Рішення

від 04.04.2018 по справі 803/274/18

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2018 року ЛуцькСправа № 803/274/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Волдінера Ф.А.,

при секретарі судового засідання Литвиненко І.П.,

за участі позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Колбуна А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання неправомірним рішення та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання неправомірним рішення щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 07 вересня 1993 року по 01 квітня 1996 року включно в торгівельно-виробничому підприємстві Миткалик і К та зобов'язання зарахувати до страхового стажу період роботи з 07 вересня 1993 року по 01 квітня 1996 року включно в торгівельно-виробничому підприємстві Миткалик і К .

Ухвалою від 22 лютого 2018 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні.

Протокольною ухвалою від 15 березня 2018 року було закрито підготовче провадження і призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 в серпні 2017 року звернувся із заявою про призначення та визначення розміру пенсії за віком відповідно до статті 45 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування .

Однак, відповідач повідомив позивача про те, що до страхового стажу не зараховано період роботи з 07 вересня 1993 року по 01 квітня 1996 року на торгівельно-виробничому підприємстві Миткалик і К у зв'язку з тим, що в трудовій книжці наказ про прийняття на роботу в торгівельно-виробниче підприємство дописано.

Вважає, рішення неправомірним, оскільки основним документом, що підтверджує право на пенсію є трудова книжка.

Вказує, що відмова у зарахуванні до страхового стажу періоду роботи з 07 вересня 1993 року по 01 квітня 1996 року (2 роки 6 місяців 23 дні) призводить до зменшення розміру призначеної пенсії, чим порушує право на пенсійне забезпечення, а тому слід зобов'язати Луцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області зарахувати вказаний період до страхового стажу ОСОБА_1

Відповідач у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнав та просив відмовити в задоволенні позову з тих підстав, що Луцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області повідомлено, що відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 18 вказаного Порядку встановлено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

В разі неможливості підтвердити вищевказаний період роботи довідками, або подати необхідні документи для зарахування по опиту свідків, рекомендовано звернутись до суду.

Сторони скористались своїм правом на подання до суду заяв по суті справи, в яких письмово виклали свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не подали, а тому суд вважає можливим розглянути справу за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 07 вересня 1993 року прийнятий в торгівельно-виробниче підприємство Миткалик і К на посаду водія-експедитора відповідно до наказу № 15-93 від 03 вересня 1993 року та був звільнений з вказаної посади з 01 квітня 1996 року згідно наказу № 2 від 29 березня 1996 року.

29 серпня 2017 року позивач звернувся до Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області із заявою про призначення та визначення розміру пенсії за віком відповідно до статті 45 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (а. с. 30).

Відповідач листом від 12 вересня 2017 року № 11875/02-15 повідомив заявника про те, що при перерахунку пенсії до страхового стажу не було зараховано періоди роботи з 01 травня 1990 року (наказ № 27 від 18 червня 1990 року) по 13 серпня 1990 року (наказ № 34 від 13 серпня 1990 року) у радгоспі Козьмінський у зв'язку з тим, що в трудовій книжці в записі про прийняття інтервал між датою прийняття та датою наказу не повинно бути більше, ніж місяць. А також не було зараховано періоди роботи з 07 вересня 1993 року (наказ № 15-93 від 03 вересня 1993 року) по 01 квітня 1996 року (наказ № 2 від 29 березня 1996 року) на торгівельно-виробничому підприємству Миткалик і К у зв'язку з тим, що в трудовій книжці наказ про прийняття дописано.

Згідно з пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Враховуючи наведене, відповідач просив надати підтверджуючі документи із зазначенням номерів та дати наказів про прийняття, звільнення, перейменування підприємства за вищевказаний період роботи (а. с. 7).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Статтею 1 Закону України Про пенсійне забезпечення встановлено право громадян України на державне пенсійне забезпечення.

Відповідно до статті 26 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Згідно із частинами першою, другою статті 24 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування питання пенсійного забезпечення, в тому числі й порядок обчислення стажу для призначення пенсій, регулювалися Законом України Про пенсійне забезпечення .

