Ухвала

від 12.04.2018 по справі 912/691/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ С У Д

Кіровоградської області

вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

12 квітня 2018 року Справа № 912/691/15-г

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Кабакової В.Г. при секретарі судового засідання Лупенко А.І., розглянувши скаргу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Триліси-Агро" б/н від 30.03.2018 на дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області у справі № 912/691/15-г

за позовом Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України"

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Триліси-Агро"

про стягнення 8 256 618,08 грн

Представники сторін:

від стягувача - участі не брали;

від боржника - ОСОБА_2 , довіреність № 6 від 20.03.18;

від боржника - ОСОБА_3 , довіреність № б/н від 15.09.17;

від Відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області - ОСОБА_4 головний державний виконавець, посвідчення КР №783 від 31.05.2018;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 18.03.2015 у справі №912/691/15-г позов задоволено повністю. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Триліси-Агро" на користь публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" 5 280 000,00 грн боргу, 538 560,00 грн пені, 1 584 000,00 грн штрафу, 854 058,08 грн річних, всього - 8 256 618,08 грн, 73 080,00 грн судового збору.

На виконання рішення господарського суду Кіровоградської області від 18.03.2015 господарським судом Кіровоградської області видано відповідний наказ.

Ухвалою від 27.11.2017 господарський суд затвердив мирову угоду сторін.

03.04.2018 на адресу суду надійшла скарга ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Триліси-Агро" (далі - ТОВ "Триліси-Агро", боржник, скаржник) б/н від 30.03.2018 на дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області (далі - відділ примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ), у якій скаржник просить суд визнати дії державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області неправомірними та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 19.05.2015 (ВП№47469077) і постанову від 21.12.2017 про відкриття виконавчого провадження (ВП№55428642) про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 824 157,05 грн.

Господарський суд ухвалою від 03.04.2018 прийняв до розгляду скаргу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Триліси-Агро" б/н від 30.03.2018 на дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області у справі № 912/691/15-г та призначив її до розгляду в засіданні на 11.04.2018 о 10:00 год.

06.04.2018 до суду засобами електронного зв'язку, з подальшим надходженням поштою 10.04.2018, надійшли письмові пояснення ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" у яких зазначено наступне. Згідно норм ст.ст. 1, 25, 27, 28, 32 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-XIV (фактично закон втратив чинність на підставі Закону № 1404-VIII (1404-19) від 02.06.2016, що набрав чинності 05.10.2016) стягнення з боржника виконавчого збору, у разі незабезпечення органом ДВС виконання судового рішення, є необґрунтованим та безпідставним, оскільки на його думку обов'язковими умовами стягнення виконавчого збору є: фактичне виконання судового рішення; вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень.

11.04.2018 головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області подав суду заперечення на скаргу № 4914, за змістом якого вважає скаргу безпідставною та необґрунтованою.

Так, державний виконавець зазначає, що у відповідності до вимог ст. 31 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-XIV та на підставі ст.ст. 17, 19, 20, 25 ним 12.05.2015 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копію якої направлено на адресу боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Згідно повідомлення про вручення постанова про відкриття виконавчого провадження отримана боржником 15.05.2015.

У відповідності до вимог ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-XIV, 19.05.2015 державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 832969,81 грн копію вказаної постанови на адресу боржника направлено рекомендованим листом та у встановлений законодавством та постановою десятиденний строк, боржником не оскаржено вказану постанову.

В подальшому, державним виконавцем вживалися заходи щодо примусового виконання рішення та застосовано заходи примусового виконання рішення, зокрема:

- 12.05.2015 винесено постанову про арешт майна боржника та оголошено заборону на його відчуження, копії якої направлено боржнику та в органи і установи, які посвідчують договори відчуження майна та проводять його перереєстрацію на іншого власника, а також записи про обтяження внесено до відповідних Державних реєстрів;

- 20.05.2015 та 10.02.2017 винесено постанову про арешт коштів боржника, які знаходяться на його рахунках, відкритих в банківських установах.

