Ухвала

від 11.04.2018 по справі 295/3550/18

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №295/3550/18

1-кс/295/1490/18

УХВАЛА

Іменем України

11.04.2018 року м. Житомир

Слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю скаржника ОСОБА_3

слідчого - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Житомирі скаргу на бездіяльність слідчого, яка полягає у неповернення тимчасово вилученого майна,-

В С Т А Н О В И В :

Скаржник ОСОБА_3 звернувся в суд із скаргою на бездіяльність слідчого ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному у Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 32018060000000004, що розпочате 29.01.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України, просив повернути йому тимчасово вилучене під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 майно, а саме: грошові кошти в сумі 172 тис. 286 доларів США; 55 тис. грн.; 28 тис.670 Євро, у відповідності до протоколу обшуку від 01.02.2018 року.

На обґрунтування заявлених вимог вказано, що 01.02.2018 року працівниками ГУ ДФС у Житомирській області проведено обшуки в межах вищевказаного кримінального провадження у місті Бердичеві, вул. Житомирська, 76 з метою відшукання та вилучення речей та документів, які пов`язані з діяльністю ТОВ «Шкірзавод «Велес». Під час обшуків вилучені його грошові кошти в сумі 172 тис. 286 доларів США; 55 тис. грн.; 28 тис.670 Євро, що були надані на зберігання ОСОБА_5 та знаходилися в приміщенні, орендованому ОСОБА_5 у ТОВ «Шкірзавод «Велес». Разом з тим, вказані вилучені кошти не є предметом злочину, не містять на собі сліди злочину, і не стосуються даного кримінального провадження.

Ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 14.92.2018 року, яка набрала чинності на підставі ухвали апеляційного суду Житомирської області від 05.03.2018 року, відмовлено в задоволенні вимог, щодо накладення арешту на перераховані вище грошові кошти.

На неодноразові звернення скаржника до слідчого ОСОБА_4 у порядку ст. 169 КПК України щодо повернення тимчасово вилученого майна, останній не реагує, навмисно ухиляється від зустрічей, спілкування та кошти не повертає.

У судовому засіданні скаржник заявлені вимоги підтримав з наведених підстав і вказав, що майно, яке він вимагає повернути, вилучене незаконно під час проведення обшуку, оскільки не належить до майна, зазначеного в ч.2 ст.167 КПК України. Крім цього, додатково обґрунтовуючи свої вимоги зазначив, що він ніякого відношення до господарської діяльності даного підприємства не має, та з витягу ЄРДР вбачається, що за матеріалами досудового розслідування встановлено, що службові особи ТОВ «Шкірзавод «Велес» (код ЄДР 32446629, м. Бердичів, вул. Житомирська, 76) внаслідок відображення у 2017 році у податковому та бухгалтерському обліку підприємства проведення фінансово господарських операцій з ТОВ «МАРСЕЛЛ», ПрАТ «Агро - Продукт»,ТОВ «ПСПБУД», ТОВ «АНТОНІВСЬКИЙ М`ЯСОКОМБІНАТ», ПП «ОТО», ТОВ «АБЕЛЛА», ТОВ «АЛЬПІНЕ ГРУП», ТОВ «САЛІС ПЛЮС», ТОВ «ММК ХОЛДІНГ», ТОВ «Житомирський м`ясокомбінат», ТОВ «Н.С.К. СІТІ», ДП «У.К.Н.», ТОВ «Релті Сервіс», ТОВ «ЄВО ПРОФІТ», ТОВ «ПЛАТІНУМ», ТОВ «КІДС АППАРЕЛЬ» та підконтрольних фізичних осіб підприємців по придбанню та реалізації шкіряної сировини, ухилились від сплати податків в особливо великих розмірах, що також свідчить відсутність будь-якого відношення його особисто до даного кримінального провадження.

Слідчий заперечував щодо задоволення скарги вказавши, що вилучені кошти входили до переліку щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі слідчого судді від 31.01.2018 року, на даний час це майно визнано речовим доказом і приєднано до кримінального провадження.

Заслухавши думки учасників процесу, дослідивши матеріали скарги і представлених копій матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку передбаченому цим Кодексом. На підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом, допускається тимчасове вилучення майна без судового рішення.

У відповідності до положень ч.ч.5,7 ст.236 КПК України обшук на підставі ухвали слідчого судді повинен проводитися в обсязі, необхідному для досягнення мети обшуку. При обшуку слідчий, прокурор, зокрема, має право оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

За ч.1 ст.167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Частиною другою цієї ж статті передбачено, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Відповідно до ч.5 ст.172 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Як встановлено в ході розгляду скарги, 01.02.2018 року працівниками ГУ ДФС у Житомирській області проведено обшуки в межах кримінального провадження за № 32018060000000004, що розпочате 29.01.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України у місті Бердичеві, вул. Житомирська, 76 з метою відшукання та вилучення речей та документів, які пов`язані з діяльністю ТОВ «Шкірзавод «Велес». Під час обшуків було вилучено грошові кошти, в сумі 172 тис. 286 доларів США; 55 тис. грн.; 28 тис.670 Євро.

Аналізуючи вивчені копії матеріалів кримінального провадження, які представлені слідчим і долучені до справи, можливо дійти висновку про те, що вказані скаржником вилучені кошти не є предметом злочину, не містять на собі сліди злочину, і не стосуються даного кримінального провадження, оскільки зворотного дані матеріали провадження не містять, а будь-яких інших доказів цього слідчим і прокурором не представлено.

Приймаючи до уваги заперечення та позицію слідчого озвучені в судовому засіданні, слідчий суддя враховує наступне.

Визнання речовими доказами можливо лише щодо вилучених речей і документів, які входили до переліку, щодо якого судом прямо надано дозвіл на їхнє відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, заарештованого майна відповідно до правил ст. 98 КПК України, але визнання речовими доказами тимчасово вилученого майна за пропуском стадії накладення на нього арешту відповідно до правил ч. 5 ст. 171 КПК України, чинним КПК України не передбачено.

Однак, при цьому, на думку слідчого судді, зі змісту ст. ст. 167, 172, 236 КПК України, можливо дійти висновку, що все майно, без виключення, у вигляді речей, документів, грошей тощо, вилучених під час законного затримання особи або при виконанні ухвал слідчого судді про обшук, огляд чи тимчасовий доступ та вилучення має статус тимчасово вилученого майна та підлягає поверненню особі у якої воно було вилучено у випадку несвоєчасного звернення слідчого чи прокурора з клопотанням про його арешт.

Ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 14.02.2018 року, яка набрала чинності на підставі ухвали апеляційного суду Житомирської області від 05.03.2018 року, відмовлено в задоволенні вимог, щодо накладенні арешту на перераховані вище грошові кошти, тобто слідчий та прокурор скористалися правом своєчасного звернення з клопотанням про арешт майна до слідчого судді.

В мотивувальній частині ухвали від 14.02.2018 року встановлено, що під час проведення обшуку 01.02.2018 року, в ході якого був вилучений сейф підприємства, засновник ТОВ «Шкірзавод «Велес» ОСОБА_6 пояснив слідчим, що сейф належить йому, але внутрішнє наповнення сейфу належить його давньому знайомому ОСОБА_5 в присутності якого необхідно проводити відкриття опечатаного сейфу в зв`язку з веденням останнім коду на замок, про що зазначеного в письмових зауваженнях адвокатів від 01.02.2018 року як додатках до протоколу обшуку Натомість, ці факти були проігноровані працівниками слідчо-оперативної групи.

Також, в ході розгляду клопотання про накладення арешту, 12.02.2018 року, під час допиту свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , знайшла підтвердження та обставина, що грошові кошти, які були вилучені під час проведення обшуку 01.02.2018 року, взагалі належать громадянину України ОСОБА_3 , про що останній надав суду відповідні підтверджуючі документи.

Із досліджених в даному засіданні доказів, зокрема: договору оренди частини приміщення №1/01/18 від 17.01.2018 року, що укладений між ТОВ «Шкірзавод «Велес» та ОСОБА_5 , акту прийому-передачі частини приміщення від 17.01.2018 року, квитанцій від 15.02.2018р, від 03.04.2018 року про оплату за оренду приміщення, підтверджується факт оренди приміщення 36 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , з якого і був вилучений сейф із грошовими коштами під час обшуку. Відповідно до наданих розписок вбачається, що скаржник ОСОБА_3 передав на тимчасове зберігання ОСОБА_5 кошти, що були вилучені із сейфу.

Крім того, наразі, в рамках кримінального провадження, службовим особам підприємства не повідомлено про підозру у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення, зокрема передбаченого ч.3 ст.212 КК України, з приводу фінансово-господарських операцій нікого не допитували і вказані особи не мають будь-якого процесуального статусу в даному кримінальному провадженні.

Слідчим не надано жодного доказу, який підтверджує, що кошти набуті кримінально-протиправним шляхом або є джерелом доказів.

Згідно з диспозицією ст. 212 КК України, за якою здійснюється кримінальне провадження, передбачено кримінальну відповідальність за умисне ухилення від сплати податків, зборів(обов`язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, а відповідно предметом цього кримінального провадження, можуть бути лише податки, збори(обов`язкові платежі), що входять в систему оподаткування введені в установленому законом порядку.

Враховуючи наведені норми, слідчий суддя вважає, що вимоги скарги щодо повернення вилученого майна за протоколом обшуку від 01.02.2018 року, зокрема: грошових коштів в сумі 172 тис. 286 доларів США; 55 тис. грн.; 28 тис.670 Євро є обґрунтованими, а відтак підлягають до задоволення.

Керуючись ст. ст. 167, 169, 171, 173, 303, 304, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна задовольнити.

Зобов`язати слідчого ОСОБА_4 або іншого слідчого, який входить в групу слідчих по кримінальному провадженні № 32018060000000004, розпочате 29.01.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України, повернути ОСОБА_3 тимчасово вилучене під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 майно, а саме, грошові кошти в сумі 172 тис. 286 доларів США; 55 тис. грн.; 28 тис.670 Євро, у відповідності до протоколу обшуку від 01.02.2018 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1