Рішення

від 16.04.2018 по справі 910/1725/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.04.2018Справа № 910/1725/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г. розглянув у порядку письмового провадження матеріали господарської справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. Івана Франка, 5)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ФЕНІКС" (03186, м. Київ, вул. Антонова,7 кв. 37)

про стягнення 23 374,90 грн.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ФЕНІКС" про стягнення 23 374,90 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в порушення умов укладеного між сторонами договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води до нежитлових приміщень та суб'єктам господарювання № 1541164110101 від 16.03.2015 відповідач належним чином не виконав своїх зобов'язань щодо оплати наданих позивачем послуг, внаслідок чого у останнього за період з 01.02.2015 по 01.05.2015 виникла заборгованість за спожиті комунальні послуги з централізованого опалення у розмірі 10 108,53 грн. та за період з 01.02.2015 по 01.01.2018 заборгованість за спожиті комунальні послуги з гарячого водопостачання у розмірі 5 986,40 грн. Крім того, за неналежне виконання грошового зобов'язання позивачем нараховані 3% річних у розмірі 1 206,11 грн. та інфляційні втрати у розмірі 6 073,87 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/1725/18 та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

19.03.2018 через загальний відділ діловодства господарського суду надійшла заява відповідача із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2018 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ФЕНІКС" залишено без задоволення.

29.03.2018 до господарського суду надійшов письмовий відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з огляду на те, що у приміщенні відповідача відсутні технічні можливості надання послуг з опалення та постачання гарячої води, про що позивача було повідомлено листом від 17.05.2016. За доводами позивача, у нежитловому приміщенні відсутній водогін гарячої води, а опалення здійснюється з використанням електроенергії.

05.04.2018 через загальний відділ діловодства господарського суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач зазначає про відсутність укладеного між сторонами прямого договору про постачання електричної енергії за адресою бул. Чоколівський, 20 у м. Києві. Крім того, в обґрунтування технічної неможливості отримувати комунальні послуги відповідач не надав жодної проектно-технічної документації, при цьому позивач звертає увагу, що приміщення відповідача знаходиться в житловому будинку обладнаному загальнобудинковою системою опалення та гарячого водопостачання.

За приписами ч.4 ст.240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

16 березня 2015 року між Публічним акціонерним товариством "Київенерго" (надалі - позивач, виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД ФЕНІКС" (надалі- відповідач, споживач), яке згідно договору купівлі продажу нежитлового приміщення шляхом викупу є власником приміщення за адресою: м. Київ, Чоколівський б-р. 20, було укладено договір № 1541164110101 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води до нежитлових приміщень та суб'єктам господарювання (надалі- договір).

Відповідно п. 1 договору виконавець зобов'язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води згідно з діючими нормативами, а споживач зобов'язується своєчасно та у повному обсязі оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.

Згідно з п. 2 (2.2) та п. 3 (3.2) договору споживачем послуг централізованого опалення та гарячого водопостачання є власник нежитлового приміщення з опалювальною площею приміщення 98,7 м.кв.

Тарифи на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг. До встановлення і в разі відсутності тарифів на послугу з централізованого опалення застосовуються тарифи, встановлені в Додатку 2, що є невід'ємною частиною цього договору (п. 5 договору).

На підставі п. 10 договору споживач, який не має засобів обліку, сплачує послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води згідно з нормативами споживання гарячої води, визначеними в залежності від кількості та виду водорозбірних пристроїв, встановлених у приміщені та графіку роботи приміщення. Нормативи споживання визначаються відповідно до умов договору, з урахуванням рішень органів місцевого самоврядування та інших нормативно правових актів, зокрема СНІП 2.04.01-8/5 Внутрішній водопровід та каналізація .

Пунктом 13 договору встановлено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Система оплати послуг щомісячна. У разі застосування щомісячної системи оплати послуг платежі вносяться не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

За умовами договору споживач зобов'язався оплачувати послуги в установленому договором строк (пп. 1 п. 18 договору).

Відповідно до п. 32 договору цей договір укладається до 31.12.2015 і набирає чинності з 01.07.2014. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії жодною із сторін не буде письмово заявлено про його розірвання або необхідність перегляду.

За твердження позивача, спір у справі виник у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № 1541164110101 від 16.03.2015, а саме в частині здійснення розрахунків за надані комунальні послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, що стало підставою для звернення останнього з позовом до суду про стягнення з відповідача заборгованості за спожиті в період з 01.02.2015 по 01.05.2015 комунальні послуги з централізованого опалення у розмірі 10 108,53 грн. та за спожиті в період з 01.02.2015 по 01.01.2018 комунальні послуги з гарячого водопостачання у розмірі 5 986,40 грн.

Заперечуючи проти даного позову відповідач зазначає, що у приміщенні відповідача відсутні технічні можливості надання послуг з опалення та постачання гарячої води, про що позивача було повідомлено листом від 17.05.2016, копія якого міститься у матеріалах справи.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За умовами ст.ст. 11 , 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України ).

Укладений між сторонами договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води до нежитлових приміщень та суб'єктів господарювання № 1541164110101 від 16.03.2015 за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України , за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст.903 Цивільного кодексу України).

Житлово-комунальними послугами, відповідно до ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" , є результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" , відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України ).

Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання за договором належним чином, надав передбачені договором комунальні послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, що підтверджується рахунками на оплату № 154116411010100/05/2017/2 від 31.05.2017 на суму 10 108,53 грн. та № 154116411010100/05/2017/1 від 31.05.2017 на суму 5 658,27 грн., проте, відповідач оплати наданих комунальних послуг не здійснив, доказів зворотного суду не надав, внаслідок чого у останнього в період з 01.02.2015 по 01.05.2015 утворилась заборгованість за спожиті комунальні послуги з централізованого опалення у розмірі 10 108,53 грн. та в період з 01.02.2015 по 01.05.2015 за комунальні послуги з гарячого водопостачання у розмірі 5 986,40 грн., що також підтверджується розгорнутим розрахунком боргу складеним станом на 01.02.2018.

При цьому, посилання відповідача на лист від 17.05.2016, у якому останній повідомляє позивача про неможливість оплати послуг у зв'язку з відсутністю технічної можливості щодо їх отримання, не приймаються судом до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (надалі - Правила) споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Відповідно до пунктів 25, 26, 30 пункту 3 Правил відключення споживача від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.

Порядком відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затверджених наказом Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 установлено, що таке відключення відбувається на підставі рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади.

Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06 листопада 2007 року № 169 було внесено зміни, які унеможливлюють відключення від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання окремих квартир у багатоквартирному будинку і дозволяють таке відключення лише будинку в цілому.

Матеріали справи не містять копії відповідної проектно-технічної документації, яка б засвідчувала факт відсутності технічної можливості приміщення відповідача отримувати відповідні комунальні послуги, як і доказів, які б підтверджували факт відключення останнього від мереж централізованого теплопостачання та гарячого водовідведення у спірний період.

Крім того, відповідно до статті 1 Закону України По теплопостачання місцева (розподільча) теплова мережа - сукупність енергетичних установок, обладнання і трубопроводів, яка забезпечує транспортування теплоносія від джерела теплової енергії, центрального теплового пункту або магістральної теплової мережі до теплового вводу споживача.

Згідно пункту 22 Правил встановлено, що точками розподілу у багатоквартирному будинку, в яких здійснюється передача послуги централізованого опалення від виконавця споживачеві є відгалуження від стояків у межах квартири.

Як вбачається зі змісту договору (п. 23 договору), точками розподілу, в яких здійснюється передача послуг від виконавця споживачеві у багатоквартирному будинку є:

- централізоване опалення - відгалуження від стояків у межах приміщення;

- постачання гарячої води - після першої водозапірної арматури на відгалуженні від стояка у приміщенні споживача.

Отже, підведення централізованого опалення та гарячої води від стояка в межах квартири свідчить про знаходження приміщення відповідача в житловому будинку обладнаному загальнобудинковою системою опалення та гарячого водопостачання, якому позивач надає відповідні комунальні послуги.

Згідно з ст. 20 Закону Про житлово-комунальні послуги визначено обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Судом також встановлено, що розрахунковим періодом за договором є календарний місяць. Система оплати послуг щомісячна. У разі застосування щомісячної системи оплати послуг платежі вносяться не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим (п. 13 договору).

За приписами ст. 530 Цивільного кодексу України , якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 13 договору, строк виконання грошового зобов'язання відповідача щодо оплати наданих комунальних послуг на момент звернення позивача із позовом до суду настав.

Згідно з статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки, відповідачем не надано суду жодних доказів належного виконання зобов'язання за договором, як і доказів відсутності у останнього обов'язку здійснювати оплату наданих комунальних послуг, суд приходить до висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог в частині стягнення основної заборгованості за комунальні послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, у зв'язку з чим заявлені позовні вимоги у розмірі 16 094,33 грн. підлягають задоволенню.

Що стосується нарахованих позивачем 3 % річних у розмірі 1 206,11 грн. та інфляційних втрат у розмірі 6 073,87 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов'язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши розрахунки інфляційних втрат та 3 % річних суд встановив, що останні є обґрунтованим та арифметично вірним, а тому позовні вимоги щодо стягнення інфляційних втрат у розмірі 6 073,87 грн. та 3 % річних у розмірі 1 206,11 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням встановлених вище судом обставин, беручи до уваги невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором та факт наявності заборгованості підтверджений матеріалами справи, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Київенерго" підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ФЕНІКС" (03186, м. Київ, вул. Антонова, буд. 7 кв. 37, ідентифікаційний код 32153673) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І.Франка, буд. 5, зарахувати на поточний рахунок № 260303062201 - ГУ по м. Києву та Київській обл., ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 322669, одержувач - ПАТ "Київенерго; ідентифікаційний код 00131305) основну суму боргу за комунальні послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання у розмірі 16 094 (шістнадцять тисяч дев'яносто чотири) грн. 93 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ФЕНІКС" (03186, м. Київ, вул. Антонова,7 кв. 37, ідентифікаційний код 32153673) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І.Франка, буд. 5, зарахувати на р/р № 2600223590 в ПАТ "ПУМБ", м. Київ, МФО 334851, одержувач - ПАТ "Київенерго", ідентифікаційний код 00131305) 3 % річних у розмірі 1 206 (одна тисяча двісті шість) грн. 11 коп., інфляційні втрати у розмірі 6 073 (шість тисяч сімдесят три) грн. 87 коп. та судовий збір у розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 16.04.2018

Суддя Пукшин Л.Г.