Рішення

від 26.02.2018 по справі 804/538/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2018 року Справа № 804/538/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Жукової Є.О.

при секретарі Воробйовій П.В.

за участі представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпрі адміністративну справу за адміністративним Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕПЛОСИНТЕЗ до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення комісії Держаної фіскальної служби № 529815/37275033 від 03.01.2018 р. про відмову у реєстрації податкових накладних, зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних № 64 від 30.11.2017р. , -

ВСТАНОВИВ:

16.01.2018р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕПЛОСИНТЕЗ до Державної фіскальної служби України, в якому позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати Рішення № 529815/37275033 від 03.01.2018 р. комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації;

зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну № 64 від 30 листопада 2017 р. та вважати її прийнятою та зареєстрованою 15.12.2017р.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.01.2018 р. у справі № 804/538/18 провадження було відкрито та справа призначена до розгляду в судовому засіданні.

Враховуючи що у судове засідання призначене на 31.01.2018 року сторони, повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи, не з'явились, суд відклав розгляд справи до 19.02.2018р. на 10:30.

В судове засідання, призначене на 19.02.2018р., з'явився лише представник позивача.

Дослідивши в судовому засіданні докази, наявні в матеріалах справи, заслухавши пояснення представників позивача, суд вирішив відкласти розгляд справи до 26.02.2018р. на 14:00 для пред'явлення доказів надання позивачем документації до контролюючого органу.

Позовні вимоги обґрунтовано наступним.

Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕПЛОСИНТЕЗ не погоджується з оскаржуваним рішенням комісії Державної фіскальної служби України №529815/37275033 від 03.01.2018р. про відмову у реєстрації податкової накладної від 30.11.2017 р. №64, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню зважаючи на те, що контролюючим органом було порушено пп.201.16.1, п.201.16 ст.201 ПК України, оскільки останнім не було зазначено у квитанції, яка була отримана підприємством, конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі якого було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та зазначено лише загальні посилання на відповідну податкову накладну критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН, затверджених Наказом МФУ від 13.06.2017р. №567.

При цьому, позивач зазначає, що на виконання вимог чинного податкового законодавства України останнім було подано до Комісії Державної фіскальної служби документи з метою пояснення суті та реальності господарських операцій.

З урахуванням вищезазначеного, позивач вважає протиправним рішення комісії Державної фіскальної служби України, а саме: №529815/37275033 від 03.01.2018р. про відмову у реєстрації податкової накладної від 30.11.2017 р. №10.

Відповідач пред'явлений позов не визнав, подав на нього відзив, в якому зазначав, що позивачем були подані копії документів, які складені з порушенням законодавства не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної, а отже підстав для задоволення адміністративного позову не має.

В судовому засіданні, призначеному на 26.02.2018р., представник позивача позовні вимоги підтримав, та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився.

При цьому, суд зазначає, що ухвалою суду від 17.01.2018р. було зобов`язано позивача повідомити належним чином відповідача про дату, час та місце судового засідання та надати докази належного повідомлення.

В судове засідання, призначене на 05.02.2018 р., з'явився повноважний представник позивача. Відповідач до зали судового засідання свого представника не направив, відомості про вручення судової повістки в матеріалах справи наявні, причини неявки не відомі.

При цьому, суд зазначає, що будь-яких заяв чи клопотань від відповідача на адресу суду не надходило.

Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд даної адміністративної справи із їх участю та реалізації ними права судового захисту своїх прав та інтересів.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Зважаючи на викладене, та, відповідно до ст. 229 КАС України, враховуючи описану вище явку сторін у судове засідання, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписуваного технічного засобу судом не здійснювалось.

В судовому засіданні судом було поставлено на розгляд питання щодо можливості переходу до розгляду справи по суті за доказами, які наявні у матеріалах справи.

Повноважений представник позивача не заперечував щодо переходу до розгляду справи по суті.

У з'язку з неявою в судове засідання повноважного представника відповідача, думка останнього стосовно закриття підготовчого провадження та переходу до розгляду зазначеної справи по суті суду не відома.

Таким чином, враховуючи зазначене вище, суд закрив підготовче провадження та перейшов до розгляду зазначеної справи по суті, застосувавши принцип процесуальної економії та у відповідності до ст.ст.192 - 211, 217, 224 - 228 КАС України безпосередньо 05.02.2018 року.

Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку про те, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю ТЕПЛОСИНТЕЗ (код ЄДРПОУ 37275033) є юридичною особою та зареєстровано, як платник податку на додану вартість, що підтверджується відомостями, які містяться в матеріалах справи.

Видами діяльності позивача є: виробництво машин і устатковання для добувної промисловості та будівництва (Код КВЕД 28.92); виробництво інших гумових виробів (Код КВЕД 22.19); діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами (основний) (Код КВЕД 46.12); неспеціалізована оптова торгівля (Код КВЕД 46.90); консультування з питань інформатизації (Код КВЕД 62.02); ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення (Код КВЕД 33.12).

Судом встановлено, що між ТОВ ТЕПЛОСИНТЕЗ (виконавець) та ТОВ Нові технології (замовник) укладено договір про виконання робіт (надання послуг) від 12.01.2015р. за № 1.

Відповідно до п.1.1. Виконавець зобов'язується за завданням Замовника надати, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити на умовах і порядку , визначену цим Договором, послуги зазначені у п.1.2. Договору (послуги з вулканізації та термообробки деталей)

Згідно з п.1.2 договору інформація щодо робіт, які виконуються за цим договором міститься у завданні на виконання робіт (надання послуг) (Додаток 11 до Договору).

На підставі вказаного договору ТОВ Теплосинтез було складено та направлено на реєстрацію до ДФСУ податкову накладну від 30.11.2017р. № 64 всього на суму 186 000,00 грн.

Згідно з квитанцією, що була отримана ТОВ ТЕПЛОСИНТЕЗ 15.12.2017р., одразу після подання Податкової накладної №64 на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних: Документ доставлено до центрального рівня ДФС України, Документ прийнято. Реєстрація зупинена .

Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 22.19. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту в п.п.201.16.1 п.201.16 ст.201 ПКУ, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 № 567 та/або таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу. .

ТОВ ТЕПЛОСИНТЕЗ подані документи на підтвердження реальності господарських операцій:

договір №1 про виконання робіт (надання послуг) від 12.01.2015р., між ТОВ ТЕПЛОСИНТЕЗ та ТОВ НОВІ ТЕХНОЛОГІЇ ;

податкову накладну № 62 від 30.11.2017р.;

договір купівлі-продажу № 0501/15-2 від 05.01.2015р. між ТОВ ТЕПЛОСИНТЕЗ та ТОВ СХІДНА НАФТО-ГАЗОВА КОМПАНІЯ ;

договір оренди майна № 12-ТС от 01.07.2015р. між ТОВ ТЕПЛОСИНТЕЗ та ТОВ ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ЗАВОД ТЕПЛОІЗОЛЯЦІЙНИХ ОСОБА_2 МАТЕРІАЛІВ ;

дозвіл на початок робіт № 0996.16.2012 від 26.07.2016р.

Комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації 03.01.2018 року прийнято рішення № 529815/37275033 про відмову у реєстрації податкової накладної, складеної ТОВ ТЕПЛОСИНТЕЗ № 64 від 30.11.2017 року, у зв'язку із наданням платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної розрахунку коригування.

Правовідносини сторін, що виникають у сфері внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних, регулюються нормами Конституції України від 28.06.1996р. № 254к/96-ВР, Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755- VI, Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 р., Критеріями оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України 13.06.2017 р. №567 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 р. за №753/30621, Вичерпним переліком документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 13.06.2017 р. №567 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 р. за №754/30622.

Відповідно до ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтями 61, 67 Конституції України встановлено, що кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до ст. ст. 6, 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обовязків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, а також кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинено особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 3 ст.2 КАС України визначено, що Основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін, диспозитивність та офіційне зясування всіх обставин у справі; обовязковість судового рішення; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами; відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

Відповідно до ст. ст.8, 9 КАС України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом, а розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом ч. 4 ст. 9 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; зясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Суд дійшов висновку, що поданих сторонами доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Згідно норм ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Частиною 1 ст.79 КАС України визначено, що письмовими доказами є документи (у тому числі електронні документи), акти, листи, телеграми, будь-які інші письмові записи, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобовязаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 р., податкова накладна є електронним документом, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 зазначеного вище Порядку №1246 від 29.12.2010 р., після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 р., за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Аналогічні приписи наведені у підпункті 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 р. № 567 (далі Критерії оцінки ступня ризиків).

Згідно пункту 6 Критеріїв моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

Таким чином, контролюючий орган був зобов'язаний у відповідних Квитанціях чітко вказати на конкретний вид критерію, який встановлений пунктом 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків Наказу №567.

Як вбачається з копій наведених вище квитанцій, відповідачем зазначений вид критерію визначено не було.

Письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту.

Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Системний аналіз наведених вище норм чинного законодавства України у сукупності з обставинами, встановленими судом в процесі розгляду даної справи на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, дозволяє суду прийти до висновку про обґрунтування позивачем належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст.73, 74 КАС України протиправності прийнятого рішення комісії Державної фіскальної служби України №529815/37275033 від 03.01.2018р. про відмову у реєстрації податкової накладної від 30.11.2017 р. №64

Так, судом встановлено, що підставою для відмови у реєстрації податкової накладної відповідачем було зазначено: надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Відтак, відповідно до наведених вище норм Податкового кодексу України; Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних №1246; Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №567; Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних встановлено чіткий механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних покигувань до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних; затверджено Критерії оцінки ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, які, як прямо свідчать матеріали справи, не було дотримано відповідачем при винесенні оскаржуваного рішення за №529815/37275033 від 03.01.2018 р. про відмову у реєстрації податкової накладної від 30.11.2017 р. №64.

При цьому, під час судового розгляду справи судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що позивачем на виконання відповідних норм чинного податкового законодавства України було направлено на адресу Комісії ДФС: первинні документи в підтвердження здійснення господарської операції.

Суд зазначає, що в оскаржуваному рішенні не наведено обґрунтувань щодо причини відмови в реєстрації податкової накладної від 30.11.2017 р. №64.

Відповідачем в оскаржуваному Товариством з обмеженою відповідальністю ТЕПЛОСИНТЕЗ рішенні не зазначено, що саме стало підставою для винесення такого рішення, а зазначено загалом, що надані платником податку копій документів, або складені з порушенням законодавства, або поданих документів недостатньо для прийняття рішень про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування.

При цьому не вказано, які саме документи складені з порушенням законодавства, які вимоги законодавства порушено при складанні документів та яких документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

З урахуванням викладеного вище, оскаржуване позивачем рішення №529815/37275033 від 03.01.2018р. про відмову у реєстрації податкової накладної від 30.11.2017 р. №64 є прийняте відповідачем без використання повноваження з метою, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень; упереджено; недобросовісно; нерозсудливо; без дотримання принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані зазначені рішення.

Відтак, позовна вимога щодо визнання протиправним та скасування рішення комісії Державної фіскальної служби України №529815/37275033 від 03.01.2018р. про відмову у реєстрації податкової накладної від 30.11.2017 р. №64 є такою, що підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання зареєструвати податкову накладну №64 від 30.11.2017р. у Єдиному реєстрі податкових накладних у день її направлення, суд зазначає наступне.

Податковим кодексом України визначено правові наслідки відсутності факту реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Така податкова накладна не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних, у свою чергу, є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Відтак, відсутність реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних впливає на правовий стан платників податків. Покупець товарів позбавляється права на формування податкового кредиту за рахунок відповідних сум, а продавець може зазнати небажаних для нього наслідків у вигляді проведення його позапланової перевірки.

Відповідно до п.201.16.4 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрація якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

а). прийнятя рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

б). набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, законодавством не передбачений інший ефективний спосіб захисту порушеного права у спірних правовідносинах, відмінний від зобов'язання ДФС зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, у зв'язку із чим суд прийшов до висновку про обґрунтованість заявленого позивачем способу захисту права, порушеного оскаржуваними рішеннями.

Зазначене вище має наслідком задоволення позовної вимоги щодо зобов'язання зареєструвати податкову накладну №64 від 30.11.2017р. у Єдиному реєстрі податкових накладних у день її направлення.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи задоволення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕПЛОСИНТЕЗ до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення Комісії Державної фіскальної служби України №529815/37275033 від 03.01.2018р. та зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати податкову накладну від 30.11.2017 р. №64, суд приходить до висновку про наявність підстав для присудження і всіх здійснених позивачем документально підтверджених судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України, а саме, судового збору у розмірі 3 524,00 грн. (три тисячі п'ятсот двадцять чотири грн., 00 коп.).

Керуючись ст.ст.242-244, 246, 250, 254, 255, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХНОСИНТЕЗ до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення Комісії Державної фіскальної служби України №529815/37275033 від 03.01.2018р. та зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати податкову накладну від 30.11.2017 р. №64, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації за №529815/37275033 від 03.01.2018 та зобов'язати зареєструвати податкову накладну №64 від 30.11.2017р. в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої Товариством з обмеженою відповідальністю ТЕПЛОСИНТЕЗ

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну складену Товариством з обмеженою відповідальністю ТЕПЛОСИНТЕЗ №64 від 30.11.2017р. в порядку, встановленому чинним законодавством.

Стягнути судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України на користь Державного бюджету України (Отримувач: УДКСУ у Чечелівському районі м. Дніпра; код ЄДРПОУ(отримувача): 37989253; рахунок: 31210206784008 за кодом бюджетної класифікації доходів: 22030101; банк: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області; МФО: 805012) у розмірі 3 524,00 грн. (три тисячі п'ятсот двадцять чотири грн., 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_3