Постанова

від 11.04.2018 по справі 907/895/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" квітня 2018 р. Справа № 907/895/17

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Дубник О.П.

суддів Скрипчук О.С.

Хабіб М.І.

при секретарі Мокрій А.В.

розглянув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Реновейт" б/н від 16.02.2018р. (вх. № 01-05/671/18 від 26.02.2018р.)

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 24.01.2018р. (суддя Ремецькі О.Ф., повний текст складено 31.01.2018р.)

у справі № 907/895/17

за позовом: Публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) "Державний ощадний банк України", м. Київ в особі Закарпатського обласного управління ПАТ "Державний ощадний банк України", м. Ужгород

до відповідача: ТОВ "Реновейт", м. Ужгород

про стягнення 82780,00грн.

за участю представників:

від позивача: Мірошніков П.В. - представник (довіреність в матеріалах справи);

від відповідача: Вінце О.І. - директор; Тирпак А.В. - представник (договір, ордер в матеріалах справи).

Справа розглядалась судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження.

Відводів суддям та секретарю судового засідання в порядку ст.ст. 35, 36, 37 ГПК України не заявлялось.

У судовому засіданні 11.04.2018р. здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно ст. 222 ГПК України.

Підстави відкладення розгляду справи викладені у відповідній ухвалі суду.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 24.01.2018р. (суддя Ремецькі О.Ф.) у справі №907/895/17 позов задоволено повністю, стягнуто з ТОВ "Реновейт" на користь ПАТ "Державний ощадний банк України", м. Київ в особі Закарпатського обласного управління ПАТ "Державний ощадний банк України" 82870,00 грн. штрафу, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 1600,00 грн.

Судове рішення у справі мотивоване п. 1 ч. 2 ст. 11, ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530, ст.ст. 610, 611, ч. 1 ст. 846, ч. 1 ст. 849 Цивільного кодексу України (надалі -ЦК України), ч. 1 ст. 216, ст. 217, ч. 1 ст. 230, ч.ч. 1,2 ст. 318, ч.ч. 1,7 ст. 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), і зроблено висновок, що матеріалами справи підтверджено, що другий етап робіт, а відтак, і завершення виконання підрядних робіт повинно відбутись у строк до 28.12.2016 (пункт 5.1. Договору), однак, згідно наявного у матеріалах справи акту виконаних робіт, роботи відповідачем виконано тільки 12.04.17 (акт №2/1611005 від 12.04.2017 на суму 165 740,00 грн.), а тому відповідач допустив прострочення за договором, чим порушив його умови.

ТОВ "Реновейт" не погоджується з ухваленим рішенням суду, вважає його необгрунтованим та незаконним і прийнятим без дотримання норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначає, зокрема, щодо помилковості висновку про стягнення з відповідача штрафних санкцій у зв'язку з тим, що у п. 7.3.3 договору на виконання робіт за №1611005 від 30.11.2016 року вказано, що підрядник сплачує замовнику штраф в розмірі 50 % від вартості незавершених або несвоєчасно виконаних робіт, лише у випадку порушення підрядником строку виконання робіт, зазначеного у п. 5.1 цього договору з вини підрядника. Крім того, згідно договору на виконання робіт за №1611005 від 30.11.2016 року відповідач взяв на себе зобов'язання виконати роботи протягом 2016-2017 років (п. 1.1 договору на виконання робіт), а не як зазначено у позовній заяві у 2016 році. Стверджує, що у п. 5.1 договору на виконання робіт є описка у зазначенні року протягом якого належало відповідачеві виконати роботи: 28 грудня 2017 року, натомість в договорі зазначено: 28 грудня 2016 року. Вважає, що про наявність описки можна стверджувати із договору, який укладений 30.11.2016 року, локального кошторису та із акту приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016 року. На думку апелянта, фізично неможливо виконати обумовлений між сторонами договору обсяг робіт менше ніж за один місяць, а 28.12.2016р. між сторонами договору було підписано акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016 року, де вказано обсяг робіт та відсутність претензій сторін, а у березні 2017р. між сторонами було підписано кінцевий акт виконаних будівельних робіт. Вказує на відсутність його вини у порушені строку завершення робіт, що автоматично позбавляє права замовника на звернення до суду із позовом, на підставі п. 7.3.3 договору від 30.11.2016 року. Апелянт також зазначає, що відповідач не міг приступити до виконання робіт згідно договору до моменту завершення робіт іншими підрядниками. Зазначає, що не брав участі у жодному судовому засіданні у суді першої інстанції по даній справі та не був повідомлений про розгляд справи. Апелянт просить оскаржуване рішення суду скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

