Рішення

від 02.04.2018 по справі 911/204/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" квітня 2018 р. м. Київ Справа № 911/204/18

Розглянувши матеріали справи за позовом Публічного акціонерного товариства «Центренерго» в особі Трипільської теплової електростанції

до Житлово-будівельного кооперативу «Монтажник»

про стягнення 5422,45 грн.

За участю секретаря судового засідання Беркут Я.О.

Суддя Карпечкін Т.П.

За участю представників:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області звернулось Публічне акціонерне товариство «Центренерго» в особі Трипільської теплової електростанції до Житлово-будівельного кооперативу «Монтажник» про стягнення 5422,45 грн. заборгованості за Договором про відшкодування витрат № 22/141 від 27.04.2009 року у зв'язку з неповним та несвоєчасним виконанням зобов'язань відповідача з відшкодування витрат за використану електроенергію в розмірі 4694,20 грн., 495,14 грн. пені, 59,42 грн. 3 % річних та 173,69 грн. інфляційних.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.02.2018 року відкрито провадження у справі № 911/204/18 та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 19.03.2018 року.

В судовому засіданні 19.03.2018 року представник позивача подав письмові пояснення, якими повідомив суд, що 05.03.2018 року відповідачем було сплачено основну заборгованість за спірним Договором про відшкодування витрат № 22/141 від 27.04.2009 року в сумі 4694,20 грн., в підтвердження чого надав банківську виписку по рахунку позивача б/н від 05.03.2018 року і просив суд стягнути з відповідача 173,69 грн. інфляційних, 59,42 грн. 3 % річних, 459,14 грн. пені, як заявлено у позові, за виключенням сплаченої суми основного боргу.

Також в судовому засіданні 19.03.2018 року позивач зазначив про те, що позовні вимоги, з підстав викладених у позовній заяві, підтримує з врахуванням поданих 19.03.2018 року письмових пояснень. Позивачем повідомлено про всі обставини справи, які йому відомі, та надані суду всі наявні в нього докази.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце підготовчого засідання, в судове засідання 19.03.2018 року не з'явився, вимог ухвали Господарського суду Київської області від 19.02.2018 року не виконав, про причини неможливості виконання вимог цієї ухвали та неможливості прибуття до суду не повідомив.

Враховуючи те, що судом під час підготовчого судового засідання 19.03.2018 року вирішено питання, зазначені в ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України та вчинено усі необхідні дії, передбачені ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного, своєчасного та безперешкодного розгляду справи по суті, суд за результатами підготовчого засідання постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 02.04.2018 року.

02.04.2018 року позивач подав заяву про розгляд справи без участі представника позивача, якою також підтримав уточнені позовні вимоги в повному обсязі з врахуванням поданих 19.03.2018 року письмових пояснень.

В судове засідання 02.04.2018 року сторони, належним чином повідомлені про дату, час і місце підготовчого засідання, не з'явилися, відповідач про причини неявки в судове засідання суд не повідомив, уповноваженого представника не направив, відзиву на позов не надав.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

У зв'язку з чим, в судовому засіданні 02.04.2018 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у позові обставин, 27.04.2009 року між Відкритим акціонерним товариством «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго» (далі - Публічним акціонерним товариством «Центренерго» ) в особі Трипільської теплової електростанції (далі - позивач, Власник) та Житлово-будівельним кооперативом «Монтажник» (далі - відповідач, Споживач) був укладений Договір про відшкодування витрат № 22/141 (далі - Договір) з Додатковими угодами.

Згідно з п. 1.1 Договору предметом договору є відшкодування витрат по підйому холодної води, що встановлені в груповій бойлерній № 3, в житловий будинок підвищеної етажності по вул. Соснова, 4:

- відшкодування витрат за використану електроенергію;

- відшкодування витрат на обслуговування і ремонт насосів.

Вартість відшкодування визначається за щомісячними тарифами, які введені у встановленому порядку (тарифами Обухівського РЕМ) (п. 2.1 Договору).

Визначення кількості електроенергії проводиться розрахунковим шляхом згідно Додатка 1, 2 до цього договору (п. 2.2 Договору).

Вартість відшкодування витрат на обслуговування і ремонт насосів підйому холодної води складає 346,25 грн./міс., згідно Додатку 3 до цього договору (п. 2.3 Договору).

Споживач відшкодовує витрати Власнику в грошовій формі шляхом перерахування на рахунок Власника протягом 15 календарних днів після підписання Акту (п. 4.1 Договору).

Договір набирає чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2009 року (п. 7.1 Договору).

Сторони Договору домовились, що умови Договору поширюються на відносини, які знаходяться в рамках умов даного Договору, що фактично склалися з 01.01.2009 року. У випадку відсутності повідомлення про розірвання Договору будь якою із сторін за місяць до закінчення терміну дії, Договір автоматично продовжується на кожний наступний рік (п. 7.2 Договору).

Додатковою угодою № 1 до Договору, яка підписана уповноваженими представниками сторін, сторони погодили викласти п.2.3 Договору в наступній редакції: Вартість відшкодування витрат на обслуговування і ремонт насосів підйому холодної води складає 612,75 грн./міс., в тому числі ПДВ 102,13 грн., згідно Додатку 3 до цього договору . Додатки 1, 3 до Договору викласти в редакції Додатків 1, 2 до цієї Додаткової угоди. Всі інші умови Договору залишаються без змін.

