Постанова

від 04.04.2018 по справі 201/12187/17

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/12187/17

Номер провадження3/201/851/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2018 року м. Дніпро

Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Федоріщев С.С.,

за участю прокурора Кривцуна С.О.,

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1,

розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Управління захисту економіки в Дніпропетровській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 Україна, проживає та зареєстрований: ІНФОРМАЦІЯ_3, працює директором комунального підприємства Водно-спортивний комбінат Дніпровської міської ради,

за ч.2 ст.172-6 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією №326 від 21 серпня 2017 року, складеного начальником сектору протидії корупції управління захисту економіки в Дніпропетровській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України, ОСОБА_1, перебуваючи на посаді директором комунального підприємства Водно-спортивний комбінат Дніпровської міської ради, та будучи, в силу п.п. а п.2 ч.1 ст.3 Закону України Про запобігання корупції , посадовою особою юридичної особи публічного права, а, відтак, згідно частини 1 статті 45 Закону України Про запобігання корупції декларування, в установлений законом термін, не повідомив Національне агентство з питань запобігання корупції про суттєві зміни в майновому стані. Так, він несвоєчасно подав електронну декларацію про отримання 07 квітня 2017 року доходу від відчуження рухомого майна на суму, що перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня 2017 року, шляхом продажу власного автомобіля марки MERSEDES-BENS модель VITO 115 CDI сірого кольору, кузов №WDF63960313468891, номерний знак НОМЕР_1, на підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу від 07.04.2017 №1242/2017/408068, укладеного в територіальному сервісному центрі МВС 1242 РСЦ в Дніпропетровській області, між ОСОБА_1 (продавець) та ОСОБА_2 (покупець). Згідно вищевказаного договору купівлі-продажу вартість автомобіля становила 234 134, 69 (двісті тридцять чотири тисячі сто тридцять чотири гривні 69 копійок). Згідно відомостей Реєстру НАЗК на веб-сайті nazk.gqy.ua , зазначені зміни в своєму майновому стані ОСОБА_1, замість 10-денного строку, опублікував в електронній декларації лише через 4 місяці - 07.08.2017 о 15:43 год. Така бездіяльність має ознаки правопорушення, пов'язаного з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 2 статті 172-6 КУпАП.

Згідно із частиною 2 статті 52 Закону у разі суттєвої зміни у майновому стані суб'єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів працездатних осіб, встановлених на 1 січня відповідного року, зазначений суб'єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов'язаний письмово повідомити про це НАЗК. Вказана інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Реєстр) та оприлюднюється на офіційному веб-сайті НАЗК.

Рішенням НАЗК від 10.06.2016 № 2 Про початок роботи системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування визначено, що система подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, на першому етапі розпочинає свою роботу з 01.09.2016 для службових осіб, які станом на 01.09.2016 займають згідно зі статтею 50 Закону відповідальне та особливо відповідальне становище. Повідомлення про суттєві зміни в майновому стані суб'єкта декларування подаються службовими особами, які станом на 01.09.2016 чи пізніше цієї дати займають згідно зі статтею 50 Закону відповідальне та особливо відповідальне становище.

В судовому засіданні ОСОБА_1 винним себе визнав, підтвердив, що він дійсно несвоєчасно подав електронну декларацію про суттєві зміни свого майнового стану, це трапилося через слабке знання чинного законодавства. Просив закрити провадження по справі у зв'язку з закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності. На підтвердження своїх слів подав до суду відповідну письмову заяву.

Прокурор наполягав на тому, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 172-6 КУпАП, тому просив визнати останнього винним у його вчиненні, при цьому вказав на те, що провадження по справі підлягає закриттю у зв'язку з закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності. На підтвердження своїх слів подав до суду відповідну письмову заяву.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, встановив наступні факти.

За диспозицією ч.2 ст.172-6 КУпАП передбачено неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента або про суттєві зміни у майновому стані.

Відповідно до п.9 ст.1 Закону України Про запобігання корупції (далі Закону) правопорушення, пов'язане з корупцією діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільноправову відповідальність.

Відповідно до вимог КУпАП, одним із завдань провадження у адміністративних справах цієї категорії є забезпечення судами своєчасного, всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин, передбачених ст.ст. 247 і 280 КУпАП, звертаючи особливу увагу на з'ясування таких питань: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягується до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого КпАП; чи є особа винною у його вчиненні; чи належить вона до суб'єктів цього правопорушення; чи не містить правопорушення ознак злочину; чи не закінчилися на момент розгляду справи строки, передбачені ст. 38 КпАП; чи немає інших обставин, що виключають провадження у справі.

Суди мають також з'ясовувати мотив і характер вчиненого діяння, повноваження особи, яка його вчинила, наявність причинного зв'язку між діянням і виконанням особою повноважень, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку.

