Рішення

від 05.04.2018 по справі 910/22692/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.04.2018Справа № 910/22692/17

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В., за участі секретаря судового засідання Рижонкова С.В., розглянувши матеріали справи

За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області

до Міжнародної благодійної фундації "Отчий Дім"

про розірвання договору

за участі представників:

від позивача - Колода Є.Г. (представник за довіреністю);

від відповідача - Корнійко Р.І. (керівник);

Євенок Ю.Ю. (представник за довіреністю).

ВСТАНОВИВ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області звернулося до суду з позовом до Міжнародної благодійної фундації "Отчий Дім" про розірвання договору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 31.12.2003 між сторонами було укладено Договір № 1-НБ-ЗД купівлі-продажу державного майна об'єкта незавершеного будівництва, за умовами якого відповідач зобов'язався здійснити добудову вказаного об'єкта до 31.03.2014 (з урахуванням внесених до Договору змін). Оскільки відповідач відповідні договірні зобов'язання в установлені строки не виконав, позивач просив розірвати Договір та повернути об'єкт незавершеного будівництва. Крім того, позивач подав заяву про визнання причин пропуску строку позовної давності поважними.

На підставі викладеного позивач просив задовольнити позов.

У судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення та підтримав заявлені позовні вимоги.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, пославшись у відзиві зокрема на те, що виконання умов Договору обмежувалося неможливістю отримати містобудівні умови через відсутність затвердженого плану зонування або детального плану території. Водночас, проект відповідача підтримується громадою села, бізнесом та небайдужими до долі людей, що перебувають у кризових ситуаціях. Також, відповідач подав заяву про застосування строку позовної давності.

На підставі викладеного відповідач просив у задоволенні позову відмовити.

У судовому засіданні представники відповідача проти задоволення позову заперечували.

Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення учасників процесу, суд дійшов висновку про наступне.

31.12.2003 між сторонами було укладено Договір № 1-НБ-ЗД купівлі-продажу державного майна об'єкта незавершеного будівництва, що продано шляхом викупу - Клуб на 300 місць з плавальним басейном , за умовами якого позивач зобов'язався передати у власність відповідачу вказаний об'єкт незавершеного будівництва, що знаходиться на балансі ВАТ Плодорозсадницьке , та розташований за адресою: 08141, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петрівське, на земельній ділянці площею 30000 кв.м., та фактичною площею 200 кв.м., питання відведення, купівлі або довгострокової оренди якої вирішується відповідачем самостійно з місцевими органами влади в порядку, установленому чинним законодавством, та є об'єктом приватизації згідно з наказами Фонду державного майна України від 28.10.2003 № 1894 та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області від 28.11.2003 № 5-27-1/25, а відповідач зобов'язався прийняти об'єкт незавершеного будівництва і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені в цьому Договорі.

Пунктом 1.2. Договору передбачено, що право власності на об'єкт незавершеного будівництва переходить до відповідача з моменту підписання акта прийому-передачі.

Згідно з актом оцінки об'єкта незавершеного будівництва, який затверджений наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області від 28.11.2003 № 5-27-1/25, ціна продажу шляхом викупу становить 2586,34 грн. Вказаний об'єкт продано за 2586,34 грн. (п. 1.3., 1.4. Договору).

Відповідно до п. 3.1., 3.2. вказаного правочину передача об'єкта приватизації здійснюється позивачем відповідачу в 5-денний термін після сплати повної вартості придбаного об'єкта незавершеного будівництва та посвідчується актом прийому-передачі.

Розділом 5 Договору визначено обов'язки відповідача, а саме: в установлений Договором термін сплатити ціну продажу об'єкта приватизації та прийняти об'єкт приватизації, зареєструвати Договір у місячний термін у місцевій раді та надати позивачу документ про реєстрацію, забезпечити виконання вимог екологічної безпеки, охорони навколишнього природного середовища під час добудови та подальшого введення в експлуатацію об'єкта, добудувати об'єкт незавершеного будівництва протягом 2 років, до моменту введення в експлуатацію надавати щомісячно звіт про зроблену роботу, призначення - комплексний кризовий центр для жінок, які не мають можливості народжувати дитину, жіноча консультація, пологовий будинок для жінок цієї категорії, гуртожиток дітей-випускників Отчий Дім - використовувати за вищевказаним призначенням довічно, зміни в проектно-технічній документації погодити в порядку, установленому чинним законодавством, з місцевими органами влади, у разі неможливості завершення будівництва об'єкта в установлені терміни за наявності відповідних обґрунтувань, терміни завершення будівництва можуть бути змінені за спільним рішенням органу приватизації та органу місцевого самоврядування, про що укладається додатковий договір, на вимогу позивача відповідач зобов'язаний надавати позивачу необхідні документи щодо виконання умов цього Договору, не відчужувати об'єкт, земельну ділянку, на якій він розташований, до завершення будівництва та введення в експлуатацію.

