Справа № 500/5447/17
Провадження № 2/500/336/18
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 квітня 2018 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
в складі: головуючого - судді Бурнусуса О.О.,
при секретарі - Петровій В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла в загальному порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Ізмаїльського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, яким просила визнати за нею, як спадкоємицею за заповітом після смерті ОСОБА_3, померлої 25.07.2006 року право власності на земельну ділянку площею 2,0074 га, розташовану на території ОСОБА_2 сільської ради колишнє КСП Котлабух , частка (пай) № 3580, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД № 043520 від 10.02.2004 року, мотивуючи тим, що приватним нотаріусом Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_4 їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв'язку із тим, що на заповіті відсутня відмітка про те, що текст заповіту був прочитаний секретарем Першотравневої сільської ради неграмотній ОСОБА_3
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилась про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, якою позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить позов задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради Ізмаїльського району Одеської області в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Ізмаїльського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно , необхідно задовольнити, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Частиною 4 ст. 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
В судовому засіданні встановлено, що згідно державного акту на про власності на земельну ділянку серії ОД № 043520 від 10.02.2004 року, виданого на підставі розпорядження Ізмаїльської районної державної адміністрації № 808/А-2003 від 29 жовтня 2003 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 10-16-600, ОСОБА_3 належала земельна ділянка площею 2,0074 га, розташована на території ОСОБА_2 сільської ради, колишнє КСП Котлабух , частка (пай) № 358, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії 1-ЖД № 056785 від 25.07.2006 року, виданого виконавчим комітетом ОСОБА_2 сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, ОСОБА_3 померла 25.07.2006 року.
Після смерті ОСОБА_3 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить земельна ділянка площею 2,0074 га, розташована на території ОСОБА_2 сільської ради, колишнє КСП Котлабух , частка (пай), № 358, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України - спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ч. 1 ст. 1220 ЦК України - спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України - спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Статтею 1233 ЦК України передбачено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Частинами 2, 3 ст. 1254 ЦК України передбачено, що заповідач має право у будь - який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить. Кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним.
Відповідно до заповіту від 11.12.2001 року зареєстрованого в реєстрі за № 109, ОСОБА_3 все своє майно, яке буде належати їй на день смерті і на що за законом вона матиме право заповіла ОСОБА_1.
Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Як було встановлено судом позивач ОСОБА_1 на час відкриття спадщини проживала разом із спадкодавцем ОСОБА_3, що підтверджено довідкою наданою виконавчим комітетом ОСОБА_2 сільської ради Ізмаїльського району Одеської області від 03.05.2017 року за № 424, тому вважається такою, що фактично прийняла спадщину відповідно до вимог ч. 3 ст. 1268 ЦК України.
Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.
Частинами 1, 2 ст. 1257 ЦК України передбачено, що заповіт складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суду визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.
Разом з тим, вищевказаний заповіт нікчемним або недійнис не визнавався, а представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради Ізмаїльського району Одеської області надав суду клопотання про визнання позову в повному обсязі і тому приймаючи до уваги, що іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про визнання права власності на спадкове майно та право позивача на спадщину таким, що підлягає захисту в зв'язку з чим задовольняє позов.
Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 (паспорт серії КК № 550080 виданий Ізмаїльським РВ УМВС України в Одеській області від 26.09.2000 року, РНОКПП - НОМЕР_1, місце проживання зареєстроване за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, б. 15) до ОСОБА_2 сільської ради Ізмаїльського району Одеської області (ідентифікаційний номер юридичної особи - 04527112, місце знаходження: 68654, Одеська область, Ізмаїльський район, с. Першотравневе, вул. Гагаріна, б. 108) про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, померлої 25.07.2006 року право власності на земельну ділянку площею 2,0074 га, розташовану на території ОСОБА_2 сільської ради колишнє КСП Котлабух , частка (пай) № 358, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД № 043520 від 10.02.2004 року, кадастровий номер - 5122085300:01:001:0444.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 16.04.2018 року.
Суддя: ОСОБА_5
Суд | Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 11.04.2018 |
Оприлюднено | 19.04.2018 |
Номер документу | 73399591 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
Бурнусус О. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні