провадження № 1-кс/294/128/18
справа № 294/474/18
УХВАЛА
слідчого судді
11 квітня 2018 року слідчий суддя Чуднівського районного суду Житомирської області ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 , за участю слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , потерпілого ОСОБА_5 , голови Краснопільської сільської ради ОСОБА_6 та представника Краснопільської сільської ради ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чуднові клопотання начальника СВ Чуднівського відділення поліції Бердичівського ВП ГУНП України в Житомирській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Бердичівської місцевої прокуратури Житомирської області ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12018060320000071, внесеному до ЄРДР 02.03.2018 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
Начальник СВ Чуднівського ВП Бердичівського ВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, погодженим прокурором Бердичівської місцевої прокуратури Житомирської області ОСОБА_4 , в якому просить накласти арешт на біоресурси, які знаходяться в ставу № 2 загальною площею 24,4378 га., розташованому в с. Молочки Чуднівського району, а саме на рибу породи: короп, білий амур, товстолоб, щука, карась, окунь, сом з метою запобігання їх зникненню, втраті, перетворенню чи відчуженню, що може перешкодити кримінальному провадженню. Також слідчий просить накласти арешт на земельну ділянку водного фонду (кадастровий номер 1825885601:05:002:0074) в межах ставу №2, що розташований за адресою: с. Молочки Чуднівського району Житомирської області загальною площею 29,7446 га., з метою запобігання подальшим діям з метою зміни її форми власності, надання у користування іншим суб`єктам господарювання та вчиненню будь-яких інших правочинів.
Відповідно до ч.1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
У судовому засіданні слідчий ОСОБА_3 , прокурор ОСОБА_4 та потерпілий ОСОБА_5 клопотання підтримали та просили його задовольнити з підстав викладених у тексті клопотання. Голова Краснопільської сільської ради ОСОБА_6 та представник Краснопільської сільської ради ОСОБА_7 проти задоволення клопотання заперечували.
Розглянувши дане клопотання, долучені до нього матеріали, слідчий суддя прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання, виходячи із наступного.
Із витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12018060320000071 від 03.03.2018 року вбачається, що до Реєстру внесено відомості щодо кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.1 ст.366 Кримінального кодексу України, тобто службового підроблення, що полягало у незаконному переведенні земельної ділянки з державної форми власності у комунальну.
Відповідно до частини 1 статті 131 Кримінального процесуального кодексу України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Частиною 2 статті 131 КПК України передбачено такий вид заходів забезпечення кримінального провадження як арешт майна.
Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження (частина 1 статті 170 КПК України).
Відповідно до частини 2 статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до частини 5 статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Відповідно до частини 6 статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Відповідно до частин 1, 2 статті 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач. У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Відповідно до п.2 ч.4 ст.170 КПК України арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за вищу або нижчу ринкової вартості і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.
Відповідно до ч.1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Отже, враховуючи, що санкцією частини 1 статті 366 КК України, за якою внесено відомості до ЄРДР та проводиться досудове розслідування, не передбачено обов`язкове додаткове покарання конфіскацію майна або застосування спеціальної конфіскації, відсутня необхідність у забезпеченні цивільного позову, оскільки такий позов у кримінальному провадженні не заявлено, а також враховуючи, що слідчим не доведено необхідності арешту біоресурсів (риби), які не є ні речовими доказами, ні предметом злочину, ні майном, отриманим злочинним шляхом у кримінальному провадженні за фактом службового підроблення щодо зміни форми власності земельної ділянки, як не доведено і наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України (приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження), які б свідчили про необхідність арешту земельної ділянки як способу забезпечення дієвості кримінального провадження, слідчий суддя вважає не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню клопотання слідчого про арешт майна.
Керуючись статтями 131, 132, 170-175, 309, 371, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,-
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у задоволенні клопотання начальника СВ Чуднівського відділення поліції Бердичівського ВП ГУНП України в Житомирській області ОСОБА_3 , погодженого прокурором Бердичівської місцевої прокуратури Житомирської області ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12018060320000071, внесеному до ЄРДР 02.03.2018 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.1 ст.366 КК України.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Житомирської області протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Суд | Чуднівський районний суд Житомирської області |
Дата ухвалення рішення | 11.04.2018 |
Оприлюднено | 28.02.2023 |
Номер документу | 73380046 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Чуднівський районний суд Житомирської області
Мандро О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні