ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 квітня 2018 року
м. Київ
Справа № 910/2099/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Катеринчук Л.Й. - головуючий, Пєсков В.Г., Погребняк В.Я.
за участі секретаря судового засідання Сліпчук Н.В.
учасники справи:
боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сучасне стратегічне управління",
представник - не з'явився
кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Парк Вей",
представник - не з'явився
ліквідатор - Мороз Наталія Миколаївна
представник - не з'явився
ОСОБА_5
представник - адвокат ОСОБА_6 (договір про надання правової допомоги від 12.05.2017)
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_5
на постанову Київського апеляційного господарського суду
від 15.08.2017
у складі колегії суддів: Остапенко О.М. (головуючий), Верховець А.А., Пантелієнко В.О.
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасне стратегічне управління"
про банкрутство
ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ
1. Ухвалою Вищого господарського суду України від 20.11.2017 у справі №910/2099/17 у складі колегії суддів: Поліщук В.Ю. - головуючий, Куровський С.В., Удовиченко О.С. касаційну скаргу ОСОБА_5 на постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.08.2017 прийнято до провадження та призначено її розгляд на 13.12.2017.
2. 03.01.2018, на підставі частини 5 статті 31 та підпункту 6 пункту 1 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, справа №910/2099/17 Господарського суду міста Києва передана до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
3. 05.02.2018, за наслідком проведеного автоматизованого розподілу справи, оформленого протоколом від 25.01.2018, справа №910/2099/17 Господарського суду міста Києва прийнята до провадження у Верховному Суді в складі колегії суддів: Катеринчук Л.Й. - головуючий, Пєсков В.Г., Погребняк В.Я., відкрито касаційне провадження та призначено її розгляд в судовому засіданні на 20.03.2018 о 09 год. 20 хв.
4. 20.03.2017 ухвалою Верховного Суду у зв'язку з неявкою в судове засідання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Парк Вей" та ліквідатора боржника Мороз Н.М. відкладено розгляд справи на 03.04.2017.
5. Учасники справи відзивів на касаційну скаргу на надали.
6. На розгляд суду касаційної інстанції винесено проблему застосування норм матеріального права - статей 7, 37, 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції з 19.01.2013.
ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Фактичні обставини, встановлені судом першої інстанції та прийняте ним рішення
7. 08.02.2017 голова ліквідаційної комісії ТОВ "Сучасне стратегічне управління" звернулася до суду із заявою про порушення справи про банкрутство боржника в порядку, передбаченому статтею 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у зв'язку з виявленням в ході ліквідаційної процедури кредиторської заборгованості, активи для погашення якої відсутні.
8. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.03.2017 порушено справу за заявою боржника - ТОВ "Сучасне стратегічне управління" про банкрутство в порядку, визначеному статтею 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції Закону України №4212-VІ від 22.12.2011 (далі - Закону про банкрутство).
9. 13.03.2017 постановою Господарського суду міста Києва ТОВ "Сучасне стратегічне управління" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру банкрута, ліквідатором призначено Голову ліквідаційної комісії Мороз Н.М.
10. 19.04.2017 ухвалою Господарського суду міста Києва визнано ТОВ "Парк Вей" кредитором боржника на суму 159 752 грн., з яких 3 200 грн. - перша черга задоволення вимог, 156 552 грн. - четверта черга задоволення вимог
11. 25.04.2017 до Господарського суду міста Києва надійшов на затвердження звіт ліквідатора, в якому останній просив затвердити звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, ліквідувати ТОВ "Сучасне стратегічне управління" та припинити провадження у справі.
12. 15.05.2017 до Господарського суду міста Києва від ОСОБА_11 надійшла заява про введення процедури санації боржника, участь в санації у якості інвестора та заміну ліквідатора, в якій просив ввести процедуру санації боржника, допустити його до участі у справі у якої інвестора боржника, а також замінити ліквідатора Мороз Н.М. на нового арбітражного керуючого Агафонова О.Ю.
13. 29.05.2017 до суду також надійшла заява ОСОБА_5 про введення процедури санації боржника, участь в санації у якості інвестора та заміну ліквідатора, в якій він просив ввести процедуру санації боржника, допустити його до участі у справі у якої інвестора боржника, а також замінити ліквідатора Мороз Н.М. на нового арбітражного керуючого Агафонова О.Ю.