З огляду на положення ч. 4 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-XIV до Олександрівського відділення Знам'янського ВП ГУНП в Кіровоградській області 20.02.2017 направлено повідомлення про вчинення кримінального правопорушення.

Частково з арештованих рахунків боржника стягнуто та перераховано на користь стягувача кошти в сумі 88127,49 грн та на користь держави 8812,76 грн виконавчого збору.

В ході здійснення виконавчого провадження, зазначає державний виконавець, ним проводився опис, арешт та передавалося на реалізацію насіння соняшника в кількості 44300 кг, яке не реалізовано на електронних торгах у зв'язку із відсутністю купівельного попиту та стягувачем не прийнято в рахунок погашення заборгованості.

Державним виконавцем на ім'я керівників ТОВ "Триліси-Агро" (з 01.02.2016 -ОСОБА_5, з 28.07.2017 - ОСОБА_6Г.) направлялися виклики державного виконавця про явку до виконавця з приводу надання пояснень за фактом невиконання вимог виконавчого документа, а також повідомлення про заходи, що вживаються з метою його виконання тощо.

У зв'язку з невиконанням законних вимог державного виконавця та неявку без поважних причин за викликом виконавця, керівника ТОВ "Триліси-Агро" ОСОБА_5 притягнуто до адміністративної відповідальності, про що 31.05.2017 та 14.06.2017 винесено постанови про накладення адміністративного стягнення.

Оскільки штрафи згідно зазначених постанов ОСОБА_5 не сплачено, їх направлено 13.07.2017 до Олександрівського відділу ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області для виконання в примусовому порядку та стягнуто в примусовому порядку.

Державним виконавцем на 05.09.2017 призначалися проведення виконавчих дій з перевірки майнового стягну боржника за місцезнаходженням земельних ділянок, які перебувають в оренді у ТОВ "Триліси-Агро" та знаходяться на території Триліської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області.

Боржник участі у виконавчих діях, призначених 05.09.2017 не приймав та відповідно відсутня була можливість передати виявлене й описане майно йому на зберігання, а представники ПАТ "ДПЗКУ", які приймали участь у виконавчих діях 05.09.2017 відмовилися від прийняття виявленого та описаного майна на зберігання, а також відсутні інші особи, яких можливо було б призначити зберігачем виявленого та описаного майна.

На адресу ОСОБА_6 06.09.2017 за вих. № 16516 направлявся виклик державного виконавця, яким було зобов'язано його з'явитися 13.09.2017 до відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Кіровоградській області та надати пояснення за фактом невиконання вимог виконавчого документа, а також повідомити про заходи, що вживаються з метою його виконання тощо.

Виклик державного виконавця від 06.09.2017 адресатом отримано 09.09.2017, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого відправлення. Проте в призначений день ОСОБА_6 не з'явився, пояснення та витребувану інформацію не надав, про причини неявки не повідомив.

У зв'язку з невиконанням законних вимог державного виконавця та неявку без поважних причин за викликом виконавця, керівника ТОВ "Триліси-Агро" ОСОБА_6 притягнуто до адміністративної відповідальності, про що 03.10.2017 та 23.10.2017 винесено постанови про накладення адміністративного стягнення.

Оскільки штрафи згідно зазначених постанов ОСОБА_6 не сплачено, їх направлено до Олександрійського МР ВДВС ГТУЮ у Кіровоградській області для виконання в примусовому порядку.

Державним виконавцем 15.09.2017 здійснено виїзд в с. Триліси Олександрівського району та складено акт, згідно якого збір врожаю зазначених технічних культур не проводився. Однак, Триліським сільським головою повідомлено про збір врожаю соняшника та кукурудзи, що 18.09.2017 зафіксовано державним виконавцем в акті.

Вищевикладені обставини, зазначає державний виконавець, свідчать про умисне невиконання боржником рішення суду, яке набрало законної сили, та боржником вчиняються дії, які ускладнюють та роблять неможливим його виконання, що стало підставою для направлення 19.09.2017 до Олександрівського відділення Знам'янського ВП ГУНП в Кіровоградській області повідомлення про вчинення кримінального правопорушення.

