивача Веретельник О.О. за довіреністю № б/н від 13.03.2018р.

відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариством з обмеженою відповідальністю Украгропром подано позов до Фермерського господарства Чест про стягнення 139 630,27 грн заборгованості за договором поставки № Вн200317/02 від 20.03.2017р.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки № Вн200317/02 від 20.03.2017р. в частині проведення розрахунків за поставлений товар.

Ухвалою суду від 15.02.2018 р. за вказаним позовом відкрито провадження у справі 902/79/18 за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 15.03.2018р.

Ухвалою суду від 15.03.2018р закрито підготовче провадження та призначено справу для судового розгляду по суті на 11.04.2018р.

На визначену судом дату з'явився представник позивача, який позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач правом участі в судовому засіданні не скористався, визначених ухвалами суду доказів не подав. Ухвали суду, направлені на адресу відповідача, отримані останнім, про що свідчить підпис на рекомендованих повідомленнях про вручення поштових відправлень за вх. номерами канцелярії суду 1875 від 28.02.2018р та 2803 від 29.03.2018р.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Частиною першою ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від відповідача щодо відкладення розгляду справи до суду не надійшло. Подальше ж відкладення розгляду справи призведе до затягування судового процесу і є порушенням приписів статті 42 ГПК України, зокрема, стосовно виявлення поваги до суду та до інших учасників судового процесу; сприяння своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

У зв'язку з вищезазначеним, справа розглядається у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 11.04.2018р. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

20 березня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Укргроком (позивач, за договором Продавець) та Фермерським господарством Чест (відповідач, за договором Покупець) укладено договір поставки за № Вн200317/02 (надалі Договір). (а.с. 15-19)

Відповідно до предмету Договору, Продавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі передати у власність Покупця (поставити) Товар (насіння, добрива з мікроелементами для позакореневого підживлення, засоби захисту рослин), а Покупець зобов'язується в порядку на та умовах, визначених у цьому Договорі, прийняти Товар та оплатити його вартість.

Найменування Товару, його кількість, терміни поставки та оплати, базис поставки (місце передачі Покупцю) визначені у Специфікаціях до цього Договору, які є його невід'ємною частиною. Ціни за одиницю виміру Товару та його загальна ціна, яку має сплатити Покупець, визначається Специфікаціями (додатками) до цього Договору, з урахуванням вимог щодо цього, викладених в тексті Договору (розділ 2). Продавець має право достроково виконати свої зобов'язання щодо поставки Товару. (п. 1.2. Договору)

Факт поставки та передачі Товару від Продавця до Покупця фіксується шляхом складання та підписання накладних (або актів приймання-передачі) повноважними представниками Сторін. З моменту прийому-передачі Товару до Покупця переходить право власності на Товар та ризики його випадкового знищення або пошкодження. (п. 1.4. Договору)

Ціна Товару (в т.ч. ціна за одиницю Товару), умови та витрати на доставку вказується Сторонами в Специфікаціях, що є невід'ємною частиною цього Договору. Сплата ціни Товару Покупцем здійснюється у гривнях України. Сторони можуть визначити у Специфікації грошовий еквівалент ціни Товару в іноземній валюті - у доларах США (Євро), по курсу продажу долару США (Євро) за гривню, що склався на міжбанківському валютному ринку України (за даними веб-сайту www.udinform.com, а в разі її недоступності або відсутності відповідної інформації на ній за даними веб-сайту http://minfin.com.ua) на банківський день, що передує дату підписання Специфікації, збільшеному на кількість процентів, що вказана в Специфікації (якщо збільшення передбачено Специфікацією). (п. 2.1. Договору)

Ціна Товару на момент його поставки може змінюватися відносно вказаної в Специфікації (Додатку) ціни за ініціативою Продавця в односторонньому порядку у разі зміни розміру ввізного/вивізного мита та інших обов'язкових платежів, що оплачується при імпорті Товару в Україну (експорті з країни виробника), а також зміни/встановлення нових податків/зборів з реалізації такого Товару, що матиме прямий вплив на ціну Товару (податку на додану вартість тощо). Коригування ціни здійснюється шляхом підписання Сторонами Додаткової угоди до Договору при зміні ціни Товару. (п. 2.1.1. Договору)

Покупець здійснює оплату Товару шляхом перерахування грошових коштів в гривнях на банківських рахунок Продавця, вказаний в рахунку-фактури. Оплата згідно рахунку-фактури дійсна в межах терміну, визначеного в ньому. (п. 2.2. Договору)

У випадку збільшення на міжбанківському валютному ринку України на дату, що передує дату розрахунку за Товар (його частину), вартості долару США (Євро) в національній валюті в порівнянні з вартістю долару США (Євро) в національній валюті на банківський день, що передує даті укладання відповідної Специфікації, то неоплачена ціна Товару, яку має сплатити Покупець змінюється, та Покупець зобов'язаний здійснити її перерахунок самостійно за наступною формулою:

С = В х (К2/К1) грн., де:

С - кінцева ціна неоплаченого Товару, що підлягає оплаті (його частини) в національній валюті України, після зміни ціни такого Товару по вищевказаній формулі;

В - ціна неоплаченого Товару в національній валюті України, які підлягає зміні у зв'язку зі зміною вартості долара США (Євро) по відношенні до гривні;

К2 - вартість 1 (одного) долара США (Євро) в національній валюті України за курсом продажу долару США (євро) за гривню, що склався на міжбанківському валютному ринку України (за даними веб-сайту www.udinform.com, а в разі її недоступності або відсутності відповідної інформації на ній за даними веб-сайту http://minfin.com.ua) на банківський день, що передує даті розрахунку за Товар (його частину), збільшеним на кількість процентів, що вказана в Специфікації (якщо збільшення передбачено Специфікацією);

К1 - вартість 1 (одного) долара США (Євро) в національній валюті України за курсом продажу долару США (євро) за гривню, що склався на міжбанківському валютному ринку України (за даними веб-сайту www.udinform.com, а в разі її недоступності або відсутності відповідної інформації на ній за даними веб-сайту http://minfin.com.ua) на банківський день, що передує даті підписання відповідної Специфікації, збільшеним на кількість процентів, що вказана в Специфікації (якщо збільшення передбачено Специфікацією).

Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим Договором. (п. 7.1. Договору)

В подальшому Сторонами підписано Додатки (Специфікації) до Договору.

Так, відповідно до Додатку (Специфікації) № 1 від 22.03.2017р до Договору позивач зобов'язався в строк до 31.03.2017р поставити відповідачу Товар в кількості та асортименті, визначеному вказаним додатком, загальною вартістю 66 247,00 грн. (а.с. 20)

Відповідно до Додатку (Специфікації) № 2 від 22.03.2017р до Договору позивач зобов'язався в строк до 07.04.2017р поставити відповідачу Товар в кількості та асортименті, визначеному вказаним додатком, загальною вартістю 127 536,19 грн. (а.с. 21)

Відповідно до Додатку (Специфікації) № 3 від 13.04.2017р до Договору позивач зобов'язався в строк до 08.06.2017р поставити відповідачу Товар в кількості та асортименті, визначеному вказаним додатком, загальною вартістю 11 317,00 грн. (а.с. 22)

Відповідно до Додатку (Специфікації) № 4 від 13.04.2017р до Договору позивач зобов'язався в строк до 14.04.2017р поставити відповідачу Товар в кількості та асортименті, визначеному вказаним додатком, загальною вартістю 23 575,45 грн. (а.с. 23)

Строк оплати Товару за вказаними Додатками (Специфікаціями) визначено до 31.10.2017р.

На виконання умов Договору позивачем, за видатковими накладними, поставлено, а відповідачем отримано Товар на загальну суму 228 675,64 грн. (а.с. 24-29)

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтями 525 ЦК України та 193 ГК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк.

Як свідчать матеріали справи, зокрема виписки банку, відповідачем проведено часткові розрахунки за отриманий Товар, в сумі 131 025,44 грн. (а.с. 30-37)

Проте, за решту отриманого згідно Договору Товару відповідач не розрахувався, та на час звернення із даним позовом до суду його заборгованість перед позивачем становить 97 650,20 грн.

Пунктом 5.4. Договору Сторони погодили, що у випадку збільшення на міжбанківському валютному ринку України станом на банківський день, що передує даті підписання позовної заяви, вартості долару США (Євро) в національній валюті в порівнянні з вартістю долару США (Євро) в національній валюті на банківський день, що передує даті укладання відповідної Специфікації, ціна неоплаченого (заборгованість відповідача) може змінюватися Продавцем пропорційно зміні вартості долара США (Євро) в односторонньому порядку за наступною формулою: С = В х (К2/К1) грн.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 533 Цивільного кодексу України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачем, на підставі п. 5.4. Договору заявлено до стягнення 99 718,60 грн основного боргу.

Слід зазначити, що сума 2 068,40 грн. (99 718,60 грн. - 97 650,20 грн.) нарахована позивачем на підставі п. 5.4 Договору за своєю правовою природою є курсовою різницею між національною валютою та іноземною валютою (долар США) за період з дати, що передувала даті підписання відповідної Специфікації на поставку товару та датою написання позовної заяви.

Судом здійснено перерахунок суми курсової різниці згідно формули, вказаної в п. 5.4 Договору : С = В х (К2/К1) грн.