Згідно з п. 7.3. Договору в разі невиконання відповідачем умов цього Договору позивач має право в установленому порядку на розірвання Договору, стягнення завданих збитків у цінах, діючих на момент розірвання Договору, та повернення об'єкта незавершеного будівництва у власність позивача.

Договором від 31.03.2009 № 2 сторонами були внесені зміни щодо строку завершення будівництва, а саме встановлено: завершити будівництво об'єкта протягом 5 років із моменту підписання цього Договору про внесення змін .

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва" (у відповідній редакції) обов'язковими умовами приватизації об'єктів незавершеного будівництва, крім продажу під розбирання, є: встановлення строку завершення будівництва об'єкта незавершеного будівництва; заборона відчуження об'єкта незавершеного будівництва та земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, до завершення будівництва та введення об'єкта в експлуатацію; забезпечення вимог екологічної безпеки, охорони навколишнього природного середовища під час добудови та подальшого введення в експлуатацію об'єкта приватизації. У разі неможливості завершення будівництва в установлені строки за наявності відповідних обґрунтувань строки завершення будівництва можуть бути змінені за рішенням органу приватизації та органу місцевого самоврядування, про що укладається додатковий договір.

Наказом Фонду державного майна України від 10.05.2012 № 631 затверджено Порядок контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу об'єктів приватизації державними органами приватизації (далі - Порядок) відповідно до ст. 5 Закону України Про Фонд державного майна України , ст. 7 та 27 Закону України Про приватизацію державного майна , ст. 23 Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) щодо здійснення державними органами приватизації контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу державного майна.

Згідно з п. 1.3. Порядку контроль за виконанням умов договорів купівлі-продажу об'єктів приватизації включає, зокрема, проведення державними органами приватизації безпосередньо на об'єктах приватизації або в господарських товариствах, акції (частки, паї) яких є об'єктом приватизації, перевірок виконання власниками цих об'єктів зобов'язань, визначених у договорах купівлі-продажу.

Як вбачається із матеріалів справи, 01.04.2014 позивач здійснив поточну перевірку виконання умов Договору, про що склав відповідний акт, в якому зазначено про відсутність доказів виконання п. 5.1.4. Договору щодо забезпечення виконання вимог екологічної безпеки, охорони навколишнього природного середовища, та виконання п. 5.1.5. Договору щодо завершення будівництва до 31.03.2014.

Також, відповідна перевірка була проведена позивачем 25.11.2016, за результатами якої було встановлено, що об'єкт не добудований та фактично не виконуються наступні умови Договору: п. 5.1.4. щодо забезпечення виконання вимог екологічної безпеки, охорони навколишнього природного середовища, п. 5.1.6. щодо надання щомісячних звітів про зроблену роботу до моменту введення в експлуатацію.

Вказаний акт було направлено відповідачу для підписання, однак останній його не підписав та позивачу не повернув.

Частиною 2 ст. 19 Закону України "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва" (у відповідній редакції) передбачено, що в разі невиконання умов, зазначених у цій статті, договір купівлі-продажу підлягає розірванню в установленому законодавством порядку. При цьому покупець, з яким розірвано договір купівлі-продажу, повертає об'єкт приватизації в державну власність за актом приймання-передачі, а також відшкодовує державі збитки, завдані невиконанням умов договору.

Аналогічні приписи містяться в ч. 5 ст. 27 Закону України "Про приватизацію державного майна", відповідно до якої на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано або визнано недійсним за рішенням суду в разі невиконання іншою стороною зобов'язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки.

Положеннями ст. 651 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Одночасно, згідно з ч. 1 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Здійснення будівництва має бути проведено з дотриманням вимог чинного законодавства, зокрема, з урахуванням вимог містобудівної документації.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності детальний план території - це містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

У разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог цього Закону, передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється, крім визначених цією статтею випадків (ч. 3 ст. 24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ).