В подальшому на підставі ухвали суду від 27.11.2017 № 912/691-15-г та з урахуванням вимог п. 2 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII державним виконавцем 20.12.2017 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

Оскільки виконавчий збір не стягнуто, правові підстави для зняття арешту та скасування інших заходів примусового виконання рішення відсутні, 19.05.2015 державним виконавцем було винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 832969,81 грн. Станом на 20.12.2017 залишок заборгованості за даною постановою становить 824157,05 грн. Тому відповідно до ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець виконує постанову про стягнення виконавчого збору в порядку, встановленим цим Законом.

Також державний виконавець у запереченнях на скаргу зазначає, що в поданій боржником - ТОВ "Триліси-Агро" скарзі невірно розтлумачено норми Закону України "Про виконавче провадження" та наведено хибні висновки. Скаржником не доведено обставини на які він посилається, до того ж вони не відповідають дійсності з огляду на наступне.

По-перше, скаржник зазначає про те, що з моменту відкриття виконавчого провадження жодних документів не надходило в зв'язку із чим скаржник звернувся до відділу із заявами від 01.03.2018, від 13.03.2018 про надання можливості ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження та надання відповіді про результати розгляду клопотання ПАТ "ДПЗКУ" про закінчення виконавчого провадження.

Так, як зазначалося вище, на адресу ТОВ "Триліси-Агро" направлялися, зокрема, постанова про відкриття виконавчого провадження від 12.05.2015 рекомендованим листом з повідомленням про вручення та постанова про стягнення з боржника виконавчого збору від 19.05.2015 рекомендованим листом.

Відповіді на звернення ТОВ "Триліси-Агро" від 01.03.2018 (надійшло до відділу - 05.03.2018), від 13.03.2018 (надійшло до відділу - 20.03.2018) надано в строки, визначені чинним законодавством (копії додаються).

Що ж стосується ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження відносно ТОВ "Триліси-Агро", то представник ОСОБА_3 дійсно 19.03.2018 ознайомлювалася з матеріалами виконавчого провадження з примусового виконання постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 19.05.2015, а не із матеріалами виконавчого провадження № 47469077 з примусового виконання наказу № 912/691/15-г.

По-друге, постанова про стягнення з боржника виконавчого збору від 19.05.2015 виносилася державним виконавцем у відповідності до вимог ст. 28 Закону № 606-ХІУ.

Жодного посилання на норму закону, яка стверджує, що винесення постанови державного виконавця недостатньо для стягнення виконавчого збору немає, оскільки така норма відсутня. На противагу цьому ст. 3 Закону № 1404-УІІІ серед видів виконавчих документів, які підлягають примусовому виконанню, розрізняє постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанови державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження. Більше того, п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження", чинного під час винесення постанов про стягнення виконавчого збору вказував, що виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.

По-третє, посилання скаржника стосовно того, що виконавцем не було застосовано заходи примусового виконання рішення також не відповідає дійсності, що також спростовується вище викладеним.

По-четверте, боржником отримувалися як постанова про відкриття виконавчого провадження від 12.05.2015, так і постанова про стягнення з боржника виконавчого збору від 19.05.2015 , що підтверджується матеріалами виконавчого провадження.

В п'яте, скаржник в скарзі посилається на п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" від 26.12.2003 р. № 14.

Проте, таке посилання не є доречним в даній ситуації, оскільки на момент винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 19.05.2015 діяла норма, яка передбачала стягнення виконавчого збору незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом (ч. 1 ст. 28 Закону № 606-ХІУ).

По-шосте, скаржник посилається на постанову Верховного Суду (Касаційного господарського суду) від 15.02.2018 р. № 910/1587/13. Однак посилання на вказане рішення є безпідставним, оскільки умови та підстави прийняття оскаржуваної постанови про стягнення виконавчого збору, зазначеної у вказаному рішенні Верховного Суду, абсолютно не має нічого спільного із підставами та порядком прийняття постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 19.05.2015.

Постанова про відкриття виконавчого провадження винесена 12.05.2015 року та постанова про стягнення з боржника виконавчого збору - 19.05.2015 року. Ухвала про мирову угоду, після застосування виконавцем майже всього арсеналу заходів примусового виконання рішення, затверджена судом лише 27.11.2017. Тобто, у встановлений законодавством строк боржником рішення суду не було виконано, а сама постанова про стягнення з боржника виконавчого збору до цих пір не оскаржувалась, хоча на адресу боржника - ТОВ "Триліси-Агро" направлена у відповідності до вимог ст. 28, 31 Закону № 606-ХІУ.

Додатково зазначено державним виконавцем, що відповідно до вимог законодавства про виконавче провадження, документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження, документи виконавчого проваджень надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Так, матеріали виконавчого провадження не містять іншої адреси боржника, крім с. Триліси Олександрівського району Кіровоградської області, на яку й направлялися документи виконавчого провадження.

Отже, у відповідності до вимог зазначеної норми Закону державним виконавцем на наступний робочий день, 21.12.2017, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за постановою про стягнення з боржника виконавчого збору від 19.05.2015, копію якої направлено ТОВ "Триліси-Агро" (копія додається).

Поряд з цим, скаржником не наведено жодної законної підстави для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 21.12.2017 з примусового виконання постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 19.05.2015.

Також державний виконавець зазначив, що судом прийнято до розгляду скаргу на дії державного виконавця подану з порушенням строків на її подання. А розгляд скарги на дії державного виконавця щодо винесення ним постанови про відкриття виконавчого провадження від 21.12.2017, винесеної при примусовому виконанні постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 19.05.2015, не підлягає розгляду Господарським судом Кіровоградської області.

В засідання суду 11.04.2018 оголошено перерву до 14:30 год. 12.04.2018.

В засіданні суду 12.04.2018 представники боржника просять суд задовольнити скаргу, представник ДВС просить відмовити в задоволенні скарги.

Головним державним виконавцем в засіданні суду подано додаткові пояснення до заперечення на скаргу, у яких зазначено про правомірність дій державного виконавця та відсутність підстав для прийняття та задоволення скарги з наступних підстав.

При примусовому виконанні рішення суду з арештованих рахунків боржника стягнуто 100 226,52 грн, з яких: на користь ПАТ "ДПЗКУ" перераховано 88 127,49 грн та 8 812,76 грн виконавчого збору за постановою про стягнення з боржника виконавчого збору від 19.05.2015.

Державним виконавцем до набрання чинності Законом від 02.06.2016 № 1404-VIII вже вирішено питання щодо стягнення виконавчого збору і винесена постанова про стягнення виконавчого збору що є окремим виконавчих документом, та, в даному випадку, є чинною і частково виконаною.

Мотивуючи подану скаргу, заявник зазначає про те, що після винесення відділом примусового виконання рішень УДВС Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області постанови від 20.12.2017 (ВП № 47469077) про закінчення виконавчого провадження, 21.12.2017 відділом винесено постанову про відкриття виконавчого провадження про стягнення з боржника витрат (ВП № 55428714) в сумі 1 592,50 грн по виконавчому провадженню № 47469077 та постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП № 55428642) про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 824 157,05 грн, які постановою від 22.12.2017 було об'єднано в одне зведене виконавче провадження № ВП № 55436363. Про вказані факти скаржнику стало відомо лише в результаті ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження - 19.03.2018

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Триліси-Агро" однак у поданій скарзі зазначає, що з відкриттям виконавчого провадження № 47469077 в 2015 році по 2017 рік, державним виконавцем не проводилося жодних виконавчих дій з приводу стягнення заборгованості з боржника і не відбувалось фактичного погашення заборгованості в примусовому порядку.

Крім того, за твердженням скаржника, виконавчою службою не було здійснено примусового виконання рішення Господарського суду Кіровоградської області від 18.03.2015 у даній справі, в зв'язку з чим дії відділу примусового виконання рішень УДВС Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області є неправомірними, а винесені постанови від 19.05.2015 в рамках ВП № 47469077 та від 21.12.2017 про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 824 157,05 грн підлягають скасуванню.

