Рішення

від 10.04.2018 по справі 905/344/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.04.2018 р. Справа № 905/344/18

Господарський суд Донецької області в складі головуючого судді Чернової О.В.

при секретарі судового засідання Часовському Є.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Костянтинівської місцевої прокуратури м. Костянтинівка Донецької області в інтересах держави в особі Управління коммунального господарства Костянтинівської міської ради, м. Костянтинівка Донецької області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Скіф-2 , м. Костянтинівка Донецької області

про стягнення заборгованості з внесення плати за тимчасове користування місцями розміщення спеціальної рекламної конструкції зовнішньої реклами за договором на тимчасове користування місцем розміщення зовнішньої реклами №12а/16 від 21.11.2013р. у розмірі 32209,23 грн., розірвання договору на тимчасове розміщення рекламних засобів та зобов`язання демонтувати спеціальні конструкції зовнішньої реклами, -

За участі представників сторін:

від прокурора: Горгуль Н.В. за посвідченням №036152 від 29.10.2015р.

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Костянтинівська місцева прокуратура м. Костянтинівка Донецької області в інтересах держави в особі Управління коммунального господарства Костянтинівської міської ради, м. Костянтинівка Донецької області звернулась до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Скіф-2 , м. Костянтинівка Донецької області про стягнення заборгованості з внесення плати за тимчасове користування місцями розміщення спеціальної рекламної конструкції зовнішньої реклами за договором на тимчасове користування місцем розміщення зовнішньої реклами №12а/16 від 21.11.2013р. у розмірі 32209,23 грн., розірвання договору на тимчасове розміщення рекламних засобів та зобов`язання демонтувати спеціальні конструкції зовнішньої реклами.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором на тимчасове користування місцем розміщення зовнішньої реклами №12а/16 від 21.11.2013р., внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 32209,23 грн. та виникли підстави для розірвання договору, а також зобов`язання демонтувати спеціальні конструкції зовнішньої реклами.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст.526, 610,611,612,625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 188,193 Господарського кодексу України, ст. 23 Закону України Про прокуратуру , ст.ст. 4,162-164 Господарського процесуального кодексу України.

З дотриманням приписів ст.6 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/344/18 визначено суддю Чернову О.В.

Ухвалою судді господарського суду Донецької області від 21.02.2018р. позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №905/344/18 за правилами загального позовного провадження.

20.03.2018р. у підготовчому судовому засіданні суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 10.04.2018р.

Прокурор у судовому засіданні 10.04.2018р. підтримав позовні вимоги та посилався на обставини, що наведені вище.

Представник позивача у судове засдання не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, своєї позиції до відома суду не довів та не надав витребуваних документів, хоча про судові засідання повідомлявся належним чином шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою місцезнаходження, визначеною за матеріалами справи та відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, достовірність яких (відомостей) презюмується ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

Таким чином, господарським судом було вжито всіх можливих та залежних від суду заходів для повідомлення відповідача про наявність порушеної справи та призначеного до розгляду судового засідання (про день, місце та час кожного судового засідання).

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ч.1 ст. 178 та ч.3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка належним чином повідомленого відповідача і ненадання ним витребуваних документів враховуючи достатність наданого судом часу для реалізації процесуальних прав останнім у світлі приписів ст.ст. 13, 42, ч.1,3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України істотним чином не впливають на таку кваліфікацію.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані сторонами докази в порядку ст. 210 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд встановив таке.

21.11.2013р. між Управлінням комунального господарства Костянтинівської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю Скіф-2 укладено договір №12а/16 на тимчасове користування місцями розташування зовнішньої реклами, за умовами якого позивач (Орендодавець) надав, а відповідач (Орендар) прийняв у тимчасове користування місця розміщення рекламних засобів за адресою: вул. Ємельянова - 1 рекламний щит, площа розміщення рекламного засобу - 14,0 кв.м.; вул. Мирошниченко - 1 рекламний щит, площа розміщення рекламного засобу - 14,0 кв.м.

Під місцем розміщення реклами в даному договорі мається на увазі рекламний засіб - "Биг-борд" (п.1.2 договору).

Розділом 3 договору сторони погодили умови щодо розміру плати та порядку розрахунків та визначили, що розмір орендної плати за місяць складає 1142,40 грн., яка підлягає оплаті щомісячно до 20 числа наступного місяця.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць (п.3.2).

Умовами п. 5.1. встановлено, що договір розривається шляхом надсилання повідомлення однієї із сторін за 10 календарних днів.