14. У поданих заявах ОСОБА_11 та ОСОБА_5 вказують, що мають можливість збільшити статутний капітал боржника на суму 319 504 грн. та 790 760 грн. відповідно та зазначають про те, що завдяки введенню процедури санації можливе відновлення платоспроможності підприємства, оскільки вони можуть виступити інвесторами по справі та збільшити статутний капітал, що забезпечує погашення заборгованості банкрута.
15. 14.06.2017 ухвалою Господарський суд міста Києва у складі судді Яковенко А.В. відмовив у задоволенні заяв ОСОБА_11 та ОСОБА_5 про введення процедури санації боржника, участь в санації у якості інвестора та заміну ліквідатора, залишив без розгляду заяву арбітражного керуючого Агафонова О.Ю. про участь у справі.
Відмовляючи у задоволенні заяв про введення процедури санації боржника, Суд першої інстанції виходив з неможливості застосування процедури санації до боржника, оскільки провадження у даній справі порушено за спрощеною процедурою, передбаченою статтею 95 Закону про банкрутство, а також судом зазначено, що до заяв ОСОБА_11 та ОСОБА_5 не надано жодних документів, які б підтверджували б їх платоспроможність, як інвесторів по справі та окрім фінансової інвестиції для погашення кредиторських вимог, санаційних заходів щодо відновлення платоспроможності боржника із зазначенням переліку конкретних дій щодо їх реалізації в процедурі санації, суду не надано.
16. 14.06.2017 ухвалою Господарський суд міста Києва затвердив звіт ліквідатора та ліквідаційній баланс ТОВ "Сучасне стратегічне управління", ліквідував банкрута як юридичну особу у зв'язку із банкрутством, провадження у справі №910/2099/17 припинив.
Ухвала суду про припинення провадження у справі мотивована тим, що ліквідатором виконані всі необхідні дії та покладені на нього Законом про банкрутство обов'язки для виявлення майнових активів боржника з метою задоволення вимог кредиторів, у зв'язку з чим дійшов висновку про затвердження поданого ліквідатором звіту та ліквідаційного балансу ТОВ "Сучасне стратегічне управління".
Провадження в суді апеляційної інстанції та обґрунтування його рішення
17. Не погоджуючись із зазначеними ухвалами місцевого господарського суду, ОСОБА_5 звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвали господарського суду міста Києва від 14.06.2017 у даній справі та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву ОСОБА_5 про введення процедури санації боржника, участь ОСОБА_5 в санації у якості інвестора, заміну ліквідатора Мороз Н.М. та призначення нового арбітражного керуючого Агафонова О.Ю., посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
18. 15.08.2017 Київський апеляційний господарський суд залишив без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.06.2017 у справі №910/2099/17 про відмову у задоволенні заяв ОСОБА_5 та ОСОБА_11 про введення процедури санації боржника, участь в санації у якості інвестора та заміну ліквідатора, Ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.06.2017 у справі №910/2099/17 про відмову у задоволенні заяв ОСОБА_5 та ОСОБА_11 про введення процедури санації боржника, участь в санації у якості інвестора та заміну ліквідатора - без змін, апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу господарського суду міста Києва від 14.06.2017 у справі №910/2099/17 про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу ТОВ "Сучасне стратегічне управління", ліквідацію банкрута та припинення провадження у справі - припинив. Постанова апеляційного суду обґрунтована положеннями статей 1, 7, 23, 29, 37, 95 Закону про банкрутство, статті 80 ГПК України в редакції до 15.12.2017.
19. Переглянувши справу в повному обсязі, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про неможливість застосування процедури санації до ТОВ "Сучасне стратегічне управління", з посиланням на те, що заяви ОСОБА_11 та ОСОБА_5 не обґрунтовано з поданням належних документів фінансової спроможності та проекту плану санації, провадження у даній справі порушено за спрощеною процедурою відповідно до статті 95 Закону про банкрутство, яка виключає можливість введення ліквідаційної процедури без погодження відновлення платоспроможності підприємства за згодою єдиного засновника.
20. Також, апеляційний суд погодився з висновком місцевого господарського суду про відмову у задоволенні заяв ОСОБА_5 та ОСОБА_11 про заміну ліквідатора та відповідно про залишення відповідної заяви ОСОБА_13 - без розгляду, з огляду на те, що питання заміни ліквідатора належить до компетенції комітету кредиторів, відсутністю відповідних заяв від кредиторів, відсутністю в матеріалах справи заяви від ліквідатора про звільнення його від виконання ним обов'язків чи скарги кредиторів на дії ліквідатора.
21. Апеляційний суд припинив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на відповідну ухвалу господарського суду міста Києва, з огляду на те, що скаржник не набув статусу кредитора, інвестора чи учасника у справі №910/2099/17 про банкрутство ТОВ „Сучасне стратегічне управління" та не довів порушення своїх прав ухвалою господарського суду міста Києва від 14.06.2016 про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу ТОВ "Сучасне стратегічне управління", ліквідацію банкрута та припинення провадження у справі №910/2099/17.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ В КАСАЦІЙНОМУ СУДІ
Доводи скаржника (кредитора у справі)
22. Скаржник доводив, що суди в супереч положенням статті 37 Закону про банкрутство, яка не містить застережень чи виключень щодо введення процедури санації по відношенню до боржника, дійшли до висновку, що в силу імперативних приписів статті 7 Закону про банкрутство, провадження у справі за спрощеною процедурою відповідно до правил статті 95 Закону про банкрутство виключає можливість застосування до боржника іншого порядку здійснення провадження у справі про банкрутство, зокрема застосування до нього процедури розпорядження майном, санації, а також мирової угоди, оскільки метою введення такої процедури є виключно ліквідація (припинення) господарюючого суб'єкта.
23. Скаржник зазначив, що судами передчасно припинено провадження у справі та ліквідовано юридичну особу, оскільки судами не перевірені факти можливого штучного доведення ТОВ "Сучасне стратегічне управління" до банкрутства.
24. Скаржник зазначив, що суди безпідставно відмовили у задоволенні заяви про введення процедури санації, зазначивши про відсутність документів, які б підтверджували платоспроможність скаржника, як інвестора у справі, оскільки ним були залучені до матеріалів справи такі докази, а саме довідка банку, як доказ фінансової платоспроможності, що забезпечує скаржнику можливість виступити реальним інвестором.
Доводи інших учасників справи
25. Інші учасники справи відзивів не подали.
НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ
26. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод
Стаття 6 - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
27. Конституція України
Стаття 55 - кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.
Пункт 8 частини 3 статті 129 - встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
28. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України №4212-VІ від 22.12.2011
Стаття 1 - банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.
Неплатоспроможність - це неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через відновлення його платоспроможності.
учасники провадження у справі про банкрутство - сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.
Стаття 7 - відповідно до цього Закону щодо боржника застосовуються такі судові процедури банкрутства: розпорядження майном боржника; мирова угода; санація (відновлення платоспроможності) боржника; ліквідація банкрута. Санація боржника або ліквідація банкрута здійснюється з дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції. Залежно від категорії боржника, виду його діяльності та наявності у нього майна господарський суд застосовує загальний, спеціальний або спрощений порядок провадження у справі про банкрутство. Загальний порядок передбачає застосування процедури розпорядження майном з подальшим переходом до процедур санації, ліквідації або мирової угоди. Спеціальний порядок передбачає залучення до участі у справі додаткових учасників, продовження строків санації, збігу процедур розпорядження майном та санації. Спрощений порядок застосовується під час ліквідації банкрута без застосування процедур розпорядження майном та санації.
Частина 2 статті 37 - за клопотанням комітету кредиторів або інвесторів, або власника майна (органу, уповноваженого управляти майном) банкрута чи з власної ініціативи господарський суд може прийняти рішення про введення процедури санації й після визнання боржника банкрутом у разі наявності плану санації та до початку продажу майна банкрута.
Частини 1, 2 статті 95 - якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи. Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України. За результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна.
29. Господарський процесуальний кодекс України в редакції Закону України №1798-ХІІ від 06.11.1991
Стаття 33 - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Стаття 43 - господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
30. З огляду на повноваження суду касаційної інстанції при перегляді судових рішень в касаційному порядку відповідно до статті 300 ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017, Верховний Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржника про порушення судами положень статей 7, 37, 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України №4212-VІ від 22.12.2011.
А.2. Щодо застосування норм матеріального та процесуального права апеляційним судом та мотиви відхилення доводів касаційної скарги
31. Статтею 129 Конституції України, забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією із засад судочинства, яка застосовується виходячи з принципу верховенства права, змагальності, рівності всіх учасників перед законом і судом, розумності строків розгляду справи.
32. Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення. Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону. Таким чином, випадки, в яких особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку, мають бути встановлені Господарським процесуальним кодексом України.
33. Аналізуючи право особи на розгляд її скарги в апеляційному суді крізь призму застосування статті 6 Конвенції, з урахуванням практики ЄСПЛ у Рішенні 20.07.2006 у справі "Сокуренко і Стригун проти України", яким зазначено, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. А також приймаючи до уваги висновки ЄСПЛ у Рішенні 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" яким зазначено, що "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями", колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначає таке.