Представником боржника в засіданні суду 12.04.2018 подано пояснення на заперечення ВДВС у яких вказано наступне.

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення постанови про відкриття виконавчого провадження від 12.05.2015, остання отримана особою на прізвище "Рак" без зазначення підстави такого отримання. Крім того, на підприємстві боржника не має працівника з вказаним прізвищем.

З доказів відправлення постанови про стягнення виконавчого збору від 19.05.2015 - квитанції, неможливо встановити коли саме було направлено, ким направлено, куди направлено та не має можливості ідентифікувати код відправлення.

Тому, боржник вважає, що такі докази не є належним підтвердженням отримання останнім постанов ВДВС.

Господарський суд при розгляді скарги враховує, що згідно ст. 124 Конституції України та ст. 115 Господарського процесуального кодексу України в редакції, яка діяла на час видачі та пред'явлення до виконання наказу господарського суду у даній справі, судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і виконуються в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".

Виконавче провадження № 47469077 по виконанню наказу Господарського суду Кіровоградської області від 07.04.2015 було відкрито державним виконавцем 12.05.2015 у відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 №606-ХІV (далі по тексту - Закону від 21.04.1999 №606-ХІV).

Постанова від 21.12.2017 про відкриття виконавчого провадження (ВП№55428642) про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 824 157,05 грн прийнята державним виконавцем на підставі норм Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VІІІ (далі по тексту - Закону від 02.06.2016 №1404-VІІІ), який набрав чинності 05.10.2016.

Відповідно до п. 7 Розділу XIII Прикінцевих та Перехідних положень Закону від 02.06.2016 №1404-VІІІ, виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 №606-ХІV, так і Закону від 02.06.2016 №1404-VІІІ, виконавче провадження визначається як сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Тобто з урахуванням Прикінцевих та Перехідних положень Закону від 02.06.2016 №1404-VІІІ слід вважати, що кожна окрема виконавча дія та відповідно прийнята постанова державного виконавця в межах виконавчого провадження повинна регулюватись тим нормативно-правовим актом, під час дії якого вона була розпочата.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" 02.06.2016 № 1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

З матеріалів справи вбачається, що 12.05.2015 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження про примусове виконання наказу № 912/691/15-г від 07.04.2015. У вказаній постанові зазначено строк для самостійного виконання боржником рішення суду до 18.05.2015.

Крім того, у п.3 вказаної постанови вказано, що при невиконанні рішення суду в самостійному порядку виконати його в примусовому порядку зі стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій.

Копію вказаної постанови боржник отримав 15.05.2015, про що свідчить копія рекомендованого повідомлення (а.с. 11 т. 2).

19.05.2015 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ прийнято постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 832 969,81 грн.

Копію вказаної постанови надіслано боржнику супровідним листом № 6499 від 19.05.2015 (а.с. 13 т. 2). Оригінал поштового чеку оглянуто в судовому засіданні, так як копія не придатна для читання. Згідно чеку документ направлено ТОВ "Триліси Агро". Докази повернення/не вручення вказаної постанови відсутні.

Надалі державним виконавцем вчинено ряд виконавчих дій про які повідомлено боржника та 20.12.2017 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження".

21.12.2017 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження по виконанню постанови про стягнення з боржника виконавчого збору № 47469077 від 19.05.2015.

Вказану постанову направлено боржнику за адресою: с. Триліси, Олександрівський район, Кіровоградська область, однак конверт повернуто відділом поштового зв'язку з поміткою "не існує".

Дослідивши вказані матеріали, господарський суд приходить до висновку, що скаржнику могло бути відомо про прийняту 19.05.2015 постанову про стягнення з боржника виконавчого збору не 19.03.2018, як останній вказує у скарзі, а раніше враховуючи наступне.

У постанові від 12.05.2015 про відкриття виконавчого провадження державний виконавець вказував, що при невиконанні рішення суду в самостійному порядку виконати його в примусовому порядку зі стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій.

Боржником не було вчинено дій на добровільне виконання рішення суду.

