Рішення

від 17.04.2018 по справі 910/399/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Київ 17.04.2018Справа №  910/399/18 Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “АБ Мега-Ладон”   до   товариства з обмеженою відповідальністю "ЖЕК-ПМ" про  стягнення 105 000,00 грн. Представники сторін: не викликались. встановив: 12.01.2018 року до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю “АБ Мега-Ладон” до товариства з обмеженою відповідальністю “ЖЕК-ПМ” про стягнення 105 000,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем обов'язку своєчасно та в повному обсязі оплатити надані позивачем послуги за договором №68-1 від 01.06.2017 року. Ухвалою господарського суду від 15.01.2018 року вищевказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення її недоліків у десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали. 02.02.2018 р. до канцелярії суду позивач подав уточнену позовну заяву та супровідний лист з доданими документами. Ухвалою господарського суду м. Києва від 15.01.2018 р. прийнято позовну заяву до розгляду, та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). 06.03.2018 р. до канцелярії суду позивач подав документи по справі та заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути основний борг в розмірі 100   000,00 грн. та судові витрати пов'язані з підготовкою до розгляду справи у розмірі 19   800,00 грн. та судовий збір у розмірі 1   797,00 грн. Відповідач не скористався наданим йому законом правом подати письмові заперечення проти позову. Зважаючи на вищезазначене, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами. Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами. Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню. Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Згідно з ч.1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. 01.06.2017 р. між товариством з обмеженою відповідальністю “АБ Мега-Ладон” та товариством з обмеженою відповідальністю “ЖЕК-ПМ” укладено договір № 68-1. Відповідно до п. 1.1. договору, замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання з надання послуг по охороні об'єкта замовника, а саме: контрольно-пропускного режиму та охорони громадського порядку в паркінгу 1-2 та паркінгу 4-5 серія А (перша черга будівництва) житлового комплексу «Паркове місто», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул.. Вишгородська, 45. Пунктом 3.1. договору передбачено, що щомісячна вартість послуг по даному договору становить 30   000, 00 грн, включаючи ПДВ (20%) – 5000,00 грн. Згідно з п. 3.3. договору, сторони залишають за собою право на перегляд цін за охоронні послуги в залежності від стабільності цін на внутрішньому ринку України. У матеріалах справи наявні акти здачі-приймання наданих послуг, а саме: - акт надання послуг № 38 від 30 червня 2017 року на суму 30 00,00 грн.; - акт надання послуг № 59 від 31 липня 2017 року на суму 30 000,00 грн.; - акт надання послуг № 77 від 31 серпня 2017 року на суму 30 000,00 грн.; - акт надання послуг № 97 від 30 вересня 2017 року на суму 30 000,00 грн.; - акт надання послуг № 118 від 31 жовтня 2017 року на суму 30 000,00 грн.; - акт надання послуг № 164 від 30 листопада 2017 року на суму 30 000,00 грн.; Відповідач частково здійснив оплату наданих послуг у розмірі 80   000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 1113 від 09.08.2017 р. на суму 30   000,00 грн., № 1205 від 02.10.2017 р. на суму 10   000,00 грн., № 1212 від 05.10.2017 р. на суму 5000,00 грн., № 1213 від 06.10.2017 р. на суму 5000,00 грн., № 1248 від 25.10.2017 р. на суму 10   000,00 грн., № 1283 від 10.11.2017 р. на суму 5   000,00 грн., № 1322 від 23.11.2017р. на суму 5   000,00 грн., № 1344 від 08.12.2017 р. на суму 5   000,00 грн., № 1438 від 30.01.2018 р. на суму 5000,00 грн., тому розмір несплачених послуг становить 105   000,00 грн. Згідно з ч. 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Позивач направив відповідачу претензію на суму 90   000,00 грн. вих. № 10 від 08.11.2017 р., та претензію вих. № 13 від 04.12.2017 р., якими просив сплатити заборгованість. Проте, заборгованість відповідачем не сплачена. Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що фактично отримані послуги підтверджені матеріалами справи і не спростовані відповідачем, а обов'язок їх оплати встановлений договором та законом, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу за договором № 68-1 від 01.06.2017 р. в розмірі 100   000,00 грн., з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог. Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Також, позивач просить стягнути з відповідача витрати на правову в розмірі 19 800,00 грн. У відповідності до частин 1-4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача. В якості доказів здійснення витрат про надання правової допомоги у даній справі у розмірі 19   800,00 грн позивачем долучено до матеріалів справи копію договору № 17/01 про надання правової допомоги від 17.01.2018 р., укладений позивачем з товариством з обмеженою відповідальністю «Мега-ладон сервіс», відповідно до якого виконавець зобов'язується надавати правову допомогу замовнику на підставах і в порядку, визначеному у договорі за погодженням сторін, а замовник приймає та оплачує надані послуги; платіжне доручення № 400 від 26.02.2018 р. на 19   800, 00 грн. та акт надання послуг № 11 від 26 лютого 2018 р. Відповідно до ч. 5 , 6 ст. 126 ГПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Відповідно до ст.ст. 4, 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. Адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності). З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що витрати, пов'язані з підготовкою до розгляду справи в сумі 19 800, 00 грн. не можуть бути включені до складу судових витрат у даній справі як витрати на професійну правничу допомогу, оскільки відповідачем сплачено вказані кошти не адвокату, а ТОВ «Мега-Ладон Сервіс» та не надано доказів, що представники позивача є адвокатами. На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ст. 126, 129, ст. 165, ст.ст. 236-238, 240-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд ВИРІШИВ: 1.  Позов задовольнити повністю. 2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ЖЕК-ПМ" (04071, м. Київ, вул. Ярославська, буд. 31-Б, код ЄДРПОУ 24918955) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “АБ Мега-Ладон” (04201, м. Київ, вул. Кульженків Сім'ї, 35, код ЄДРПОУ 39691866) заборгованість у розмірі 100 000 (сто тисяч) грн. 00 коп., судовий збур в розмірі 1   762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. 3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ. Згідно з ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Суддя                                                                                                                           С.М. Мудрий