34. У даній справі провадження про банкрутство ТОВ "Сучасне стратегічне управління" порушено на підставі статті 95 Закону про банкрутство, яка передбачає процедуру ліквідації банкрута за ініціативою його засновників без застосування процедур розпорядження майном та санації, яка в розумінні до статті 7 Закону є спрощеною, оскільки не передбачає без зміни волевиявлення засновників боржника введення інших процедур (санації, розпорядження майном). Отже, висновки судів про відмову у введенні санаційної процедури за відсутності даних у матеріалах справи про зміну волевиявлення засновника щодо ліквідації боржника та узгодження з ним питання про можливість введення санації, колегія суддів касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає в цілому вірними.
35. Суд вважає необґрунтованими доводи скаржника про те, що до боржника повинні застосовуватися положення частини 2 статі 37 Закону як такі, що є загальними по відношенню до спеціальних приписів статті 95 Закону з огляду на те, що процедура яка визначена статтею 95 Закону не є спеціальною, а є спрощеною, що випливає з абзацу 4 частини 3 статті 7 Закону. Отже, в цьому випадку не діє принцип застосування норм права згідно якого за відсутності спеціальної норми діє загальне правове регулювання.
36. Суд вважає необґрунтованим посилання скаржника на неправильне застосування судами положень частини 2 статі 37 Закону про банкрутство, оскільки в спірному випадку, як вбачається із заяв ОСОБА_11 та ОСОБА_5 про введення процедури санації ТОВ "Сучасне стратегічне управління", єдиним учасником боржника є - ТОВ "РБ Інвест", яке прийняло рішення про самоліквідацію юридичної особи і її волевиявлення в ході провадження у справі №910/2099/17 про банкрутство ТОВ "Сучасне стратегічне управління" не змінювалося. Крім того, стверджуючи про штучне доведення підприємства до банкрутства та з огляду на обізнаність про фінансове становище ТОВ "Сучасне стратегічне управління", ОСОБА_11 та ОСОБА_5 не надано доказів звернення до загальних зборів ТОВ "Сучасне стратегічне управління" з пропозиціями збільшити статутний капітал товариства з метою відновити його платоспроможність.
37. Щодо вимог скаржника про заміну у справі ліквідатора на іншу особу, Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що дане питання відноситься до компетенції комітету кредиторів. Окрім того, заявником не наведено жодної підстави, передбаченої Законом про банкрутство для усунення ліквідатора у даній справі від виконання його обов'язків.
38. Щодо оскарження постанови Київського апеляційного господарського суду від 15.08.2017 у справі №910/2099/17 в частині припинення апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу господарського суду міста Києва від 14.06.2017 у справі №910/2099/17 про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу ТОВ "Сучасне стратегічне управління", ліквідацію банкрута та припинення провадження у справі, колегія суддів зазначає наступне.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_5 не набув статусу кредитора у справі про банкрутство, оскільки не звернувся з грошовими вимогами до боржника у визначені законодавством порядок і строки.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.06.2017 відмовлено ОСОБА_5 у задоволенні заяви про введення процедури санації боржника та участь його у справі в санації у якості інвестора боржника, то останній не набув відповідного статусу.
39. З огляду на зазначене, колегія суддів Верховного суду вважає, що апеляційним судом обґрунтовано припинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу місцевого господарського суду від 14.06.2017 про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу ТОВ "Сучасне стратегічне управління", ліквідацію банкрута та припинення провадження у справі, оскільки не набув статусу кредитора, інвестора чи іншого учасника у справі про банкрутство, не довів порушення своїх прав, а тому позбавлений права оскаржувати прийняту у цій справі ухвалу.
Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
40. Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги ОСОБА_5 без задоволення та залишення без змін постанови Київського апеляційного господарського суду від 15.08.2017 у справі №910/2099/17 як такої, що прийнята з правильним застосуванням норм процесуального права та вимог Закону про банкрутство.
В. Судові витрати
41. У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та залишення без змін постанови суду апеляційної інстанції, Суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.
На підставі викладеного та керуючись статтями 308, 309, 315 ГПК України в редакції Закону України №2147-VІІI від 03.10.2017, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.08.2017 у справі №910/2099/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Л.Й. Катеринчук
Судді В.Г. Пєсков
В.Я. Погребняк
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 03.04.2018 |
Оприлюднено | 18.04.2018 |
Номер документу | 73410793 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Катеринчук Л.Й.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні