Рішення

від 16.04.2018 по справі 910/1515/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.04.2018Справа № 910/1515/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В. розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Гудтріп

до Товариства з обмеженою відповідальністю Ідріска Тур

про стягнення 328125 грн.

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Гудтріп звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Ідріска Тур про стягнення заборгованості в розмірі 328125 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 14.09.2015 між позивачем та відповідачем було укладено агентський договір №05/1348 на реалізацію туристичних послуг, відповідно до якого турагент зобов'язується від імені туроператора за винагороду здійснювати діяльність по реалізації сформованого туроператором туристичного продукту шляхом укладення договорів на туристичне обслуговування з третіми особами.

В подальшому 30.08.2017 року позивач замовив у відповідача туристичні послуги з бронювання 35 місць на авіарейсі за маршрутом Київ - Тревізіо - Київ у період з 06.01.2018 по 13.01.2018. Відповідач, в свою чергу, замовлення підтвердив та виставив позивачу Рахунок-фактуру №50479 від 30.08.2017 на суму 328125 грн., який позивачем оплачено в повному обсязі 30.08.2017.

02.09.2017 відповідач на офіційному сайті idriska-tour.com повідомив, що з 31.08.2017 зобов'язався за раніше замовленими послугами виконуватися не будуть, у зв'язку з чим заяви на повернення сплачених за послуги грошових коштів необхідно направляти на адресою 04071, м. Київ, вул. Костянтинівська, 37.

04.09.2017 року позивач надав лист вих.№05/09 від 04.09.2017 на здійснення повернення грошових коштів у сумі 328125 грн.

Також, 31.01.2018 позивач звернувся до відповідача із вимогою №31/01/001 про повернення сплачених ним грошових коштів в розмірі 328125 грн. Поте відповідач свої зобов'язання в частині повернення грошових коштів не виконав, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 328125 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.02.2018 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, визначено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 25.02.2018, для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 07.03.2018 та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, але не пізніше 16.03.2018. Позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання, але не пізніше 13.03.2018.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 14.02.2018 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 04212, м. Київ, вул. Зої Гайдай, буд. 9/8, кв. 213.

Однак, станом на дату розгляду справи на адресу господарського суду міста Києва повернувся поштовий конверт №0103045638271 із відміткою про повернення у зв'язку з закінченням встановленого строку зберігання.

В силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Також господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 14.02.2018 у Єдиному державному реєстрі судових рішень ( www.reyestr.court.gov.ua ).

Суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч.9 ст.165, ч.2 ст.178, ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 295 Господарського кодексу України, комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє.

Положеннями статті 297 Господарського кодексу України визначено, що за агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов'язується надати послуги другій стороні (суб'єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта і за його рахунок.

Статтею 5 Закону України Про туризм встановлено, що туристичні оператори - юридичні особи, створені згідно із законодавством України, для яких виключною діяльністю є організація та забезпечення створення туристичного продукту, реалізація та надання туристичних послуг, а також посередницька діяльність із надання характерних та супутніх послуг і які в установленому порядку отримали ліцензію на туроператорську діяльність.

Туристичні агенти (далі - турагенти) - юридичні особи, створені згідно із законодавством України, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють посередницьку діяльність з реалізації туристичного продукту туроператорів та туристичних послуг інших суб'єктів туристичної діяльності, а також посередницьку діяльність щодо реалізації характерних та супутніх послуг.

Судом встановлено, що 14.09.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю Ідріска Тур (туроператор, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Гудтріп (тур агент, позивач) було укладено Агентський договір №05/1348 на реалізацію туристичних послуг, відповідно до умов якого тур агент зобов'язується від імені туроператора за винагороду надати туроператору послуги з реалізації сформованого туроператором туристичного продукту шляхом укладення договорів на туристичне обслуговування з третіми особами (туристами) (п.1.1 Договору).

Відповідно до п.2.1.1 Договору, туроператор зобов'язаний надавати в повному обсязі туристичні послуги, замовлені і підтверджені туроператором на умовах договору. При наявності місць у готелях і авіаквитків туроператор висилає турагенту електронною поштою або факсом протягом 72 годин після одержання заявки на бронювання підтвердження бронювання у вигляд рахунка за замовлені і підтверджені послуги. У випадку затримки підтвердження турагент робить запит у туроператора додатково.

Згідно з п.2.1.4 Договору, туроператор зобов'язаний інформувати турагента електронною поштою, факсом або шляхом розміщення на офіційному сайті туроператора щодо змін тривалості туру, умов перельоту, проживання, харчування, а також змін програми туру, про що турагент своєчасно повідомляє туристу.

