Рішення

від 02.04.2018 по справі 761/12582/17

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/12582/17

Провадження № 2/761/3693/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

02 квітня 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Осаулова А.А.

за участю секретаря: Вольда М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у заочному загальному позовному провадженні в місті Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у місті Києві про визнання бездіяльності протиправної та зобов язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м.Києва із позовом до Головного управління Національної поліції у місті Києві, в якому просив визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у місті Києві, що полягає у ненаданні обґрунтованої та вмотивованої відповіді за звернення ОСОБА_1 по суті заяви від 22.02.2017 року та зобов язати Головного управління Національної поліції у місті Києві повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 22.02.2017 року та надати обгрунтовану, вмотивовану письмову відповідь по суті звернення, а також зобов язати вжити заходів до припинення неправомірної бездіяльності підлеглого органу.

Позовні вимоги обґрунтував тим, що 22 лютого 2017 року позивачем було направлено рекомендований лист на адресу відповідача в порядку Закону України Про звернення громадян на бездіяльність Святошинського УП ГУНП в м.Києві щодо не видачі постанови про визначення розміру відшкодування в порядку ст..12 Закону України Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду . Вказаний лист було вручено відповідачу 09 березня, але 31.03.2017 року позивач отримав відповідь на своє звернення, яке по змісту зовсім не відповідає суті скарги та стосується геть інших питань, ніж зазначено було в скарзі. Відповідач взагалі не ознайомився з заявою позивача та не здійснив перевірку фактів та обставин, на які посилався позивач. Вказаний лист-відповідь вважає відпискою, що не стосується суті звернення та не направлений на вирішення проблеми позивача та поновлення його порушених прав і не є відповіддю на звернення у розумінні вимог Закону України Про звернення громадян . Відтак, позивач за захистом свого порушеного права звернувся до суду із цим позовом.

В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві та просив позов задовольнити.

Відповідач свого представника до суду не направив, відзиву проти позову не подавав.

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва від 25.09.2017 року у цій справі було відкрито провадження та призначено її до судового розгляду за участю сторін.

Як відомо, з 15.12.2017 року набув чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів №2147-VIII від 03.10.2017 року, яким Цивільний процесуальний кодекс України викладено в новій редакції.

Так, згідно п.п.9 п.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

В свою чергу, як передбачено ч.2 ст. 19 та п.4 ч.2 ст. 187 ЦПК України цивільне судочинство у порядку позовного провадження здійснюється за правилами загального та спрощеного провадження.

З огляду на вищенаведені положення чинного процесуального законодавства, а також з урахуванням вимог ст.ст.19, 274-282 ЦПК України, у судовому засіданні, яке відбулося 10.01.2018 року було проведено підготовче судове засідання та справу призначено до розгляду по суті у загальному позовному провадженні за участю сторін у заочному порядку за відсутності належним чином повідомленого відповідача.

Дослідивши письмові докази у справі, а також з'ясувавши виниклі між сторонами правовідносини та відповідно встановивши норми матеріального права, що підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд не знаходить підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Так, за умовами ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, і не оспорювалося сторонами, що рішенням Апеляційного суду м.Києва від 07.02.2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 Степановача до Державної казначейської служби країни, Київської місцевої прокуратури №8, Святошинського управління поліції ГУ НП в м.Києві про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури було задоволено та стягнуто на користь позивача за рахунок коштів Державного бюджету України грошові кошти в сумі - 350 000 грн. у відшкодування моральної шкоди (а.с. 13-17).

Також, 22.02.2016 року позивач звертався зі скаргою до Святошинського УНП ГУ НП в м.Києві, де просив розглянути його заяву у відповідності до вимог ст..12 Закону України Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього розслідування, прокуратури і суду та винести постанову про відшкодування шкоди у зв язку з закриттям щодо нього кримінального провадження 17.12.2015 рок на підставі п.2 ч.1 ст.248 КПК України та скасуванням дії запобіжного заходу.

У відповідності до вимог ч.1 ст..12 вказаного Закону розмір відшкодовуваної шкоди, зазначеної в пунктах 1, 3, 4 статті 3 цього Закону, залежно від того, який орган провадив слідчі (розшукові) дії чи розглядав справу, у місячний термін з дня звернення громадянина визначають відповідні органи, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратура і суд, про що виносять постанову (ухвалу). Якщо кримінальне провадження закрито судом при розгляді кримінальної справи в апеляційному або касаційному порядку, зазначені дії провадить суд, що розглядав справу у першій

інстанції.

Згідно ст.1 Закону України Про звернення громадян Громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

За умовами ст..18 вказаного Закону Громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право серед іншого одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.

Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів (стаття 20 вказаного Закону України Про звернення громадян ).

За змістом позовної заяви вбачається, що позивач ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом свого права на отримання вмотивованої відповіді, яке закріплено положеннями Закону України Про звернення громадян .

Згідно правової позиції Верховного суду України, викладеній в постанові від 12 червня 2013 року у справі № 6-32цс13, яка в силу ст. 263 ЦПК України може бути застосована судом зазначено, що законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст.ст.55, 124 Конституції України та ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом. Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (ст. ст. 8, 9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема ст. 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Відтак, вимоги позову про визнання неправомірною бездіяльність службових осіб Головного управління Національної поліції у місті Києві щодо не надання обґрунтованої відповіді за звернення ОСОБА_1 по суті заяви від 22.02.2017 року та зобов язання розглянути звернення позивача із наданням вмотивованої письмової відповіді відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням, а тому, розцінюється як ефективний та належний спосіб захисту.

За правилами ст..ст.14,15 вказаного Закону Про звернення громадян визначено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, посадові особи зобов'язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду. Органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку надається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.

Як встановлено судом, то у зв язку з неотриманням відповіді на вказане звернення, позивач 22.02.2017 року звернувся до відповідача із скаргою на бездіяльність Святошинського УП ГУ НП в м.Києві щодо невиконання вимог ст..12 Закону України Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього розслідування, прокуратури і суду та просив забезпечити виконання ним вимог вказаного Закону із посиланням на те, що з часу закриття кримінального провадження проти нього 09.12.2015 року він набув право на відшкодування моральної і матеріальної шкоди, але за наслідками звернення до Святошинського УП ГУ НП в м.Києві з 22.02.2016 року пройшов рік, але жодної відповіді надано не було.

Вказану скаргу позивача відповідачем було отримано 09.03.2017 року та надано відповідь 17.03.2017 року за підписом заступника начальника відділу Давиденко-Лісогубенко В.І., де зазначено про реєстрацію кримінального провадження за №12013110060003520 за ознаками кримінального правопорушення за ч.1 ст.309 КК України та закриття 31.05.2013 року кримінального провадження за №12016100080001979 на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України із роз ясненням можливості оскаржити вказане рішення до прокурора або слідчого судді в порядку ст..ст.303, 306 КПК України.

З аналізу змісту скарги від 22.02.2017 року та відповіді на неї вбачається, що відповідь від 17.03.2017 року взагалі не стосується порушеного позивачем у заяві питань та надано по іншому кримінальному провадженню, іншою кваліфікацією.

Відтак, відповідачем не було виконано покладеного на нього положеннями Закону України Про звернення громадян обов язку розглянути по суті питань отриману скаргу позивача, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання неправомірною бездіяльність службових осіб Головного управління Національної поліції у місті Києві щодо не надання обґрунтованої відповіді за звернення ОСОБА_1 по суті заяви від 22.02.2017 року.

З огляду на це, суд вважає за можливе зобов язати службових осіб Головного управління Національної поліції у місті Києві повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 22.02.2017 року та надати вмотивовану письмову відповідь по суті порушених у цій скарзі питань, оскільки вирішення зазначених у скарзі питань перебуває в повноваженнях відповідача.

Підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов язання відповідача вжити заходів до припинення неправомірної бездіяльності підлеглого органу суд не вбачає з огляду на наступне.

Однією з засад судочинства, регламентованих п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень ч.1, ч.6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Згідно ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Європейський суд з прав людини в своїй практиці (рішення від 09.10.1979 року у справі Артіко проти Італії (пункт 35) визначає, що Конвеція про захист прав людини і основоположних свобод призначена для гарантування не теоретичних або примарних прав, а прав практичних та ефективних.

Позивачем в судовому засіданні не було доведено з посиланням на вимоги чинного законодавства та судом не було встановлено обставин тому, що відповідач вправі впливати будь-яким чином на бездіяльність Святошинського УНП в м.Києві щодо не наданні ним відповіді на попереднє звернення позивача, що є наслідком відмови в задоволенні позову в цій частині.

Суд при вирішенні питання про стягнення судових витрат враховує положення ст.141 ЦПК України.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Керуючись Законом України Про звернення громадян , ст..ст.3-5,12-13, 76-92, 95, 141, 258-259, 268, 264-265, 272-273, 352, 354-355, п.15.5 розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України, суд -

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у місті Києві про визнання бездіяльності протиправної та зобов язання вчинити дії, - задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність службових осіб Головного управління Національної поліції у місті Києві щодо не надання обґрунтованої відповіді за звернення ОСОБА_1 по суті заяви від 22.02.2017 року.

Зобов язати службових осіб Головного управління Національної поліції у місті Києві повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 22.02.2017 року та надати вмотивовану письмову відповідь по суті порушених у цій скарзі питань.

В задоволенні іншої частини позовних вимог щодо зобов язання вжити заходів до припинення неправомірної бездіяльності підлеглого органу, - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його оголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги до або через Шевченківський районний суд м.Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Реквізити учасників:

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючий в АДРЕСА_1

Відповідач: Головного управління Національної поліції у місті Києві, (код ЄДРПОУ 22871385), адреса місцезнаходження: м.Київ, вул..Володимирська, 15.

Суддя: А.А.Осаулов

Повний текст виготовлено 12 квітня 2018 року