Постанова

від 17.04.2018 по справі 761/23905/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 761/23905/17 Суддя першої інстанції: Савицький О.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Довіра на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 29 січня 2018 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Довіра до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Київреклама про визнання протиправним та скасування наказу в частині, визнання протиправними дій, -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю Фірма Довіра (далі - Позивач, ТОВ Фірма Довіра ) звернулося до Шевченківського районного суду міста Києва з позовом до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Відповідач-1, Департамент містобудування), комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Київреклама (далі - Відповідач-2, КП Київреклама ) про:

- визнання протиправним та скасування наказу Департаменту містобудування від 09.03.2017 року № 136 Про демонтаж рекламних засобів , в частині переліку рекламних засобів за адресою: вул. Богатирська, між електроопорами № 102 та № 104 (пункт 287 Додатку до Наказу); вул. Богатирська, між електроопорами № 58 та № 60 (пункт 298 Додатку до Наказу); вул. Богатирська, між електроопорами № 52 та № 54 (пункт 296 Додатку до Наказу); вул. Богатирська, між електроопорами № 53 та № 55 (пункт 297 Додатку до Наказу); вул. Богатирська, між електроопорами № 151 та № 153 (пункт 291 Додатку до Наказу); вул. Богатирська, між електроопорами № 65 та № 67 (пункт 300 Додатку до Наказу); вул. Богатирська, між електроопорами № 152 та № 154 (пункт 292 Додатку до Наказу); вул. Богатирська, між електроопорами № 90 та № 92 (пункт 304 Додатку до Наказу); вул. Богатирська, біля електроопори № 49 (пункт 286 Додатку до Наказу); вул. Закревського Миколи/80 метрів за перехрестям з вул. Данькевича (пункт 169 Додатку до Наказу);

- визнання протиправними дій КП Київреклама щодо проведення демонтажу рекламних засобів за адресою вул. Богатирська, між електроопорами № 102 та № 104 (пункт 287 Додатку до Наказу); вул. Богатирська, між електроопорами № 58 та № 60 (пункт 298 Додатку до Наказу); вул. Богатирська, між електроопорами № 52 та № 54 (пункт 296 Додатку до Наказу); вул. Богатирська, між електроопорами № 53 та № 55 (пункт 297 Додатку до Наказу); вул. Богатирська, між електроопорами № 151 та № 153 (пункт 291 Додатку до Наказу); вул. Богатирська, між електроопорами № 65 та № 67 (пункт 300 Додатку до Наказу); вул. Богатирська, між електроопорами № 152 та № 154 (пункт 292 Додатку до Наказу); вул. Богатирська, між електроопорами № 90 та № 92 (пункт 304 Додатку до Наказу); вул. Богатирська, біля електроопори № 49 (пункт 286 Додатку до Наказу); вул. Закревського Миколи/80 метрів за перехрестям з вул. Данькевича (пункт 169 Додатку до Наказу).

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 29.01.2018 року у задоволенні позову відмовлено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що оскільки 30.01.2017 року КМДА прийняла розпорядження №90 про відмову у продовженні Позивачу строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами, демонтаж належних ТОВ Фірма Довіра рекламних засобів здійснювався правомірно на підставі наказу Департаменту містобудування від 09.03.2017 року №136. Крім того, суд зауважив, що принцип мовчазної згоди не є абсолютним та обмежується у випадку чинності розпорядження КМДА про відмову у продовженні строку дії дозволів на розміщення реклами, хоча й прийнятого поза межами встановленого законодавством строку, передбаченого для розгляду заяв.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати його та ухвалити нове, яким позов задовольнити у повному обсязі. При цьому наголошував на невірному трактуванні судом принципу мовчазної згоди, оскільки, не отримавши в установлений строк рішення про задоволення або відмову у задоволенні заяв про продовження строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами, Позивач з урахуванням наведеного принципу вважав вищезгадані дозволи продовженими. Крім того, вказував на те, що дія дозволів не могла бути припиненою на підставі розпорядження КМДА від 30.01.2017 року №90, оскільки це суперечить вимогам п. 16 Правил розміщення реклами в м. Києві, а вказане розпорядження в частині, що стосується Позивача, скасовано постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.12.2017 року, яка набрала законної сили 29.12.2017 року. Крім іншого, звертає увагу не неврахуванні судом ненаправлення ні Відповідачем-1, ні Відповідачем-2 вимоги на адресу Позивача про демонтаж рекламних засобів.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.03.2018 року відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу до 30.03.2018 року.

