Постанова

від 10.04.2018 по справі 193/1248/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 193/1248/17 22-ц/774/899/К/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 квітня 2018 року м. Кривий Ріг

Справа № 193/1248/17

Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Зубакової В.П.

суддів - Барильської А.П., Бондар Я.М.

секретар судового засідання - Євтодій К.С.

сторони:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Фермерське господарство АГРО ЗЛАТА ,

третя особа - Відділ у Софіївському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадженняапеляційну скаргу відповідача Фермерського господарства АГРО ЗЛАТА на рішення Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 26 грудня 2017 року, яке ухвалене суддею Шумською О.В. в селищі Софіївка Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 26 грудня 2018 року (відомості щодо часу ухвалення рішення суду матеріали справи не містять), -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Фермерського господарства АГРО ЗЛАТА (надалі ФГ АГРО ЗЛАТА ), третя особа Відділ у Софіївському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним.

Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 є законним власником земельної ділянки, загальною площею 7,82 га, (кадастровий НОМЕР_1), що розташована на території Першотравенської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області, зазначена обставина підтверджується письмовими доказами по справі: витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-1205154652017 від 21.08.2017 виданого Відділом у Софіївському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

Приблизно в липні 2012 року між ОСОБА_1 та ФГ Агро Злата , в особі голови - Акастьолова Володимира Анатолійовича, було укладено договір оренди земельної ділянки, загальною площею 7,82 га, (кадастровий НОМЕР_1), що розташована на території Першотравенської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області, строком на 05 (п'ять) років, в період з липня 2012 року по липень 2017 року, але в зв'язку з тим, що Відповідачем протиправно не було надано заповнений текст договору оренди земельної ділянки перед підписання договору орендодавцем - ОСОБА_1, а також в зв'язку з тим, що орендодавець - Позивач не має достатніх юридичних знань та освіти, а також є довірливою людиною, а Відповідач протиправно скористався зазначеними обставинами та надав на підпис Позивачу не заповнений бланк договору оренди, в якому на момент підписання орендодавцем не було зазначено строк її дії - 10 років та не було зазначено період її дії з липня 2012 року по липень 2017 року, а Позивач поставила свій підпис в оскаржуваному договорі оренди земельної ділянки лише тому, що Відповідач запевнив усно Позивача, що договір оренди земельної ділянки укладається між ними лише на 05 років.

Просила суд: визнати договір оренди землі від липня 2012 року, щодо оренди земельної ділянки, загальною площею 7,82 га, (кадастровий НОМЕР_1), що розташована на території Першотравенської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області, зареєстрований 19.06.2017 року Комунальним підприємством Криничанське бюро технічної інвентаризації , зі строком дії оренди 10 років, укладений між ОСОБА_1 та Фермерським господарством Агро Злата в особі голови - Акастьолова Володимира Анатолійовича - недійсним та стягнути з Відповідача на користь Позивача понесені нею витрати на сплату судового збору в розмірі 640,00 грн. за подачу позовної заяви до суду та 320,00 грн. на сплату судового збору за клопотання про витребування документів.

Рішенням Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 26 грудня 2018 року - позов задоволено.

Визнано договір оренди земельної ділянки, загальною площею 7,82 га, (кадастровий НОМЕР_1), що розташована на території Першотравенської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області, зареєстрований 19.06.2017 року Комунальним підприємством Криничанське бюро технічної інвентаризації , зі строком дії оренди 10 років, укладений між ОСОБА_1 та Фермерським господарством Агро Злата недійсним.

Стягнуто з Фермерського господарства Агро Злата на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 960,00 гривень.

В апеляційній скарзі відповідач ФГ АГРО ЗЛАТА просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи та недоведеність обставин, які суд вважав встановленими. Зокрема, відповідач зазначає, що ФГ АГРО ЗЛАТА було створене лише 15 грудня 2016 року, тобто оспорюваний договір у будь-якому випадку не міг бути укладеним у 2012 році, і всі висновки суду в цій частині ґрунтуються виключно на доводах позивача, які не підтверджені жодними доказами.