За умовами п.2.2.1 Договору, турагент зобов'язаний для замовлення туристичного продукту, направити туроператору електронною поштою або факсом заявку на бронювання, підписану тур агентом та скріплену печаткою. Всі заявки на бронювання, відправлені тур агентом електронною поштою або факсом мають чинність заявок, оформлених письмово. Крім цього, турагент повинен надавати туроператору електронною поштою або факсом списки туристів з зазначенням прізвищ і імен у латинській транскрипції у відповідності до закордонних паспортів туристів, а також зазначенням дати перебування в країні, назвою обраного туристом готелю і розміщення у номерах, номеру закордонного паспорту, дати народження номеру телефону туриста, що фактично є бронюванням туру.

Згідно з п.3.1 Договору, турагент сплачує туроператору вартість туристичного продукту, за винятком агентської винагороди, згідно з рахунком, виставленим туроператором, протягом одного банківського дня з дати отримання його турагентом.

Відповідно до п.3.3 Договору, усі розрахунки по договору здійснюються в національній валюті України.

Пунктом 3.4 Договору передбачено, що фактом виконання турагентом зобов'язання по оплаті вартості туристичного продукту в безготівковій формі вважається зарахування коштів турагента на рахунок туроператора. При цьому, ризик затримки здійснення банківських операцій покладається на турагента.

Згідно з п.9.1 Договору, договір вступає в силу з дати підписання його уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2015 та вважається автоматично пролонгованим на наступні календарні роки, без обмежень кількості пролонгації, у разі якщо жодна із сторін не повідомить іншу сторону про його припинення за 30 днів до його припинення, але в будь-якому випадку до повного виконання договірних зобов'язань по ньому.

Як вбачається із матеріалів справи, 30.08.2017 позивачем було направлено на офіційну електронну адресу відповідача повідомлення з проханням направити рахунок на бронювання 35 місць на авіарейсі, замовленому відповідачем, за маршрутом Київ - Тревізо - Київ у період з 06.01.2018 по 13.01.2018.

Товариство з обмеженою відповідальністю Ідріска Тур замовлення підтвердило та виставило позивачу Рахунок-фактуру №50479 від 30.08.2017 на суму 328125 грн.

Позивач, в свою чергу, в повному обсязі оплатив виставлений відповідачем рахунок, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення №4551 від 30.08.2017 на суму 328125 грн. із призначенням платежу: розрахунок за авіаквитки до Італії - 35рах. згідно з рахунком №50476 від 30.08.2017 , а також випискою по банківському рахунку позивача.

В подальшому, Товариство з обмеженою відповідальністю Ідріска Тур на офіційному сайті idriska-tour.com повідомило, що з 31.08.2017 зобов'язався за раніше замовленими послугами виконуватися не будуть, у зв'язку з чим заяви на повернення сплачених за послуги грошових коштів необхідно направляти на адресою 04071, м. Київ, вул. Костянтинівська, 37.

Позивач 04.09.2017 подав відповідачу лист вих.№05/09 від 04.09.2017 на здійснення повернення грошових коштів у сумі 328125 грн., що підтверджується вхідною відміткою туроператора за вх.№04/09-15.

У зв'язку із неповерненням відповідачем сплачених позивачем коштів, позивач 31.01.2018 звернувся до відповідача з претензією №31/01/001 від 31.01.2018 із вимогою про повернення грошових коштів в розмірі 328125 грн. Докази направлення вказаної претензії наявні в матеріалах справи.

Відповідач претензію отримав 01.02.2018, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення від 31.01.2018, проте залишив вказану претензію без відповіді та задоволення.

Згідно із ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст.626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст.628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.305 Господарського кодексу України відносини, що виникають при здійсненні комерційного посередництва (агентської діяльності) у сфері господарювання, регулюються цим Кодексом, іншими прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами, що визначають особливості комерційного посередництва в окремих галузях господарювання. У частині, не врегульованій нормативно-правовими актами, зазначеними у цій статті, до агентських відносин можуть застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України, якими регулюються відносини доручення.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності у відповідача заборгованості в розмірі 328125 грн., належним чином доведений, документально підтверджений, тому вимоги позивача підлягають задоволенню.

За таких обставин, суд приходить до висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем не надано суду жодних доказів на спростування викладених у позові обставин, зокрема на підтвердження факту надання відповідачем передбачених договором послуг у погоджений сторонами строк чи повернення сплаченої грошової суми.

Разом з тим, з урахуванням положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати на сплату судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.

Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 123, 126, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Ідріска Тур (04212, м. Київ, вул. Зої Гайдай, буд. 9/8, кв. 213; ідентифікаційний код 34578519) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Гудтріп (03058, м. Київ, вул. Гарматна, буд. 39-В, оф.5; ідентифікаційний код 39981696) 328125 (триста двадцять вісім тисяч сто двадцять п'ять) грн. заборгованості, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 4921 (чотири тисячi дев'ятсот двадцять один) грн. 89 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 16.04.2018

Суддя Я.В. Маринченко