Рішення

від 25.05.2010 по справі 16/25/10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" травня 2010 р. Справа № 16/25/10

За первісним позовом: Публічного акціонерного товариства Концерн Галнафтогаз (юридична адреса: 79056, м. Львів, вул. Пластова,1; адреса листування: 79015, м. Львів, вул. Героїв УПА, 72)

До відповідача: Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (54030, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська,41)

Про: визнання рішення № 26 -ріш від 29.12.2009 р. недійсним

За зустрічним позовом: Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (54030, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська,41)

До відповідача: Публічного акціонерного товариства Концерн Галнафтогаз (юридична адреса: 79056, м. Львів, вул. Пластова,1; адреса листування: 79015, м. Львів, вул. Героїв УПА, 72)

Про:стягнення 10000,00 грн. штрафу

Суддя В.Д. Фролов

П Р Е Д С Т А В Н И К И за первісним позовом:

Від позивача: Яковлев Д.Л., дов. №07-184/09 від 21.10.2009 р.

Від відповідача: Волик В.М., дов. № 6-292/91-828 від 11.08.2009р.

Титаренко Н.К., дов. № 1-292/91-339 від 15.03.2010р.

П Р Е Д С Т А В Н И К И за зустрічним позовом:

Від позивача: Волик В.М., дов. № 6-292/91-828 від 11.08.2009р.

Титаренко Н.К., дов. № 1-292/91-339 від 15.03.2010р.

Від відповідача: Яковлев Д.Л., дов. №07-184/09 від 21.10.2009 р.

В засіданні приймає участь:

Була оголошена перерва до 25.05.2010 р.

Публічне акціонерне товариство Концерн Галнафтогаз звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання рішення адміністративної колегії від 29.12.2009р. № 26-ріш у справі №1-26.206/14-2009 недійсним в частині визнання дій Товариства порушенням, передбаченим пунктом 1 статті 50 Закону України Про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що кваліфікуються за частиною 3 статті 6 Закону України Про захист економічної конкуренції , та в частині накладення на Товариство штрафу в розмірі 10000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що адміністративна колегія Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України при винесенні оскаржуваного рішення неповно з'ясувала обставини, що мають значення для справи, не довела обставини, які мають значення для справи і які визнано встановленими, неправильно застосувала норми матеріального права, а також допустила викладення у рішенні висновків, які не відповідають обставинам справи.

Позивач стверджує, що адміністративною колегією Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України при винесенні оскаржуваного рішення від 29.12.2009р. № 26-ріш не встановлено факту узгодженості дій ВАТ Концерн Галнафтогаз , ПІІ Лукойл Україна , ТОВ УТН Восток та ТОВ ТД Континіум-Галичина щодо синхронного встановлення та підтримання однакових роздрібних цін на високооктанові бензини у місті Миколаєві протягом 17-18 лютого по 20 травня 2009 р.

Також позивач стверджує, що в оскаржуваному Рішенні адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України не встановлено реального стану конкуренції на ринку роздрібної торгівлі високооктановими бензинами у м.Миколаєві та не доведено обставину впливу схожих дій Позивача на наявність чи можливість недопущення, усунення чи обмеження конкуренції на ринку роздрібної реалізації високооктанових бензинів в межах м. Миколаєва, яку адміністративна колегія визнала встановленою.

На думку ПАТ Концерн Галнафтогаз , Відповідачем недостатньо досліджено та неналежним чином встановлено факт відсутності об'єктивних причин для вчинення схожих дій ВАТ Концерн Галнафтогаз , ПІІ Лукойл Україна , ТОВ УТН Восток та ТОВ ТД Континіум-Галичина та неправильно застосовано норми законодавства про захист економічної конкуренції при встановленні таких обставин, зокрема, не з'ясовано цілу низку витрат, які об'єктивно впливають (є об'єктивними причинами) на розмір роздрібних цін на високооктанові бензини.

Крім того, Позивач вказує, що Миколаївським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України неправильно застосовано норму ч.3 ст.6 Закону України Про захист економічної конкуренції в частині встановлення в оскаржуваному рішенні такого аналізу ситуації на ринку товару, який би дійсно спростовував наявність об'єктивних причин для вчинення схожих дій між ВАТ Концерн Галнафтогаз , ПІІ Лукойл Україна , ТОВ УТН Восток та ТОВ ТД Континіум-Галичина .

Миколаївське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України проти позовних вимог заперечило, посилаючись на те, що розгляд справи відділенням було здійснено з дотриманням процесуальних засад, визначених розділом 7 Закону України Про захист економічної конкуренції та Правилами розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 29.06.1998 № 169 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22.07.98 за №3471/2911, а також зазначило, що відхиляє всі доводи, якими Позивач аргументує свої позовні вимоги, як такі, що ґрунтуються на невірній оцінці обставини справи та неправильному застосуванні законодавства.

Також до господарського суду Миколаївської області надійшла зустрічна позовна заява за вх. №1434 від 16.04.2010 р. від Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Публічного акціонерного товариства Концерн Галнафтогаз про стягнення 10000,00 грн., у якій Позивач за зустрічним позовом просить стягнути з ПАТ Концерн Галнафтогаз штраф згідно з рішенням від 29.12.2009р. № 26-ріш у справі №1-26.206/14-2009.

Ухвалою від 25.02.2010 р. було порушено провадження у справі №16/25/10 та призначено її до розгляду на 17.03.2010 р. Ухвалою від 21.04.2010 р. було порушено провадження за зустрічним позовом Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Публічного акціонерного товариства Концерн Галнафтогаз .

Відповідачем було надано письмовий відзив (вих. №1-292/91-337 від 15.03.2010 р.) на позовну заяву Публічного акціонерного товариства Концерн Галнафтогаз . Позивачем було надано заперечення на відзив Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (вих.№ 24-03/10-10 від 24.03.2010 р.), а також заперечення (вих. №05-05/10-10 від 05.05.2010 р.) на додаткові пояснення Відповідача (вих. №1-292/91-469 від 15.04.2010 р.); Публічним акціонерним товариством Концерн Галнафтогаз також було надано відзив (вих.№05-05/10-10 від 05.05.2010 р.) на зустрічний позов Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, які містяться в матеріалах справи.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд встановив:

Рішенням адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.12.2009р. № 26-ріш у справі № 1-26.206/14-2009 дії ВАТ Концерн Галнафтогаз визнано порушенням, передбаченим пунктом 1 статті 50 Закону України Про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що кваліфікуються за ч.3 статті 6 Закону України Про захист економічної конкуренції , а саме: вчинення ВАТ Концерн Галнафтогаз , ПІІ Лукойл Україна , ТОВ УТН Восток та ТОВ ТД Континіум-Галичина схожих дій на ринку товару, які призвели до обмеження конкуренції у разі, якщо аналіз на ринку товару спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення таких дій, та накладено на ВАТ Концерн Галнафтогаз штраф в розмірі 10000,00 грн. за вчинення вказаного порушення.

Відповідно до зазначеного рішення, суть порушення полягала у синхронному встановленні та підтриманні окремими учасниками ринку, у т.ч. Позивачем, однакових роздрібних цін на високооктанові бензини в м. Миколаїв з 17-18 лютого 2009р. по 20 травня 2009р. без об'єктивних причин при мовчазній орієнтації своїх дій стосовно цін на дії інших.

Причиною виникнення спору стало з'ясування у зазначеному рішенні повноти дослідження обставин, що мають значення для винесення оскаржуваного рішення, доведеність обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими, правильність застосування законодавства, а також відповідність висновків, викладених у рішенні адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.12.2009р. № 26-ріш у справі № 1-26.206/14-2009, обставинам зазначеної справи про порушення антиконкурентного законодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 50 Закону України Про захист економічної конкуренції (надалі -Закон), порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні узгоджені дії.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону, узгодженими діями є укладення суб'єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об'єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб'єктів господарювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону, антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції.

Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України Про захист економічної конкуренції , антиконкурентними узгодженими діями вважається також вчинення суб'єктами господарювання схожих дій (бездіяльності) на ринку товару, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції у разі, якщо аналіз ситуації на ринку товару спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення таких дій (бездіяльності).

Відповідно до ч. 4 Закону, вчинення антиконкурентних узгоджених дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом.

Як вбачається зі змісту ст. 5 та ст. 6 Закону України Про захист економічної конкуренції , антиконкурентні узгоджені дії є різновидом узгоджених дій, які відповідно до ст. 5 Закону України Про захист економічної конкуренції можуть здійснюватися шляхом укладення угод між суб'єктами господарювання, прийняття їхніми об'єднаннями рішень або іншої погодженої поведінки (дій чи бездіяльності). Оскільки відповідно до ч.3 ст. 6 Закону України Про захист економічної конкуренції схожі дії (бездіяльність) вважаються різновидом антиконкурентних узгоджених дій, такі антиконкурентні узгоджені схожі дії є узгодженими діями в розумінні ст. 5 Закону.

Однією з обов'язкових ознак, яка має бути встановлена для кваліфікації дій суб'єктів господарювання за ч. 3 ст. 6 Закону України Про захист економічної конкуренції , є погодженість (узгодженість) таких схожих дій (бездіяльності) між суб'єктами господарювання.

На думку суду, кваліфікація Миколаївським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України дій у вигляді мовчазної орієнтації один на одного (стор. 6, стор. 9 рішення від 29.12.2009р. № 26-ріш) як антиконкурентних узгоджених дій, є помилковою, оскільки однаковість (схожість), так само як і копіювання/орієнтування (мовчазна орієнтація), у діях суб'єктів господарювання не може однозначно свідчити про наявність погодженості (змови) між ними. Вчинення дій у вигляді мовчазної орієнтації один на одного не передбачає взаємності (багатосторонньої домовленості, змови, взаємної обізнаності тощо) між учасниками, а відтак не може бути спрямоване на досягнення однієї антиконкурентної мети, як і не може вважатися антиконкурентною узгодженою діяльністю.

При цьому, факт наявності такої погодженої поведінки має бути доведений при розгляді справи законодавства про захист економічної конкуренції, у т.ч. і у випадку відсутності формалізованого документа (угоди, рішення тощо) між учасниками змови.

Така позиція відображена в Рекомендаціях Президії Вищого господарського суду України від 29.10.2008 р. N 04-5/247 Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства (п. 8.2.), де зазначено, що з урахуванням приписів частини третьої статті 6 Закону для кваліфікації дій (бездіяльності) суб'єктів господарювання на ринку товарів як антиконкурентних узгоджених дій у вигляді схожих (і які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції) не вимагається обов'язкове встановлення та доведення факту чи фактів формального узгодження зазначених дій, в тому числі укладення відповідної угоди (угод). Це порушення установлюється за результатами такого аналізу органом Антимонопольного комітету України ситуації на ринку товару, який свідчить про погодженість конкурентної поведінки суб'єктів господарювання; спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення зазначених дій .