При розгляді справ про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, суди зобов'язані забезпечувати своєчасний та якісний їх розгляд, точне й неухильне застосування чинного законодавства.

Вирішуючи справи цієї категорії, суди повинні керуватися Конституцією, Конвенцією ООН проти корупції (Нью-Йорк, 31 жовтня 2003 року), Кримінальною конвенцією Ради Європи про боротьбу з корупцією (Страсбург, 27 січня 1999 року), додатковим протоколом до Кримінальної конвенції Ради Європи про боротьбу з корупцією (Страсбург, 15 травня 2003 року), законом Про запобігання корупції від 14.10.2014 №1700-VІІ, КпАП, іншими нормативно-правовими актами, а також практикою Європейського суду з прав людини.

У цьому аспекті слід зауважити, що рішенням ЄСПЛ від 14.10.2010 у справі Щокін проти України визначено концепцію якості закону, зокрема з вимогою, щоб він був доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. Відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності порушує вимогу якості закону. В разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов'язків осіб, національні органи зобов'язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.

Відповідно до ч.2 ст.52 Закону та роз'яснення Національного агентства з питань запобігання корупції, особи які станом 01.09.2016 та в подальшому, займали відповідальне становище, зобов'язані в десятиденний термін, шляхом заповнення відповідної Е-декларації на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, повідомити Національне агентство про суттєві зміни у майновому стані (в разі їх виникнення), які перевищують 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року.

Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції №3 затверджено Форму повідомлення про суттєві зміни в майновому стані суб'єкта декларування, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 15.07.2016 р. за №961/29091, відповідно до якої під суттєвою зміною у майновому стані суб'єкта декларування розуміється отримання ним одноразового доходу або придбання майна на суму, яка перевищує 50 мінімальних заробітних плат, встановлених на 01 січня, у якому подається повідомлення. Якщо вартість майна перевищує 50 мінімальних заробітних плат, але була сплачена частинами, то повідомлення про суттєві зміни в майновому стані подається після переходу права власності на таке майно. Дохід, який був нарахований, але не сплачений (не отриманий), не повідомляється. Повідомлення про суттєві зміни у майновому стані суб'єкта декларування подається ним особисто шляхом заповнення відповідної електронної форми на веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції через власний персональний електронний кабінет суб'єкта декларування у системі Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Інформація, включена в повідомлення про суттєві зміни у майновому стані суб'єкта декларування, повинна бути також відображена в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яку такий суб'єкт декларування подає відповідно до Закону України Про запобігання корупції.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, перебуваючи на посаді директором комунального підприємства Водно-спортивний комбінат Дніпровської міської ради, та будучи, в силу п.п. а п.2 ч.1 ст.3 Закону України Про запобігання корупції , посадовою особою юридичної особи публічного права, а, відтак, згідно частини 1 статті 45 Закону України Про запобігання корупції декларування, в установлений законом термін, не повідомив Національне агентство з питань запобігання корупції про суттєві зміни в майновому стані. Так, він несвоєчасно подав електронну декларацію про отримання 07 квітня 2017 року доходу від відчуження рухомого майна на суму, що перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня 2017 року, шляхом продажу власного автомобіля марки MERSEDES-BENS модель VITO 115 CDI сірого кольору, кузов №WDF63960313468891, номерний знак НОМЕР_1, на підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу від 07.04.2017 №1242/2017/408068, укладеного в територіальному сервісному центрі МВС 1242 РСЦ в Дніпропетровській області, між ОСОБА_1 (продавець) та ОСОБА_2 (покупець). Згідно вищевказаного договору купівлі-продажу вартість автомобіля становила 234 134, 69 (двісті тридцять чотири тисячі сто тридцять чотири гривні 69 копійок). Згідно відомостей Реєстру НАЗК на веб-сайті nazk.gqy.ua , зазначені зміни в своєму майновому стані ОСОБА_1, замість 10-денного строку, опублікував в електронній декларації лише через 4 місяці - 07.08.2017 о 15:43 год. Така бездіяльність має ознаки правопорушення, пов'язаного з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 2 статті 172-6 КУпАП.

Надаючи оцінку встановленим обставинам у їх сукупності та у взаємозв'язку із законодавчими приписами, якими врегульовані дані правовідносини, слід виходити з наступного.

Згідно з ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Відповідно до положень ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України Про міжнародні договори , від 22.12.1993 року, міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Передбачено також, що коли міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору.