Частинами 1, 6, 8 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції від 21.04.1999 № 606-XIV встановлено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення, за яким боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавчий збір стягується в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі виконання рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки та виконання боржником рішення після закінчення строку для самостійного його виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.

У разі завершення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 47, пунктами 2 і 8 частини першої статті 49 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після завершення (закінчення) такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору.

Постанова про стягнення виконавчого збору надсилається боржнику не пізніше наступного робочого дня після її винесення і може бути оскаржена до суду в десятиденний строк.

Крім того, державним виконавцем вчинено ряд дій у виконавчому провадженні про які боржник був повідомлений.

Разом з тим, у постанові від 12.05.2015 про відкриття виконавчого провадження, яка отримана боржником, зазначено ідентифікатор для доступу до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень для ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження.

Тому, боржник не був позбавлений можливості знайомитись з матеріалами виконавчого провадження протягом строку виконання судового рішення починаючи з травня 2015 р.

Разом з тим, заперечення боржника щодо направлення йому та отримання ним постанов ВДВС та взагалі обізнаності останнього щодо дій державного виконавця спростовуються тим, що боржника неодноразово повідомлено у виконавчому провадження про вчинені виконавчі дії щодо примусового виконання рішення та застосування заходів примусового виконання рішення, проведення опису, арешту та передання на реалізацію майна боржника, виклик керівників боржника, прийняття постанов про накладення адміністративного стягнення, та, крім того, сторонами укладено мирову угоду саме під час виконання рішення в примусовому порядку.

Боржнику було відомо про відкриття виконавчого провадження по виконанню наказу № 912/691/15-г від 07.04.2015, а норми Закону України "Про виконавче провадження" є загальновідомими.

Згідно ч. 2 ст. 118 ГПК України заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 341 ГПК України пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Отже, враховуючи відсутність клопотання скаржника про поновлення строку для подання скарги в частині визнання дій відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області неправомірними та скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 19.05.2015 (ВП№47469077), господарський суд залишає скаргу в цій частині без розгляду.

Разом з тим, господарський суд повідомляє, що залишення скарги без розгляду не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Окрім того, пунктом 7 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" 02.06.2016 № 1404-VIII зазначено, що відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу.

Отже, постанова про стягнення виконавчого збору від 19.05.2015 є виконавчим документом прийнятим в результаті виконавчих дій.

Нормами ч. 2 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" 02.06.2016 № 1404-VIII передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо, зокрема, спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи (ч. 2).

Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету (ч. 4).

Враховуючи вказані норми Закону України "Про виконавче провадження" 02.06.2016 № 1404-VIII, господарський суд вважає, що скаргу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Триліси-Агро" б/н від 30.03.2018 в частині визнання дій відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області неправомірними та скасуванню постанови від 21.12.2017 про відкриття виконавчого провадження (ВП№55428642), слід розглядати за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд справи віднесено до юрисдикції адміністративного суду з урахуванням ст. 20 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 7 ЗУ "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, зокрема в разі: закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Керуючись ст.ст. 118, 231, 234, 235, 339-345 Господарського процесуального кодексу України, Законом України "Про виконавче провадження" в редакції від 21.04.1999 № 606-XIV та в редакції від 02.06.2016 № 1404-VIII, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Залишити без розгляду скаргу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Триліси-Агро" б/н від 30.03.2018 в частині визнання дій відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області неправомірними та скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 19.05.2015 (ВП№47469077).

2. Закрити провадження по розгляду скарги ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Триліси-Агро" б/н від 30.03.2018 в частині визнання дій відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області неправомірними та скасуванню постанови від 21.12.2017 про відкриття виконавчого провадження (ВП№55428642).

3. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в установленому законом порядку.

4. Примірники ухвали надіслати публічному акціонерному товариству "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 1), товариству з обмеженою відповідальністю "Триліси-Агро" (27300, Кіровоградська область, Олександівський район, смт. Олександрівка, вул. Незалежності України, 44), відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області (25006, м.Кропивницький, вул. Дворцова, 6/7).

Повний текст ухвали складено 17.04.2018.

Суддя В.Г. Кабакова

Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про веб-адресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.