В рішенні адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.12.2009р. № 26-ріш у справі № 1-26.206/14-2009 не доведено факт погодженої поведінки ВАТ Концерн Галнафтогаз , ПІІ Лукойл Україна , ТОВ УТН Восток та ТОВ ТД Континіум-Галичина , оскільки не проведено такого дослідження ринку, яким би було встановлено, що такі схожі дії по встановленню та підтриманню однакових роздрібних цін на високооктанові бензини в м. Миколаїв з 17-18 лютого 2009 р. по 20 травня 2009 р. були б неможливими без попередніх контактів (домовленостей) між ними, а також не встановлено, що схожість в діях суб'єктів господарювання є результатом саме попередньої змови між ними (тобто результатом антиконкурентних узгоджених дій), а не специфікою ринку, збігом обставин тощо. Висновок Відповідача про вчинення учасниками справи дій у вигляді мовчазної орієнтації один на одного , відображений в оскаржуваному рішенні від 29.12.2009 р. №26-ріш, спростовує наявність ознак антиконкурентних узгоджених дій, та не відповідає положенням ч. 1 ст. 5, ч. ч. 1, 3 ст. 6 Закону України "Про захист економічої конкуренції". Окрім того, зазначена обставина підтверджується тим, що учасниками справи ціни на досліджувану товарну групу підвищувалися або знижувалися не одночасно та не завжди встановлювалися на однаковому рівні (стор. 2 рішення від 29.12.2009 р. №26-ріш у справі №1-26.206/14-2009), тобто з певною різницею в часі та ціні, що може бути пояснено специфікою ринку роздрібної торгівлі високооктановими бензинами.

Також судом встановлено, що при винесенні рішення від 29.12.2009р. № 26-ріш у справі № 1-26.206/14-2009 адміністративною колегією Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України не встановлено впливу схожих дій ВАТ Концерн Галнафтогаз , ПІІ Лукойл Україна , ТОВ УТН Восток та ТОВ ТД Континіум-Галичина по встановленню та підтриманню однакових роздрібних цін на високооктанові бензини в м. Миколаїв з 17-18 лютого 2009 р. по 20 травня 2009 р. на наявність чи можливість недопущення, усунення чи обмеження конкуренції на ринку роздрібної реалізації високооктанових бензинів в межах м. Миколаєва, що є необхідною ознакою вчинення антиконкурентних узгоджених дій в розумінні ст. 6 Закону України Про захист економічної конкуренції .

Так, відповідно до п. 8.2. Рекомендацій від 29.10.2008 р. N 04-5/247 Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства Президія Вищого господарського суду України зауважила, що з урахуванням приписів ч.3 ст. 6 Закону України Про захист економічної конкуренції для кваліфікації дій (бездіяльності) суб'єктів господарювання на ринку товарів як антиконкурентних узгоджених дій у вигляді схожих необхідно встановити, що ці дії призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції; а у пункті 12 Рекомендацій, відображено, що у вирішенні спорів, пов'язаних з оцінкою дій чи бездіяльності суб'єктів господарювання як погодженої конкурентної поведінки (стаття 5, частини перша - четверта статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції"), господарським судам слід з'ясовувати та перевіряти належними засобами доказування фактичні обставини, пов'язані з наявністю або відсутністю безпосереднього впливу таких дій (бездіяльності), - наприклад, укладання угоди або прийняття рішення в будь-якій формі, - на умови виробництва, придбання чи реалізації певного товару, в тому числі на такі параметри ринку, як можливі обсяги реалізації, загальний рівень цін на ринку тощо .

В оскаржуваному рішенні від 29.12.2009р. № 26-ріш зазначено, що обмеження конкуренції між всіма учасниками антиконкурентних узгоджених дій полягало в тому, що вони не змагалися між собою завдяки власним досягненням за встановлення справедливої обґрунтованої ціни на бензин марки А 92 та бензин марки А 95, зменшенню фактичних витрат, пов'язаних із роздрібною торгівлею високооктановими бензинами, а встановлювали та підтримували ціни, мовчазно орієнтуючись один на одного без об'єктивно виправданих на те причин . Разом з тим, для встановлення факту вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 50 Закону України Про захист економічної конкуренції , адміністративна колегія Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України мала б встановити яким саме чином такі дії (бездіяльність) призвели чи могли призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів і в чому конкретно полягають відповідні негативні наслідки.

Окрім цього, суд дійшов висновку, що Відповідачем неповно з'ясовано деякі обставини щодо встановлення наявності або відсутності об'єктивних обставин, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, та які мають значення для справи.