У відзиві на апеляційну скаргу КП Київреклама просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що прийняття рішення про продовження дозволу є правом, а не обов'язком КМДА, та не залежить лише від повноти поданого пакету документів. Наголошує, що оскільки на момент винесення наказу від 09.03.2017 року №136 про демонтаж рекламних засобів було чинним розпорядження КМДА від 30.01.2017 року №90 про відмову у продовженні дії дозволу, дії щодо демонтажу здійснені правомірно. Стверджує, що згідно наявної у КП Київреклама інформації Департаментом містобудування на адресу ТОВ Фірма Довіра направлялася вимоги про усунення порушень, що, на переконання Відповідача-2, спростовує твердження Позивача про її ненаправлення. Крім іншого, звертає увагу суду на передбачене Порядком розміщення реклами в м. Києві права КП Київреклама здійснювати власними силами та засобами демонтаж самовільно встановлених рекламних засобів.

У межах встановленого судом строку відзив на апеляційну скаргу від Департаменту містобудування не надійшов.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2018 року справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 17.04.2018 року.

Сторони, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибули, а тому справа розглядалася у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, повно та всебічно дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції - скасувати, виходячи з такого.

Вирішуючи вказаний спір, суд першої інстанції встановив, що ТОВ Фірма Довіра були видані Головним управлінням з питань реклами міста Києва дозволи №№13027-06, 13028-06, 12966-06, 13029-06, 13025-06, 13026-06, 13024-06, 12990-06, 13031-06, 13030-06 на розміщення об'єктів зовнішньої реклами, строк дії яких продовжено на підставі розпорядження КМДА від 21.12.2011 року №2433 до 21.12.2016 року (а.с. 38-47).

21.11.2016 року Позивач звернувся через центр надання адміністративних послуг до відділу реклами Департаменту містобудування із заявами про продовження строку дії вказаних дозволів (а.с. 48-57). При цьому, як зазначає ТОВ Фірма Довіра та встановлено судом першої інстанції, про наслідками розгляду поданих заяв Позивача у визначені законодавством терміни та спосіб повідомлено не було.

Водночас, Департаментом містобудування 09.03.2017 року прийнято наказ №136 Про демонтаж рекламних засобів (далі - Наказ №136), яким відповідно до п. п. 17.3, 17.5, 17.6 розділу ІІ Порядку розміщення реклами в м. Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 22.09.2011 року №37/6253, приписано в.о. директора КП Київреклама забезпечити демонтаж, у тому числі належних Позивачу, рекламних засобів у зв'язку з порушенням підпунктів Б та В пункту 17.2 Порядку розміщення реклами в м. Києві (п. п. 287, 298, 296, 297, 291, 300, 292, 304, 286, 169 додатку до Наказу) (а.с. 7-37).

Згідно актів про демонтаж рекламного засобу, складених КП Київреклама у період з 13.03.2017 року по 16.03.2017 року (а.с. 58-67), на виконання вимог Наказу №136 Відповідачем-2 було демонтовано належні Позивачу рекламні засоби за адресами, визначеними у позовній заяві.

