Рішення

від 13.04.2018 по справі 916/102/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" квітня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/102/18

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Малярчук І.А.,

при секретарі судового засідання Нагібіній І.В.,

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1, згідно довіреності №1 від 02.01.2018р.

відповідача: не з'явився,

розглянувши матеріали справи №916/102/18 за позовом Комунального підприємства „Теплоенерго» Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького,37) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Підприємство з іноземними інвестиціями „Чорноморська інвестиційна група» (65026, м. Одеса, пл. Катерининська,4) про стягнення 74392,77грн.,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача, заяв, клопотань:

1. Позивач позовні вимоги підтримує, в їх обґрунтування зазначає, що 26.06.2008р. між ним та відповідачем було укладено договір №221 на відпуск теплової енергії для потреб опалення та гарячого водопостачання, за яким позивач здійснював відпуск теплової енергії для потреб центрального опалення та гарячого водопостачання відповідачу на його об'єкт за адресою: вул. Робоча, 91, прим. 44а, 44б. Відповідно до умов вказаного договору відповідач зобов'язався щомісячно здійснювати оплату за теплову енергію у розмірі 80 % від планового місячного нарахування, а кінцевий розрахунок здійснювати до 20-го числа місяця наступного за розрахунковим шляхом безготівкового перерахування. Однак, відповідач в порушення умов договору №221 від 26.06.2008р. оплату за отриману теплову енергію своєчасно не здійснив, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 59664,10грн., на яку позивачем нараховано суму втрат від інфляційних процесів в розмірі 9150,73грн., три відсотки річних в розмірі 2176,46грн., пеню в розмірі 3401,48грн.

2. Відповідач у судові засідання не з'являвся, правом на подання відзиву на позов не скористався. Згідно п.4 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

3. Ухвали суду, якими призначались судові засідання, відповідачем не отримані, однак, з врахуванням того, що поштова кореспонденція суду надсилалась відповідачу за адресою: 65026, м. Одеса, площа Катерининська,4, яка зазначена у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 13.03.2018р., у суду наявні підстави вважати належним повідомлення відповідача про дату, час та місце судових засідань у даній справі. За таких обставин, суд розглядає дану справу за наявними в ній матеріалами з врахуванням положень ч.2 ст.178, ч.1 ст.202 ГПК України, якими передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи; неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

4. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.02.2018р. відкрито провадження у справі №916/102/18 в порядку спрощеного позовного провадження, призначено справу до розгляду по суті на „12» березня 2018 р. об 11год.10хв.

5. Ухвалами суду від 12.03.2018р., від 26.03.2018р. розгляд справи судом відкладався.

6. Клопотання позивача від 06.03.2018р. за вх.№5475/18, від 03.04.2018р. за вх.№7390/18 про розгляд справи без участі представника позивача, від 13.04.2018р. за вх.№7984/18 про долучення доказів до матеріалів справи були судом задоволені.

Зміст спірних правовідносин, фактичні обставини справи та докази, на підставі яких судом встановлені обставини справи:

7. 26.06.2008р. між КП Теплоенерго Дніпропетровської міської ради (постачальник) та ТОВ „Підприємство з іноземними інвестиціями „Чорноморська інвестиційна група» (споживач) було укладено договір №221 на відпуск теплової енергії для потреб опалення та гарячого водопостачання, відповідно до умов якого постачальник здійснює відпуск теплової енергії для потреб центрального опалення та гарячого водопостачання споживачу по його об'єкту, розміщеному за адресою: вул. Робоча, 91, прим.44 а, 44б, від джерела теплопостачання: вул. Уральська,19 (п.1 договору).

8. Постачальник надає споживачу теплову енергію у вигляді гарячої води в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору з дотриманням споживчих властивостей, якісних показників і режимів, зокрема: централізоване гаряче водопостачання - протягом року з урахуванням фактичного режиму роботи споживача; централізоване опалення - безперебійне теплопостачання протягом усього опалювального періоду, який відповідно до вимог БНіП 2.01.01.-82 Будівельна клімотологія і геофізика починається при стоянні середньодобової температури зовнішнього повітря протягом трьох послідовних діб +8°C (восени) і закінчується при підвищенні середньодобової температури зовнішнього повітря протягом трьох послідовних діб +8°C (навесні) на підставі розпорядження органів місцевого самоврядування; для міста Дніпра опалювальний період становить 175 діб. У випадку збільшення опалювального періоду вартість додаткових послуг сплачується окремо. Кількість теплової енергії, яка передається споживачу у відповідний період по даному договору визначається розрахунковим методом згідно нормативних документів галузі з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря та холодної води і фактичних днів надання послуг в поточному місяці. При наявності приладів обліку щомісячні нарахування за спожиту теплову енергію виконуються за їх показаннями, зафіксованими у двосторонніх актах (п.п.2.1., 2.2., 2.3. договору №221 від 26.06.2008р.).

