Рішення

від 31.05.2007 по справі 4/865-24/39

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/865-24/39

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

31.05.07                                                                                           Справа № 4/865-24/39

За позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми „Орбі” ЛТД , м. Львів

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ”Науково- виробничого підприємства „Ерго”, с Малехів Жовківського району  Львівської області

Про стягнення 15 559,78грн. боргу, 4 505,61 грн. втрат від інфляції, 5 709,85 грн. пені

                                                                                            Суддя Хабіб М.І.

                                                                                             Секретар Савченко Ю.А.

Представники:

Від позивача – Остапик Я.І. –представник

Від відповідача – Жаба О.І. –представник

Суть спору: Позов заявлено  про стягнення 25743,98 грн., в т.ч.  15 528,52 грн. основного боргу, 4 505,61 грн. втрат від інфляції за період з серпня 2005р. по лютий 2007р. та 5 709,85 грн. пені, нарахованої за період з квітня 2006р. по квітень 2007р.

       Позовні вимоги обгрунтовані тим, що на підставі договору поставки від 27.04.2005р.. за період з 19.05.2005р. по 22.05.2006р.. відповідачеві був поставлений товар, який відповідач оплатив частково. Заборгованість становить. 15 528,52грн. За несвоєчасну оплату товару на підставі п.9.4 договору позивачем заявлена до стягнення пеня в сумі  5 709,85 грн., а підставі ст.625 ЦК України –4 505,61грн.втрат від інфляції.

31.05.2007р. позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій уточнив свої вимоги в частині стягнення основного боргу та просить стягнути з відповідача 15 559,78 грн. основного боргу, решта вимог залишив без змін.

       Відповідач подав відзив на позов,  в якому визнає  основний борг в сумі  15559,78 грн. та пеню в сумі 1530,77грн., виходячи із терміну позовної давності, встановленого ст.261 ЦК України для стягнення  неустойки та  періоду, упродовж якого нараховується пеня, встановленого ч.6 ст.232 ГК України. Крім того, відповідач подав  розрахунок суми втрат від інфляції, згідно із яким втрати від інфляції становлять 4 021,49 грн. Представник позивача в судовому засіданні погодився  з розрахунком втрат від інфляції, поданим відповідачем.

       Для надання додаткових доказів в судовому засіданні 17.05.2007р.оголошувалась перерва до 31.05.2007р.

       Розглянувши матеріали справи , суд встановив наступне.

Згідно із договором поставки від 27.04.2005р., укладеним позивачем та відповідачем, позивач ( постачальник за договором) зобов”язується поставити відповідачеві (покупцеві за договором) будівельні матеріали, а останній зобов'язується прийняти його та оплатити.

Виконання  зобов”язання щодо оплати поставленого  товару забезпечено пенеюв розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу    ( п.9.4 договору).

На виконання умов договору за період з 19.05.2005р.по 22.05.2006р. позивач поставив відповідачеві товар на загальну суму 48 884,50 грн. ( з урахуванням 31.18 грн.- сальдо на 01.12.2004р.), що підтверджується поданими суду накладними на відвантаження, довіреностями на отримання товару, виданими відповідачем уповноваженим особам, та карткою взаєморозрахунків з 01.12.2004р. по 30.04.2007р., підписаною представниками двох сторін, підписи яких скріплені печатками товариств.

Термін оплати поставленого товару встановлений сторонами в п.6.1 договору: упродовж 60 календарних днів з моменту отримання товару.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме із названої вище картки взаєморозрахунків,  за період з 25.06.2005р. по 19.12.2006р.. відповідач оплатив товар частково в сумі 33 324,82грн., борг становить 15 559,78грн. Названу суму боргу відповідач визнає.

Дослідивши всі обставини справи, оцінивши  в сукупності подані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги  підлягають до задоволення частково з наступних підстав.

В силу ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець ( постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов”язується передати у встановлений строк ( строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов”язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим використанням, а покупець зобов”язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ст. ст.526,530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог цього Кодексу та у встановлений договором строк.

Виконання зобов'язання  забезпечується, зокрема, неустойкою (штрафом, пенею), якщо це встановлено договором або законом (ст.ст. 546,548,549ЦК України). В силу ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст.625 ЦК України   у разі неоплати або несвоєчасної оплати товару, боржник на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Відтак, сума основного боргу підлягає до задоволення повністю.

Як вбачається із розрахунків втрат від інфляції, поданих сторонами, позивачем при нарахуванні втрат від інфляції не були враховані фактичні дати перерахування відповідачем коштів та суми по кожному платіжному дорученню зокрема. На думку суду, розрахунок втрат від інфляції, поданий відповідачем, є правильним, оскільки період та суми простроченого платежу, від яких нараховувались втрати від інфляції, зроблений з урахуванням дат та сум фактичної оплати товару відповідачем по кожному платіжному дорученню зокрема, тому до задоволення підлягає сума 4 021,49грн., з якою позивач погоджується.

Виходячи із терміну позовної давності, встановленого ст.258 ЦК України для стягнення  неустойки, та терміну, тривалістю у 6 місяців, упродовж якого нараховується пеня, від дня, коли зобов”язання мало бути виконане, встановленого ч.6 ст.232 ГК України, пеня підлягає до задоволення в сумі 1530,77грн., яка нарахована за несвоєчасну оплату товару, поставленого за період з 28.03.2006р. по 22.06.2006р.  Решта пені до задоволення не підлягає  в силу вимог ст.267 ЦК України, оскільки для стягнення пені за несвоєчасну оплату товару, поставленого по 09.02.2006р. включно (строк оплати 60 днів, позов подано 26.04.2007р.), сплив строк позовної давності , про застосування якої заявлено відповідачем у відзиві на позов.

Враховуючи те, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 36, 43, 49, 77,82-85, 116-118 ГПК  України, суд

                                                              ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити частково.

           Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю ”Науково- виробничого підприємства „Ерго”, іденнт.код 22356269, адреса: 80383, с Малехів Жовківського району  Львівської області, вул. Коновальця,31Б  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю  - фірми „Орбі” (ЛТД), ідент. код 19168558, адреса: 79044, м. Львів, Франкіський район, вул. Коновальця,1 -  15 559,78  грн. основного боргу, 4 021,49 грн. втрат від інфляції, 1530,77 грн. пені, 211,12 грн. держмита та 96,93грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

           Наказ видати після набрання рішенням законної сили.   

     2.  В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

                Суддя