Рішення

від 10.04.2018 по справі 922/558/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" квітня 2018 р.Справа № 922/558/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

при секретарі судового засідання Яковенко Ю.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, код 31557119 до Приватного підприємства "Юлія", м. Харків, вул. Кірова, 20, код 24268842 простягнення коштів за участю представників :

позивача - ОСОБА_2 за довіреністю №40-3273 від 08.08.2016

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з ПП "Юлія" суми вартості спожитої теплової енергії без достатніх правових підстав.

Також, позивач просить суд стягнути з ПФ «Альфа-Україна Лізинг» на його користь судові витрати, а саме витрати по сплаті судового збору у сумі 1762 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2018, для розгляду справи було визначено суддю Прохорова С.А.

Ухвалою суду від 16 березня 2018 року було відкрито провадження по справі, призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження на 10.04.2018.

04 квітня 2018 року позивач звернувся до суду з заявою про уточнення позовних вимог (вх. №8924 від 04.04.2018) відповідно до якої позивач вказує, що в прохальній частині позовної заяви замість загальної суми заборгованості 22225,42 грн. була помилково зазначена сума 32583,70 грн. та просить суд вважати прохальну частину позовної заяви від 06.03.2018 року № 121/юр викладеною в наступній редакції:

...1. Стягнути з Приватного підприємства Юлія на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" заборгованість за неналежне виконання договірних зобов'язань, яка складає - 22225,42 грн.".

Ухвалою суду було прийнято зазначену заяву позивача від 04.04.2018.

Таким чином, суд розглядає справу з її урахуванням.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві. Проте ухвала суду повернута без вручення адресатові з позначкою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".

Судом перевірено адресу відповідача, згідно з наданого витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 10.04.2018 року, місцезнаходження відповідача - м. Харків, вул. Кірова, 20, та саме на цю адресу судом надсилались процесуальні документи, а позивачем позовну заяву.

Як визначено у п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК (стара редакція ГПК України). За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Беручи до уваги, що відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, та те, що відповідно до норм Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд розглядає справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 10.04.2018 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" згідно п.1.1 Статуту засновано відповідно до Законів України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про підприємства в України", "Про підприємництво", "Про власність" та інших законодавчих актів України КП "Харківські теплові мережі" належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова відповідно до рішення № 191/03 від 24.09.03 р. XVI сесії Харківської міської ради XXIV скликання "Про комунальну власність м. Харкова".

Метою діяльності підприємства є задоволення потреб населення міста Харкова, державних, кооперативних, суспільних, приватних підприємств і організацій у якісній тепловій енергії при найменших витратах, одержання прибутку для розвитку підприємства, забезпечення інтересів його працівників та задоволення їх економічних і соціальних потреб.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач - Приватне підприємство Юлія - займає нежитлові приміщення будинку за адресою - м. Харків, вул. Кірова, 20.

Система опалення Відповідача централізована, єдина з системою опалення будинку, окремого теплового вводу в приміщення відповідача немає. Цей факт підтверджується актами про підключення та відключення опалення до приміщень відповідача, де зазначено, що опалення приміщень - централізоване. Підключення та відключення споживачів, що мають єдину з житловими будинками систему опалення, здійснюється одночасно з підключенням та відключенням внутрішньої системи опалення та гарячого водопостачання житлових будинків в цілому. Опалення є системою, яка гідравлічно та теплотехнічно об'єднує усі приміщення в житловому будинку. У зв'язку з тим, що приміщення Відповідача не обладнані окремим тепловим вводом, КП Харківські теплові мережі не мало технічної можливості провести окреме відключення приміщень відповідача від джерела теплової енергії, оскільки це спричинило б порушення теплового балансу усього будинку в цілому та порушення прав та інтересів мешканців цього будинку. Можливості відключення окремих приміщень в житловому будинку немає.

Матеріалами справи підтверджується, що КП «Харківські теплові мережі» на підставі Розпорядження про початок та кінець опалювального сезону 2014-2015 р.р., Розпорядження про початок та кінець опалювального сезону 2015-2016 р.р., Розпорядження про початок та кінець опалювального сезону 2016-2017 р.р. та договору про постачання теплової енергії № 4631 від 01.01.2002 року здійснювало постачання теплової енергії до нежитлових приміщень житлового будинку за адресою: м. Харків, вул. Кірова, б. 20. Система теплопостачання відповідача є невід'ємною частиною системи теплопостачання зазначеного житлового будинку. На підставі зазначеного відповідачу були направлені рахунки за спожиту теплову енергію. Відповідач сплачує рахунки, але не в повному обсязі.

Відповідно до умов договору, КП Харківські теплові мережі (Енергопостачальна організація) зобов'язалося постачати відповідачеві (Споживачеві) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах на потреби, перелік яких вказано в п. 2.1. договору, а відповідач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором, а саме розділом 6 договору. У відповідності до п. 6.3 договору відповідач повинен був за 10 днів до початку розрахункового періоду сплатити позивачу попередню оплату вартості, необхідного обсягу теплової енергії, що і є заявкою на наступний розрахунковий період з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок розрахункового періоду.

КП Харківські теплові мережі свої зобов'язання виконало в повному обсязі, на підставі вищезазначеного договору в період з жовтня 2016 року по січень 2018 року здійснило відпуск теплової енергії у приміщення відповідача та направив на його адресу рахунки на оплату спожитої теплової енергії за вищевказаний період.

Розмір заборгованості Відповідача за використану теплову енергію за переіод з жовтня 2016 по січень 2018 становить 20 119,73 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Відповідно до ст.ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір укладений (підписаний сторонами) є обов'язковим для виконання кожної із сторін.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому спорядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, відзив на позов не надав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 20 119,73 грн. основної заборгованості за використану теплову енергію обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не передбачено договором.

Отже, за наявності встановленого факту несвоєчасної сплати відповідачем за використану теплову енергію згідно Договору перевіривши арифметичний розрахунок 3% річних та інфляційних за допомогою програми ОСОБА_3, враховуючи рекомендації Пленуму Вищого господарського суду України, викладені у постанові № 14 від 17 грудня 2013 року «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» , Інформаційного листа № 01-06/928/2012 від 17 липня 2012 року, суд зазначає, що наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат відповідає вимогам діючого законодавства, є правомірним, а тому, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 3% річних в сумі 399,97 грн., а також інфляційних втрат в сумі 1705,72 грн., а відтак позов в цій частині підлягає задоволенню.

Судовий збір, відповідно приписів ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73-74, 76-79, 86, 126, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Юлія" (м. Харків, вул. Кірова, 20, код 24268842) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, р/рахунок 26031303062313, ФХОУ ПАТ «Державний ощадний банк України» , МФО 351823, код ЄДРПОУ 31557119) 22 225,42 грн., які складаються з 20 119,73 грн. основної заборгованості за використану теплову енергію, 3% річних в сумі 399,97 грн., а також інфляційних втрат в сумі 1705,72 грн.

Стягнути з Приватного підприємства "Юлія" (м. Харків, вул. Кірова, 20, код 24268842) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, р/рахунок 2600030002313, ФХОУ ПАТ «Державний ощадний банк України» , МФО 351823, код ЄДРПОУ 31557119) 1762,00 грн. судового збору за розгляд позовної заяви.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення до Харківського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 16.10.2018 р.

Суддя ОСОБА_1