17 липня 1997 року Україна ратифікувала зазначену Конвенцію і Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов'язковість рішень Європейського суду з прав людини, які стосуються тлумачення та застосування норм Конвенції. Так, згідно з ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з ч. 2 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, від 04.11.1950 року, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

У рішеннях ЄСПЛ значну роль у розширенні сфери застосування п. 2 ст. 6 Конвенції грає тлумачення двох ключових понять цієї статті - кримінальне обвинувачення і суперечки про громадянські права . У справі Кадубец проти Словаччини Eur. Court H.R. Kadubec v. Slovakia, Judgment of 2 September 1998. Reports. 1998 VI. представник держави-відповідача наполягав на тому, що в цій справі йдеться про адміністративний проступок, а не про кримінальне звинувачення, і, отже ст. 6 не може бути застосована. Однак Європейський суд з прав людини не погодився з аргументом відповідача, хоча і визнав, що внутрішнє право країни не вважає кримінальними діяння, за вчинення якого був покараний заявник. Проте ця обставина, на думку Суду, не має великого значення, так само як і те, який державний орган розглядав справу.

Таким чином, зазначена міжнародно-правова норма гарантує кожній людині доведення вини тільки в законному порядку на підставі законно здобутих доказів.

Відповідно до положень ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до положень ст. ст. 10, 11 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

Склад правопорушення за ч.2 ст.172-6 КУпАП є формальним, оскільки обов'язковим елементом об'єктивної сторони є умисна дія - умисне неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни у майновому стані. Тому орган, уповноважений на складання протоколу про адміністративне правопорушення повинен довести в діях особи умисел на неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни у майновому стані.

Суб'єктивна сторона даного правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Водночас, згідно до Преамбули до закону України Про запобігання корупції , цей Закон визначає правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень.

За таких умов, з аналізу системного зв'язку Преамбули цього Закону із приписами ч.2 ст.172-6 КУпАП, наявність умислу є обов'язковою складовою цього виду адміністративного правопорушення.

В даному випадку, доказами, зібраними по справі та прокурором у судовому засіданні доведено наявність у діянні ОСОБА_1 у формі бездіяльності складу даного правопорушення. Зазначене, окрім пояснень останнього в судовому засіданні, підтверджується:

- Листом про надання інформації Дніпропетровської міської ради від 24.07.2017 року.

- Наказом № 12 від 18.04.1994 про призначення ОСОБА_1

- Трудовим контрактом від 01 серпня 2016 року.

- Додатковою угодою № 2 до трудового контракту.

- Статутом КП Водно Спортивний комбінат

- Розпорядженням міського голови № 1143-р від 27.12.2016 року.

- Списком перевірки подання суб'єктів декларування декларацій у ДМР.

- Декларацією про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2015 рік ОСОБА_1

- Запитом УЗЕ в Дніпропетровській області від 09.08.2017 року.

- Супровідним листом ТСЦ № 1242 від 09.08.2017.

- Договором купівлі продажу транспортного засобу № 1242/2017/40868.

- Копією паспорта ОСОБА_1

- Копією паспорта ОСОБА_2

- Актом приймання-передачі за договором купівлі-продажу транспортного засобу.

- Поясненням ОСОБА_1

- Рапортом працівника УЗЕ в Дніпропетровській області від 18.08.2017.

- Роздруківкою декларації особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, від 18.08.2017 з сайту НАЗК.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією.

Водночас, згідно пункту 7 частини 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо на момент розгляду справи про адміністративне закінчився строк накладення адміністративного стягнення, передбачений статтею 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно з ст.38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до КУпАП чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.

Таким чином, КУпАП чітко передбачає, що закінчення строків накладення адміністративних стягнень є підставою, що виключає провадження у справі на будь-якій стадії.

Приписи 247 статті КУпАП є імперативними, і вказують, що суд повинен закрити провадження у справі.

В даному випадку адміністративне правопорушення мало розпочалося через 10 днів після продажу ОСОБА_1 автомобіля, тобто 17 квітня 2017 року та тривало до 17 серпня 2017 року, тобто до моменту, коли він таки подав електронну декларацію про суттєві зміни свого майнового стану. Однак на час постановлення судового рішення, тримісячний термін накладення адміністративного стягнення, визначений КУпАП сплинув.

Під час розгляду адміністративного матеріалу суд враховує практику Європейського Суду з прав людини (пункт 137 Рішення від 09 січня 2013 року у справі ОСОБА_3 проти України (заява №21722/11) про те, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22 жовтня 1996 року у справі Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства (Stubbings and Others v. the United Kingdom), п. 51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.

З огляду на викладене, провадження у даній справі має бути закрите у зв'язку із спливом термінів притягнення до адміністративної відповідальності.

На підставі викладеного, керуючись п.2 ч.1 ст.38, ч.2 ст.172-6, ч.7 ст.247, ст.ст.283- 285 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП.

Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП закрити, в зв'язку з закінченням, на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення, строків, передбачених ст.38 КУпАП на підставі п. 7 ч. 1ст. 247 КУпАП.

У відповідність до ч.2 ст.294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Суддя