На підставі встановлених вище обставин, здійснивши системний аналіз положень ст. 16 Закону України Про рекламу , ст. 1 Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності , а також ряду приписів затвердженого рішенням Київської міської ради від 22.09.2011 року №37/6253 Порядку розміщення реклами в місті Києві, суд першої інстанції прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог, оскільки на момент прийняття Наказу №136 та вчинення дій з демонтажу рекламних засобів було чинне розпорядження КМДА від 30.01.2017 року №90 про відмову у продовженні Позивачу строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може погодитися з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України Про рекламу розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відносини, що виникають у зв'язку з розміщенням зовнішньої реклами у населених пунктах, та визначають порядок надання дозволів на розміщення такої реклами, регулюються Типовими правилами розміщення зовнішньої реклами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 року №2067 (далі - Типові правила).

Відповідно до п. 2 Типових правил дозвіл - документ установленої форми, виданий розповсюджувачу зовнішньої реклами на підставі рішення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, який дає право на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці; місце розташування рекламного засобу - площа зовнішньої поверхні будинку, споруди, елемента вуличного обладнання або відведеної території на відкритій місцевості у межах населеного пункту, що надається розповсюджувачу зовнішньої реклами в тимчасове користування власником або уповноваженим ним органом (особою).

Згідно п. 3 Типових правил зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.

При цьому, пунктом 29 Типових правил передбачено, що строк дії дозволу продовжується на підставі заяви, яка подається робочому органу розповсюджувачем зовнішньої реклами у довільній формі не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії дозволу. Продовження строку дії дозволу фіксується в журналі реєстрації з внесенням відповідних змін у дозвіл.

У такому ж порядку продовжується строк дії дозволів, наданих до набрання чинності цими Правилами.

Відмова у продовженні строку дії дозволу може бути оскаржена у порядку, встановленому законодавством.

Отже, документом, який дає право на розміщення зовнішньої реклами, є дозвіл, виданий виконавчим органом, зокрема, міської ради, у тому числі у випадку, якщо його дія продовжена в установленому законом порядку.

Відповідно до п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 16 Закону України Про благоустрій населених пунктів на об'єктах благоустрою забороняється: виконувати роботи без дозволу в разі, якщо обов'язковість його отримання передбачена законом; самовільно встановлювати об'єкти зовнішньої реклами, торговельні лотки, павільйони, кіоски тощо.

З метою уніфікації всіх процедур з питань розміщення зовнішньої реклами, реклами на транспорті комунальної власності та реклами в ліфтах будинків комунальної власності міста Києва рішенням Київської міської ради від 22.09.2011 року №37/6253 затверджено Порядок розміщення реклами в місті Києві (далі - Порядок №37/6253).

Пунктом 1.3 розділу І Порядку №37/6253 визначено, що дозвіл - документ установленої форми, виданий розповсюджувачу реклами на підставі розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), який дає право на розміщення зовнішньої реклами; дозвільний орган - Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), яке уповноважене виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) виконувати покладені на нього функції (у сфері розміщення зовнішньої реклами та реклами на транспорті, у ліфтах комунальної власності територіальної громади міста Києва), передбачені цим Порядком та Положенням про Департамент містобудування та архітектури.

Відповідно до пп. пп. 2.1.4, 2.1.6, 2.1.7 п. 2.1 розділу ІІ Порядку №37/6253, які кореспондують п. 6 Типових правил, дозвільний орган реєструє та розглядає заяви розповсюджувачів реклами щодо надання дозволу, внесення змін у дозвіл, переоформлення дозволу, скасування та продовження строку його дії; здійснює підготовку та подає в установленому порядку проекти розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) про надання дозволу, відмову у його наданні, продовження строку дії дозволу, відмову у його продовженні або скасування дозволу; на підставі відповідного розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) передає державному адміністратору підписаний керівником дозвільного органу дозвіл для його видачі розповсюджувачу реклами в міському дозвільному центрі державним адміністратором за принципом організаційної єдності.

