Рішення

від 16.04.2018 по справі 910/264/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.04.2018Справа № 910/264/18

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовомПриватного підприємства "Нове століття плюс" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Серкис" простягнення 29 453 грн 31 коп. Представники:не викликались, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

04.01.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного підприємства "Нове століття плюс" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Серкис" про стягнення 29 453 грн 31 коп. заборгованості за договором підряду № ДП-22/06-1 від 22.06.2017, в тому числі: 18 000 грн 00 коп. основного боргу, 567 грн 12 коп. пені, 10 800 грн 00 коп. штрафу, 68 грн 19 коп. 3 % річних та 18 грн 00 коп. інфляційних втрат.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства та укладено між сторонами договору підряду № ДП-22/06-1 від 22.06.2017 не виконав взяті на себе зобов'язання з оплати виконаних робіт, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість у розмірі 18 000 грн 00 коп., крім того у зв'язку з невиконанням зобов'язань за договором позивачем нарахована 567 грн 12 коп. пені, 10 800 грн 00 коп. штрафу, 68 грн 19 коп. 3 % річних та 18 грн 00 коп. інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.01.2018, на підставі частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України позовну заяву залишено без руху.

22.01.2018 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на підтвердження усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.02.2018 відкрито провадження у справі № 910/264/18 та прийнято позовну заяву до розгляду та постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

22.02.2018 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

28.02.2018 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

16.03.2018 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

22.06.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Серкис" (замовник за договором) та Приватним підприємством "Нове століття плюс" (підрядник за договором) укладено договір підряду № ДП-22/06-1, відповідно до умов якого за дорученням замовника, підрядник зобов'язується власними силами виконати роботу, передбачену умовами цього договору, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити її.

Згідно з пунктом 11.1 договору договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2017, але в будь-якому випадку до повного виконання договору.

Відповідно до положень пунктів 5.1. та 5.2. договору підрядник зобов'язується розпочати виконання робіт протягом 14 днів з моменту одержання попередньої оплати згідно умов пункту 6.3.1 договору. Підрядник зобов'язується виконувати роботу протягом 10 днів з правом кострового виконання, але не пізніше термінів вказаних в додатках до даного договору.

У відповідності до пункту 6.3 договору Замовник зобов'язується здійснити попередню оплату в розмірі 50 % від загальної вартості робіт, протягом 3-х банківських днів, з дня одержання рахунку-фактури від підрядника. Інші 50 % від загальної вартості робіт підлягають оплаті протягом 3 (трьох) банківських днів з дня виставлення рахунку про оплату, на підставі акту виконаних робіт.

Здача-приймання виконаних робіт здійснюється сторонами за актом приймання-передачі виконаних робіт протягом 2 (двох) днів з моменту повідомлення замовника про повну готовність предмету підряду до приймання (пункт 8.1 договору).

Відповідно до додатку № 1 до договору сторони погодили фронт виконання робіт: миття фасаду (вікна) та миття фасаду (АКП) на загальну вартість 36 000 грн 00 коп., в тому числі ПДВ.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного договору, суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором підряду.

Відповідно до норм статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до норм статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно зі статтею 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Стаття 853 Цивільного кодексу України встановлює обов'язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові, в іншому випадку він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до частини 4 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Як встановлено судом, позивачем було виконано погоджені між сторонами роботи на загальну суму 36 000 грн 00 коп., що підтверджується наявним в матеріалах справи підписаним представниками та скріпленим відтисками печаток сторін актом надання послуг № 118 від 24.07.2017 та виставленим позивачем рахунком № 114 від 27.06.2017.

Судом встановлено, що замовник в порушення умов договору та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання з оплати виконаних робіт, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість перед підрядником за виконані роботи у розмірі 18 000 грн 00 коп., що також було визнано відповідачем.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов'язку з оплати виконаних робіт за договором підряду № ДП-22/06-1 від 22.06.2017, вимоги позивача про стягнення з відповідача 18 000 грн 00 коп. підлягають задоволенню у повному обсязі.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 68 грн 19 коп. 3 % річних та 567 грн 12 коп. пені, нарахованих за загальний період прострочення з 28.07.2017 по 11.09.2017, 18 грн 00 коп. інфляційних втрат, нарахованих за липень-серпень 2017 року, та 10 800 грн 00 коп. штрафу за необґрунтовану відмову від виконання зобов'язань за договором.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зауважує, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Нормами статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до пункту 10.5 договору сторонами визначено, що у випадку порушення замовником зобов'язань щодо оплати робіт по договору він зобов'язаний сплатити підряднику пеню, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми, за кожен день прострочення.

За односторонню необґрунтовану відмову від виконання своїх обов'язків протягом дії даного договору винна сторона сплачує іншій штраф, у розмірі 30 % від суми договору. Аналогічна санкція може бути застосована, також, за необґрунтоване розірвання договору, в односторонньому порядку (пункт 10. 6 договору).

Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для застосування відповідальності (стягнення пені та штрафу) відповідно до умов пункту 5.2 договору та захисту майнових прав та інтересів позивача, відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.

Судом перевірено розрахунки позивача, встановлено їх правильність та відповідність вимогам умов договору та чинного законодавства.

Твердження відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, щодо неможливості одночасного застосування пені і штрафу, які є одним видом цивільно-правової відповідальності, не приймаються судом до уваги оскільки, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. (постанова ВСУ від 27.04.2012 N 06/5026/1052/2011 та інформаційний лист ВГСУ N 01-06/908/2012 від 13.07.2012).

Відповідно до статті 627 Цивільного кодексу України, враховуючи статтю 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Крім того, суд зазначає про відсутність подвійної відповідальності замовника при одночасному стягненні пені та штрафу на підставі пунктів 10.5 та 10.6 договору, оскільки застосування пені та штрафу передбачалося за різні види порушення умов договору (пеня - за порушення замовником зобов'язань щодо оплати робіт, штраф - за односторонню необґрунтовану відмову від виконання своїх обов'язків протягом дії даного договору), а тому це не свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України.

З огляду на вищенаведене та доведення факту несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за договором підряду № ДП-22/06-1 від 22.06.2017, вимоги позивача про стягнення з відповідача 68 грн 19 коп. 3 % річних та 567 грн 12 коп. пені, нарахованих за загальний період прострочення з 28.07.2017 по 11.09.2017, 18 грн 00 коп. інфляційних втрат, нарахованих за липень-серпень 2017 року, та 10 800 грн 00 коп. штрафу за необґрунтовану відмову від виконання зобов'язань за договором, визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача.

Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 74, ст.ст. 76-79, ст. 86, ст. 123, ст. 129, ст.ст. 232-233, ст.ст. 237- 238, ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Серкис" (04053, місто Київ, вулиця Воровського, будинок 33, літера "Г", ідентифікаційний код 34532610) на користь Приватного підприємства "Нове Століття Плюс" (41300, Сумська область, Кролевецький район, місто Кролевець, вулиця Гвардійська, будинок 73, ідентифікаційний код 32149065) заборгованість у розмірі 18 000 (вісімнадцять тисяч) грн 00 коп., 3% річних у розмірі 68 (шістдесят вісім) грн 19 коп., інфляційні втрати у розмірі 18 (вісімнадцять) грн 00 коп., пеню у розмірі 567 (п'ятсот шістдесят сім) грн 12 коп., штраф у розмірі 10 800 (десять тисяч вісімсот) грн 00 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Н.Б. Плотницька