Відповідно до 5.4. Договору, у випадку несплати за право користування місцем розташування рекламного засобу протягом 3-х місяців або у разі припинення договору оренди, Орендар зобов'язаний демонтувати рекламний засіб впродовж 10 днів. У разі не виконання Орендарем своєчасного демонтажу реклами, демонтаж робиться силами Орендодавця з відшкодуванням витрат за рахунок Орендаря.

Строк дії договору встановлений з 21.11.2013р. до 20.11.2018р. (п.7.2 договору).

У зв'язку із невиконанням грошових зобов'язань за договором на тимчасове користування місцем розміщення зовнішньої реклами №12а/16 від 21.11.2013р., позивач звернувся до суду з цим позовом, наполягаючи на стягненні заборгованості у розмірі 32209,23 грн. за період з 01.01.2017р. по 01.02.2018р., розірванні договору на тимчасове розміщення рекламних засобів та примусовому демонтуванні спеціальних конструкцій зовнішньої реклами.

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у примусовому спонуканні до виконання прострочених грошових зобов'язань та застосуванні наслідків їх невиконання у вигляді розірванні договору та демонтажу рекламних засобів.

Правовідносини, що склались між сторонами регулюються положеннями Господарського і Цивільного кодексів України, Законом України "Про рекламу", Постановою Кабінету Міністрів України №2067 від 29.12.2003р., а також умовами укладеного між ним договору.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договорів.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір №12а/16 від 21.11.2013р. подібний до договору найму, адже визначає тимчасове платне користування місцями для розміщення рекламних засобів - "Биг-бордів" на земельних ділянках комунальної власності.

Згідно ч. 1 ст. 16 Закону України "Про рекламу" порядок розміщення зовнішньої реклами визначається Кабінетом Міністрів України. Пунктом 32 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених Постановою КМУ від 29 грудня 2003р. N 2067, передбачено, що плата за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності, встановлюється у порядку, визначеному органами місцевого самоврядування, а місцем, що перебуває у державній або приватній власності, - на договірних засадах з його власником або уповноваженим ним органом (особою).

Пунктом 3 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №2067 від 29.12.2003р., встановлено, що зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами міських рад відповідно до цих Правил.

Згідно п.2 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №2067 від 29.12.2003р., місце розташування рекламного засобу - площа зовнішньої поверхні будинку, споруди, елемента вуличного обладнання або відведеної території на відкритій місцевості у межах населеного пункту, що надаються розповсюджувачу зовнішньої реклами в тимчасове користування власником або уповноваженим ним органом (особою).

Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об'єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим (для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим), та органами місцевого самоврядування (для об'єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об'єктів, що перебувають у державній власності.

Відповідно до частини другої статті 762 Цивільного кодексу України та частини третьої статті 285 Господарського кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частиною п'ятою статті 762 Цивільного кодексу України встановлено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи викладене, відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов'язку із щомісячного здійснення платежів за тимчасове користування місцями для розміщення рекламних засобів - Биг-бордів, які перебувають у комунальній власності відповідно до умов договору.

Згідно ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається із матеріалів справи, свої зобов'язання згідно умов договору відповідач своєчасно не виконав, плату за користування наданими місцями у повному обсязі позивачеві не перерахував, доказів протилежного до справи не надав.

Таке невиконання грошових зобов'язань кваліфікується судом як порушення відповідачем зобов'язання.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та у разі прострочення на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.

Як вбачається із матеріалів справи, внаслідок невиконання грошових зобов'язань за договором оренди комунального майна №12а/16 від 21.11.2013р. утворилась та має місце заборгованість з орендної плати за період з 01.01.2017р. по 01.02.2018р. в сумі 32209,23 грн.

Невиконання грошових зобов'язань кваліфікується судом як порушення зобов'язання у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам відповідач вважається таким, що прострочив виконання відповідних грошових зобов'язань у розумінні ч. 1 ст. 612 цього Кодексу.

Перевіривши розрахунок суми боргу за період з 01.01.2017р. по 01.02.2018р., суд дійшов висновку про його відповідність умовам договору та обставинам справи, отже, вимоги позивача про стягнення заборгованості з орендної плати в заявленій до стягнення сумі є обгрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо позовних вимог позивача про розірвання договору №12а/16 від 21.11.2013р. на тимчасове користування місцями розміщення зовнішньої реклами, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 291 Господарського кодексу України договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому ст. 188 цього Кодексу.

За змістом ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути розірвано на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

За змістом ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Загальні вимоги до виконання господарського зобов'язання сформульовані в ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Умови про сплату орендної плати віднесені до істотних умов договору оренди у розумінні ч. 1 ст. 180 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України. Дотримання зазначених умов є обов'язковим для відповідача згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, а їх порушення зумовлює правомірність ініціювання питання про розірвання договору.

Виходячи з наявних матеріалів справи, вимога спірного договору зі сплати сплати орендної, що формулює істотну умову, відповідачем порушена, заборгованість за період з 01.01.2017р. по 01.02.2018р., наявність якої встановлена судом, не погашена та відповідачем доказів іншого не надано.

За таких підстав, суд вважає за можливе констатувати наявність істотного порушення умов договору у розумінні ст.ст. 610, 651 Цивільного кодексу України, одним із наслідків якого згідно ст. 611 цього Кодексу законодавець визначає розірвання договору.

Отже, викладене вказує на наявність достатньої у розумінні ч. 3 ст. 291 Господарського кодексу України підстави для дострокового розірвання спірного договору на тимчасове користування місцем розміщення зонішньої реклами.

Що стосується вимоги демонтувати спеціальні конструкції зовнішньої реклами за договором №12а/16 від 21.11.2013р., суд вважає, що позов у цій частині підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.5.4 договору №12а/16 від 21.11.2013р., у випадку несплати за право користування місцем розташування рекламного засобу протягом 3-з місяців або у разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний демонтувати рекламний засіб впродовж 10 днів.

Судом встановлено істотне порушення відповідачем умов договору щодо оплати орендних платежів, що, як наслідок, обумовило його розірвання, а відтак - припинення.

Виходячи з положень, наведених в ст.173 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України, згідно яких зобов'язання як правовідношення сторін є підставою для існування відповідних прав та обов'язків його учасників, припинення зобов'язання зумовлює і припинення існування підстави для відповідного права, в даному випадку - для подальшого перебування рекламних конструкцій відповідача на наданих згідно спірного договору місцях їх розташування.

Враховуючи викладену вище позицію суду щодо можливості застосування за аналогією закону до спірних правовідносин норм законодавства, які регулюють правовідносини з найму (оренди), у світлі ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України, за приписами якої у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути майно наймодавцеві, вимоги про зобов'язання здійснити демонтаж спеціальних конструкцій зовнішньої реклами є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.6 п.1 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у разі необхідності у резолютивній частині також вказується, зокрема, про строк виконання рішення.

Враховуючи, що строк демонтування спеціальних конструкцій зовнішньої реклами за договором №12а/16 від 21.11.2013р. становить 10 днів (п.5.4.), суд дійшов висновку про необхідність встановлення аналогічного строку вчинення відповідних дій, тобто протягом 10-ти календарних днів з моменту набрання рішенням законної сили.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України стягуються з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 7, 13, 42, 86, 123, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги Костянтинівської місцевої прокуратури Донецької області в особі Управління комунального господарства Костянтинівської міської ради, м. Костянтинівка Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю Скіф-2 , м. Костянтинівка Донецької області про стягнення заборгованості з внесення плати за тимчасове користування місцями розміщення спеціальної рекламної конструкції зовнішньої реклами за договором на тимчасове користування місцем розміщення зовнішньої реклами №12а/16 від 21.11.2013р. у розмірі 32209,23 грн., розірвання договору на тимчасове розміщення рекламних засобів та зобов`язання демонтувати спеціальні конструкції зовнішньої реклами - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Скіф-2 (85109 Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Богдана Хмельницького, 21, ЄДРПОУ 19382814) на користь Управління комунального господарства Костянтинівської міської ради (85114 Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Олекси Тихого, 260, код ЄДРПОУ 30098218) заборгованість в розмірі 32209,23 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 5286,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Розірвати договір на тимчасове користування місцем розміщення зовнішньої реклами №12а/16 від 21.11.2013р., укладений між Управлінням комунального господарства Костянтинівської міської ради м. Костянтинівка Донецької області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Скіф-2", м. Костянтинівка Донецької області.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Скіф-2" (85109 Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Богдана Хмельницького, 21, ЄДРПОУ 19382814) протягом 10-ти календарних днів з моменту набрання рішенням законної сили демонтувати рекламні засоби по вул. Емельянова та вул. Мирошниченко в м. Костянтинівка Донецької області.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення через Господарський суд Донецької області в порядку, передбаченому розділом ІV ГПК України.

Суддя О.В. Чернова

У судовому засіданні оголошенно вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 11.04.2018 року.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/