Рішення

від 21.07.2010 по справі 2-1274/10

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Кіровський районний суд м.Дніпропетровська

м. Дніпропетровськ, пр. Пушкіна, 29, 49101, (0562) 33-50-26

№2-1274/2010р.

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2010 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Ходасевича О.В.,

при секретарі Ребізант Ю.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» в особі Кіровського відділення ДРУ КБ «ПриватБанк» про визнання недійсним правочину, що порушує права споживача за споживчим кредитом, -

В С Т А Н О В И В :

До Кіровського районного суду м. Дніпропетровська звернувся позивач з позовом до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» в особі Кіровського відділення ДРУ КБ «ПриватБанк» про визнання недійсним правочину, що порушує права споживача за споживчим кредитом.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 28.12.2007 р. сторони уклали кредитні договори № DNK0G40000004370 та № DNK0G50000004370 з цільовим призначенням: купівля житла, аванс на купівлю житла.

12 січня 2009 р. на адресу позивача надійшов лист № 20.1.3.2/6-44215, датований 25.12.2008р., за підписом Голови Правління КБ Приватбанк ОСОБА_3 з вимогами про сплату відсотків по договору № DNK0G50000004370 від 28.12.2007р. по ставці у розмірі 30% річних починаючи з 01.02.2009р. (розмір відсотків збільшився з 491,24 грн. до 951,16 грн.), з посиланням на умови договору про право банку в односторонньому порядку збільшувати розмір відсоткової ставки при зміні кон'юнктури ринку грошових ресурсів в Україні.

Вважає що таким рішенням щодо збільшення відсоткової ставки за кредитним договором відповідач порушив вимоги чинного законодавства України, просить суд:

1.Визнати недійсним правочин щодо внесення змін до кредитного договору № DNK0G50000004370 від 28.12.2007 р. з підвищення відсоткової ставки по кредиту з 15% до 30%, та скасувати неправомірно нараховані у зв'язку з цим суму пені та штрафних санкцій;

2.Зобов'язати відповідача надати графіки платежів по 2-м пов'язаним кредитним договорам у розрізі сум погашення основного боргу та сплати процентів по кредиту;

3.Стягнути з відповідача на користь позивача державне мито у розмірі 51,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 120 грн.

В ході судового засідання представник позивача посилаючись на ті самі підстави просив позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, про причину неявки суд не повідомив. Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи у їх сукупності приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, з наступних підстав:

У судовому засіданні встановлено, що 28.12.2007р. сторони уклали Кредитний договір № DNK0G40000004370 від 28.12.2007р. на суму 189375 грн. строком на 25 років під 15% річних з цільовим призначенням купівля житла , забезпеченням по якому є нерухомість та Кредитний договір № DNK0G50000004370 від 28.12.2007 р. на суму 37875 грн. строком на 25 років під 15% річних з цільовим призначенням аванс на купівлю житла без забезпечення (а.с.7-15).

12 січня 2009 р. на адресу позивача надійшов лист № 20.1.3.2/6-44215 за підписом Голови Правління КБ Приватбанк ОСОБА_3 з вимогами про сплату відсотків по договору № DNK0G50000004370 від 28.12.2007р. по ставці у розмірі 30% річних починаючи з 01.02.2009 р. з посиланням на умови договору про право банку в односторонньому порядку збільшувати розмір відсоткової ставки при зміні кон'юнктури ринку грошових ресурсів в Україні (а.с.16).

05.05.09 р. та 20.07.09 р. позивач надіслав листи КБ „Приватбанк» з проханням обґрунтувати збільшення відсоткової ставки до 30%, але у відповідь отримав два листи від 15.05.09 р. та 27.07.09 р. в яких не наведено ніяких обґрунтованих підстав для збільшення відсоткової ставки по споживчому кредиту (а.с.17, 19).

Письмові звернення до дирекції з банківського регулювання та нагляду НБУ, Управління з питань захисту прав споживачів, Департаменту політики розвитку фінансів Міністерства Фінансів України також не дали ніяких результатів.

На протязі 10 місяців КБ „Приватбанк» нараховує відсотки по кредиту, виходячи з нової ставки, хоча позивач сплачує ці відсотки по ставці 15%.

Пункт 3.5 Правил надання банками України інформації споживачу щодо умов кредитування та сукупної вартості кредиту (затверджені Постано вою правління НБУ №168 від 10 травня 2007 року та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 25 травня 2007 року №541/13808) встановлює, що банки мають право змінювати процентну ставку за кредитом лише в разі настання події, не залежної від волі сторін договору, яка має безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів банку. Банки не мають права змінювати процентну ставку за кредитом у зв'язку з волевиявленням однієї із сторін (зміни кредитної політики банку)» .

Згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банками змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку» від 12.12.2008 р., відповідно до якого внесено зміни в УЦ України та Закон України «Про банки та банківську діяльність» : - додані п.п. 2.3, ст. 1053-1 ЦК України, які встановлюють, що встановлений договором розмір процентів не може бути збільшеним банком в односторонньому порядку, а умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.

П.4 ст. 55 «Про банки та банківську діяльність» , банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтом договорів, зокрема, збільшувати розмір процентної ставки за кредитним договором.

Згідно з п.1 ст.19 „Про захист прав споживачів» нечесна підприємницька практика включає вчинення дій, що кваліфікуються законодавством як прояв недобросовісної конкуренції, а п.6 цієї ж статті стверджує, що правочини, здійсненні з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

У листі від 25.12.08 р., яким КБ „Приватбанк" в односторонньому порядку намагається збільшити відсоткову ставку, наводить градацію відсоткових ставок, що ніяк не зафіксовано в первісному договорі.

Статтями 629, 632 ЦК України, передбачено, що ціни після укладання договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Ч.5 п. 3,4 Правил надання банками України інформації споживачу щодо умов кредитування та сукупної вартості кредиту (затверджені Постано вою правління НБУ №168 від 10 травня 2007 року та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 25 травня 2007 року №541/13808): «Банки зобов'язані в кредитному договорі зазначити: правило, за яким змінюється процентна ставка за кредитом, якщо договором про надання кредиту передбачається можливість зміни процентної ставки за кредитом залежно від зміни облікової ставки Національного банку або в інших випадках» .

Вимоги позивача щодо розкриття математичної залежності (кореляції) між наведеними банком аргументами (зміна облікової ставки НБУ та зростання вартості грошових ресурсів на міжбанківському ринку України) та запропонованим значенням номінальної ставки відсотку були проігноровані. Ненадання такої інформації при підвищенні відсоткової ставки є прямим порушенням вимог зазначених Правил, умов кредитного договору, ст.ст.11, 21 ЗУ „Про захист прав споживачів", ст.ст.629,632 ЦК України.

П.п.2.3.4. кредитного договору та ст.49 ЗУ „Про банки і банківську діяльність» , зобов'язують визначати відносини з клієнтом шляхом аналізу його кредитоспроможності на підставі фінансової інформації.

Але в порушення таких вимог КБ „Приватбанк» , намагаючись підвищити відсоткову ставку в умовах фінансової кризи, не зробив ніякого аналізу фінансового стану позивача.

У порушення п.3.2. Правил надання банками України інформації споживачу щодо умов кредитування та сукупної вартості кредиту на момент оформлен ня кредитних угод позивачу були надані графіки платежів по 2-м кредитним договорам у розрізі сум погашення основного боргу та сплати процентів по кредиту.

Письмову вимогу позивача щодо надати такі графіки КБ „Приватбанк» проігнорував.

Частиною першою ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Ст. 203 ЦК України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим І актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Таким чином позов ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» в особі Кіровського відділення ДРУ КБ «ПриватБанк» про визнання недійсним правочину, порушуючим права споживача за споживчим кредитом підлягає задоволенню.

Позовні вимоги позивача про стягнення з відповідачів витрат по оплаті державного мита в розмірі 51 (п'ятдесят одна) грн., та інформаційно-технічного збору у розмірі 120 (сто двадцять) гривень, згідно вимог ст. 88 ЦПК України, підлягають задоволенню в повному об'ємі.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 10, 11, 88, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст.47,49 ЗУ „Про банки та банківську діяльність» , Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банками змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку» від 12.12.2008 р., Правил надання банками України інформації споживачу щодо умов кредитування та сукупної вартості кредиту, затверджені Постано вою правління НБУ №168 від 10 травня 2007 року та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 25 травня 2007 року №541/13808, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» в особі Кіровського відділення ДРУ КБ «ПриватБанк» про визнання недійсним правочину, що порушує права споживача за споживчим кредитом - задовольнити в повному обсязі.

Визнати недійсним правочин щодо внесення змін до кредитного договору № DNK0G50000004370 від 28.12.2007р. з підвищення відсоткової ставки по кредиту з 15% до 30%, скасувати неправомірно нараховані у зв'язку з цим суму пені та штрафних санкцій.

Зобов'язати ПАТ КБ «ПриватБанк» в особі Кіровського відділення ДРУ КБ «ПриватБанк» надати графіки платежів по 2-м пов'язаним кредитним договорам у розрізі сум погашення основного боргу та сплати процентів по кредиту.

Стягнути з ПАТ КБ «ПриватБанк» в особі Кіровського відділення ДРУ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_2 витрати по оплаті державного мита в розмірі 51 (п'ятдесят одна) грн., та інформаційно-технічного збору у розмірі 120 (сто двадцять) гривень .

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.223 ЦПК України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПУ України.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя О.В. Ходасевич