В оскаржуваному рішенні від 29.12.2009р. № 26-ріш у справі № 1-26.206/14-2009 визначено, що товарними межами ринку (що досліджується) є високооктанові бензини для роздрібної торгівлі марок А92 та А95; у відзиві (вих. №1-292/91-337 від 15.03.2010 року) Відповідач уточнив, що товарними межами ринку, що досліджувався, є високооктанові бензини, які за технічними характеристиками відповідають ДСТУ 4063-2001. Як вбачається з рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення АМК України від 29.12.2009р. № 26-ріш у справі № 1-26.206/14-2009 зазначена обставина при винесенні рішення не досліджувалася.

Таким чином, в порушення п. 4.2. Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затв. розпорядженням Антимонопольного комітету України від 5 березня 2002 р. N 49-р, адміністративною колегією Миколаївського ОТВ АМК України не визначено ознаки одного (подібного, аналогічного) товару (товарної групи), яке здійснюється, виходячи з подібності, зокрема: споживчих характеристик (функціонального призначення; фізичних характеристик; технічних та експлуатаційних характеристик; ступеня новизни товару), умов споживання (які визначаються: необхідністю енергопостачання, водопостачання тощо; специфічністю розміщення, монтажу тощо; рівнем технічного обслуговування, транспортного забезпечення), умов реалізації: через систему оптової торгівлі чи за індивідуальними, прямими договорами, у тому числі бартерними чи давальницькими схемами розрахунків; через систему роздрібної торгівлі, у тому числі через мережу фірмової торгівлі; обсягів додаткових послуг та пільг для покупців.

Разом з тим, відповідно до ст. 1 Закону України Про захист економічної конкуренції , економічна конкуренція (конкуренція) - змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку . Такі переваги здобуваються суб'єктами господарювання не лише шляхом здійснення цінової політики, а й досягненнями в покращенні якісних показників, зокрема: якості продукції, умов продажу тощо.

При цьому, судом було встановлено, що Позивачем на досліджуваному ринку не здійснювалася реалізація бензину А-95 звичайної якості (стандарт ДСТУ 4063:2001), що підтверджується наданими суду товаро-супровідними документами та документами, що посвідчують якість продукції, яка реалізовувалася Позивачем на власній автозаправній станції в м. Миколаєві в досліджуваний Відповідачем період. Натомість, Позивачем в досліджуваний період реалізовувалися високооктанові бензини підвищеної якості А-95 Євро (ДСТУ 4839:2007) та Pulls 95 (ТУ 23.2-31729918-001:001:2007 "Бензин атомобільний Pulls 95. Технічні умови". При цьому, рівень роздрібних цін, встановлених Позивачем на високооктановий бензин підвищеної якості А-95 Євро (ДСТУ 4839:2007) знаходився на одному рівні з цінами інших учасників справи на бензини звичайної якості А-95 (ДСТУ 4063:2001) в м. Миколаїв з 17-18 лютого 2009р. по 20 травня 2009р., що, на думку суду, свідчить про наявність конкуренції між учасниками ринку, та не може не допускати, усувати чи обмежувати конкуренцію.

Слід погодитись з твердженням Позивача про те, що адміністративною колегією Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у рішенні від 29.12.2009 р. № 26-ріш у справі № 1-26.206/14-2009 не здійснено належного аналізу ситуації на ринку, який би спростовував наявність об'єктивних причин для вчинення схожих дій ВАТ Концерн Галнафтогаз , ПІІ Лукойл Україна , ТОВ УТН Восток та ТОВ ТД Континіум-Галичина на ринку роздрібної реалізації високооктанових бензинів міста Миколаєва.

Зокрема, Відповідачем не досліджено усіх витрат, які включаються в роздрібну ціну високооктанових бензинів (та іншого пального) на автозаправній станції ВАТ Концерн Галнафтогаз , з огляду на те, що під терміном об'єктивні причини у розумінні ч. 3 ст. 6 Закону розуміються усі без винятку фактори (чинники), які об'єктивно впливають на встановлення роздрібної ціни на високооктанові бензини (транспортування на нафтобазу, сплата митних зборів, витрати на логістику та розмитнення, витрати на підвищення заробітної плати, витрати на будівництво та реконструкцію тощо), а не окремі фактори (постачальники, ціни придбання, залишки), які вибірково були досліджені Відповідачем.

