Рішення

від 28.03.2018 по справі 757/36725/17-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/36725/17-ц

Категорія 29

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2018 року Печерський районний суд м.Києва

в складі головуючого судді Остапчук Т.В.

при секретарі Каранда С.Г.

за участю представника позивача Сташків К.І.

представника відповідача ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ХРІСТІАН ДЕРР до ОСОБА_3 , 3-тя особа ПрАТ Страхова компанія ЮНІВЕС про відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо - транспортної пригоди,

В С Т А Н О В И В :

У червні 2017р. ТОВ ХРІСТІАН ДЕРР звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, посилаючись на те , що 07 вересня 2016 року о 15 год. 50 хв. по бульвару Дружби Народів, 35 у м. Києві відбулась ДТП за участю автомобіля Позивача та Відповідача. Відповідно до постанови Печерського районного суду м. Києва від 02.11.2016 року Відповідача визнано винним у вчиненні ДТП.

Страховиком відповідальності Відповідача є ПрАТ Страхова компанія ЮНІВЕС на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АЕ/9871995 від 07.06.2016, до якого Позивач звернувся для виплати страхового відшкодування.

У зв'язку із пошкодженням з вини Відповідача автомобіля Позивача, для відновлення свого порушеного права були зроблені наступні фактичні витрати та сплачено:

- 522 грн - діагностика електронних систем та ходової частини автомобіля (платіжне доручення №7404 від 13.09.2016);

126 388,94 грн - вартість ремонтних робіт та запчастин (матеріалів) 450 грн - заміна пошкодженого номерного знака автомобіля , в сумі 127 360,94 грн для відновлення пошкодженого автомобіля та відновлення свого порушеного права користування автомобілем, та необхідно понести ще витрати, в сумі 10 103,81 грн для повного відновлення пошкодженого автомобіля, а всього на суму 137 464 грн. 75 коп.

08.02.2017 ПрАТ СК ЮНІВЕС перерахувала на рахунок TOB ХРІСТІАН ДЕРР в якості страхового відшкодування суму у розмірі 86 400 грн. 00 коп.

Позивач просить стягнути з Відповідача різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням ) що становить 51 064 грн. 75 коп. В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував , вказував на те, що на момент ДТП, цивільно-правова відповідальність Відповідача була застрахована на 100 000 грн. (відповідно до полісу обов'язкового страхування) та додатково на 200 000 грн. (відповідно до Договору добровільного страхування цивільної відповідальності), просив в позові відмовити, оскільки витрати повинна здійснювати страхова компанія

Представник 3ї особи надав письмові пояснення , щодо виплати страхового відшкодування.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до слідуючого.

Ухвалою Печерського районного суду від 24.07.2017р. відкрито провадження в справі.

За клопотанням відповідача було залучено 3-тю особу - ПрАТ Страхова компанія ЮНІВЕС .

Судом встановлені обставини.

07 вересня 2016 року о 15 год. 50 хв. по бульвару Дружби Народів, 35 у м. Києві відбулась ДТП за участю автомобіля КІА д.н. НОМЕР_3 , який належить ТОВ ХРІСТІАН ДЕРР під керуванням ОСОБА_4 та автомобіля Форд за участю ОСОБА_3

Відповідно до постанови Печерського районного суду м. Києва від 02.11.2016 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні ДТП.

Страховиком відповідальності Відповідача є ПрАТ Страхова компанія ЮНІВЕС на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АЕ/9871995 від 07.06.2016, до якого Позивач звернувся для виплати страхового відшкодування.

У зв'язку із пошкодженням з вини Відповідача автомобіля Позивачем для відновлення свого порушеного права були зроблені наступні фактичні витрати та сплачено:

- 522 грн - діагностика електронних систем та ходової частини автомобіля (платіжне доручення №7404 від 13.09.2016);

- 126 388,94 грн - вартість ремонтних робіт та запчастин (матеріалів) (платіжне доручення №7424 від 19.09.2016; платіжне доручення №7459 від 29.09.2016; платіжне доручення №7460 від 29.09.2016);

- 450 грн - заміна пошкодженого номерного знака автомобіля (платіжне доручення №7449 від 26.09.2016).

Оплата вищевказаних сум підтверджується платіжними дорученнями та виписками з рахунку Позивача, що містяться в матеріалах справи.

Ремонтні роботи на автомобілі Позивача були проведені Автосервісною філією Бровари-Авто ПАТ Українська автомобільна корпорація , яка є офіційною автосервісною організацією офіційного дилера автомобілів марки КІА і виконання ремонтних робіт цією організацією було зумовлено тим, що на автомобіль Позивача, в тому числі оригінальні запчастини, відремонтовані вузли та агрегати, поширюється гарантія офіційного дистриб'ютера (ПАТ Українська автомобільна корпорація ), яка діє протягом 60 місяців з дати продажу, тобто до травня 2018 року.

08.02.2017 ПрАТ СК ЮНІВЕС перерахувала на рахунок TOB ХРІСТІАН ДЕРР в якості страхового відшкодування суму у розмірі 86 400 грн. 00 коп.

У відповідності до ст. 1166 ЦК України, шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Позивач вказує , що різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) становить 51 064 грн. 75 коп.

Відповідач вказує на те, що на момент ДТП, цивільно-правова відповідальність Відповідача була застрахована на 100 000 грн. (відповідно до полісу обов'язкового страхування) та додатково на 200 000 грн. (відповідно до Договору добровільного страхування цивільної відповідальності).

Судом встановлено , що страхове відшкодування здійснювалось страховиком в порядку, встановленому Законом України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та на підставі Полісу обов'язкового страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АЕ/9871995 від

07.06.2017 (діє на території України), відомості про який було надано Позивачу Відповідачем після настання дорожньо-транспортної пригоди. Відповідно до умов Полісу, страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну становила 100 000 грн.

Як вказував позивач в судовому засіданні до подання Відповідачем додаткових заперечень у справі йому не було відомо про наявність Договору добровільного страхування.

Відповідно до положень чч.1 та 2 ст.509 ЦК зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають із підстав, установлених ст.11 цього кодексу.

За загальним правилом, відповідальність несе особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (ч.2 ст.1187 ЦК).

Разом з тим правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов'язок.

Так, відповідно до ст.999 ЦК законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

До сфери обов'язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним законом Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 1.07.2004 №1961-IV.

Метою здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності закон №1961-IV (ст.3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих унаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова

відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (ст.5 закону №1961-IV).

Згідно зі ст.6 закону №1961-IV страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

За змістом закону №1961-IV (стст.9, 22-31, 35, 36), настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи, у тому числі й шкода, пов'язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинне відповідати розміру оціненої шкоди, але, якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Як передбачено ст.1194 ЦК, у разі, якщо страхової виплати (страхового відшкодування) недостатньо для повного відшкодування шкоди, завданої особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, ця особа зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

З огляду на вищенаведене сторонами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу.

Завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок ДТП породжує деліктне зобов'язання, в якому право потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується з відповідним обов'язком боржника - відшкодувати шкоду (особи, яка завдала шкоди, відшкодувати цю шкоду). Водночас така ДТП слугує підставою для виникнення договірного зобов'язання згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника - в договірному зобов'язанні ним є страховик.

Зазначені зобов'язання не виключають одне одного. Деліктне зобов'язання - первісне, основне зобов'язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування - виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, в результаті якої завдана шкода, буде кваліфікована як страховий випадок. Одержання потерпілим страхового відшкодування за договором не обов'язково припиняє деліктне зобов'язання, оскільки страхового відшкодування може бути недостатньо для повного покриття шкоди й особа, яка завдала шкоди, залишається зобов'язаною. При цьому потерпілий стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не є, але наділяється правами за договором: на його, третьої особи, користь страховик зобов'язаний виконати обов'язок щодо страхового відшкодування.

Особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд (ч.1 ст.12 ЦК).

Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї (ч.2 ст.14 ЦК).

Відповідно до ст.511 ЦК зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, установлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Згідно із чч.1 та 4 ст.636 ЦК договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена в договорі. Якщо третя особа відмовилася від права, наданого їй на підставі договору, сторона, яка уклала договір на користь третьої особи, може сама скористатися цим правом,якщо інше не випливає із суті договору.

З огляду на вищенаведене право потерпілого на відшкодування за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб. Закон надає потерпілому право одержати страхове відшкодування, але не зобов'язує одержувати його. При цьому відмова потерпілого від права на одержання страхового відшкодування за договором не припиняє його права на відшкодування в деліктному зобов'язанні.

Таким чином, потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов'язань - деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування, або шляхом звернення до страховика, в якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених ст.1194 ЦК підстав.

Потерпілий вправі відмовитися від свого права вимоги до страховика та одержати повне відшкодування шкоди від особи, яка її завдала, в рамках деліктного зобов'язання, незалежно від того, чи застрахована цивільно-правова відповідальність особи, яка завдала шкоди. У такому випадку особа, яка завдала шкоди й цивільно-правова відповідальність якої застрахована, після задоволення вимоги потерпілого не позбавлена права захистити свій майновий інтерес за договором страхування та звернутися до свого страховика за договором із відповідною вимогою про відшкодування коштів, виплачених потерпілому, у розмірах та обсязі згідно з обов'язками страховика як сторони договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування в розмірі, який у повному обсязі відшкодовує завдану шкоду, деліктне зобов'язання між потерпілим і особою, яка завдала шкоди, припиняється згідно зі ст.599 ЦК виконанням, проведеним належним чином.

Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов'язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов'язку згідно зі ст.1194 ЦК - відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

Розмір страхового відшкодування страховик узгоджує з особою, яка має право на отримання відшкодування, проте страховик самостійно приймає рішення про здійснення чи відмову в здійсненні страхового відшкодування (стст.36, 37 закону №1961-IV). При цьому розмір страхової виплати (страхового відшкодування) з особою, яка завдала шкоди, страховик за законом узгоджувати не зобов'язаний, хоча цей розмір безпосередньо впливає на обсяг відповідальності особи, яка завдала шкоди, за ст.1194 ЦК.