Станом на 06.02.2018р (останній банківський день, що передував даті підписання позовної заяви) курс долара США на міжбанківському валютному ринку України до гривні (за даними веб-сайту www.udinform.com) становив 27,420 грн. за 1 долар США (що підтверджується витягом з веб-сайту www.udinform.com.

Також позивачем надано інформацію:

- про курс долара США до гривні станом на 21.03.2017 (станом на останній банківський день, що передував даті підписання Специфікацій №1), який становив 26,840 грн. за 1 долар США (на міжбанківському валютному ринку України за даними веб-сайту www.udinform.com);

- про курс долара США до гривні станом на 12.04.2017 (станом на останній банківський день, що передував даті підписання Специфікацій №№ 3, 4), який становив 26,875 грн. за 1 долар США (на міжбанківському валютному ринку України за даними веб-сайту www.udinform.com).

За результатами здійсненого перерахунку судом не виявлено помилок в розрахунку позивача. З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 99 718,60 грн. заборгованості за товар (з урахуванням курсової різниці), обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи, не суперечать чинному законодавству та неоспорені відповідачем, а відтак підлягають задоволенню.

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Згідно ч.1 ст.550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Стаття 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Одним із видів господарських санкцій, які відповідно до статті 217 ГК України можуть застосовуватися у сфері господарювання, є штрафні санкції, що можуть застосовуватися у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня) відповідно до умов договору між сторонами.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 5.2. Договору Сторони досягли згоди, що за порушення строків (термінів) платежів Покупець сплачує на користь Продавця штраф у розмірі 25% від суми несплаченого платежу та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п.4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно п. 5.3. Договору Сторони домовились, що у випадку прострочення Покупцем платежу, сплата якого передбачена відповідно до умов цього Договору, Покупець на вимогу Продавця сплачує останньому 30 (тридцять) відсотків річних від простроченої суми.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що вимоги щодо стягнення пені, штрафу та 30% річних є правомірними, оскільки відповідають умовам укладеного Договору та чинному законодавству.

Відповідно до розрахунку позивача, розмір нарахованої відповідачу пені становить 7 553,34 грн, 30 % річних - 7 945,78 грн, а також штрафу - 24 412,55 грн.

Суд перевіривши з допомогою комп'ютерної програми Ліга Закон розрахунки позивача встановив, що пеня за період з 01.11.2017 по 07.02.2018 складає 7 549,83 грн, 30% річних - 7 945,79 грн. Тобто, сума пені є меншою, а 30% річних більшою, ніж зазначено у позовній заяві.

За таких обставин, пеня в сумі 3,51 грн, є такою, що заявлена безпідставно, та не підлягає до задоволення.

Щодо більшої суми розміру 30% річних (0,01 грн.), суд, виходячи з того, що не наділений повноваженнями самостійно виходити за межі позовних вимог, задовольняє зазначену вимогу в заявленому розмірі.

Штраф у розмірі 25% від суми заборгованості - 97 650,20 грн позивачем обраховано вірно, розмір штрафу складає 24 412,55 грн.

Згідно ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи обставини справи та наявні матеріали, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються 2 094,40 грн витрат по сплаті судового збору.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фермерського господарства Чест (вул. Першотравнева, буд. 234, с. Чернятинці, Хмільницький район, Вінницька область, 22036, код ЄДРПОУ 33273411) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Украгроком (юридична адреса: вул. Бориспільська, буд.7, м. Київ, 02099; поштова адреса: вул. Голосіївська, буд.7, корп. 2, офіс 5/1, м. Київ, 03039, код ЄДРПОУ 30530159) 99 718 (дев'яносто дев'ять тисяч сімсот вісімнадцять) грн. 60 коп. - суми основного боргу; 24 412 (двадцять чотири тисячі чотириста дванадцять) грн. 55 коп. - штрафу; 7 945 (сім тисяч дев'ятсот сорок п'ять) грн. 78 коп. - 30% річних; 7 549 (сім тисяч п'ятсот сорок дев'ять) грн. 83 коп. - пені та 2 094 (дві тисячі дев'яносто чотири) грн. 40 коп. - витрат зі сплати судового збору.

3. В позові в частині стягнення 3 грн.51 коп. пені відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення направити учасникам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною 5 ст. 240 ГПК України передбачено, що датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Рівненського апеляційного господарського суду через Господарський суд Вінницької області (п. 8, 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 16 квітня 2018 р.

Суддя Матвійчук В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Голосіївська, 7, корп. 22, оф. 5/1, 03039)

3 - відповідачу (вул. Першотравнева, буд. 234, с. Чернятинці, Хмільницький район, Вінницька область, 22036)