Також, вважає, що судом було порушено норми процесуального права та розглянуто справу без належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

Указом Президента України Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах №452 від 29 грудня 2017 року ліквідовано Апеляційний суд Дніпропетровської області та утворено Дніпровський Апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та Кривому Розі.

Згідно пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті Голос України повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів ).

Відповідно до пункту 8 Розділу ХІІІ Цивільного процесуального кодексу України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційній суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Таким чином, Апеляційний суд Дніпропетровської області продовжує здійснювати свої повноваження до початку роботи Дніпровського Апеляційного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та Кривому Розі.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_6, який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03 жовтня 2017 року за № 2147-VІІІ, яким викладено в нових редакціях тексти, зокрема, Цивільного процесуального кодексу України та Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 9 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчиненні окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Враховуючи те, що оскаржуване рішення суду ухвалене судом під час дії Цивільного процесуального кодексу України в редакції від 18.03.2004 року, законність та обгрунтованість оскаржуваного рішення перевіряється відповідно до положень такого кодексу.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, який укладено між ОСОБА_7 та ФГ АГРО ЗЛАТА , суд першої інстанції виходив з того, що оспорюваний правочин не відповідає внутрішній ОСОБА_1 та укладений останньою внаслідок помилки через навмисні дії іншого учасника правочину (СГ АГРО ЗЛАТА ) щодо підробки строку дії договору після того, як на ньому було проставлено підпис позивача.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції погодитись не можна.

Так, відповідно до ст. 213 ЦПК України, в редакції від 18.03.2004 року, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 214 ЦПК України, в редакції від 18.03.2004 року, зокрема передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити.

Аналогічні норми процесуального права закріплено й у статті 263 ЦПК України, в редакції станом на час розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Суд першої інстанції ухвалюючи рішення названих вимог закону не дотримався.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-1205154652017 від 21.08.2017 виданого Відділом у Софіївському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, загальною площею 7,82 га, (кадастровий НОМЕР_1), що розташована на території Першотравенської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області, на підставі Рішення органу місцевого самоврядування - розпорядження голови Софіївської районної державної адміністрації від 30.01.2004 року №28-р та Державного акту від 20.09.2005 року НОМЕР_2 (а.с. 7).

16 червня 2017 року між ОСОБА_1 та ФГ АГРО ЗЛАТА було укладено Договір оренди земельної ділянки, загальною площею 7,82 га, (кадастровий НОМЕР_1), що розташована на території Першотравенської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області, за умовами якого ОСОБА_1 передала земельну ділянку, загальною площею 7,82 га, (кадастровий НОМЕР_1), в оренду ФГ АГРО ЗЛАТА строком на 10 років на умовах щорічної орендної плати у розмірі 3,0% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що в сумі становить 7 259,33 грн. на рік (а.с. 87-88).

Згідно Акту приймання-передачі від 19 червня 2017 року, ОСОБА_1 передала, а ФГ АГРО ЗЛАТА прийняло, земельну ділянку, загальною площею 7,82 га, (кадастровий НОМЕР_1), що розташована на території Першотравенської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області, на 10 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 90).

19 червня 2017 року Комунальним підприємством Криничанське бюро технічної інвентаризації проведено державну реєстрацію Договору оренди земельної ділянки від 16 червня 2017 року (а.с. 89).

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 посилалася на те, що в укладеному між нею та ФГ АГРО ЗЛАТА Договорі оренди земельної ділянки від 2012 року (без зазначення конкретної діти) було погоджено строк дії договору на п'ять років, а до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було передано на реєстрацію договір строк дії 10 років, що, на її думку, свідчить про шахрайські дії з боку ФГ АГРО ЗЛАТА .

Згідно з ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочин - це дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги до правочинів. Зокрема, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати внутрішній волі, а правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Їх невиконання є підставою для визнання правочинів недійсними.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (ч. 1 ст. 216 ЦК України).

Згідно з частиною 3 статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

При цьому, згідно із п.п. 7, 19, 20 Постанови №9 Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та їх застосування наслідків недійсності, передбачених законом.

Відповідно до ст.229 ЦК України, якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.

Під помилкою слід розуміти таке неправильне сприйняття стороною суб'єкта, предмета чи інших істотних умов угоди, що вплинуло на її волевиявлення, при відсутності якого за обставинами справи можна вважати, що угода не була б укладена.