Згідно п. 9.1 розділу ІІ Порядку №37/6253 строк дії дозволу продовжується на підставі заяви, яка подається державним адміністратором за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2005 № 1176 Про затвердження форми заяви на одержання суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою документів дозвільного характеру (із змінами і доповненнями), не пізніше, ніж за один місяць до закінчення строку дії дозволу разом із оригіналом зареєстрованого дозволу.

Разом із заявою на продовження строку дії дозволу розповсюджувач реклами надає: висновок (виданий підприємством, установою чи організацією, які мають відповідні ліцензії) щодо відповідності встановленого РЗ вимогам безпеки його розміщення та використання протягом строку, на який продовжується дозвіл, а також завірену належним чином копію ліцензії розробника цього висновку, що підтверджує право останнього надавати такі послуги (роботи); лист-погодження від власника (балансоутримувача) місця розташування РЗ або уповноваженої ним особи щодо відсутності заперечення на розміщення РЗ на строк продовження дії дозволу; документ (акт звірки взаєморозрахунків), який підтверджує відсутність заборгованості у розповсюджувача зовнішньої реклами, на розміщення РЗ якого раніше було надано дозвіл за договором на право тимчасового користування місцем.

Приписи п. 9.2 розділу ІІ Порядку №37/6253 визначають, що дозвільний орган протягом п'яти робочих днів з дати одержання заяви державного адміністратора про продовження строку дії дозволу розглядає її та надає пропозиції з проектом відповідного розпорядження до виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) для прийняття рішення.

Продовження строку дії дозволу допускається за умови відповідності місця розташування та типу РЗ схемі розміщення рекламоносіїв, що входить до складу відповідного паспорта вулиці, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 9.3 розділу ІІ згаданого Порядку передбачено, що виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) протягом п'яти робочих днів з дати одержання від дозвільного органу зазначених пропозицій розглядає та приймає відповідне рішення про продовження строку дії дозволу або про відмову у його продовженні.

Відповідно до п. 9.4 Порядку №37/6253 дозвільний орган протягом п'яти робочих днів з дати видання розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вносить відповідні зміни до дозволу, які мають бути підписані керівником дозвільного органу, скріплені печаткою дозвільного органу, та передає його державному адміністратору для видачі заявнику.

Продовження строку дії дозволу (відмова у його продовженні) фіксується в журналі обліку державного адміністратора та в журналі реєстрації дозвільного органу.

Перший примірник дозволу видається заявникові державним адміністратором після надання заявником підписаного з його боку додатка до договору на право тимчасового користування місцем (адресною програмою) у разі розташування рекламного засобу на місці, яке перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Києва, а другий примірник дозволу залишається у дозвільному органі.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що після спливу терміну, тривалістю не більше десяти робочих днів з дати одержання заяви державного адміністратора про продовження строку дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами, КМДА повинна прийняти рішення про продовження або відмову у продовження строку дії дозволу. Про прийняття такого рішення заявник повинен бути повідомлений після закінчення п'яти робочих днів з дати видання відповідного розпорядження КМДА. При цьому посилання Відповідача-2 на відсутність у КМДА обов'язку з продовження дії дозволу навіть за умови подання заявником всіх необхідних документів не підтверджено жодним нормативним обґрунтуванням, у той час подання таких документів породжує у виконавчого органу міської ради обов'язок із забезпечення їх своєчасного розгляду.

Разом з тим, як стверджує Позивач, встановлено судом першої інстанції та жодним чином не спростовано Відповідачами, жодної інформації щодо результатів розгляду заяв про продовження терміну дії дозволів останній не отримував.

Відповідно до абз. 10 ч. 1 ст. 1 Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності принцип мовчазної згоди - принцип, згідно з яким суб'єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру, за умови якщо суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою подано в установленому порядку заяву та документи в повному обсязі, але у встановлений законом строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі не видано або не направлено.

Згідно ч. 6 ст. 4-1 вказаного Закону у разі якщо у встановлений законом строк суб'єкту господарювання не видано або не направлено документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі, то через десять робочих днів з дня закінчення встановленого строку для видачі або відмови у видачі документа дозвільного характеру суб'єкт господарювання має право провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності. Копія заяви (опису прийнятих документів) з відміткою про дату їх прийняття є підтвердженням подачі заяви та документів адміністратору або дозвільному органу.

Днем видачі документа дозвільного характеру вважається останній день строку розгляду заяви дозвільним органом, передбаченого законом.

З урахуванням наведеного, оскільки матеріалами справи підтверджується надання Позивачем необхідних для продовження дозволів документів, судова колегія погоджується з доводами Апелянта про наявність у нього об'єктивних підстав після 22.12.2016 року вважати, що дію дозволів №№13027-06, 13028-06, 12966-06, 13029-06, 13025-06, 13026-06, 13024-06, 12990-06, 13031-06, 13030-06 на розміщення зовнішньої реклами продовжено.

При цьому, стверджуючи про те, що дія принципу мовчазної згоди обмежується із набранням розпорядженням КМДА від 30.01.2017 року №90 Про відмову у продовженні строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами , судом першої інстанції не враховано таке.

Відповідно до п. 9.6 розділу ІІ Порядку №37/6253 відмова у продовженні строку дії дозволу може бути оскаржена у порядку, встановленому законодавством.

Так, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.12.2017 року у справі №826/5009/17, яка набрала законної сили 29.12.2017 року та копія якої надавалася до суду першої інстанції (а.с. 100-106), задоволено позовні вимоги ТОВ Фірма Довіра до виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та скасовано розпорядження від 30.01.2017 року №90 Про відмову у продовженні строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами в частині відмови у продовженні строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами ТОВ Фірма Довіра , зокрема, №№13027-06, 13028-06, 12966-06, 13029-06, 13025-06, 13026-06, 13024-06, 12990-06, 13031-06, 13030-06.

Таким чином, висновки суду першої інстанції про обмеження дії принципу мовчазної згоди моментом набрання чинності розпорядженням від 30.01.2017 року №90 є безпідставними, у зв'язку з чим судова колегія вважає за необхідне зазначити таке.

Згідно пп. 3.1.2 п. 3.1 розділу ІІ Порядку №37/6253 КП Київреклама організовує або проводить власними силами демонтаж рекламних засобі (далі - РЗ) відповідно до цього Порядку.

Абзацом 2 п. 17.1 розділу ІІ вказаного Порядку визначено, що демонтаж РЗ є засобом протидії порушенню прав територіальної громади міста Києва щодо надання у тимчасове користування місць (для розміщення РЗ) або усунення порушень договірних зобов'язань розповсюджувачами реклами за договорами про надання у тимчасове користування місць (власниками та/або законними користувачами РЗ), а також засобом усунення порушень в інших випадках.

Приписами пп. пп. б , в п. 17.2 розділу ІІ Порядку №37/6253 передбачено, що демонтаж РЗ здійснюється відповідно до цього Порядку у випадках, зокрема, у разі виявлення самовільно встановлених РЗ, якщо термін дії дозволу закінчився і не був продовжений або дозвіл було скасовано у встановленому порядку.

Згідно п. 17.3 розділу ІІ Порядку №37/6253 демонтаж РЗ у випадках, встановлених пунктом 17.2 цього Порядку, здійснюється на підставі наказу дозвільного органу.

Тобто, підставою для здійснення демонтажу рекламних засобів є наказ Департаменту містобудування. Так, зі змісту Наказу №136 вбачається, що останній прийнятий відповідно до п. п. 17.3, 17.5, 17.6 розділу ІІ Порядку №37/6253.

Відповідно до п. 17.4 Порядку №37/6253 у вказаних у пункті 17.2 цього Порядку випадках (крім випадку, коли власника РЗ неможливо встановити) демонтаж РЗ має бути проведений власниками (законними користувачами) РЗ самостійно за власний рахунок в термін, вказаний у вимозі дозвільного органу про усунення порушень вимог порядку розміщення зовнішньої реклами.

Вимога направляється у письмовій формі поштою з повідомленням про вручення або вручається представнику розповсюджувача реклами особисто під підпис. У випадках, передбачених підпунктами а), б), г), д), ж), з) пункту 17.2 цього Порядку до вимоги додається акт, в якому зафіксовані виявлені порушення, за підписом представників дозвільного органу.

Демонтаж РЗ здійснюється без направлення розповсюджувачу реклами вимоги, якщо власник або адреса власника РЗ не встановлені.

Розповсюджувач реклами зобов'язаний протягом трьох днів або в термін, вказаний у вимозі дозвільного органу, з моменту отримання вимоги усунути зазначені у вимозі порушення та повідомити в цей же строк дозвільний орган в письмовій формі.

Пунктом 17.5 Порядку №37/6253 визначено, якщо розповсюджувач реклами самостійно не усунув виявлені порушення у термін, вказаний у вимозі дозвільного органу, здійснюється демонтаж РЗ.

Згідно п. 17.6 Порядку №37/6253 у разі необхідності демонтажу РЗ дозвільний орган складає перелік РЗ, що підлягають демонтажу, затверджує його наказом та направляє до КП Київреклама для забезпечення його виконання.

Організація демонтажу або самостійне проведення демонтажу здійснюється КП Київреклама на підставі наказу дозвільного органу на умовах, визначених цим Порядком (п. 17.7 Порядку №37/6253).

Тобто, обов'язковою та необхідною передумовою для прийняття Департаментом містобудування оформленого у вигляду наказу рішення про демонтаж рекламних засобів є невиконання власником таких засобів вимоги, яка повинна бути направлена останньому у письмовій формі поштою з повідомленням про вручення або вручається представнику розповсюджувача реклами особисто під підпис. Водночас, як вірно зауважив Апелянт, однак залишив поза увагою суд першої інстанції, жодних доказів складання та направлення такої вимоги на адресу ТОВ Фірма Довіра Відповідачі як суб'єкти владних повноважень, які заперечують проти задоволення позову, не надали. Твердження ж КП Київреклама у відзиві на апеляційну скаргу про наявність в останнього інформації про направлення Департаментом містобудування на адресу ТОВ Фірма Довіра вимоги судовою колегією оцінюється критично, оскільки не підтверджується жодними належними та допустимими доказами.

Таким чином, оскільки матеріалами справи не підтверджується допущення Позивачем порушень вимог пп. пп. б та в п. 17.2 розділу ІІ Порядку №37/6253 щодо розміщення рекламних засобів, які стали підставою для прийняття оскаржуваного Наказу №136 щодо демонтажу окремих рекламних засобів ТОВ Фірма Довіра , рішенням суду, яке набрало законної сили, підтверджується протиправність відмови Позивачу у продовженні дії згаданих дозволів, а сам Наказ №136 у частині, що стосується окремих рекламних засобів Позивача, прийнятий передчасно та із суттєвим порушенням вимог чинного законодавства, судова колегія приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог. При цьому, оскільки позовні вимоги про визнання протиправними дій КП Київреклама є похідними від вимоги про визнання протиправним та скасування Наказу №136 в частині, останні також підлягають задоволенню.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, зважаючи на встановлену вище відсутність правових підстав для прийняття Департаментом містобудування оскаржуваного Наказу №136 в частині, що стосується окремих належних ТОВ Фірма Довіра об'єктів, та, відповідно здійснення їх демонтажу силами КП Київреклама , судова колегія приходить до висновку про передчасність твердження Шевченківського районного суду міста Києва про необґрунтованість позовних вимог, а тому вважає за необхідне рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Приписи п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні рішення неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права, що стали підставою для неправильного вирішення справи. У зв'язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду - скасувати.

Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням наведеного судова колегія приходить до висновку про необхідність стягнення з Департаменту містобудування за рахунок бюджетних асигнувань та з КП Київреклама на користь ТОВ Фірма Довіра витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору, в сумі 4 000,00 грн. з кожного, сплачених згідно платіжного доручення від 05.07.2017 року №88 на суму 3 368,00 грн. та платіжного доручення від 08.02.2018 року №46 на суму 5 286,00 грн., за вирахуванням суми судового збору, внесеної у більшому розмірі (168,00 грн. щодо платіжного доручення №88 та 486,00 грн. щодо платіжного доручення №46), яка може бути повернута у передбаченому ст. 7 Закону України Про судовий збір порядку.

Керуючись ст. ст. 139, 242-244, 250, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Довіра на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 29 січня 2018 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Довіра до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Київреклама про визнання протиправним та скасування наказу в частині, визнання протиправними дій - задовольнити повністю.

Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 29 січня 2018 року - скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 32, код ЄДОПОУ 26345558) від 09 березня 2017 року № 136 Про демонтаж рекламних засобів , в частині переліку рекламних засобів за адресою: вул. Богатирська, між електроопорами № 102 та № 104 (пункт 287 Додатку до Наказу); вул. Богатирська, між електроопорами № 58 та № 60 (пункт 298 Додатку до Наказу); вул. Богатирська, між електроопорами № 52 та № 54 (пункт 296 Додатку до Наказу); вул. Богатирська, між електроопорами № 53 та № 55 (пункт 297 Додатку до Наказу); вул. Богатирська, між електроопорами № 151 та № 153 (пункт 291 Додатку до Наказу); вул. Богатирська, між електроопорами № 65 та № 67 (пункт 300 Додатку до Наказу); вул. Богатирська, між електроопорами № 152 та № 154 (пункт 292 Додатку до Наказу); вул. Богатирська, між електроопорами № 90 та № 92 (пункт 304 Додатку до Наказу); вул. Богатирська, біля електроопори № 49 (пункт 286 Додатку до Наказу); вул. Закревського Миколи/80 метрів за перехрестям з вул. Данькевича (пункт 169 Додатку до Наказу).

Визнати протиправними дії комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Київреклама (04070, м. Київ, Боричів узвіз, 8, код ЄДРПОУ 26199714) щодо проведення демонтажу рекламних засобів за адресою вул. Богатирська, між електроопорами № 102 та № 104 (пункт 287 Додатку до Наказу); вул. Богатирська, між електроопорами № 58 та № 60 (пункт 298 Додатку до Наказу); вул. Богатирська, між електроопорами № 52 та № 54 (пункт 296 Додатку до Наказу); вул. Богатирська, між електроопорами № 53 та № 55 (пункт 297 Додатку до Наказу); вул. Богатирська, між електроопорами № 151 та № 153 (пункт 291 Додатку до Наказу); вул. Богатирська, між електроопорами № 65 та № 67 (пункт 300 Додатку до Наказу); вул. Богатирська, між електроопорами № 152 та № 154 (пункт 292 Додатку до Наказу); вул. Богатирська, між електроопорами № 90 та № 92 (пункт 304 Додатку до Наказу); вул. Богатирська, біля електроопори № 49 (пункт 286 Додатку до Наказу); вул. Закревського Миколи/80 метрів за перехрестям з вул. Данькевича (пункт 169 Додатку до Наказу).

Стягнути з Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 32, код ЄДОПОУ 26345558) за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Довіра (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 40, код ЄДРПОУ 14285236) витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в сумі 4 000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.

Стягнути з комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Київреклама (04070, м. Київ, Боричів узвіз, 8, код ЄДРПОУ 26199714) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Довіра (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 40, код ЄДРПОУ 14285236) витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в сумі 4 000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко

Повний текст постанови складено 17 квітня 2018 року.