Також, при винесенні оскаржуваного рішення Відповідачем неналежним чином встановлено рівень оптово-закупівельних цін на товар, який придбавався учасниками схожих дій , що є одним із основних факторів формування роздрібної ціни на високооктанові бензини, з огляду на те, що Відповідачем не було досліджено питання відносин контролю між постачальниками та учасниками справи.

Зважаючи на це, судом встановлено, що Відповідачем неправильно застосовано норму ч. 3 ст. 6 Закону України Про захист економічної конкуренції в частині встановлення в рішенні Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України такого аналізу ситуації на ринку товару, який би дійсно спростовував наявність об'єктивних причин для вчинення схожих дій між ВАТ Концерн Галнафтогаз , ПІІ Лукойл Україна , ТОВ УТН Восток та ТОВ ТД Континіум-Галичина , а також неправильно застосовано ст. 1, 5, 52 Закону України Про захист економічної конкуренції , пункт 3.3. Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України Про захист економічної конкуренції , підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону, заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Розглянувши зустрічну позовну заяву (вх. №1434 від 16.04.2010 р.) Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Публічного акціонерного товариства Концерн Галнафтогаз про стягнення 10000,00 грн. штрафу згідно з рішенням від 29.12.2009р. № 26-ріш у справі №1-26.206/14-2009, суд дійшов висновку про його взаємну пов'язаність з позовною заявою Публічного акціонерного товариства Концерн Галнафтогаз про визнання рішення адміністративної колегії від 29.12.2009р. № 26-ріш у справі №1-26.206/14-2009 недійсним в частині визнання дій Товариства порушенням, передбаченим пунктом 1 статті 50 Закону України Про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що кваліфікуються за частиною 3 статті 6 Закону України Про захист економічної конкуренції , та в частині накладення на Товариство штрафу в розмірі 10000,00 грн., оскільки позовні вимоги первісного позивача та позивача за зустрічним позовом ґрунтуються на одних і тих же підставах.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що при винесенні Рішення від 29.12.2009р. №26-ріш у справі № 1-26.206/14-2009, адміністративна колегія Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України неповно з'ясувала обставини, що мають значення для справи, не довела обставини, які мають значення для справи і які визнано встановленими, неправильно застосувала норми матеріального права, а викладені у рішенні висновки стосовно дій Позивача не відповідають обставинам справи.

Зважаючи на наведене, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов Публічного акціонерного товариства Концерн Галнафтогаз задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.12.2009р. № 26-ріш у справі № 1-26.206/14-2009 в частині визнання дій Відкритого акціонерного товариства Концерн Галнафтогаз порушенням, передбаченим пунктом 1 статті 50 Закону України Про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що кваліфікуються за частиною 3 статті 6 Закону України Про захист економічної конкуренції , та в частині накладення на Відкрите акціонерне товариство Концерн Галнафтогаз штрафу в розмірі 10 000, 00 (десять тисяч) гривень.

3. У задоволенні зустрічного позову Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про стягнення з Публічного акціонерного товариства Концерн Галнафтогаз 10000,00 грн. штрафу, згідно з рішенням адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.12.2009р. № 26-ріш у справі №1-26.206/14-2009, - відмовити у повному обсязі.

4. Стягнути з Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (54030, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська,41; ЄДРПОУ 22440366) на користь Публічного акціонерного товариства Концерн Галнафтогаз (юридична адреса: 79056, м. Львів, вул. Пластова,1; адреса листування: 79015, м. Львів, вул. Героїв УПА, 72; ЄДРПОУ 31729918) 85,00 грн. -держмита та 236,00 грн. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.Д.Фролов