9. Відповідно до п.6, п.п.7.1., 7.2. договору №221 від 26.06.2008р. ціна одиниці теплової енергії (1 Гкал) згідно тарифів, затверджених рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 25.02.2008р. №450 складає (разом з ПДВ) - 414,40грн. Споживач щомісячно здійснює оплату за теплову енергію у розмірі 80% від планового місячного нарахування. Споживач зобов'язаний щомісячно, до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, отримати рахунок за фактично надані послуги. Кінцевий розрахунок споживач здійснює до 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим шляхом безготівкового перерахування.

10. У п.8.3. договору №221 від 26.06.2008р. сторони передбачили, що за несвоєчасне внесення оплати за спожиту теплову енергію споживач сплачує пеню у розмірі 1% від пред'явленої до оплати суми за кожен день прострочення платежу за весь період неналежного виконання зобов'язання споживача, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

11. Як передбачено п.п.11.1, 11.6. договору №221 від 26.06.2008р. він набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2010р. договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про припинення дії договору не буде письмово заявлено однією зі сторін.

12. До договору №221 від 26.06.2008р. сторонами підписано додаток №1 Розрахунок кількості теплової енергії .

13. На підтвердження наявності заборгованості відповідача по спожитій тепловій енергії позивачем подано довідку від 22.11.2017р.

14. Позивачем оформлялись та надсилались відповідачу рахунки на оплату спожитої теплової енергії №3430 від 30.04.2015р., №8970 від 31.10.2015р., №9828 від 30.11.2015р., №10752 від 31.12.2015р., №580 від 31.01.2016р., №1383 від 29.02.2016р., №2205 від 31.03.2016р., №3049 від 30.04.2016р., №221 від 31.10.2016р., від 30.11.2016р., від 31.12.2016р., від 31.01.2017р., від 28.02.2017р., від 31.03.2017р., акти здачі-приймання теплової енергії за договором від 30.04.2015р., від 31.10.2015р., від 30.11.2015р., від 31.12.2015р., від 31.01.2016р., від 29.02.2016р., від 31.03.2016р., від 30.04.2016р., від 31.10.2016р., від 30.11.2016р., від 31.12.2016р., від 31.01.2017р., від 28.02.2017р., від 31.03.2017р., акти звірки взаємних розрахунків від 03.07.2017р., від 22.11.2017р. на підписання, про що свідчать наявні у справі фіскальні чеки від 25.08.2017р., від 03.07.2017р., від 25.01.2016р., описи вкладення у цінний лист від 25.08.2017р., від 25.01.2016р., супровідні листи №1448-сс від 25.07.2017р., №167-сс від 20.01.2017р., №1734-сс від 14.12.2016р., №1365-сс від 30.06.2017р., повідомлення відділення поштового зв'язку про вручення поштового відправлення від 03.07.2017р.

15. Тарифи на опалення та періоди проведення опалювального сезону позивач визначав згідно розпоряджень Дніпропетровського міського голови №170-р від 09.04.2015р., Про внесення змін до розпорядження міського голови від 31.03.2015р. №154-р Про закінчення опалювального сезону 2014-2015р.р. у м. Дніпропетровську , №678-р від 12.10.2015р. Про початок опалювального сезону 2015-2016р.р. у місті Дніпропетровську , №128-р від 31.03.2016р. Про закінчення опалювального сезону 2015-2016р.р. у м. Дніпропетровську , наказів КП Теплоенерго Дніпропетровської міської ради №269 від 14.10.2016р., Про початок опалювального сезону 2016-2017р.р. у місті Дніпро , №159 від 24.03.2017р. Про закінчення опалювального періоду 2016-2017р.р. , постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №1151 від 31.03.2015р. Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб бюджетних установ, релігійних організацій та інших споживачів (крім населення) КП Теплоенерго Дніпропетровської міської ради , №1372 від 30.04.2015р. Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб бюджетних установ, релігійних організацій та інших споживачів (крім населення) КП Теплоенерго Дніпропетровської міської ради , №2690 від 29.10.2015р., №54 від 28.01.2016р., №1757 від 29.09.2016р., №2126 від 02.12.2016р., №151 від 01.02.2017р. Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП

Розглянувши матеріали справи, оцінивши пояснення представника позивача, його мотивовану оцінку кожного аргументу щодо наявності підстав для задоволення чи відмови у позові, проаналізувавши нижченаведені норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків.

16. Пунктом 1 ст.901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

17. В п. 1 ст. 902 Цивільного Кодексу України зазначено, що виконавець повинен надати послугу особисто.

18. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (п.1 ст. 903 Цивільного Кодексу України).

19. Положеннями ч.1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

20. Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

21. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч.1, 2 ст.73, ч.ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України).

22. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.2 ст.76, ч.1 ст.77, ч.ч.1, 2 ст.79 ГПК України).

23. Отже, враховуючи вище наведені встановлені судом обставини, те, що укладений між сторонами договір №221 від 26.06.2008р. є діючим у відповідності до його п.п.11.1, 11.6. за відсутності доказів заявлення однією зі сторін про його припинення по закінченні обумовленого строку його дії, позивачем відповідачу поставлялась теплова енергія та надсилались рахунки на її оплату і акти здачі-приймання теплової енергії, акти звірки взаємних розрахунків за 2015-2016р.р. за адресою державної реєстрації відповідача, які були йому вручені, однак, ним не оплачені та не підписані без подання позивачу жодних заперечень щодо обсягу та якості поставленої теплової енергії, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 59664,10грн. заборгованості за поставлену теплову енергію підлягають судом задоволенню у повному обсязі.

24. Також, позивачем, у зв'язку з несвоєчасністю оплати відповідачем отриманого газу, нараховано до стягнення з відповідача 9150,73грн. індексу інфляції за період з 21.04.2015 р. по 29.11.2017р., 2176,46грн. три проценти річних за період з 21.04.2015р. по 29.11.2017р.

25. У відповідності до п.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

26. Згідно абз.5, 6 п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 „Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

27. Перевіривши розрахунок трьох процентів річних, зроблений позивачем, суд встановив, що позивачем початком періоду обрахунку трьох процентів річних обрано дату - 21.04.2015р., тоді як заборгованість за поставлену теплову енергію у квітні 2015 фактично згідно умов п.72. договору виникла 21.05.2015р., тому судом при перерахунку трьох процентів річних взято за основу період з 21.04.2015р. по 29.11.2017р. Так, за розрахунком суду сума трьох процентів річних складає 2172,78грн., у зв'язку з чим позовна вимога позивача про стягнення з відповідача трьох процентів річних підлягає судом задоволенню частково в сумі 2172,78грн.

28. Зробивши перерахунок розрахованого позивачем індексу інфляції за період з 21.04.2015р. по 29.11.2017р., суд встановив, що позивачем помилково обрано початком періоду розрахунку саме - 21.04.2015р. за наведених вище причин. Однак, при проведенні розрахунку індексу інфляції позивач помилково також застосував невірні показники сукупних індексів інфляції по щомісячній заборгованості. За розрахунком суду сума індексу інфляції за період з 21.05.2015р. по 29.11.2017р. складає 9729грн., але з врахуванням того, що позивачем заявлено до стягнення індекс інфляції у меншій сумі, дана позовна вимога підлягає судом задоволенню у повному обсязі, а саме, в сумі 9150,73грн.

29. Крім того, на суму заборгованості відповідача позивачем нараховано пеню в розмірі 3401,48грн. за період з 18.04.2017р. по 17.10.2017р.

30. За положеннями ч.1 ст.199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

31. У відповідності до приписів ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

32. Пунктом 1 ст.547 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин, щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

33. Відповідно до п.п.1, 2 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

34. За результатами перевірки розрахунку пені, здійсненого позивачем, судом встановлено, що він є вірним, внаслідок чого позовна вимога про стягнення з відповідача 3401,48грн. пені за період з 18.04.2017р. по 17.10.2017р. підлягає судом задоволенню у повному обсязі.

35. За попереднім розрахунком позивача сума судових витрат, які він поніс у зв'язку з розглядом даної справи складає: судовий збір в розмірі 1600грн.

36. Згідно ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Положення п.2 ч.1 ст.129 ГПК України передбачають, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

37. Враховуючи те, що позовні вимоги позивача підлягають судом частковому задоволенню, судовий збір підлягає відшкодуванню відповідачем позивачу пропорційно до розміру задоволених судом позовних вимог, а саме, в сумі 1599,93грн.

Керуючись ст.ст. 123, 124, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити позов КП „Теплоенерго» Дніпровської міської ради частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Підприємство з іноземними інвестиціями „Чорноморська інвестиційна група» (65026, м. Одеса, пл. Катерининська,4, код ЄДРПОУ 33218265) на користь Комунального підприємства „Теплоенерго» Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 37, код ЄДРПОУ 32688148) 59664 (п'ятдесят дев'ять тисяч шістсот шістдесят чотири) грн. 10 коп. заборгованості, 9150 (дев'ять тисяч сто п'ятдесят) грн. 73 коп. індексу інфляції, 2172 (дві тисячі сто сімдесят дві) грн. 78 коп. три проценти річних, 3401 (три тисячі чотириста одну) грн. 48 коп. пені, 1599 (одну тисячу п'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 93 коп. судового збору.

3. Відмовити позивачу у задоволенні решти частини позовних вимог.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст.241 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до п.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 17 квітня 2018 р.

Суддя І.А. Малярчук