Відповідно до статті 56 Закону України Про пенсійне забезпечення до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. Разом з тим, до стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.

Статтею 62 Закону України Про пенсійне забезпечення передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), встановлено, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі, коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Згідно із пунктом 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Так, підтверджуючих документів за спірний період роботи позивачем не надано, оскільки торгівельно-виробниче підприємство Миткалик і К (ідентифікаційний код юридичної особи 13345930) з 06 грудня 2012 року перебуває в стані припинення за судовим рішенням про неподання протягом року органам державної влади податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону (а. с. 8-9).

Крім того, документи з особового складу (накази з особового складу, особові рахунки, особові справи працівників) малого торгівельно-виробничого підприємства Миткалик і К на зберігання в Луцький міський трудовий архів не надходили, що підтверджується архівною довідкою Комунальної установи Луцький міський трудовий архів Луцької міської ради від 22 січня 2018 року № 10/1-12 (а. с. 10).

Пунктом 18 вказаного Порядку встановлено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

З метою підтвердження трудового стажу ОСОБА_1 у торгівельно-виробничому підприємстві Миткалик і К судом були допитані в якості свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які працювали на посадах продавця та головного бухгалтера у спірному періоді разом із позивачем.

Так, свідок ОСОБА_3 надала пояснення, що 02 жовтня 1992 року прийнята на посаду головного бухгалтера малого торгово-виробничого підприємства Миткалик і К та звільнена з посади за угодою сторін 05 вересня 1995 року.

Свідок ОСОБА_4 вказала, що була прийнята на роботу на посаду продавця комерційного магазину 02 березня 1992 року та пропрацювала на малому торгово-виробничому підприємстві Миткалик і К 12 грудня 2000 року.

Даний факт стверджується копіями трудових книжок свідків (а. с. 104-105).

Також обоє свідків стверджують, що одночасно з ними в період з 1993 року по 1996 рік працював позивач на посаді водія-еспедитора.

Враховуючи наведене, а також те, що показаннями свідків підтверджується факт трудового стажу позивача у торгівельно-виробничому підприємстві Миткалик і К , суд дійшов висновку про необхідність зарахування до страхового стажу позивача періоду часу роботи ОСОБА_1 у торгівельно-виробничому підприємстві Миткалик і К з 07 вересня 1993 року по 01 квітня 1996 року. Доводи відповідача щодо сумнівів у підтвердженості цього стажу роботи, суд вважає припущеннями, які належними доказами не підтверджені.

Отже, рішення Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 07 вересня 1993 року по 01 квітня 1996 року включно в торгівельно-виробничому підприємстві Миткалик і К , підлягає визнанню неправомірним та скасуванню.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відтак, враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне позов задовольнити повністю шляхом визнання неправомірним рішення Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 07 вересня 1993 року по 01 квітня 1996 року включно в торгівельно-виробничому підприємстві Миткалик і К та зобов'язання Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 07 вересня 1993 року по 01 квітня 1996 року включно в торгівельно-виробничому підприємстві Миткалик і К .

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області судовий збір в розмірі 704,80 грн., сплачений згідно квитанції № 12А8351D43 від 20 лютого 2018 року, та який згідно із випискою був зарахований до спеціального фонду Державного бюджету України (а. с. 2).

Керуючись статтями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Закону України Про пенсійне забезпечення , суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати неправомірним рішення Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 07 вересня 1993 року по 01 квітня 1996 року включно в торгівельно-виробничому підприємстві Миткалик і К .

Зобов'язати Луцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 07 вересня 1993 року по 01 квітня 1996 року включно в торгівельно-виробничому підприємстві Миткалик і К .

Стягнути з Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (просп. Грушевського, буд. 1, м. Луцьк, Волинська обл., 43005, ідентифікаційний код 40370530) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) судові витрати в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ф.А. Волдінер

Повний текст рішення виготовлено 13.04.2018