Додатковою угодою № 2 до Договору, яка підписана уповноваженими представниками сторін, сторони погодили викласти п. 2.3 Договору в наступній редакції: Вартість відшкодування витрат на обслуговування і ремонт насосів підйому холодної води складає 715,01 грн./міс., в тому числі ПДВ 119,17 грн., згідно Додатку 2 до цього договору . Додатки 1, 3 до Договору викласти в редакції Додатків 1, 2 до цієї Додаткової угоди. Всі інші умови Договору залишаються без змін.

Як зазначає позивач, з 05.04.2017 року повністю припинилося гаряче водопостачання, а насоси групової бойлерної № 3 згідно з Договором продовжували подавати холодну воду до житлового будинку по вул. Соснова 4а, відтак фактично затрачена електроенергія на роботу насосів стосувалась виключно потреб житлового будинку по вул. Соснова 4а, тому % відшкодування витрат електроенергії по груповій бойлерній № 3 з 05.04.2017 року становить 100 %.

На виконання умов Договору, 15.05.2017 року сторони склали Акт на виконання наданих послуг, який підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений їх печатками, про використану електричну енергію та витрати на обслуговування і ремонт насосів підйому і рециркуляції холодної води на житловий будинок по вул. Сосновій 4а згідно Договору № 22/141 від 27.04.2009 року, згідно якого:

1. Фактичні показники електролічильника складають 4931кВт/год.

2. Відшкодування кількості використаної електричної енергії ЖБК «Монтажник» за період 12.04.2017 року по 12.05.2017 року складає 4931кВт/год.

3. Вартість відшкодування витрат на обслуговування і ремонт насосів рециркуляції та підйому холодної води складає: 1134,52 грн., в тому числі ПДВ 189,09 грн./міс.

4. Вартість відшкодування складає: 4931кВт/год. х 1,4 грн. = 6903,40 грн.

5. Загальна вартість відшкодування складає: 8037,92 грн.

Окрім того, Сторони в Акті зазначили, що претензій одна до одної не мають.

Однак, 29.05.2017 року на адресу позивача від відповідача надійшов лист № 17 від 25.05.2017 року, в якому останній зазначив про те, що ЖБК Монтажник не згодне з необґрунтованим збільшенням позивачем плати за спожиту насосом електроенергію більш ніж в 2 рази і готове оплачувати надані послуги по середньому показнику за попередні місяці.

Разом з тим, 31.05.2017 року відповідачем було частково оплачено спірний Акт на виконання наданих послуг в сумі 3343,72 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача від 31.05.2017 року, з яких 1134,52 грн. відшкодування витрат на обслуговування і ремонт насосів, 2209,20 грн. відшкодування витрат за використану електроенергію, решту витрат за використану електроенергію в сумі 4694,20 грн. відповідачем відшкодовано не було, що й змусило позивача звернутися до суду з даним позовом.

З метою досудового врегулювання спору, позивач 03.07.2017 року надіслав відповідачу ОСОБА_1 № 10-2409 з вимогами про сплату заборгованості (докази надіслання наявні в матеріалах справи), яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Приписами ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач в ході розгляду спору надав докази сплати після порушення провадження у справі суми основного боргу в розмірі 4694,20 грн., в підтвердження чого надав банківську виписку по рахунку позивача від 05.03.2018 року, у зв'язку з чим, провадження у справі в частині вимог про стягнення 4694,20 грн. основного боргу підлягає закриттю судом на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

У зв'язку з простроченням відповідачем строків оплати наданих послуг позивач просить стягнути з відповідача 495,14 грн. пені на підставі п. 6.1 Договору за період з 01.06.2017 року по 01.11.2017 року, 59,42 грн. 3 % річних за період з 01.06.2017 року по 01.11.2017 року та 173,69 грн. інфляційних за період з 01.06.2017 року по 01.11.2017 року на підставі ст. 625 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не виконав його в строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами. Відповідно до ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не передбачено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

За несвоєчасну оплату послуг Споживач сплачує пеню за кожний день прострочення платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення (п. 6.1 Договору).

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, пеня нарахована за фактичний період існування заборгованості на суму боргу, що існувала на відповідні дати, і на момент звернення до суду борг не було сплачено (сплата після подання позову), в розмірі подвійної облікової ставки НБУ. Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 495,14 грн. пені є доведеною, обґрунтованою та арифметично вірною.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши наданий розрахунок, судом встановлено, що заявлені в позові вимоги щодо стягнення 3% річних та інфляційних, нараховані на суму фактичного прострочення за відповідні періоди у відповідності до вимог чинного законодавства. Таким чином, вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних обґрунтовані та підлягають задоволенню в заявлених сумах.

Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростованими, а тому підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до статей 123, 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача в повному обсязі з врахуванням сплаченої після подачі позову суми основного боргу, що складає 1762,00 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Монтажник» (08720, м. Українка, вул. Промислова, буд. 17, ідентифікаційний код 25666680) на користь Публічного акціонерного товариства «Центренерго» (03022, м. Київ, вул. Козацька, буд. 120/4, літера Є, ідентифікаційний код 22927045) в особі Трипільської теплової електростанції ( 08720, м.Українка, вул. Промислова, буд. 1) 495 (чотириста девяносто пять) грн. 14 коп. пені, 59 (п'ятдесят девять) грн. 42 коп. 3 % річних, 173 (сто сімдесят три) грн. 69 коп. інфляційних та 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят два) грн. 00 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

3. Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 4694,20 грн. основного боргу закрити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 розділу XI Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено:12.04.2018 р.

Суддя Т.П. Карпечкін