Відповідно до роз'яснень, викладених в п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними №9 від 06 листопада 2009 року, правочин вчинений під впливом помилки відповідно до ст. 229 ЦК України, є оспорюваним. Обставини, щодо яких помилялась сторона правочину, мають існувати саме на момент вчинення правочину. Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести, що така помилка мала місце, а також що вона має істотне значення.

Не має правового значення помилка щодо одержання користі від вчиненого правочину.

Помилка внаслідок власного недбальства, незнання закону чи неправильного його тлумачення однією із сторін не є підставою для визнання правочину недійсним.

Згідно ч. 1 ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають значення (ч. 1 ст. 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.

Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

При цьому, наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт оману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має значення (п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними №9 від 06 листопада 2009 року).

Отже, у кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

Згідно з приписами ст. 58 ЦПК України, в редакції від 18.03.2004 року, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 60 ЦПК України, в редакції від 18.03.2004 року, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України, в редакції від 18.03.2004 року, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.

Аналогічні норми закріплено й у ст. ст. 76-83 ЦПК України, редакції станом на час розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Отже, звернувшись до суду з позовом про визнання недійсним Договору оренди земельної ділянки від 2012 року (без зазначення конкретної діти) з тих підстав, що позивач не мала бажання укладати цей договір на 10 років, та підписуючи бланк договору, вважала, що передає належну їй земельну ділянку в оренду на п'ять років, позивач ОСОБА_1 мала довести належними та допустимими доказами факт укладення між нею та СГ АГРО ЗЛАТА договору оренди у 2012 році, а потім доводити наявність у цьому договорі пунктів, які не відповідали її внутрішній волі та підроблення СГ АГРО ЗЛАТА строку дії договору після того, як на ньому було проставлено підпис позивача.

Натомість, ані в суді першої інстанції, ані в суді апеляційної інстанції, позивачем не було доведено факт укладення між нею та СГ АГРО ЗЛАТА договору оренди земельної ділянки у 2012 року та навіть не зазначено про дату укладення такого договору.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи та ця інформація була наявна у суду першої інстанції на час розгляду справи, державну реєстрацію СГ АГРО ЗЛАТА було проведено 15.12.2016 року (а.с. 57-59), що, згідно ч. 4 ст. 87 ЦК України є днем її створення.

Згідно ж ч 4 ст. 91 ЦК України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Отже, до 15 грудня 2016 року СГ АГРО ЗЛАТА не могло укладати будь-яких договорів, як таке, що не існувало та не мало цивільної правоздатності, у зв'язку з чим колегія суддів не приймає до уваги доводи позивача щодо наявності у неї з відповідачем СГ АГРО ЗЛАТА договірних відносин з 2012 року та не вбачає підстав для задоволення заявлених позовних вимог.

Правомірність же укладення Договору оренди земельної ділянки від 16 червня 2017 року колегією суддів не перевіряється, оскільки такі вимоги не є предметом позовних вимог ОСОБА_1, а, згідно ч. 1 ст. 13, ч. 1 ст. 367 ЦПК України, і зважаючи на роз'яснення, викладені в п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24.10.2008 р., під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та заявлених позовних вимог у суді першої інстанції.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, у зв'язку з чим скасовує рішення суду з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи та невірного застосування норм матеріального права, згідно п.п. 3,4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, та приймає нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У разі часткового задоволення позову інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно до задоволення позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 960,00 грн. (а.с. 80), що відповідає розміру, визначеному Законом України Про судовий збір , а тому ці витрати підлягають відшкодуванню за рахунок позивача.

Керуючись ст. ст. 367, 369, 374, п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381, 382 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу відповідача Фермерського господарства АГРО ЗЛАТА - задовольнити.

Рішення Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 26 грудня 2017 року- скасувати та прийняти нову постанову.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Фермерського господарства АГРО ЗЛАТА , третя особа Відділ у Софіївському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Фермерського господарства АГРО ЗЛАТА судові витрати по справі у розмірі 960 (дев'ятсот шістдесят) гривень 00 (нуль) копійок.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 16 квітня 2018 року.

Головуючий:

Судді: