Рішення

від 17.04.2018 по справі 475/1121/17

ДОМАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Доманівський районний суд Миколаївської області

вул. Центральна, 35 м. смт. Доманівка Доманівський район Миколаївська область Україна 56400

e-mail: inbox@dm.mk.court.gov.ua

Справа № 475/1121/17

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

17.04.2018смт. Доманівка

Доманівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючої судді Вадовської А.В.,

за участю секретаря: Кравець Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акмечетської сільської ради Доманівського району Миколаївської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку дійсним,

В С Т А Н О В И В:

13 листопада 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акмечетської сільської ради Доманівського району Миколаївської області, ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку дійсним, посилаючись на те, що 20.01.2000 року між його батьком ОСОБА_4 та ОСОБА_5 був укладений договір купівлі-продажу №17, який був зареєстрований на Універсальній товарно-сировинній біржі, відповідно до якого ОСОБА_4 придбав у ОСОБА_5 житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1

На момент укладення договору між сторонами була досягнута згода з усіх істотних умов договору купівлі-продажу будинку, а саме: укладений сам договір, проведений розрахунок за ним.

14 лютого 2000 р. Вознесенським МБТІ на договорі вчинений реєстраційний напис за реєстровим №64.

Сторони договору померли, що унеможливлює нотаріальне його посвідчення.

На момент укладення договору всі істотні його умови були виконані, а саме: продавець передала покупцю майно, а покупець прийняв його та сплатив за нього кошти, обумовлені в договорі.

Позивач ОСОБА_1 та залучена до участі в якості третьої особи без самостійних вимог його мати ОСОБА_2 є спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_4

Позивач має намір розпорядитися належним йому нерухомим майном, однак при зверненні до нотаріуса з приводу оформлення спадщини йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на будинок, оскільки договір нотаріально не посвідчений, а тому не може вважатися правовстановлюючим документом.

У підготовчому судовому засіданні 24.01.2018 року залучена до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, матір позивача ОСОБА_2

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, у письмовій заяві позов підтримав повністю, просив розглянути справу без його участі, не заперечував проти заочного розгляду справи.

У частині позовних вимог до відповідача ОСОБА_3 провадження закрите у зв'язку з його смертю.

Сільський голова Акмечетської сільської ради Доманівського району Миколаївської області ОСОБА_6 надала письмову заяву, в якій позов визнала повністю, просила справу розглядати без участі представника сільської ради.

Третя особа ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, у письмовій заяві позовні вимоги визнала в повному обсязі, просила розглянути справу без її участі.

Зважаючи на достатність письмових матеріалів для прийняття рішення, відсутність необхідності дачі особистих пояснень сторонами, суд розглянув справу без їх участі на підставі письмових доказів.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Так із матеріалів справи встановлено, що 20.01.2000 р. між ОСОБА_5, від імені якої діяв ОСОБА_3 за довіреністю, та ОСОБА_4 укладений договір купівлі-продажу житлового будинку з господарськими будівлями, розташованого по АДРЕСА_1 За умовами договору ОСОБА_5 продала, а ОСОБА_4 купив зазначений житловий будинок з господарськими будівлями. Сторони кожний зі свого боку виконали всі умови договору, що підтверджується письмовим договором №17 від 20.01.2000 р., посвідченим Універсальною товарно-сировинною біржею.

Житловий будинок по АДРЕСА_1 належав ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Доманівською державною нотаріальною конторою 12.01.2000 р. та зареєстрованого в реєстрі за №34.

Судом встановлено, що покупець житлового будинку по АДРЕСА_1 ОСОБА_4 є відповідно до свідоцтва про народження батьком позивача.

З матеріалів, що містяться у спадковій справі №10-2017, заведеній після смерті ОСОБА_4, вбачається, що він 02.03.2017 р. помер у м.Миколаєві.

Спадщину після його смерті прийняли: дружина ОСОБА_2 та син ОСОБА_1, подавши заяви про прийняття спадщини після смерті спадкодавця.

З матеріалів, що містяться у спадковій справі №953/2002, заведеній після смерті ОСОБА_5, вбачається, що ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 р. померла в м.Дніпропетровськ.

Спадщину після її смерті за законом прийняв син ОСОБА_3

Таким чином, судом встановлено, що сторони за договором: покупець та продавець померли, що унеможливлює нотаріально посвідчити договір купівлі-продажу від 20.01.2000 р.

Позивачеві ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок АДРЕСА_1 постановою приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Міщенко М.В. від 03.10.2017 р. відмовлено через недотримання при посвідченні договору купівлі-продажу нотаріальної форми.

Згідно зі статтею 227 ЦК УРСР, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією зі сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу). Договір купівлі-продажу жилого будинку підлягає реєстрації у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів.

На виконання вимог ч.2 ст.227 ЦК УРСР (1963 року) 14 лютого 2000 року договір купівлі-продажу будинку був зареєстрований у Вознесенському міжміському бюро технічної інвентаризації Миколаївської області.

За змістом статтей 128, 153 ЦК УРСР (1963 року) право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї зі сторін повинно бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 224 ЦК УРСР (1963 року) за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 227 ЦК УРСР передбачалася обов'язкова нотаріальна форма договору купівлі-продажу житлового будинку (квартири) і його реєстрація органами місцевого самоврядування.

Згідно зі статтею 15 Закону України Про товарну біржу не підлягали нотаріальному посвідченню угоди, які зареєстровані на біржі, якщо вони являють собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі.

Реєстрація Вознесенським міжміським бюро технічної інвентаризації Миколаївської області за ОСОБА_4 права власності на спірний будинок на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого біржею, а не нотаріусом, станом на січень 2000 року не суперечила чинному законодавству.

Інструкція про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних і фізичних осіб, затверджена наказом Державного комітету України будівництва, архітектури та житлової політики України від 9 червня 1998 року №121, передбачала підставу для державної реєстрації договорів купівлі-продажу, зареєстрованих біржею.

Відповідно до пункту 5 статті 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень від 1 липня 2004 року право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.

Оскільки покупець ОСОБА_4 повністю виконав умови договору купівлі-продажу жилого будинку, сплатив за придбане майно 6 000 грн., договір відповідно до частини 2 статті 227 ЦК УРСР зареєстрований у Вознесенському МБТІ, посвідчення на сьогодні договору у нотаріальному порядку є неможливим через смерть продавця ОСОБА_5 та покупця ОСОБА_4, то суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання дійсним договору купівлі-продажу житлового будинку в судовому порядку.

Керуючись ст.ст.6, 7, 10, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку з господарськими будівлями, розташованого по АДРЕСА_1 укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_4, зареєстрований 20.01.2000 р. Вознесенською Універсальною товарно-сировинною біржею за №17.

Рішення набирає законної сили через 30 днів, якщо не буде подана апеляційна скарга.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

У відповідності до п.15.5 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України у новій редакції до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до апеляційного суду Миколаївської області або через Доманівський районний суд Миколаївської області.

Суддя : А. В. Вадовська