ПАТ "Державний ощадний банк України" у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити апеляційну скаргу ТОВ "Реновейт" без задоволення, а рішення Господарського суду Закарпатської області від 24.01.2018р. - без змін. Стверджує, що відповідач взяті на себе зобов' язання у строк до 28.12.2016р. не виконав, а роботи були виконані відповідачем тільки 12.04.2017р. Зазначає, про необгрунтованість доводів апелянта про наявність описки у п. 5.1 договору від 30.11.2016 року, оскільки строк 28.12.2016р., узгоджується з п. 10.1 договору від 30.11.2016 року, яким визначено строк дії договору до 30.01.2017р., який може бути продовжений у випадку невиконання стороною своїх зобов'язань. Вважає, що складання проміжного акту приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016 та відсутність претензій по акту, не є доказом описки в зазначені кінцевого строку виконання робіт. Заперечуючи доводи апеляційної скарги, позивач наголошує, що вина сторони, яка порушила умови договору, презюмується, а відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання (ч. 2 ст. 614 ЦК України, ст. 218 ГК України), а відповідач намагається перекласти обов'язок доказування на позивача.

ТОВ "Реновейт" у відповіді на відзив ПАТ "Державний ощадний банк України" зазначає, що працівники Закарпатського обласного управління ПАТ "Державний ощадний банк України" неодноразово перевіряли хід роботи підрядника ТОВ "Реновейт" та не мали жодних зауважень до швидкості виконання робіт на відділенні у м. Ужгороді на пл. Гренджі-Донського, 3, а відповідач звертався до керівництва позивача щоб продовжити строки виконання робіт у зв'язку з неможливістю завершити ремонтні роботи вчасно через участь у ремонтних роботах інших підрядних організацій і з яким було усно погоджено . Стверджує, що доказом відсутності вини відповідача є письмова заява свідка - колишнього працівника Закарпатського обласного управління ПАТ "Державний ощадний банк України" ОСОБА_5, яка долучена до відзиву, у якій він вказує , що в ході ремонтних робіт підрядник зіштовхнувся з рядом затримок. Вважає, що порушення строків з вини підрядника не було, а тому стягнення штрафних санкцій за несвоєчасне виконання зобов'язань є безпідставним.

Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою та відзивом на неї, оцінивши зібрані по справі докази, та дослідивши фактичні обставини у справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, при цьому, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду встановила наступні обставини та керувалася такими мотивами.

Як вірно встановлено місцевим госпордарським судом, 30.11.2016 року між ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі начальника філії Закарпатського обласного управління АТ Ощадбанк (замовник) та ТОВ "Реновейт" (підрядник) було укладено договір на виконання робіт за №1611005 (надалі - Договір), відповідно до п.1.1 якого підрядник зобов'язується у 2016 - 2017 році виконати з власних матеріалів роботи з оформлення відділення нового типу в орендованому приміщенні філії - Закарпатське обласне управління АТ Ощадбанк за адресою: м. Ужгород, пл. Гренджі-Донського, 3, а замовник - прийняти і оплатити такі роботи (15-18).

Ціна цього договору, на підставі договірної ціни /Додаток №1, який є невід'ємною частиною цього договору/ становить 331 480,00 грн без ПДВ. (п. 3.1 Договору).

Згідно п.4.2 Договору замовник перераховує підряднику авансовий платіж в розмірі 50% ціни договору, яка визначена в п. 3.1 цього договору, протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати укладення цього договору, що складає 165 740,00грн без ПДВ.

Відповідно до п. 4.3 Договору замовник зобов'язується сплатити підряднику решту 50 % ціни договору, яка визначена в п. 3.1 цього договору, що складає 165 740,00грн без ПДВ протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту підписання сторонами Акту виконаних робіт.

Згідно з п. 5.1. Договору строк виконання робіт - 28 грудня 2016 року.

Відповідно до п. 5.2 Договору підрядник зобов'язаний розпочати виконання робіт протягом 2-ох робочих днів з моменту отримання попередньої оплати згідно з п. 4.2 цього договору.

Відповідно до пп. 6.3.1 п. 6.3 договору підрядник зобов'язаний забезпечити виконання робіт у строки, встановлені цим договором.

Згідно п. 7.3.3 Договору у випадку порушення підрядником строку виконання робіт, зазначеного у п. 5.1 цього договору з вини підрядника на строк, більший ніж 5 (п'ять) робочих днів, підрядник сплачує замовнику штраф в розмірі 50 % від вартості незавершених та/або несвоєчасно виконаних робіт.

