Рішення

від 12.04.2018 по справі 805/253/18-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2018 р. Справа№805/253/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття рішення: 10 год. 45 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кочанової П.В., при секретарі судового засідання Притулі С.С., розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "НВФ "Практика" про стягнення з платника податків податкового боргу, -

за участю представників сторін:

від позивача - Лисенков Д.М., довіреність від 12.03.2018 року № 105

від відповідача - Ан О.О., довіреність від 12.03.2018 року б/н

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДФС у Донецькій області звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю НВФ Практика про надання ГУ ДФС у Донецькій області дозвіл на погашення податкового боргу у сумі 23 415,87грн. за рахунок майна платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю НВФ Практика , що перебуває у податковій заставі.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що станом на 14 листопада 2017 року за Товариством з обмеженою відповідальністю НВФ Практика обліковується податковий борг у розмірі 23 415, 87 грн., який складається: з пені у розмірі 644,56 грн. нарахованої з податку на прибуток приватних підприємств та пені у розмірі 22 771, 32 грн. нарахованої з податку на додану вартість. У зв'язку з несплатою платником податків узгоджених податкових зобов'язань державною податковою інспекцією була сформована податкова вимога від 08.02.2016 року № 57-17, яка була відправлена поштою та отримана посадовою особою підприємства 13.02.2016 року. Згідно статті 89 розділу II Податкового кодексу України ОДПІ було прийнято рішення від 08.02.2016 року № 10\05-14-23 про опис майна у податкову заставу та складено Акт опису майна від 31.05.2016 року № 10\05-14-17. Майно боржника перебуває у податковій заставі та зареєстровано у відповідному державному реєстрі обтяжень. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20.12.2016 року по справі № 805\3928/16-а задоволено позов про стягнення коштів з рахунків платника у банках. На виконання рішення суду до банківських установ були спрямовані інкасові доручення від 20.07.2017 року № 2157/514, № 2158/514, № 2159/514, № 2160/514. Інкасові доручення повернулися без виконання у зв'язку з арештом коштів боржника за іншим виконавчим документом.

На підставі вищевикладеного, в зв'язку з тим, що податкове зобов'язання є узгодженим, термін сплати минув, а у добровільному порядку відповідач його не сплатив, позивач просить суд надати дозвіл на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 09 січня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

У строк, встановлений судом, відповідачем надано до суду відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого зазначено, ТОВ НВФ Практика перереєстровано із зони АТО (м. Донецьк, пр. Гурова, 2) Костянтинівській ОДПІГУ ДФС у Донецькій області 08.12.2015 року. Основною діяльністю підприємства з 1991 року є автоматизація технологічних процесів у вугільних шахтах. Заборгованість до бюджету виникла внаслідок несплати замовниками (ДП Краснолиманська , ДП Торецьквугілля ) виконаних робіт. Підприємство зверталось до Костянтинівської ОДПІГУ ДФС у Донецькій області з заявами про відстрочку сплати податків та зборів за 2015 рік, за результатом розгляду цих заяв підприємством було отримано відмову у відстроченні сплати податків. 24.10.2016 року Костянтинівська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області подала до Донецького окружного адміністративного суду (м. Слов'янськ) адміністративній позов до ТОВ НВФ Практика про стягнення пені, нарахованої за несвоєчасну сплату ПДВ та податку на прибуток. Постановою Донецького окружного адміністративного суду № 805/3928/16-а підприємству було надано відстрочку сплати зобов'язань до 1 липня 2017 року. 19.12.2016 року на рахунки підприємства накладено арешт на суму пені та штрафних санкцій по сплаті ЄСВ 107 612,55 грн.

Разом з цим, підприємство отримало накази Господарського суду Донецької області про стягнення з боржників ТОВ НВФ Практика дебіторської заборгованості у сумі 544 228,90 грн. Звернення підприємства до відділу ВДВС Костянтинівського МРУЮ та Костянтинівській ОДПІ ГУ ДФС України у Донецькій області з приводу використання дебіторської заборгованості залишились без відповіді. Крім того, зазначає, що Наказом міністерства фінансів України від 06.06.2017 р. № 585 затверджено Порядок використання дебіторської заборгованості юридичної особи, як джерело погашення податкового боргу платника податків. Звернення підприємства до Костянтинівській ОДПІ ГУ ДФС України у Донецькій області залишилось без відповіді. На теперішній час у підприємства відсутні будь-які джерела поповнення рахунків, крім повернення коштів від боржників, стосовно яких відкриті виконавчі впровадження.

В зв'язку з чим, просив відмовити у задоволенні позовних вимог ГУ ДФС у Донецькій області.

31 січня 2018 року, через відділ документообігу та архівної роботи суду позивачем надано заперечення на відзив. В обґрунтування якого зазначено, що відповідно до п.95.1, п.95.3 ст.95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Зазначає, що посилання відповідача на Наказ Міністерства фінансів України від 06.06.2017 р. № 585 та його звернення до Костянтинівської ОДПІ з питанням використання дебіторської заборгованості, як джерело погашення податкового боргу є безпідставним. Також просив суд розглядати справу в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 01 лютого 2018 року за клопотанням позивача призначено справу за позовом Головного управління ДФС у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю НВФ Практика про стягнення з платника податків податкового боргу до розгляду по суті у судовому засіданні з викликом сторін на 20 лютого 2018 року.

У судовому засіданні, призначеному на 20 лютого 2018 року розгляд справи №805/253/18-а за позовом Головного управління ДФС у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю НВФ Практика відкладено до 02 березня 2018 року на підставі клопотання позивача.

У судове засідання, призначене на 02 березня 2018 року з'явився повноважний представник позивача. Повноважний представник відповідача не з'явився, клопотань чи заяв про відкладення розгляду справи або розгляд справи без участі повноважного представника останнього на підставі наявних в матеріалах справи доказів до суду не надано.

Суд, за результатом дослідження матеріалів справи, дійшов висновку про неможливість ухвалення законного та обґрунтованого рішення без заслуховування представника відповідача.

З урахуванням вищевикладеного, судом було поставлено на обговорення питання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Повноважний представник позивача проти розгляду справи за правилами загального позовного провадження не заперечував.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 02 березня 2018 року розгляд справи за позовом Головного управління ДФС у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю НВФ Практика про стягнення з платника податків податкового боргу за рахунок майна платника податків здійснювати в порядку загального позовного провадження. Замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням та призначено підготовче засідання на 15 березня 2018 року.

13 березня 2018 року через відділ документообігу та архівної роботи суду відповідачем надано відзив на адміністративний позов про стягнення податкового боргу, в якому окрім іншого, зазначено, що майно яке контролюючий орган намагається вилучити (вузли та блоки апаратури АЗКП) не є готовим виробом, це напівфабрикат. При постачанні апаратури АЗПК замовнику, підприємство проводить монтажні та налагоджувані роботи на підставі Дозволу Держгірпромнагляду які підтверджуються актом виконання робіт. Без цих документів реалізація апаратури АЗПК не можлива.

29 березня 2018 року через відділ документообігу та архівної роботи суду від позивача надійшло додаткове заперечення на додатковий відзив, в якому останній повідомляє наступне.

Згідно акту опису майна № 10/05-14-17 від 31.05.2016 року було здійснено опис майна у податкову заставу підприємства ТОВ НВФ Практика на загальну суму 321 753,02 грн. В податкову заставу було описано вузли та блоки управління завантажувальним комплексом скіпового підйому АЗКП. Окремо зазначено, що майно, яке включено до вищезазначеного акту опису було погоджено з керівником підприємства, про що свідчить акт опису. Також, враховуючи те, що банківські рахунки підприємства арештовані, у ГУ ДФС України відсутні інші шляхи щодо стягнення податкової заборгованості окрім реалізації майна, яке перебуває у податковій заставі.

У судовому засіданні 15 березня 2018 року Донецьким окружним адміністративним судом, керуючись статтею 181 КАС України, була оголошена перерва до 12 квітня 2018 року.

В судове засідання, призначене на 12 квітня 2018 року з'явилися повноважні представники позивача та відповідача.

У судовому засіданні, призначеному на 12 квітня 2018 року повноважний представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача заперечував проти заявлених позовних вимог та просив суд відмовити у їх задоволенні.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Позивач - Головне управління ДФС у Донецькій області діє на підставі положення про Державну фіскальну службу України та керується Податковим кодексом України.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності, порядок адміністрування податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначені Податковим кодексом України.

Таким чином, позивач у справі - суб'єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин.

Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні від 21.12.2016 №1797-VІІІ, який набрав чинності з 01.01.2017 року (за виключенням окремих статей), були внесені зміни до Податкового кодексу України щодо функцій та прав контролюючих органів та щодо функцій державних податкових інспекцій.

З 01.01.2017 року контролюючим органом в межах даної справи є ГУ ДФС у Донецькій області.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю НВФ Практика (далі - відповідач) зареєстроване як юридична особа (ЄДРПОУ 13504736), за юридичною адресою: 85114, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Целиноградська, буд. 29, що підтверджено роздруківкою з безкоштовного запиту Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, перебуває на податковому обліку у Костянтинівській ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області.

Станом на 14.11.2018 року у позивача рахується сума податкового боргу у розмірі 23 415,87 грн. який виник з причин несплати пені, в тому числі по платежах:

- з податку на додану вартість у сумі 22 771 грн. 32 коп., виникла внаслідок несплати пені за період з 31 січня 2015 року по 9 жовтня 2016 року;

- з податку на прибуток у сумі 644 грн. 55 коп., виникла внаслідок несплати пені за період 12 березня 2015 року по 3 жовтня 2016 року.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податковим органом з метою стягнення до бюджету суми податкового боргу була направлена відповідачу податкова вимога від 8 лютого 2016 року № 57-17 на суму 90 548,50, яка була отримана уповноваженою особою відповідача 13 лютого 2016 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Докази оскарження податкової вимоги у судовому чи адміністративному порядку до суду не надані.

Підпунктом 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За приписами підпункту 87.2. статті 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

У відповідності до пункту 88.1. статті 88 Податкового кодексу України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення (пункт 88.2. статті 88 Податкового кодексу України ).

Пунктом 89.2 статті 89 Податкового кодексу встановлено, що з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Згідно пункту 89.3. статті 89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акту опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Як вбачається з матеріалів справи, першим заступником начальника Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Донецькій області відповідно до статті 89 розділу II Податкового кодексу України прийнято рішення про опис майна у податкову заставу від 08.02.2016 року № 10/05-14-23, що перебуває у власності Товариства з обмеженою відповідальністю НВФ Практика .

На підставі рішення № 10/05-14-23 від 08.02.2016 року першого заступника начальника Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Донецькій області про опис майна у податкову заставу, що перебуває у власності платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю НВФ Практика , складено Акт опису майна від 31.05.2016 року № 10/05-14-17 який підписано платником податків (представником платника податків) та зареєстрований в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, номер витягу 51977999 від 11.04.2017 року. Відповідно до витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, майно відповідача згідно акту опису від 31.05.2016 року № 10/05-14-17 перебуває у податковій заставі.

У відповідності до вимог пункту 89.8 статті 89 Податкового кодексу України позивачем було зареєстровано податкову заставу, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Як зазначалось раніше, податкова вимога форми Ю № 57-17 від 08.02.2016 року, була відправлена поштою та отримана уповноваженою особою підприємства 13.02.2016 року, що засвідчується відповідним підписом на повідомленні про вручення поштового відправлення.

Відповідно до пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Перелік підстав, наявність яких надає можливість визначати податкові вимоги відкликаними, визначений ст. 60 Податкового кодексу України.

При цьому, зазначеною статтею Кодексу визначено, що якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане (вручене) податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається (не вручається).

Наявними в матеріалах справи документами підтверджено безперервне існування податкового боргу відповідача за період від дня отримання податкової вимоги до моменту виникнення податкового боргу, заявленного позивачем до стягнення.

Відповідачем зазначене не спростовано, документальних обґрунтувань в підтвердження того, що наведена податкова вимога вважається відкликаною не надано.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20.12.2016 року у справі №805/3928/16-а за позовом Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю Наукова виробнича фірма Практика про стягнення з розрахункових рахунків підприємства податкового боргу в розмірі 31530 грн. 87 коп., задоволено повністю. Стягнуто з розрахункових рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю Наукова виробнича фірма Практика (85114, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Целіногорська, 29, код ЄДРПОУ 13504736) на користь бюджету кошти на погашення податкового боргу у сумі 31530, 87 грн., з яких з податку на додану вартість у сумі 30886 грн. 32 коп. на р/р № 31113029700058, банк одержувача ГУ ДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, код платежу 14060100, код ЄДРПОУ 38692324 та з податку на прибуток приватник підприємств у сумі 644 грн. 55 коп. на р/р № 33112318700058, банк одержувача ГУ ДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, код платежу 11021000, код ЄДРПОУ 38692324.

Крім того, постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20.12.2016 року встановлено спосіб та порядок виконання судового рішення в адміністративній справі № 805/3928/16-а шляхом відстрочення виконання Товариством з обмеженою відповідальністю Наукова виробнича фірма Практика постанови суду від 20 грудня 2016 року до 1 липня 2017 року.

З метою стягнення зазначеної суми податкового боргу контролюючим органом відповідно до пункту 95.5 статті 95 Податкового кодексу України, направлялись до банківських установ інкасові доручення, у яких відкриті Товариством з обмеженою відповідальністю Наукова виробнича фірма Практика розрахункові рахунки за Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20.12.2016 року № 805/3928/16-а, про стягнення з рахунків боржника податкового боргу на суму 30 886,32 грн., а саме: від 20.07.2017 року № 2157/514 до АТ Укрсиббанк , № 2158/514 до ПАТ ПУМБ та на суму 644,55 грн., а саме: від 20.07.2017 року № 2159/514 до ПАТ ПУМБ , № 2160/514 до АТ Укрсиббанк .

З матеріалів справи вбачається, що інкасові доручення повернуті без виконання.

Отже, всі прийняті позивачем заходи не призвели до погашення відповідачем податкового боргу.

Крім цього, суд зазначає, що у своєму відзиві відповідач посилається на Наказ міністерства фінансів України від 06.06.2017р. № 585 яким затверджено Порядок використання дебіторської заборгованості юридичної особи, як джерело погашення податкового боргу платника податків.

З приводу цього, суд вважає зазначити наступне.

Наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 р. № 585 відповідно до пунктів 87.5, 87.6 ст.87 Джерела сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків та п.95.22 ст.95 Продаж майна, що перебуває у податковій заставі Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) затверджено новий Порядок використання дебіторської заборгованості та/або майна юридичної особи як джерел погашення податкового боргу платника податків та/або відокремленого підрозділу юридичної особи (далі - Порядок).

Порядок визначає механізм стягнення з дебіторів платника податків, що має податковий борг, сум дебіторської заборгованості, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на контролюючий орган, у рахунок погашення податкового боргу такого платника податків та майна юридичної особи у разі відсутності у платника податків, що є філією, відокремленим підрозділом юридичної особи, майна, достатнього для погашення його грошового зобов'язання або податкового боргу (пункт 1 розділу 1 Порядку).

Суд звертає увагу, що вищезазначений Порядок використання дебіторської заборгованості та/або майна юридичної особи як джерел погашення податкового боргу платника податків та/або відокремленого підрозділу юридичної особи є лише процесуальним механізмом, що визначає спосіб виконання погашення податкового боргу.

Між тим, за загальними правилами, викладеними у п. 87.5 ст. 87 і п. 95.22 ст. 95 ПК України, у разі, якщо здійснення заходів щодо продажу майна платника податків не привело до повного погашення суми податкового боргу, орган стягнення може визначити додатковим джерелом погашення податкового боргу дебіторську заборгованість платника податків, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на контролюючі органи. Контролюючий орган укладає з платником податків договір щодо переведення права вимоги такої дебіторської заборгованості. Така дебіторська заборгованість продовжує залишатися активом платника податків, що має податковий борг, про що зазначається в договорі між платником податків і контролюючим органом, та повинна бути відповідним чином розкрита в примітках до фінансової звітності.

Разом з цим, суд зазначає, що відповідач посилаючись на вищезазначений Порядок, надав до суду у якості доказів письмове звернення (додаток 10) до Костянтинівської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області від 01.11.2017 року № 11/3, в той же час, суд зазначає, що відповідачем не надано будь-якого підтвердження про отримання Костянтинівської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області зазначеного звернення. Договору щодо переведення права вимоги дебіторської заборгованості, укладеного з податковим органом відповідачем суду не надано.

Пунктом 87.9 статті 87 Податкового кодексу України встановлено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спірне майно не належить до переліку майна, передбаченого пунктом 87.3 статті 87 Податкового кодексу України, яке не може бути використано як джерела погашення податкового боргу платника податків.

Відповідно до пункту 95.1. та пункту 95.3. статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. При цьому, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до абзацу 2 пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Згідно до абзацу 3 пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Відповідно до положень, закріплених ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а згідно з ч.1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на встановлене та враховуючи, що суму боргу у розмірі 23 415, 87 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, податковий борг є узгодженим, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, тому суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та визнає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо судового збору суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не підлягають стягненню, оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Головного управління ДФС у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю НВФ Практика про стягнення з платника податків податкового боргу- задовольнити.

Надати Головному управлінню Державної фіскальної служби у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39406028, юридична адреса: вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114, м. Маріуполь, Донецька область, 87526) дозвіл на погашення податкового боргу у сумі 23 415,87 грн. за рахунок майна платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю НВФ Практика , що перебуває у податковій заставі.

Вступну та резолютивну частину рішення прийнято в нарадчій кімнаті 12 квітня 2018 року та проголошено в присутності представників сторін.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 16 квітня 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подала, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Кочанова П.В.