Як вбачається із матеріалів справи, Святопільська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області листом від 25.02.2018 № 02-26/92 зазначила, що на земельну ділянку загальною площею 0,9192 га (кадастровий номер 3222485801:01:023:0021), яка перебуває в оренді відповідача, окремий детальний план території забудови не розроблявся.

У той же час, згідно з ч. 4 ст. 19 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності детальний план території визначає: 1) принципи планувально-просторової організації забудови; 2) червоні лінії та лінії регулювання забудови; 3) функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами; 4) містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території; 5) потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування; 6) доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови; 7) черговість та обсяги інженерної підготовки території; 8) систему інженерних мереж; 9) порядок організації транспортного і пішохідного руху; 10) порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі; 11) межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об'єктів (у разі відсутності плану зонування території).

Детальний план території за межами населених пунктів розробляється відповідно до схеми планування території (частини території) району та/або області з урахуванням державних і регіональних інтересів. Розроблення детального плану території за межами населених пунктів та внесення змін до нього здійснюються на підставі розпорядження відповідної районної державної адміністрації (ч. 2 ст. 19 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ).

Відтак, за умови відсутності розробленого відповідним органом місцевого самоврядування детального плану території, у відповідача відсутня об'єктивна можливість закінчити добудову придбаного за Договором об'єкта, що свідчить про відсутність його вини у порушенні відповідного договірного зобов'язання щодо закінчення будівництва та надання щомісячних звітів про виконану роботу.

Щодо невиконання відповідачем п. 5.1.4. Договору щодо забезпечення виконання вимог екологічної безпеки, охорони навколишнього природного середовища, то позивачем у даному випадку не доведено, що вказане порушення є істотним порушенням Договору та значним чином позбавило позивача того, на що останній розраховував при його укладенні.

Крім того, судом враховано, що діяльність відповідача спрямована на надання допомоги дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування. Так, у матеріалах справи наявний лист Святопільської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області начальнику Регіонального відділення Фонду державного майна по Київській області від 05.02.2018 № 02-26/88, в якому рада просила продовжити термін введення в експлуатацію об'єкта незавершеного будівництва, зазначивши, що реалізація проекту відповідача сприятиме модернізації системи підтримки дітей та сімей з дітьми в цій громаді та всій Київській області, які опинилися в складних життєвих обставинах, доступності та якості соціальних послуг, забезпеченню безпечного сімейного середовища для дитини, дотримання державних гарантій і конституційних прав дітей, зокрема, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Відповідний лист (від 05.02.2018 № 4) про продовження терміну введення в експлуатацію об'єкта незавершеного будівництва начальнику Регіонального відділення Фонду державного майна по Київській області направляла також Всеукраїнська громадська організація Україна без сиріт .

До того ж, рішенням Петрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 18.08.2015 № 3534 Про надання дозволу на розміщення тимчасового житла для переселенців із зони АТО на земельній ділянці, що перебуває у користуванні МБФ Отчий Дім по вул. Петровського в с. Петрівське Петрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області було надано дозвіл на розміщення некапітальних тимчасових споруд для житла переселенців із зони АТО.

Також, у матеріалах справи міститься лист Товариства з обмеженою відповідальністю Роял Інжиніринг від 02.02.2018 № 178, в якому останнє висловило підтримку ініціативи відповідача в побудові Центру соціальної допомоги та захисту Палац Мрій на території об'єкту незавершеного будівництва та підтвердило свій намір посильної участі у побудові та введені його в експлуатацію.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовної вимоги про розірвання Договору.

З огляду на те, що в задоволенні основної вимоги про розірвання Договору суд дійшов висновку відмовити, інша позовна вимога, що має похідний характер, задоволенню також не підлягає.

Стосовно заяви відповідача щодо застосування наслідків спливу строків позовної давності до заявлених позовних вимог, слід зазначити таке.

Статтями 256, 257 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Пунктами 3-5 ст. 267 ЦК України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

У відповідності до п. 2.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів від 29.05.2013 № 10, за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

З огляду на наведене вище, встановивши відсутність правових підстав для задоволення даного позову, заява відповідача про застосування наслідків спливу строків позовної давності задоволенню не підлягає.

Таким чином, заява позивача про визнання поважними причини пропуску строку позовної давності розгляду не підлягає.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Ураховуючи вкладене та керуючись ст.ст. 13, 50, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 16.04.2018

Суддя Я.В. Маринченко