Таким чином, розмір страхової виплати (страхового відшкодування), якщо страховик визначає його меншим страхової суми (ліміту його відповідальності), може бути оспорений особою, яка завдала шкоди, якщо ця особа виконала свій обов'язок перед потерпілим, у тому числі й частково відшкодувала шкоду згідно зі ст.1194 ЦК, але вважає, що страховик порушив умови договору, здійснив потерпілому страхову виплату (страхове відшкодування) не в повному обсязі, що призвело до безпідставного збільшення обсягу її (особи, яка завдала шкоди), відповідальності.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 20.01.2016 у справі №6-2808цс15.

З урахуванням установлених обставин справи суд дійшов висновку, що в спорах про відшкодування шкоди, завданої особі джерелом підвищено небезпеки, право потерпілої особи на відшкодування завданих збитків реалізовується нею на власний розсуд, шляхом пред'явлення позову безпосередньо до винної особи або до страхової компанії, цивільно-правову відповідальність в якій застраховано завдавачем такої шкоди.

Отже, Позивач має право на стягнення з Відповідача, на підставі ст. 1194 ЦК України та Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, яка ним одержана від страховика, незалежно від укладення між Відповідачем та ПрАТ СК ЮНІВЕС Договору добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту №ПС-000038-ДГО/16/КВ4/ПП від 07.06.2016, стороною якого Позивач не є.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 1192 Цивільного кодексу України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Позивач в обґрунтування позовних вимого посилається що , реальні витрати у зв'язку із пошкодженням автомобіля внаслідок ДТП, складаються з витрат, які вже зробив для відновлення пошкодженого автомобіля на суму 127 360,94 грн, а також витрат, які має зробити для повного відновлення пошкодженого автомобіля на суму 10 103,81 грн., що підтверджується документами, які містяться в матеріалах справи.

Суд вважає безпідставними твердження Відповідача про те, що існують правові підстави для зменшення розміру матеріальної шкоди, яка заявлена Позивачем у позовних вимогах на суму сплаченого Позивачем ПДВ в розмірі 21 151 грн. 82 коп., оскільки, як вважає Відповідач, у Позивача може виникнути право на віднесення суми ПДВ до податкового кредиту.

Позивачем зазначалось, що спір, який вирішується у даній судовій справі, не виник із спору, пов'язаному із виконанням податкових зобов'язань, сплатою та утриманням податків та зборів відповідно до Податкового кодексу України. У зв'язку із чим, при вирішенні даного спору застосування податкового законодавства, суд вважає безпідставним та необгрунтованим.

Крім того, сплачена Позивачем сума 126 388,94 грн (в тому числі ПДВ в розмірі 21064,82 грн) та 522 грн. (в тому числі ПДВ в розмірі 87 грн.), а всього сплачено ПДВ в розмірі 21 151,82 грн є фактичними витратами Позивача, які останній зробив у зв'язку із пошкодженням його автомобіля, внаслідок ДТП, а відтак є реальними збитками, які також підлягають відшкодуванню.

Твердження Відповідача про віднесення Позивачем суми ПДВ до податкового кредиту ґрунтується виключно на його припущеннях та не приймається судом до уваги.

Відповідно до положень Податкового кодексу України, у разі отримання грошових коштів від Відповідача (в т.ч. за рішенням суду у даній справі) Позивач буде зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання та відповідно сплатити до Державного бюджету України ПДВ в розмірі 20%.

Відповідач не звертався до суду із клопотанням про проведення відповідної експертизи, заперечуючи розмір спричиненої шкоди.

Відповідно до ч.1, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.1,2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Аналізуючи надані позивачем докази , судом не встановлено , що в результаті ДТП пошкоджений 2й номарний знак та кондиціонер, трубка кондиціонера (а.с.47,48,96) , тому приходить до висновку , що позовні вимоги підлягають задоволенні частково, а саме 44 260,34 грн. (51064,75 - 225 - 6379,41 )

Відповідно 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1600 грн.

Керуючись ст.. 1166, 1192,1194 ЦК України, ст.. 12,141,81,263,264,273 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю ХРІСТІАН ДЕРР до ОСОБА_3 , 3-тя особа ПрАТ Страхова компанія ЮНІВЕС про відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо - транспортної пригоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1;

реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2; місце

реєстрації - АДРЕСА_1,) на користь Товаристваз обмеженою відповідальністю ХРІСТІАН ДЕРР (код ЄДРПОУ 33781351; місцезнаходження юридичної особи - вул. Гната Хоткевича,10, прим. 182, м. Київ, 02094; банківський рахунок №26007000022657 відкритий у філії AT Укрексімбанк у м. Києві, код банку 322313, код ЄДРПОУ 26296587) матеріальну шкоду в розмірі 44 260,34 грн., судові витрати у розмірі 1 600 гри. 00 коп.

В іншій частині відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через Печерський районний суд м.Києва протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

дата складання повного тексту рішення 11.04.2018р.

Суддя Остапчук Т.В.