Рішення

від 13.04.2018 по справі 819/499/18

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/499/18

13 квітня 2018 рокум.Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Дерех Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби України у Тернопільській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Турбо-Балтія" про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління ДФС у Тернопільській області (надалі позивач, ГУ ДФС у Тернопільській області) з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Турбо-Балтія" (надалі відповідач, ТОВ "Турбо-Балтія"), в якому просить стягнути податковий борг з податку на додану вартість в сумі 2040,00 грн.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 березня 2018 року дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 13 квітня 2018 року о 12:00 год.

Даною ухвалою відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву. Відзиву на позовну заяву до суду не надійшло.

Відповідно до ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України), у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Представник позивача у судове засідання не прибув, подав до суду письмове клопотання, в якому просив дану справу розглядати без участі уповноваженого представника, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, причин неприбуття суду не повідомив.

Копія даної ухвали була надіслана відповідачу за адресою: 46008, м.Тернопіль, вул.Шашкевича,3.

До суду повернувся конверт разом з вищевказаною ухвалою та довідкою відділення поштового зв'язку із зазначенням причини невручення поштового відправлення за закінченням терміну зберігання . Відповідно до ч.11 ст.126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Турбо-Балтія" є: 46008, Тернопільська область, м.Тернопіль, вул.Шашкевича,3.

Виходячи із системного аналізу норм Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України), відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи.

У відповідності до ч.9 ст.205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази в їх сукупності, суд встановив такі обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Турбо-Балтія" зареєстроване органами державної реєстрації, як юридична особа та знаходиться на обліку в Тернопільській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області як платник податків.

Згідно довідки про наявність податкового боргу станом на 13.02.2018 року за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами в сумі - 2040,00 грн. (штрафні санкції) по податку на додану вартість.

Судом встановлено, що заборгованість по податку на додану вартість виникла у зв'язку з несплатою узгоджених зобов'язань, а також податковими повідомленнями - рішеннями № 0005761501 від 18.03.2015 року винесеного на підставі акта перевірки від 10.02.2015 року №587/19-18-15-01/36144044. При цьому, як вбачається з вказаного Акту про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, відповідачем не подано податкову звітність в порушення вимог підпункту 49.18.1 (49.18) пункту 49.18 статті 49 розділу ІІ, пункту 203.1 статті 203 розділу У ПК України.

Доказів оскарження даних податкових повідомлень-рішень, їх скасування чи визнання нечинними суду не надано, а тому грошові зобов'язання визначені в них суд вважає узгодженими.

Виникнення та існування податкового боргу у відповідача підтверджується наявними у матеріалах справи доказами: випискою з інтегрованої картки платника податку та розрахунком суми боргу.

Відповідно до статті 67 Конституції України та підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України (надалі ПК України) на відповідача покладений обов'язок сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Пунктом 6.1 статті 6 ПК України визначено, що податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до нього Кодексу.

Грошове зобов'язання платника податків відповідно до п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Виконанням податкового обов'язку згідно пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України (надалі ПК України) є сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 57.1 ст.57 ПК України, передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до п.180.1 ст.180 ПК України, для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є: 1) будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу; 2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку; 3) будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України, а також: особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, які передбачають повне або часткове умовне звільнення від оподаткування, у разі порушення таких митних режимів, встановлених митним законодавством; особа, яка використовує, у тому числі при ввезенні товарів на митну територію України, податкову пільгу не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із цим Кодексом, а також будь-які інші особи, що використовують податкову пільгу, яку для них не призначено. Норми цього пункту не застосовуються до операцій з ввезення на митну територію України фізичними особами (громадянами) чи суб'єктами підприємницької діяльності, які не є платниками податку, культурних цінностей, зазначених у пункті 197.7 статті 197 цього Кодексу; 4) особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи; 5) особа - управитель майна, яка веде окремий податковий облік з податку на додану вартість щодо господарських операцій, пов'язаних з використанням майна, що отримане в управління за договорами управління майном. Для цілей оподаткування господарські відносини між управителем майна з власної господарської діяльності та його діяльності з управління майном прирівнюються до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів. Норми цього підпункту не поширюються на управителів майна, які здійснюють управління активами інститутів спільного інвестування, фондів банківського управління, фондів фінансування будівництва та фондів операцій з нерухомістю, створених відповідно до закону; 6) особа, що проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (у тому числі майна, визначеного у статті 243 Митного кодексу України), незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій із постачання товарів/послуг, визначеної пунктом 181.1 статті 181 цього Кодексу, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством; 7) особа, що уповноважена вносити податок з об'єктів оподаткування, що виникають внаслідок поставки послуг підприємствами залізничного транспорту з їх основної діяльності, що перебувають у підпорядкуванні платника податку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; 8) особа - інвестор (оператор), який веде окремий податковий облік, пов'язаний з виконанням угоди про розподіл продукції.

Відповідно до п.п.129.1.1 п.129.1 ст.129 ПК України, після закінчення встановлених Кодексом строків погашення узгодженого зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Пеня - це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки ( п.п.14.1.162, п.14.1 ст.14 ПК України).

Штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п.п.14.1.265 п.14.1 ст.14 ПК України).

Відтак, на думку суду, якщо платником податку не було своєчасно погашено узгоджену суму грошового зобов'язання, такий платник після фактичного погашення податкового боргу повинен сплатити штрафні санкції, пеню у розмірі, який залежить від періоду прострочення.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Відповідачу виставлялась податкова вимога №9225/25 від 15.10.2014 року, з часу виставлення якої податковий борг платника не переривався.

Крім того, у відповідності до п.56.11. ст.56 ПК України, не підлягає оскарженню грошове зобов'язання визначене платником податків.

Відповідно до п. 41.2 ст.41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Пунктом 87.1 статті 87 ПК України передбачено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти.

Згідно пункту 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно закону про виконавче провадження.

З урахуванням викладеного норми статей 95 - 99 Податкового кодексу України можуть застосовуватися до процедури стягнення податкового боргу з фізичних осіб лише в тій частині, що не суперечить вимогам пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України.

Таким чином, процедура стягнення податкового боргу з фізичної особи може ініціюватися виключно через звернення органу стягнення з відповідним позовом. При цьому, окремі процедури стягнення коштів за податковим боргом та продажу майна, що перебуває в податковій заставі, не застосовуються, а виконання рішення суду про стягнення податкового боргу з фізичної особи - платника податків здійснюється не податковими органами, а державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Враховуючи викладене, суд приходить до переконання, що позовні вимоги Головного управління ДФС у Тернопільській області є обґрунтованими, а відтак підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов Головного управління ДФС у Тернопільській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Турбо-Балтія" про стягнення заборгованості - задовольнити в повному обсязі.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Турбо-Балтія" (м.Тернопіль, вул.Шашкевича, 3, код ЄДРПОУ 36144044) на користь Головного управління ДФС у Тернопільській області (м.Тернопіль, вул.Білецька, 1, код ЄДРПОУ 39403535) заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 2040 (дві тисячі сорок) грн. 00 коп. шляхом перерахування на р/р 31110029700002, код одержувача 37977726, МФО 838012, код бюджетної класифікації 14010100.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Копію рішення надіслати сторонам у справі.

Головуючий суддя Дерех Н.В.

копія вірна

Суддя Дерех Н.В.