02.12.2016 року філією-Закарпатське обласне управління АТ Ощадбанк на рахунок підрядника TОB Реновейт було перераховано 165 740,00 грн, з призначенням платежу Перерах. аванс 50% за оформлення відділення нового типу в орендованому приміщенні (м. Ужгород, пл. Гренджі-Донського, 3) зг. Дог. №1611005 від 30.11.2016 р. без ПДВ , що підтверджується меморіальним ордером №57470203 від 02.12.2016р. (а.с. 13).

Згідно акту № 1/1611005 від 28.12.2016р. приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016 року, відповідачем виконано роботи на суму 165 740,00 грн. (а.с. 49-57). Даний акт підписаний сторонами без зауважень та застережень.

Згідно акту №2/1611005 від 12.04.2017р. приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2017 року, відповідачем виконано роботи на суму 165 740,00 грн. (а.с. 58-69). Даний акт підписаний сторонами без зауважень та застережень.

26.04.2017р. філією-Закарпатське обласне управління АТ Ощадбанк на рахунок підрядника ТОВ Реновейт було перераховано решту 165 740,00 грн. з призначенням платежу Перерах. решта 50% за оформл. відділ. нового типу в орендов. приміщ. (м. Ужгород, пл. Гренджі-Донського, 3) зг. Дог. №1611005 від 30.11.2016 р. та акту за квітень 2017 р. без ПДВ , що підтверджується меморіальним ордером № 64520621 від 26.04.2017р. (а.с. 13).

У позовній заяві позивач зазначає, що відповідачем взяті на себе за договором на виконання робіт № 1511005 від 30.11.2016 зобов'язання у визначений вказаним договором строк - 28 грудня 2016 року, не виконав.

Предметом позову є вимога про стягнення 82870,00 грн. штрафних санкцій за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором на виконання робіт №1611005 від 30.11.2016р.

Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України (у редакції станом на час прийняття рішення Господарського суду Закарпатської області від 24.01.2018р.) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ч. 2 ст. 837 ЦК України договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Предметом договору №1611005 від 30.11.2016 року були роботи з оформлення відділення нового типу в орендованому приміщенні філії - Закарпатське обласне управління АТ Ощадбанк за адресою: м. Ужгород, пл. Гренджі-Донського, 3. Згідно умов договору підрядник зобов'язувався виконати роботи з власних матеріалів. Тобто, за своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором підряду.

Згідно п. 3.1 Договору ціна цього договору, на підставі договірної ціни /Додаток №1, який є невід'ємною частиною цього договору/ становить 331 480,00 грн без ПДВ.

Згідно пп. 6.3.1 п. 6.3 договору підрядник зобов'язаний забезпечити виконання робіт у строки, встановлені цим договором.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Згідно з ч.1 ст.253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ч. 1 ст. 255 ЦК України якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку.

Відповідно до п. 5.1. Договору строк виконання робіт - 28 грудня 2016 року.

Розділом ХІ договору визначено інші умови, серед яких (п.11.7) сторони визначили, що внесення змін та доповнень до Договору здійснюється шляхом укладення додаткових договорів до цього договору у відповідності до вимог законодавства України. Будь-які повідомлення, які направляються Сторонами в рамках цього Договору, повинні бути здійсненні в письмовій формі та будуть вважатись поданими належним чином, якщо вони надіслані листом на замовлення або доставлені особисто на адресу Сторін (п.11.2).

Згідно акту № 1/1611005 від 28.12.2016р. приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016 року, відповідачем виконано роботи на суму 165 740,00 грн. Також згідно акту №2/1611005 від 12.04.2017р. приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2017 року, відповідачем виконано роботи на суму 165 740,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач згідно умов договору №1611005 від 30.11.2016 року зобов'язувався завершити виконання робіт 28 грудня 2016 року, проте роботи було виконано тільки 12.04.2017р., а саме друга частина робіт згідно акту №2/1611005. Будь-яких доказів того, що відповідач звертався в письмовій формі до позивача з пропозицією змінити строки виконання робіт і сторони досягли цього згоди матеріали справи не містять.

Згідно ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За таких обставин, суд першої інстанціїї зробив вірний висновок про прострочення виконання зобов'язання TОB Реновейт , оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки відповідачем роботи виконані не у визначений договором строк, позивач просив стягнути із відповідача 82870,00 грн. штрафних санкцій за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором на виконання робіт №1611005 від 30.11.2016р.

Згідно п. 3 ч. 1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст.230 ГК України).

Відповідно до ч.4 ст.231 ГК України розмір штрафних санкцій встановлюється законом, а у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно п. 7.3.3 Договору у випадку порушення підрядником строку виконання робіт, зазначеного у п. 5.1 цього договору з вини підрядника на строк, більший ніж 5 (п'ять) робочих днів, підрядник сплачує замовнику штраф в розмірі 50 % від вартості незавершених та/або несвоєчасно виконаних робіт.

У зв'язку із простроченням відповідачем виконання робіт, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 82870,00 грн. штрафних санкцій за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором на виконання робіт №1611005 від 30.11.2016р., що становить 50 % від вартості несвоєчасно виконаних робіт згідно акту №2/1611005 від 12.04.2017р.

Судом апеляційної інстанції перевірено розрахунок розміру штрафних санкцій, який є правильним.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ "Реновейт" на користь ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі Закарпатського обласного управління ПАТ "Державний ощадний банк України" 82870,00 грн. штрафу.

У апеляційній скарзі скаржник зазначає, що згідно договору на виконання робіт за №1611005 від 30.11.2016 року відповідач взяв на себе зобов'язання виконати роботи протягом 2016-2017 років (п. 1.1 договору на виконання робіт), а не як зазначено у позовній заяві у 2016 році. Стверджує, що у п. 5.1 договору на виконання робіт є описка у році та мало бути вказано строк виконання робіт 28 грудня 2017 року, а вказано 28 грудня 2016 року. Вважає, що про наявність описки можна стверджувати із договору який укладений 30.11.2016 року, локального кошторису та із акту приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016 року. На думку апелянта фізично неможливо виконати обумовлений між сторонами договору обсяг робіт менше ніж за один місяць, а 28.12.2016р. між сторонами договору було підписано акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016 року, де вказано обсяг робіт та відсутність претензій сторін, а у березні 2017р. між сторонами було підписано кінцевий акт виконаних будівельних робіт.

Суд апеляційної інстанції вважає такі доводи скаржника необгрунтованими. Так, у п. 5.1. Договору чітко вказано строк виконання робіт - 28 грудня 2016 року, крім того у п. 10.1 Договору визначено строк дії договору до 30.01.2017р., який може бути продовжений у випадку невиконання сторонами своїх зобов'язань, що свідчить про відсутність описки у п. 5.1. Договору та неможливості визначення строку виконання робіт - 28 грудня 2017 року, оскільки договір був укладений строком до 30.01.2017р. Також локальний кошторис та акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016 року жодним чином не підтверджують строк виконання робіт. Щодо твердження апелянта, що фізично неможливо виконати обумовлений між сторонами договору обсяг робіт менше ніж за один місяць, то згідно ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в визначенні умов договору, а такі умови договору були погоджені відповідачем згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України.

Скаржник вказує на відсутність його вини у строку завершення робіт, що автоматично позбавляє права замовника на звернення до суду із позовом, на підставі п. 7.3.3 договору від 30.11.2016 року. Зазначає, що відповідач не міг приступити до виконання робіт згідно договору до моменту завершення робіт іншими підрядниками. Зазначає, що не брав участі у жодному судовому засіданні у суді першої інстанції по даній справі та не був повідомлений про розгляд справи.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Враховуючи наведене, відповідачем не доведено відсутності вини у простроченні виконанні робіт згідно Договору.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

ТОВ "Реновейт" у відповіді на відзив ПАТ "Державний ощадний банк України" зазначає, що доказом відсутності вини відповідача є письмова заява свідка - колишнього працівника Закарпатського обласного управління ПАТ "Державний ощадний банк України" ОСОБА_5, яка долучена до відзиву, у якій він вказує , що в ході ремонтних робіт підрядник зіштовхнувся з рядом затримок.

Дані доводи ТОВ "Реновейт" не беруться до уваги, оскільки доказ - письмова заява свідка від 13.03.2018р. не може бути прийнята судом, оскільки учасник справи не надав докази неможливості її подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього згідно ч. 3 ст. 269 ГПК України

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Доводи, викладені скаржником у апеляційній скарзі, спростовуються вищенаведеними аналізом матеріалів справи та нормами матеріального права.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвеція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).

Усе викладене дає підстави для залишення без задоволення апеляційної скарги, оскаржуваного рішення суду без змін, у зв'язку із чим згідно із ст. 129 ГПК України на апелянта покладаються судові витрати.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 252, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Закарпатської області від 24.01.2018р. у цій справі без змін.

2. Судові витрати покласти на ТОВ "Реновейт".

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з ст.ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 16.04.2018р.

Головуючий суддя Дубник О.П.

Суддя Скрипчук О.С.

Суддя Хабіб М.І.